Рішення № 93814516, 02.12.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/12893/20

Провадження № 2/234/3555/20

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

в складі головуючого судді Чернобай А.О.

секретар судового засідання Максимова В.В.,

справа № 234/12893/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.09.2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 18.04.2005 року АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 167Э-05, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7000,00 грн., на термін до 13.04.2006 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 33% річних.

Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно умов договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непригашеної в строк заборгованості за кредитом.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсоткам, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином , у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 30.07.2020 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 127771,34 грн., яка складається з наступного: 4916,85 грн- заборгованість за кредитом, 733,65 грн.- заборгованість по відскокам за користування кредитом, 7120,84 грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 12771,34 грн., а також понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки відповідно до п.1.3 кредитного договору, строк його дії завершується 12.04.2006 року. Згідно розрахунку заборгованості, останні дії по договору були здійснені 20.12.2005 року. В подальшому позивач проводив нарахування пені та загального залишку заборгованості по відсоткам. Відповідно до п.5.2. договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань, передбачених п. 5.1. договору, здійснюється протягом 3 (трьох) років від дня, коли відповідне зобов`язання повинно було мати виконане відповідачем. Відповідно до п. 5.8. договору строки позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за використання, винагороди, комісії, неустойки - пені, штрафів по договору встановлюється продовжністю в 5 років. Подій, у розумінні ст. ст. 263 - 264 ЦКУ (зупинення та переривання перебігу строку позовної давності) також не зафіксовано, тому що вони не мали місця. Таким чином, з моменту закінчення строку дії договору, банк мав право нараховувати йому неустойку з 12.04.2006 р. по 13.04.2009 р. і вся сума боргу, яка була заявлена в позовних вимогах по цій справі, повинна була бути пред`явлена до стягнення в строк до 14.04.2014 р., до того ж у менших розмірах нарахувань. Крім того, зазначив, що він не пам`ятає, щоб він отримував особисто кредит у позивача. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, у зв`язку з пропуском позовної давності, а також не повним доведенням обставин.

Представник відповідача надав відповідь на позовну заяву, в якій заначив, що під час останньої ідентифікації відповідачем було надано копію паспорта № НОМЕР_1 , достовірність наданих документів ОСОБА_1 підтвердив власноручним підписом, більше того, документи повністю відповідали загальним вимогам встановленим Постановою ВРУ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України». Кредитний договір наданий на споживчі цілі. Боржнику надані кошти, що підтверджується ордером, який повністю відповідає нормам діючого законодавства. Отримавши кредитні кошти, боржник протягом тривалого часу сплачував чергові платежі по кредиту відповідно до графіку погашення заборгованості. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України договір є дійсним, тобто фактичне прийняття пропозиції укладання договору дією. Твердження боржника, що банк не виконав свою частину умов кредитного договору щодо видачі коштів є голослівними, та не відповідають дійсності, адже в наявності наслідки видачі коштів — отримання матеріальних благ, що були предметом кредитування. Щодо строків позовної давності, представник позивача зазначив, що відповідно до п. 6.1 даний договір діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором. На даний час, відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 25.08.2020 року — до спливу строку позовної давності. У зв`язку з цим, обставини, на які відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду. Просив суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, з позовом не погодився, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Проаналізувавши зібрані в справі докази, суд,

В С Т А Н О В И В:

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши зібрані в справі докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 кредитного договору № 167Э-05 від 18.04.2005 року, відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7000,00 грн., на термін до 13.04.2006 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 33% річних.

Відповідно до меморіального ордеру № А923 від 18.04.2005 року, на підставі кредитного договору № 167Э-05 від 18.04.2005 року, кредитні кошти у розмірі 7000,00 грн. були отримані позичальником. Тобто, Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором.

Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно умов договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непригашеної в строк заборгованості за кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідач станом на 30.07.2020 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 127771,34 грн., яка складається з наступного: 4916,85 грн- заборгованість за кредитом, 733,65 грн.- заборгованість по відскокам за користування кредитом, 7120,84 грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Згідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем ОСОБА_1 заявлено про застосування строку позовної давності відповідно до вимог ст. 267 ЦК України.

У п.1.1, 1.2., 1.3 кредитного договору № 167Э-05 від 18.04.2005 року зазначено, що банк зобов`язується надати позичальнику кредит в сумі 7000,00 грн. на підставі попередньої умови відповідно п.2.1.2 даного договору, в обмін зобов`язання позичальника по поверненню кредиту та сплаті процентів згідно Графіка погашення кредиту та процентів, який є невід`ємною частиною даного договору, комісії та винагороди, штрафу, пені у встановлені даним договором строки. Кредит надається на споживчі цілі. Строк повного погашення кредиту 12 квітня 2006 року включно.

Відповідно до п. 5.8 кредитного договору, строки позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, комісії, неустойки- пені, штрафів по цьому договору встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Таким чином, оскільки в кредитному договорі чітко встановлено, що зобов`язання повинно бути виконано не пізніше 12 квітня 2006 року включно, то саме з цієї дати почав спливати строк позовної давності.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, останній платіж відповідач здійснив у серпні 2005 року.

Таким чином, визначений ст.257 ЦК України, трирічний строк позовної давності за вимогами, що випливають з умов договору від 18.04.2005 року закінчився.

Згідно ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Перебіг позовної давності, відповідно до ст. 264 ЦК України, переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається спочатку.

Матеріали справи не містять обставин, які б свідчили про зупинення, перерив або про наявність підстав для поновлення строку позовної давності, клопотань щодо поновлення строку звернення до суду позивач також суду не заявляв.

Відповідно до ч.4 ст.267 сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Посилання представника позивача на те, що відповідно до кредитного договору, договір діє з моменту його укладення до повного виконання зобов`язань сторонами, тобто термін дії договору обумовлений моментом повного виконання зобов`язань , як на підставу не пропуску позивачем строку позовної давності, є неправильним, оскільки зазначене положення враховується за умови не пропущення строку позовної давності, а строк повернення кредитних коштів зазначений в договорі до 12.04.2006 року включно, тобто враховуючи встановлений кредитом кредитним договором строк позовної давності -5 років, такий строк закінчився 12.04.2009 року, а позов пред`явлено до суду 14.09.2020 року.

Згідно ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення процентів, неустойки, пені тощо).

Пунктом 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз`яснено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Таким чином, у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід відмовити у зв`язку із спливом строку позовної давності.

Відповідно ст.141 ЦПК України у зв`язку з прийняттям рішення про відмову в задоволені позовної заяви, витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн., понесені позивачем, йому не відшкодовуються.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 83, 175, 177, 184, 259, 263, 265, 268 ЦПК України та ст. ст. 256, 257, ч. 1 ст. 261, ст. 266, ч.ч. 3, 4 ст. 267, 526, 530, ч. 4 ст. 559, ч. 1 ст. 611, ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволені позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.

Суддя:

Рішення ухвалене і надруковане в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя: