Ухвала суду № 93815169, 17.12.2020, Селидівський міський суд Донецької області

242/4601/20

4-с/242/44/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., розглянувши матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків), Публічне акціонерне товариства «Райффайзен Банк Аваль» на бездіяльність органу державної виконавчої служби,-

ВСТАНОВИВ:

Захарова Л.М., в інтересах якої діє адвокат Пітецький В.В., 03.11.2020 року звернулася до суду із скаргою на бездіяльність органу державної виконавчої служби. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що вона є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . На підстав інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав їй стало відомо, що на належну їй частку квартири накладено арешт. Підставою накладення арешту на майно скаржника є виконавчі провадження №18564907 та №27305302, за якими стягувачем є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». 23.09.2013 року державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Однак, оскільки 23.09.2013 року виконавчі документи повернуті стягувачу, строк пропущено на повторне пред`явлення виконавчого документа, пройшло майже 4 роки, фактично арешти на її майно існують безстроково, не забезпечуючи виконання жодного виконавчго документа, тому вважає, що порушується її право вільно володіти своїм майном. Бездіяльність виконавця, посадових осіб органів ДВС є триваючим у часі. Враховуючи її постійне мешкання в м. Миколаєві, та те, що про протиправну бездіяльність виконавця вона дізналась нещодавно, а також те, що на території країни запроваджено карантин, вважає пропущено нею строк з поважних причин. Просить суд поновити строк для звернення до суду; визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) щодо не зняття арешту з майна боржника при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчому проваджені № 27305302; зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) зняти арешт, накладений постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 29.06.2011 року в рамках ВП №27305302, на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 05.11.2020 року по справі призначено судове засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 12.11.2020 року залучено до участі у справі за скаргою заінтересовану особу Публічне акціонерне товариства «Райффайзен Банк Аваль».

Скаржник та її представник в судове засідання не зявились, про день та час слухання справи повідомлені належним чино, надали до суду заяви, в яких просять суд слухати справу у їх відсутність, скаргу підтримали повністю.

Представник заінтересованої особи Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) в судове засідання не зявився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду заперечення на скаргу, в якому зазначив, що скаргу не визнають. Згідно даних Спецрозділу Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні відділу перебувало виконавче провадження № 27305302. Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про викнавче провадження» (далі Закон), державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору. Також згідно ст. 56 Закону, постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження. Таким чином, вищевказані постанови були винесені державним виконавцем під час відкриття виконавчого провадження №27305302. 23.09.2013 року державним виконавцем, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП № 27305302). Статтями 40,59 Закону передбачено вичерпний перелік обставин, на підставі яких державний виконавець зобовязаний зняти арешт з усього майна боржника. Однак, на теперішній час відомстей щодо стягнення з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у відділі не має. У державного виконавця не було підстав для зняття арешту з майна боржника, оскільки, відповідно до ст.50 Закону, повернення виконавчого листа стягувачу у звязку з неможливістю виконання, за наявності нестягнутого виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, виключає можливість зняття арешту з майна. Відомості про стягнення з боржника виконавчого збору або витрат виконавчого провадження на день звернення до суду із скаргою, відсутні. Таким чином, скаржником не доведено законних підстав для скасування арешту майна. Крім того, майно боржника не виявлено, рішення не було виконано добровільно, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не сплачені і у встановлений строк державний виконавець повернув виконавчий лист стягувачу. Повернення виконавчого листа стягувачу через неможливість стягнути борг, при непогашенні виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, не є підставою для зняття арешту з майна, тому фактично виконавче провадження не є закінченим. Тому просять суд відмовити в задоволенні скарги. В подальшому надали до суду заяву, в якій просять суд слухати справу у їх відсутність.

Представник заінтересованої особи ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в судве засідання не зявився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи та обґрунтування доводів, зазначених у скарзі, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, вислухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта № 227575347 від 09.10.2020 року, нерухоме майно трикімнатна квартира, загальною площею 80,1 кв.м., житловою площею 46,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності у вигляді 1/2 частки належить ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2016 року, підставою для державної реєстрації обтяжень є постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 27305302, видана 29.06.2011 року ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Донецькій області, обтяжувач: Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної служби Головного управління юстиції у Донецькій області. Нерухоме майно чотирикімнатна квартира, загальною площею 83,7 кв.м., житловою площею 60,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , на праві спільної часткової власності у вигляді 1/4 частки належить ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 17.08.2016 року, підставою для державної реєстрації обтяжень є постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 27305302, видана 29.06.2011 року ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Донецькій області, обтяжувач: Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної служби Головного управління юстиції у Донецькій області. (а.с. 6-7)

Згідно листа № 11598/02.1-40/20694 від 01.11.2019, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області повідомив, що згідно даних Спецрозділу АСВП на виконанні відділу перебували виконавчі провадження №18564907 та №27305302. Виконавче провадження № 18564907 відкрито на підставі виконавчого напису № 1535, вчиненого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального окргу Морозовим Є.В. 03.03.2010 року. Стягувачем за вищевказаним виконавчим листом є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Виконавче провадження № 27305302 відкрито на підставі виконавчого листа № 2-286, виданого Ворошиловським районним судом м. Донецка 23.06.2011. Стягувачем за вищевказаним виконавчим листом є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно листа №13767/02.1-40/23972 від 27.12.2019 року, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області повідомив, що 23.09.2013 року державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час винесення постанови), винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Повідомлено, що стягнення з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у відділі не має, тому підстав для зняття арешту не має (а.с.9).

Ухвалою Донецького окружного адміністативного суду Донецької області від 06.07.2020 року закрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків), третя особа: Публічне акціонерне товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) щодо не зняття арешту з майна боржника при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні №27305302, зобов`язання Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) зняти арешт, накладений постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 29.06.2011 року в рамках ВП №27305302.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України(м.Харків) щодо не зняття арешту з майна боржника при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 1854907 та зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України(м.Харків) зняти арешт, накладений постановою від 15.03.2010 року в рамках ВП № 1854907.

Суд приймає до уваги вищезазначене рішення, оскільки даним рішенням визнано бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України(м.Харків) щодо не зняття арешту з майна боржника при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 1854907 на підставі ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на справедливий суд, гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. Право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», 28.07.1999, § 63; «Горнсбі проти Греції», 19.03.1997, § 40).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-ХІV, в редакції чинній на момент виникнення спірним правовідносин виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 та 3 ст.50 Закону, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред`явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Відповідно до п.3.6.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 15.12.99 № 74/5, що була чинна на момент арешту майна скаржника, за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному Законом.

Пунктами 4.10.1, 4.10.2, 4.10.3 Інструкції № 74/5 визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, згідно із статтею 40-1 Закону припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження (окрім випадків направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби), повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної у пункті 4.10.2 цієї Інструкції, для її пред`явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

Суд звертає увагу, що питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, врегульовані Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5.

Відповідно до ч. 3 п. 22 Інструкції у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

Відповідно ч.1 та ч. 2 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження " від 02.06.2016 № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Судом встановлено, що 23.09.2013 року держаним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 27305302.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 449 ЦПК Українискаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За таких обставин, суд вважає, що посилання ОСОБА_1 в скарзі на обставини пропуску строку для звернення зі скаргою є поважними, тому суд вважає, що строк для подання скарги підлягає поновленню.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно до ч. 1-2, 4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягают задоволенню, оскільки не зняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, тому порушене право скаржника підлягає захисту шляхом зобов`язання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) зняти арешт з нерухомого майна скаржника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 259, 260, 261, 447, 451, 452 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , строк для звернення до суду зі скаргою.

Скаргу ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , проживання за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якої діє ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ), заінтересовані особи: Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) (місцезнаходження за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32, каб. 408, код ЄДРПОУ: 43315445), Публічне акціонерне товариства «Райффайзен Банк Аваль» (місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 27305302.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) зняти арешт, накладений постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Гловного територіального управління юстиції у Донецькій області від 29.06.2011 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31205194, ВП № 27305302, на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали суду.

Суддя Владимирська І.М.