Ухвала суду № 93814866, 13.10.2020, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/3077/20

Провадження № 1-кп/237/872/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2020 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сенаторова В.А.,

при секретарі Лахно Т.Г.,

за участю прокурора Хітматуліна О.Е,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Осадчого В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Курахове Мар`їнського району Донецької області клопотання прокурора в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020050000000115 від 08.03.2020 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою № 32/1-1896 вих – 20 від 08.10.2020 обвинуваченому

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька Донецької області України, громадянина України, зі слів має паспорт громадянина Російської Федерації, не працюючого, раніше не судимого, зі слів зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 110 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Мар`їнським районним судом Донецької області розглядається клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 110 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 17 жовтня 2020 року.

Прокурор, в порядку ст. 184 КПК України, з дотриманням вимог ч. 2 цієї статті, надав клопотання про необхідність продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 діб, зазначивши, що обвинувачений негативно характеризується та що існують ризики, які передбачені ст.177 КПК України, а застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Захисник обвинуваченого Осадчий В.І. у судовому засіданні заперечував проти продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись на те, що запобіжний захід необхідно змінити на цілодобовий домашній арешт, ризики істотно зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, вважає, що запобіжним заходом буде цілодобовий домашній арешт.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши докази щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд приходить до висновків, які наведені нижче.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обґрунтованість підозри (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК).

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу судом встановлено, що докази, перелічені в реєстрі матеріалів кримінального провадження, доданому до обвинувального акту, та на які посилається прокурор в клопотанні, доводять наявність обставин, передбачених п.1 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке відносяться до тяжких, згідно ст. 12 КК України.

Існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу судом встановлено, що докази, перелічені в реєстрі матеріалів кримінального провадження, доданому до обвинувального акту, та на які посилається прокурор в клопотанні, доводять наявність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та зазначених прокурором, а саме того, що ОСОБА_1 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які ще не допитані судом, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Більш м`які запобіжні заходи (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК).

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу судом встановлено, що докази, перелічені в реєстрі матеріалів кримінального провадження, доданому до обвинувального акту, та на які посилається прокурор в клопотанні, доводять наявність обставин, передбачених п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, які свідчать про неможливість застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а саме - особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, а також свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися.

При вирішенні питання про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд враховує і інші обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, його вік та стан здоров`я, розмір майнової шкоди, те, що він раніше судимий, відсутність міцних соціальних зв`язків, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Суд вважає, що продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, не може оцінюватись абстрактно і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиціям ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013 року, Харченко проти України п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року), які полягають в тому, що у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними, та продовження тримання під вартою може бути виправдано за наявності істинних вимог публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою є наявними, а тому дію запобіжного заходу слід продовжити на шістдесят днів, а саме до 11.12.2020 року включно.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 184, 194, 197, 331, 372 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою № 32/1-1896 вих – 20 від 08.10.2020 обвинуваченому ОСОБА_1 , задовольнити.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» на 60 діб, тобто з 13 жовтня 2020 року до 11 грудня 2020 року включно.

Копії ухвали після її оголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, які можуть бути оскаржені.

Повний текст ухвали складено та проголошено 16 жовтня 2020 року о 14-00 годині.

Суддя В.А. Сенаторов