Ухвала суду № 93814744, 22.12.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/4909/20

Провадження №1-кп/235/850/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі:головуючої – судді Корнєєвої І.В.

при секретарі – Сапон Н.Ю.

за участю прокурора Регана Ю.А.

захисника Молчанової Н.В.

обвинувачених ОСОБА_1 огли

ОСОБА_2 огли

ОСОБА_3

ОСОБА_4

представника потерпілого –адвоката Ільющенка Ю.А.

перекладача Фесенко Н.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Покровську обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 травня 2020 р. за № 12020050000000269 по кримінальній справі за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Красноводськ Туркменістан , громадянина України , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця м.Димитрів Донецької області , громадянина України ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,уродженця м.Красноармійська Донецької області , громадянина України , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Баку району Астара Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан,постійного місця проживання та реєстрації на території України не має,

за ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 122,ч.2 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 122,ч.2 ст.187 КК України,

Прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ряду тяжких кримінальних правопорушень, останнього 22.06.2020 р. Красноармійським міськрайонним судом засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років за скоєння злочину , передбаченого ч.1 ст. 115 КК України , обвинувачений може здійснити спроби переховуватися від суду під загрозою реального покарання у виді позбавлення волі, незаконно впливати на свідків та потерпілого, з якими він знайомий та знає їх адреси проживання , та які ще не допитані у судовому засіданні ,вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про наявність ризиків , передбачених п.1,3, 5 ч. ст. 177 КПК України .

Прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ряду тяжких кримінальних правопорушень, обвинувачений неодноразово був засуджений ,відносно останнього до Красноармійського міськрайонного суду направлено обвинувальний акт у скоєнні злочинів,передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України , обвинувачений може здійснити спроби переховуватися від суду під загрозою реального покарання у виді позбавлення волі, незаконно впливати на свідків та потерпілого, з якими він знайомий та знає їх адреси проживання , та які ще не допитані у судовому засіданні ,вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про наявність ризиків , передбачених п.1,3, 5 ч. ст. 177 КПК України .

Прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ряду тяжких кримінальних правопорушень, обвинувачений неодноразово був засуджений ,відносно останнього до Красноармійського міськрайонного суду направлено обвинувальний акт у скоєнні злочинів,передбачених ч.2 ст. 126, ч.1 ст. 121 КК України , обвинувачений може здійснити спроби переховуватися від суду під загрозою реального покарання у виді позбавлення волі, незаконно впливати на свідків та потерпілого, з якими він знайомий та знає їх адреси проживання , та які ще не допитані у судовому засіданні ,вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про наявність ризиків , передбачених п.1,3, 5 ч. ст. 177 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_5 до судового засідання не з`явився повідомлявся про дату ,час та місце розгляду кримінального провадження належним чином , надав заяву про проведення судового розгляду за його відсутності .

Представник потерпілого адвокат Ільющенко Ю.А. підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора , просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою свого місця проживання.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що йому необхідно бути вдома ,він потрібний своїм рідним ,які потребують його допомоги. Він не ухилявся раніше від суду , з`являвся за викликами , має місце роботи ,де він буде працевлаштований офіційно. Просить обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час , щоб він міг працювати.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора , зазначивши , що він раніше знаходився під домашнім арештом , він не ухилявся від суду ,має хвору бабцю. Просить обрати йому домашній арешт за місцем проживання.

Обвинувачений ОСОБА_2 відмовився відповідати на запитання суду, підтримав позицію захисника та обвинувачених.

Захисник Молчанова Н.В. заперечувала проти задоволення клопотань прокурора, підтримала клопотання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про обрання відносно них запобіжного заходу у виді домашнього арешту, зазначивши , що клопотання прокурора не мають доказів переховування обвинувачених від досудового розслідування та ухилення від суду. Наявність ризику впливу обвинуваченого на свідків та потерпілого є припущенням , вироки відносно обвинувачених не набули законної сили , вважає недоречний застосування до обвинувачених занадто суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою .Крім того кримінальне провадження не просувається, обвинувальний акт повертався прокурора та знов подано прокурором до суду обвинувальний акт ,що не відповідає вимогам ст. 290 КПК України. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 мають постійне місце проживання , ОСОБА_6 працює офіційно. ОСОБА_7 проживає з бабцею, яка хворіє на онкологію, та двома братами , має цивільну дружину, яка народила вже дитину. ОСОБА_8 має цивільну дружину , трьох дітей ,які записані на прізвище її колишнього чоловіка , але є дітьми ОСОБА_8 . Просить відмовити прокурору у задоволенні клопотань та обрати обвинуваченим запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників судового провадження , суд приходить до наступного.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 (справа № 1-28/2017) , положення третього речення ч.3 ст.315 КПК України щодо автоматичного продовження під час підготовчого провадження запобіжного заходу , обраного під час досудового розслідування , визнане неконституційним.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження суд має право обрати , змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження , у тому числі запобіжний захід , обраний щодо обвинуваченого .

Відповідно до ст. 177 ч.2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення , а також наявність ризиків ,які дають достатні підстави слідчому судді ,суду вважати , що підозрюваний , обвинувачений , засуджений може здійснити дії ,передбачені ч.1 с.177 КПК України .

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено , що клопотання прокурора про обрання обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були направлені прокурором до ДП «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» для вручення обвинуваченим завчасно, але обвинувачені відмовилися від отримання клопотань про обрання відносно них запобіжних заходів , про що свідчать акти працівників ДП «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» та підтвердили у судовому засіданні самі обвинувачені , мотивуючи тим , що клопотання вручалися їм у відсутність захисника.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 184 КПК України копія клопотання та матеріали ,якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу , надається обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання .

Прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу відносно обвинувачених вручено захиснику Молчановій Н.В.

Судом при вирішенні питання про застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу оцінено в сукупності такі обставини:

1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення- факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред`явленого йому обвинувачення.

2) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини: ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні ряду кримінальних правопорушень, в т.ч. й тих , які відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин та санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років ;

3) вік та стан здоров`я обвинуваченого- обвинувачений є особою молодого віку , не особою з інвалідністю , стан здоров`я задовільний ;

4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого : має постійне місце проживання , проживає з батьками,утриманців не має;

5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи :працює;

6) репутація обвинуваченого: невідома;

7) майновий стан обвинуваченого : нерухоме,рухоме майно , кошти на рахунках у банку відсутні;

8) обвинувачений-не судимий,

9) обвинуваченому за даним кримінальним провадження інший запобіжний захід , окрім тримання під вартою,не обирався.

10) обвинувачений засуджений за ч.1 ст. 115 КК України ,але вирок суду не набув законної сили .

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, та розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, -невідома.

На думку суду, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений ОСОБА_1 без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Ступінь ризику втечі судом оцінено в сукупності факторів, пов`язаних з характером особи обвинуваченого, моральністю, його відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставинами його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством.

Судом не встановлено стримуючі фактори, які свідчать , що обвинуваченим ОСОБА_1 не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судове засідання.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на потерпілих , свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Допит потерпілого та свідків судом не розпочато.

На підставі викладеного ,суд приходить до висновку , що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, має місце у зв`язку з не закінченням судового розгляду .

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий , але обвинувачений засуджений за ч.1 ст. 115 КК України до 9 років позбавлення волі , вирок суду не набрав законної сили,що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень.

З огляду на вказане, суд погоджується з прокурором, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення наявний.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З огляду на викладене, суд вважає що ризики,які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у ході досудового розслідування у виді тримання під вартою, не зникли та не зменшилися , та застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у скоєнні умисного тяжкого злочину, максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 10 років, у зв`язку з чим існує ймовірний ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тобто , для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявні всі обставини , передбачені ч.1 ст. 194 КПК України- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;-наявність достатніх підстав вважати , що існує хоча б один із ризиків , передбачених ст. 177 КПК України , і на які вказує прокурор;-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам ,зазначеним у клопотанні .

Враховуючи особистість обвинуваченого , вагомість доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до скоєння інкримінованого злочину, суд приходить до висновку , що застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу , ніж тримання під вартою ,не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, внаслідок чого клопотання обвинуваченого про обрання йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту та клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Молчанової Н.В. про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді особистого домашнього арешту не підлягає задоволенню .

Судом при вирішенні питання про застосування обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу оцінено в сукупності такі обставини:

1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення- факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_3 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред`явленого йому обвинувачення.

2) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини: ОСОБА_3 обвинувачується в скоєнні ряду кримінальних правопорушень, в т.ч. й тих , які відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин та санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років ;

3) вік та стан здоров`я обвинуваченого- обвинувачений є особою молодого віку , не особою з інвалідністю , стан здоров`я задовільний ;

4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого : має постійне місце проживання , проживає з цивільною дружиною та трьома неповнолітніми дітьми, батьком який він не записаний;

5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи : не працює;

6) репутація обвинуваченого: невідома;

7) майновий стан обвинуваченого : нерухоме,рухоме майно , кошти на рахунках у банку відсутні;

8) обвинувачений- раніше судимий,

9) обвинуваченому за даним кримінальним провадження інший запобіжний захід , окрім тримання під вартою,не обирався.

10) обвинувачений засуджений ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України,але вирок суду не набув законної сили .

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, та розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, -невідома.

На думку суду, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений ОСОБА_3 без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Ступінь ризику втечі судом оцінено в сукупності факторів, пов`язаних з характером особи обвинуваченого, моральністю, його відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставинами його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством.

Судом не встановлено стримуючі фактори, які свідчать , що обвинуваченим ОСОБА_3 не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судове засідання.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на потерпілих , свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Допит потерпілого та свідків судом не розпочато.

На підставі викладеного ,суд приходить до висновку , що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, має місце у зв`язку з не закінченням судового розгляду .

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий , але обвинувачений засуджений за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, вирок суду не набрав законної сили,що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень.

З огляду на вказане, суд погоджується з прокурором, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення наявний.

Згідно п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З огляду на викладене, суд вважає що ризики,які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у ході досудового розслідування у виді тримання під вартою, не зникли та не зменшилися , та застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у скоєнні умисного тяжкого злочину, максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 10 років, у зв`язку з чим існує ймовірний ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тобто , для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявні всі обставини , передбачені ч.1 ст. 194 КПК України- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;-наявність достатніх підстав вважати , що існує хоча б один із ризиків , передбачених ст. 177 КПК України , і на які вказує прокурор;-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам ,зазначеним у клопотанні .

Враховуючи особистість обвинуваченого , вагомість доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_3 до скоєння інкримінованого злочину, суд приходить до висновку , що застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу , ніж тримання під вартою ,не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, внаслідок чого клопотання обвинуваченого про обрання йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту та клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника Молчанової Н.В. про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді особистого домашнього арешту не підлягає задоволенню .

Судом при вирішенні питання про застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу оцінено в сукупності такі обставини:

1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення- факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред`явленого йому обвинувачення.

2) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини: ОСОБА_4 обвинувачується в скоєнні ряду кримінальних правопорушень, в т.ч. й тих , які відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин , та санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років ;

3) вік та стан здоров`я обвинуваченого- обвинувачений є особою молодого віку , не особою з інвалідністю , стан здоров`я задовільний ;

4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого : має постійне місце проживання , проживає з бабкою та двома братами , має цивільну дружину ,яка народила дитину;

5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи : не працює;

6) репутація обвинуваченого: невідома;

7) майновий стан обвинуваченого : нерухоме,рухоме майно , кошти на рахунках у банку відсутні;

8) обвинувачений- раніше судимий,

9) обвинуваченому за даним кримінальним провадження інший запобіжний захід , окрім тримання під вартою,не обирався.

10) обвинувачений засуджений ч.2 ст.126 КК України,але вирок суду не набув законної сили .

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, та розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, -невідома.

На думку суду, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений ОСОБА_4 без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Ступінь ризику втечі судом оцінено в сукупності факторів, пов`язаних з характером особи обвинуваченого, моральністю, його відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставинами його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством.

Судом не встановлено стримуючі фактори, які свідчать , що обвинуваченим ОСОБА_4 не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судове засідання.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на потерпілих , свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Допит потерпілого та свідків судом не розпочато.

На підставі викладеного ,суд приходить до висновку , що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, має місце у зв`язку з не закінченням судового розгляду .

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий , але обвинувачений засуджений за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, вирок суду не набрав законної сили,що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень.

З огляду на вказане, суд погоджується з прокурором, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення наявний.

Згідно п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З огляду на викладене, суд вважає що ризики,які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у ході досудового розслідування у виді тримання під вартою, не зникли та не зменшилися , та застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у скоєнні умисного тяжкого злочину, максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 10 років, у зв`язку з чим існує ймовірний ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тобто , для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявні всі обставини , передбачені ч.1 ст. 194 КПК України- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;-наявність достатніх підстав вважати , що існує хоча б один із ризиків , передбачених ст. 177 КПК України , і на які вказує прокурор;-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам ,зазначеним у клопотанні .

Враховуючи особистість обвинуваченого , вагомість доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_4 до скоєння інкримінованого злочину, суд приходить до висновку , що застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу , ніж тримання під вартою ,не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, внаслідок чого клопотання обвинуваченого про обрання йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту та клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника Молчанової Н.В. про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді особистого домашнього арешту не підлягає задоволенню .

Розмір застави згідно п.1 ч.4 ст. 183 КПК України ,враховуючи підстави та обставини , передбачені ст.ст.177,178 КПК України, обвинуваченим не визначати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 є громадянином Республіки Азербайджан та не володіє українською мовою, судом на вирішення учасників кримінального провадження винесено питання про залучення до участі у кримінальному провадженні перекладача з української мови на азербайджанську.

Прокурор заперечував проти залучення обвинуваченому ОСОБА_2 о . перекладача з української мови на азербайджанську,мотивуючи тим , що обвинувачений ОСОБА_2 має сертифікат про знання російської мови та дозвіл на роботу у Росії , внаслідок чого він розуміє у достатньому обсязі суть пред`явленого обвинувачення, обвинувачений має захисника .

Представник потерпілого адвокат Ільющенко Ю.А. просив вирішити питання на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти призначення перекладача на азербайджанську , заявив клопотання про залучення до участі по справі перекладача з талиської мови , бо він не розуміє переклад перекладача азербайджанською мовою.

Захисник Молчанова Н.В. та обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримали позицію обвинуваченого.

Заслухавши учасників процесу , суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.. 68 КПК України у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень , показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача ).

Суд зазначає , що офіційною мовою в Республіці Азербайджан є азербайджанська мова. Талиська мова не є офіційною мовою Республіки Азербайджан, окремі райони цієї республіки , де проживають талиши , використовують діалект талиської мови.Офіційно цієї мови в Республіці Азербайджан не мається.

З урахуванням того , що обвинувачений ОСОБА_2 є громадянином Республіки Азербайджан та не володіє українською мовою , суд вважає необхідним залучити до участі у кримінальному провадженні перекладача з української мови на азербайджанську ОСОБА_9 ,який раніше вже приймав участь у аналогічних кримінальному провадженні .

Відповідно до п.4 ч.1 ст.336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.

Згідно ст. 336 ч.2 КПК України - суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

Суд вважає, що з огляду на перебування перекладача за місцем його знаходження та ускладненням його явки до суду, з метою забезпечення оперативності кримінального судочинства, за наявності в Оболонському районному суді м. Києва необхідного обладнання, є підстави для постановлення ухвали про участь перекладача у судовому засіданні в режимі відео конференції з Оболонським районним судом м. Києва .

Крім того ,суд вважає необхідним залучити до участі у кримінальному провадженні перекладача з української мови на талиську мову через Київське обласне бюро перекладів для здійснення перекладу.

На підставі викладеного і керуючись ст.314-317 КПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та захисника Молчанової Н.В. про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити .

Обрати запобіжний захід щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Красноводськ Туркменістан, громадянина України,у виді тримання під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Міністерства юстиції України на строк шістдесят діб з 22 грудня 2020 р. до 19 лютого 2021 р.

Обрати запобіжний захід щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця м. 2?Димитрів Донецької області ,громадянина України,у виді тримання під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Міністерства юстиції України на строк шістдесят діб з 22 грудня 2020 р. до 19 лютого 2021 р.

Обрати запобіжний захід щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,уродженця м.Красноармійська Донецької області ,громадянина України,у виді тримання під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Міністерства юстиції України на строк шістдесят діб з 22 грудня 2020 р. до 19 лютого 2021 р.

Залучити до участі у кримінальному провадженні перекладача з української мови на азербайджанську ОСОБА_9 для здійснення перекладу в режимі відеоконференції.

Залучити до участі у кримінальному провадженні перекладача з української мови на талиську мову через Київське обласне бюро перекладів для здійснення перекладу.

Відкласти судовий розгляд на 20 січня 2021 р. до 14.00 години.

Копію даної ухвали негайно направити перекладачу Салманову Мехману Умуд огли, Київському обласному бюро перекладів.

Доручити Оболонському районному суду м. Києва забезпечити проведення відеоконференції в приміщенні цього суду та участь в ній перекладача з української мови на азербайджанську ОСОБА_9 ,у судовому засіданні, яке відбудеться в режимі відео конференції 20 січня 2021 року о 14.00 годині.

Перекладачу ОСОБА_9 прибути до Оболонського районного суду м.Києва для участі, яке відбудеться в режимі відео конференції 20 січня 2021 року о 14.00 годині.

Копію даної ухвали негайно направити до Оболонського районного суду м.Києва.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченим негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Міністерства юстиції України

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 23 грудня 2020 р. о 16.00 год.

Головуюча :