Рішення № 93810736, 24.12.2020, Чернівецький районний суд Вінницької області

"24" грудня 2020 р.

Справа № 150/655/20

Провадження №:2/150/216/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року с.Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області, в складі головуючого судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря Короленко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чернівецького районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2020 року ОСОБА_1 , звернулася до суду із зазначеним вище позовом. В обгрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 . 19 жовтня 2019 року державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що у позивача відсутні документи, які підтверджують право спадкодавця на земельну частку (пай), яка розташована на території Бабчинецької сільської ради. ОСОБА_2 при житті працювала у КСП «Поділля» с. Бабчинці та відповідно до розпорядження Чернівецької державної адміністрації від 13.11.1996 року №323 про затвердження розрахунків вартості на земельну частку (пай) входить у список громадян власників земельних сертифікатів на право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Поділля» на території Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області.

Після прийняття позивачем спадщини після смерті ОСОБА_2 , право на отримання земельної частки (паю) із сільськогосподарських угідь, що перебували у колективній власності КСП «Поділля» с. Бабчинці перейшло до позивача, однак земельний сертифікат відсутній, що і стало підставою відмови нотаріуса у оформленні спадщини та звернення позивача із позовною заявою до суду

Позивач та її представник в підготовче судове засідання не з`явилися, однак представником позивача через канцелярію суду було подано заяву, у якій просить розгляд даної цивільної справи проводити без участі позивача та його представника.

Відповідач в підготовче судове засідання явку представника не забезпечив, однак через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву у якому вказують про неможливість з`явитись в судове засідання, просить слухати дану цивільну справу в їх відсутність, позовні вимоги визнають в повному обсязі, не заперечують проти їх задоволення.

За вказаних обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи, що відповідачем - Бабчинецькою сільською радою визнано позовні вимоги ОСОБА_1 , суд дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши усі обставини, об`єктивно оцінивши усі досліджені докази, суд доходить висновку про задоволення позовної заяви, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, із земельної частки (паю), площею 1,93 умовних кадастрових га, належної їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0354071.

Факт родинних відносин, зокрема, те що позивач є племінницею померлої ОСОБА_2 підтверджується рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 01 квітня 2020 року, яке набрало законної сили.

Згідно довідки виконкому Бабчинецької сільської ради Вінницької області 24 жовтня 2004 року померла ОСОБА_2 , останнє постійне місце перебування, якої було с. Бабчинці Чернівецького району Вінницької області. На день смерті ОСОБА_2 єдиним спадкоємцем за законом залишилась ОСОБА_1 , яка фактично прийняла спадщину за законом в листопаді 2004 року, нею було взято все майно спадкодавця, яка проживає в смт. Сутиски Тиврівського району Вінницької області.

Згідно копії книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), вбачається, що ОСОБА_2 отримала сертифікат ВН №0354071, розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах 1.93, на підставі рішення Чернівецької райдержадміністрації від 13.11.1996 року.

На виконання вимог ухвали суду від Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області отримано копію спадкової справи, заведеної до майна померлої ОСОБА_2 , з якої вбачається, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заводилась на підставі заяви позивача, доказів наявності інших спадкоємців спадкова справа не містить.

Інформації про інших спадкоємців матеріали справи також не містять.

Спадкоємець за законом померлої ОСОБА_2 не може оформити спадщину на земельну частку (пай), розташовану на території Бабчинецької сільської ради через відсутність правовстановлюючого документу - сертифікату на право на земельну частку (пай), у зв`язку із чим державним нотаріусом Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області Ординським Ю.С. було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, постанова №787/02-31 від 19 жовтня 2020 року.

Отже, оскільки судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), що був втрачений, набула право на земельну частку (пай), площею 1.93 умовних кадастрових гектари, що розташована на території Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області, то право на цю земельну частку (пай) входить до складу спадщини після її смерті.

Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, пов`язані із набуттям права власності на спадкове майно.

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинились внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України визначено обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися за свідоцтвом про право на спадщину.

Отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину - на земельну частку (пай) позивач не має можливості у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа - сертифіката на земельну частку (пай). Оскільки правовстановлюючий документ на земельну частку (пай) було втрачено.

Згідно п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року № 720/95 вказано, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003р. № 899-IV, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 р. № 899-IV, що право на земельну частку (пай) мають, зокрема, громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року за №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Із досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 у визначений законом спосіб набула право на земельну частку (пай), що належала їй на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії ВН №0354071, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів 05 грудня 1996 року та виданого на підставі рішення Чернівецької районної державної адміністрації 13.11.1996 року № 323.

Сертифікат втрачено, у зв`язку з чим нотаріусом відмовлено позивачеві в оформленні спадщини на земельну частку (пай).

Згідно з п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) видача нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачена. Отже, належним способом захисту прав спадкоємця у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємця з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Визнання за позивачем права на земельну частку (пай) не порушує права, свободи чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч.ч.1,2 ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні на явних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 2 Постанови пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Отже, оскільки право ОСОБА_1 на оформлення своїх спадкових прав порушено, то воно підлягає судовому захисту. Згідно з абз.3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10, 12, 76-81, 89, 200, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 тітки ОСОБА_2 , право на земельну частку (пай), площею 1.93 умовних кадастрових гектара, на території Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області, яка належала ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку(пай) серії ВН № 0354071, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів 05 грудня 1996 року та виданого на підставі рішення Чернівецької районної державної адміністрації №323 від 13.11.1996року.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Чернівецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 .

Відповідач-1: Бабчинецька сільська рада Вінницької області, адреса: вул. Незалежності, 13, с. Бабчинці, Чернівецького району Вінницької області, код 04326520.

Суддя Б.Б. Кушнір