Рішення № 93813399, 22.12.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/8993/19

Провадження №2/428/472/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020р. Сєвєродонецький міський суд

Луганської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А., Гуртовій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину,

встановив:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, мотивуючи вимоги тим, що 20.03.2019р., приблизно о 17 год. 30 хв., між позивачем та відповідачем виник словесний конфлікт, внаслідок якого ОСОБА_3 умисно завдав ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді удару ножем в грудну клітину. В результаті злочинних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 , згідно висновку судово-медичного експерта №223 від 24.04.2019р., були спричинені наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини справа з ушкодженням попередкового відростку 9-го ребра, поранення міжреберної артерії, наскрізне поранення нижньої долі правої легені, дотичне поранення діафрагми, великий травматичний гемоторакс справа, геморагічний шок другого ступеню. Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння. Вироком Сєвєродонецького міського суду від 22.05.2019р. по справі № 428/5827/19 ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК У країни. На відновлення свого здоров`я позивач витратив і до теперішнього часу витрачає багато коштів. Заподіяна матеріальна шкода складає 2800,56грн. Крім того, в результаті нападу у позивача з`явилися і спостерігаються до теперішнього часу психотравматичні розлади, які стали причиною негативних емоцій, моральних, душевних страждань, переживань, у зв`язку з чим втрачено душевний спокій, з`явилися: безсоння, почуття тривоги, занепокоєння, оскільки не можливо змиритися з цим нападом, що стався. ОСОБА_2 продовжує лікуватися, більшість з вказаних симптомів і погіршень здоров`я, спостерігаються досі: постійно болить та неміє права рука, з`явилися головні болі, особливо при розумових навантаженнях, запаморочення, потемніння в очах, забудькуватість, зниження концентрації уваги і реагування на те, що відбувається навкруги. Все це викликає пригнічений настрій, апатію, близьку до депресії, стало неможливо вести активний, повноцінний спосіб життя здорових людей. У зв`язку з цим представник позивача Оверченко О.А. в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заподіяну внаслідок злочину матеріальну шкоду у розмірі 2800,56грн. та моральну шкоду у розмірі 50000грн.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, від його представника ОСОБА_1 надійшла до суду заява, в якій вона просила розглядати справу без її участі та участі позивача, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнав, просив в позові відмовити. В судовому засіданні пояснив, що жодних доказів, які б підтверджували ступінь моральних страждань, зазначених в позові надано не було. Не має доказів звернення потерпілого до спеціальних експертних установ та проведення психологічної експертизи, яка б дала висновки чи є у підекспертної особи зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин; чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи; чи спричинені особі страждання за умов ситуації, що досліджуються у справі.

29.10.2020р. ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 2800,56грн. залишено без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обовязковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22.05.2019р. затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 16.05.2019р. між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Кулік А.В. та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника Тріфанова Є.О., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019130370000472 від 20.03.2019р., відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК У країни. ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Судом встановлено, що в кримінальному провадженні ОСОБА_2 не звертався з цивільним позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, тому не позбавлений можливості заявити такі вимоги в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1, 3, 4, 5 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд на підставі ч.6 ст.82 ЦПК України виходить з того, що мало місце заподіяння ОСОБА_2 відповідачем тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Вчинення відповідачем 20.03.2019р. протиправного діяння щодо позивача, шляхом нанесення тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, призвело як до фізичних, так і до моральних страждань позивача ОСОБА_2 .

Згідно висновку судово - медичного експерта №223 від 24.04.2019р., що знаходиться у матеріалах кримінального провадження, потерпілому ОСОБА_2 були спричиненні наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини справа з ушкодженням поперекового відростку 9-го ребра, поранення міжреберної артерії, наскрізне поранення нижньої долі правої легені, дотичне поранення діафрагми, великий травматичний гемоторакс справа, геморагічний шок другого ступеню.

Відповідно до виписного епікризу №18368 із медичної картки стаціонарного хворого багатопрофільної лікарні м. Сєвєродонецька, ОСОБА_2 перебував з 20.03.2019р. по 28.03.2019р. на стаціонарному лікуванні з діагнозом: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини справа з ушкодженням попередкового відростку 9-го ребра, поранення міжреберної артерії, наскрізне поранення нижньої долі правої легені, дотичне поранення діафрагми, великий травматичний гемоторакс справа, геморагічний шок другого ступеню. 20.03.2019р. терміново була проведена операція: ПХО рани грудної клітини праворуч, передньо-бічна торакотомія праворуч. Ревізія органів плевральної порожнини. Ушивання ран легені, діафрагми. Лігування міжреберної артерії. Санація і дренування плевральної порожнини справа по Бюлау.

Відповідно до п.п.3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я та в порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Статтею 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, суд приходить до висновку, що спричинення позивачу моральної шкоди знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з діями ОСОБА_3 у виді нанесення потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Судом встановлено, що дії відповідача призвели до моральних страждань позивача, втрати нормальних життєвих зв`язків та вимагали від потерпілого додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки відносно нього було вчинене кримінальне правопорушення, з приводу якого він переніс душевні хвилювання, моральні та фізичні страждання.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав позивач у зв`язку з ушкодженням здоров`я та протиправною поведінкою щодо нього відповідача, характер немайнових втрат (їх тривалість і можливість відновлення), тяжкість вимушених змін у його особистому житті у зв`язку з лікуванням та відновленням своїх порушених прав після нанесення йому тілесних ушкоджень, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, на підставі положень статей 23,1167 ЦК України, суд вважає заявлену позивачем вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 50000грн., такою, що підлягає повному задоволенню, оскільки на думку суду саме такий розмір моральної шкоди відповідає ступеню моральних страждань, завданих відповідачем ОСОБА_3 .

Доводи відповідача та його представника про недоведеність позивачем заподіяної йому моральої шкоди не заслуговують на увагу, зважаючи на те, що позивачу було заподіяно тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, через які він переніс значний фізичний біль та моральні страждання.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що сума 50000грн. буде достатньою компенсацією за спричинені позивачу душевні страждання. А тому позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок злочину слід задовольнити в повному обсязі.

Згідно п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

Таким чином з відповідача підлягають стягненню на користь держави судовий збір в сумі 840,80грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при поданні до суду позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 -355 ЦПК України , суд –

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) в інтересах ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження ДУ «Диканівська виправна колонія №12: м. Харків, вул. Лелюківська, буд. 1) про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження ДУ «Диканівська виправна колонія №12: м. Харків, вул. Лелюківська, буд. 1) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду, завдану внаслідок злочину у розмірі 50000,00грн.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження ДУ «Диканівська виправна колонія №12: 61030, м. Харків, вул. Лелюківська, буд. 1) на користь держави судовий збір у розмірі 840,80грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 «судовий збір»).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя