Рішення № 93809778, 11.12.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7042/19

Провадження № 2/344/712/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ “ПРОСТО-страхування” про стягнення страхового відшкодування згідно Договору страхування в сумі 618 020,96 грн., 5 000,00 грн. моральної шкоди та 8 096,07 грн. пені, стягнення 6 311,17 грн. витрат по оплаті судового збору,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПрАТ “ПРОСТО-страхування” про стягнення страхового відшкодування згідно Договору страхування в сумі 618 020,96 грн., 5 000,00 грн. моральної шкоди та 8 096,07 грн. пені, стягнення 6 311,17 грн. витрат по оплаті судового збору.

В обґрунтування позову вказала, що 31.03.2018 року вона уклала договір повного страхування № 1800493 серії PKS "Просто-Каско Плюс" із стаховою компанією ПрАТ “ПРОСТО-страхування”. За умовами Договору страхування страхуванню підлягає належний їй на підставі права власності транспортний засіб марки Nissan Х-Тгаіll, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ринковою вартістю 780 000,00 грн.. 03 жовтня 2018 року у м.Яремча за участі забезпеченого автомобіля сталася ДТП під керуванням її чоловіка ОСОБА_2 , який рухався по вул. Свобода, 405 та керуючи автомобілем Nissan Х-Тгаіll, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахувавши дорожньої обстановки, оскільки назустріч їхав автомобіль, який виїхав на його смугу руху, та щоб уникнути зіткнення автомобілів зробив маневр вправо, не впорався із керуванням і здійснив наїзд на металеву огорожу господарства ОСОБА_3 , чим пошкодив огорожу з металевих стовпів, а застрахований автомобіль отримав значні пошкодження. По факту настання ДТП за участі застрахованого транспортного засобу Nissan X-Traill, ДНЗ НОМЕР_1 , вона, відразу повідомила СК ПрАТ «ПРОСТО-страхування» та викликала на місце настання ДТП її представника. Представником відповідача оформлено повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку. Постановою Івано-Франківського міського суду 26.10.2018 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Крім того, постановою Івано-Франківського міського суду 26.10.2018 року, провадження у адміністративній справі відносно водія ОСОБА_2 закрито у зв`язку із відсутністю події складу правопорушення визначеного сг. 122-4 КУпАП. Вона повідомила страхову компанію про настання страхового випадку, та оформила відповідну заяву про виплату страхового відшкодування, до якої нею було долучено усі необхідні документи, визначені п.2.7.2.5. Договору, що підтверджується копією заяви від 04.10.2018 року. 13.11.2018 року ПрАТ «ПРОСТО-страхування» повідомило її про відсутність правових підстав для визнання випадку страховим та відмову у виплаті страхового відшкодування. Підставою для прийняття такого рішення Страхова компанія вважає те, що Протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 047344, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Nissan X-Traill, ДНЗ НОМЕР_1 , залишив місце ДТП, до якої був причетний, та має місце застосування п. 2.3.1.6. Договору, згідно якого передбачено виключення із страхових випадків. Крім того, 20.11.2018 року Страхова компанія додатково повідомила про відсутність правових підстав для визнання випадку події ДТП, яка мала місце 03.10.2018 року, страховим та відмову у виплаті страхового відшкодування з підстав зазначених у п. 2.11.3.10. з договору, а саме керування ТЗ визначеним п. 1.4. Договору особою, яка не зазначена Договором як така, що має право керувати застрахованим транспортним засобом. Вважає, що рішення Страхової компанії по відмові у визнанні випадку настання події ДТП, яка мала місце 03.10.2018 року, страховим та проведенні виплати страхового відшкодування страхувальнику, із зазначених вище підстав, суперечить умовам Договору та законодавству України. Крім того, внаслідок протиправних дій відповідача їй спричинено моральну шкоду, яка полягає у приниженні честі, гідності, престижу, моральних переживаннях у зв`язку з порушенням права власності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, появі недовіри до інших людей. З моменту вчинення ДТП її охопили відчуття роздратованості, обурення, відчаю, гніву, що в свою чергу спричинило психологічний дискомфорт, значне порушення душевної рівноваги. Крім того, внаслідок цього втратився звичайний ритм життя, оскільки вона перебуває у постійній емоційній напрузі, змушена «добиватися» справедливості та відшкодування понесених витрат та збитків, які застрахувала згідно Договору страхування і впевнена була у справедливості його виконання. Просила стягнути з відповідача на її користь страхове відшкодування по ризику «Пошкодження» згідно умов Договору - 618 020, 96 грн., відшкодування моральної шкоди в межах ліміту - 5 000, 00 грн., пеню в розмірі 0,01% від простроченої виплати страхового відшкодування в сумі - 8 096, 07 грн.

25.05.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив, в якому він вказав, що на момент дорожньо-транспортної пригоди 03.10.2018р. автомобілем марки «Nissan Nissan X-Traill, ДНЗ НОМЕР_1 , керував ОСОБА_2 , що підтверджувалось і самою позивачкою і матеріалами справи, тобто особа, яка не визначена Договором як така, що має право керувати застрахованим ТЗ. Відповідно до положень п.2.11.3.10 Договору, - Страховик має право відмовити Страхувальникові у виплаті страхового відшкодування (виплати) у випадках, передбачених цим Договором та чинним законодавством України. Згідно з підп. 6. п.2.11.3.10 Договору, підставою для відмови є керування ТЗ вказаним в п. 1.4. Договору особою, яка не визначена цим Договором як така, що має право керувати застрахованим ТЗ та/або не відповідає умовам по водійському стажу п.1.6. цього Договору. Враховуючи вищевикладене, AT «ПРОСТО-страхування» листом від 20.11.2018р. вих. №04-3453 відмовило позивачці у проведенні виплати страхового відшкодування. На момент події, яка зі слів позивачки мала місце 03 жовтня 2018 року, ризик «ПОШКОДЖЕННЯ» розповсюджував свою дію виключно при умові, що забезпеченим транспортним засобом керує виключно ОСОБА_1 та не розповсюджує свою дію на будь-якого іншого водія. Зазначив, що АТ “Просто — Страхування” діяло у межах умов договору страхування, а тому вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення (а.с.42-46).

11.09.2020 року позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила стягнути із ПрАТ «ПРОСТО-страхування» на її користь страхове відшкодування згідно Договору страхування в сумі - 618 020, 96 гри., вартість завданої моральної шкоди в сумі - 5 000 грн., пеню в сумі 39 120,72 грн. та судовий збір у розмірі 6 311,17 грн. (а.с.137-138).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши учасників справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 31.03.2018 року між АТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_1 укладено Договір повного страхування № 1800493 серії PKS "Просто-Каско Плюс".

Згідно п.1.4 стахування підлягає транспортний засіб марки Nissan Х-Тгаіll, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ринковою вартістю 780 000,00 грн. (а.с.8-15).

03 жовтня 2018 року у м.Яремча за участі автомобіля Nissan Х-Тгаіll, реєстраційний номер НОМЕР_1 сталася ДТП під керуванням ОСОБА_2 , та постановою Івано-Франківського міського суду від 26.10.2018 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340 грн. (а.с.18).

Постановою Івано-Франківського міського суду від 26.10.2018 року провадження у адміністративній справі відносно водія ОСОБА_2 закрито у зв`язку із відсутністю події складу правопорушення визначеного ст. 122-4 КУпАП(а.с.17).

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 989 ЦК України страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Згідно п.2.7.2.4 частини Договору №1800493 серії PKS при настанні події, що згідно з Договором має ознаки страхового випадку, Страхувальник зобов`язаний письмово повідомити Страховика про настання події, із зазначенням обставин події протягом 3 робочих днів, починаючи з того моменту, коли Страхувальнику, його представнику, Водію стало відомо, або повинно було стати відомо про таку подію.

З повідомленням про подію по договору №1800493 серії PKS від 31.03.2018 року, ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПРОСТО-страхування» 05.10.2018 року (а.с.19).

13.11.2018 року за вих. № 04-3398 АТ «ПРОСТО-страхування» на заяву ОСОБА_1 від 05.10.2018 року, надало відповідь, з якої вбачається, що відповідно до копії Протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 047344, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Nissan X-Traill, ДНЗ НОМЕР_1 , залишив місце ДТП, до якої був причетний, та має місце застосування п. 2.3.1.6. Договору, згідно якого передбачено виключення із страхових випадків. У зв`язку чим, АТ «ПРОСТО-страхування» не має правових підстав для визнання даного випадку страховим, а тому відмовило у проведенні виплати страхового відшкодування (а.с.28).

Крім того, 20.11.2018 року за вих. №04-3453 АТ «ПРОСТО-страхування» листом повідомила ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для визнання випадку події ДТП, яка мала місце 03.10.2018 року страховим та відмову у виплаті страхового відшкодування з підстав зазначених у п. 2.11.3.10. договору, а саме керування ТЗ визначеним п. 1.4. Договору особою, яка не зазначена Договором як така, що має право керувати застрахованим транспортним засобом (а.с.29).

17.01.2019 року за вих. № 04-131866 АТ «ПРОСТО-страхування» надало ОСОБА_1 відповідь, з якої вбачається, що розмір збитку страховою компанією не визначався у зв`язку із відмовою у визнанні випадку страховим (а.с.30).

Згідно Звіту про оцінку колісного транспортного засобу №14/19 Nissan Х-Тгаіll, д.н.з. НОМЕР_1 , проведеного ФОП ОСОБА_4 , станом на 04.02.2019 року вартість матеріального збитку становить 613 610, 96 грн. (а.с.70-99).

Згідно квитанції за № 030035 від 05.10.2018 року витрати по транспортуванню пошкодженого автомобіля марки Nissan X-Traill, ДНЗ НОМЕР_1 , з місця ДТП до місця стоянки, становлять 1 600, 00 грн. (а.с.27).

Згідно рахунку №Сч00016334 від 12.02.2019 року витрати за діагностику автомобіля та стоянка автомобіля становлять 2 810 грн. (а.с.26).

Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктами 2, 3 частини першої статті 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Статтею 990 ЦК України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно ч.1 ст. 16 Закону України «Про страхування» Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.п.1-3 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;

3) при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Грошовим слід вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 подала до АТ «ПРОСТО-страхування» заяву про виплату страхового відшкодування 05.10.2018 року.

Застосування Страховою компанією п. 2.3.1.6. Договору по факту залишення місця ДТП водієм застрахованого ТЗ як підставу для відмови у визнанні випадку страховим, спростовуються постановою Івано-Франківського міського суду від 26.10.2018 року (а.с.17).

Другою підставою для відмови у виплаті позивачці страхового відшкодування, відповідач посилається на положення п. 1.6. Договору, де особою, допущеною до керування транспортним засобом, є лише ОСОБА_1 .

Відповідно до положень п.2.11.3.10 Договору, - Страховик має право відмовити Страхувальникові у виплаті страхового відшкодування (виплати) у випадках, передбачених цим Договором та чинним законодавством України. Згідно з підп. 6. п.2.11.3.10 Договору, підставою для відмови є керування ТЗ вказаним в п. 1.4. Договору особою, яка не визначена цим Договором як така, що має право керувати застрахованим ТЗ та/або не відповідає умовам по водійському стажу п.1.6 цього договору.

Однак, у п.1.6 договору вказано водійське посвідчення ОСОБА_2 , що видане 14.03.1998 року (а.с.8, 23).

Як вбачається з листа Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області Територіальний сервісний центр №2641 від 06.12.2018 року, громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не видавалося (а.с.24).

Як вбачається із копії пасторту позивача, її місце народження м.Яремче, Івано-Франківської області (а.с.20)

Представник відповідача стверджує, що позивачка отримувала посвідчення водія, на що надав інформацію з МВС України головного сервісного центру від 11.12.2018 року, про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримувала посвідчення водія 01.03.2010 року, серія НОМЕР_2 (а.с.47).

Однак, такі твердження відповідача спростовуються інформацією виданою Регіональним сервісним центром МВС в Івано-Франківській області від 30.09.2019 року, з якої вбачається, що громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не видавалось. Громадянці ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.03.2010 року Мукачівським ВРЕВ при УДАІ УМВС у Закарпатській області видане посвідчення водія на право користування транспортними засобами серії НОМЕР_2 , категорії “В” (а.с.66).

Крім того, позивач зазначила, що прізвище ОСОБА_7 вона ніколи не мала, ОСОБА_8 це її дівоче прізвище, що підтверджується копією свідоцтва про народження, витягом з ДРАЦСУ про підтвердження дошлюбного прізвища та копією свідоцтва про розірвання шлюбу, в якому зазначено, що в період шлюбу у неї було прізвище “ ОСОБА_9 ”, та після 27.05.1999 року позивачка знову змінила прізвище на дошлюбне “ ОСОБА_8 ” (а.с.67-69).

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 на час страхування автомобіля марки Nissan X-Traill, ДНЗ НОМЕР_1 , не мала посвідчення водія, у зв`язку з чим нею було надано страховику пакет документів, у тому числі посвідчення водія її чоловіка, про що свідчить запис в договорі “ПРОСТО-КАСКО ПЛЮС” від 31.03.2018 року, оскільки від стажу водія залежав розмір страхового платежу внесеного позивачкою.

КАСКО - це добровільне страхування автотранспортного засобу. Кожен автовласник бажає захистити свою машину від неприємностей будь-якого роду, які можуть статися як за час руху транспорту, так і на стоянці. І саме КАСКО виступає гарантом захисту. Під цим поняттям мається на увазі відшкодування будь-якої шкоди страховиком при виникненні непередбаченої ситуації з автомобілем. Страхові виплати при КАСКО покладені в разі: викрадення або розкрадання авто; дорожньо-транспортної пригоди; розкрадання будь-яких деталей; протизаконних дій третьої особи, які завдали шкоди машині, в тому числі вандалізму; нанесення шкоди при спробі угону автомобіля; пошкодження або втрати ТЗ через пожежу або самозаймання; отримання шкоди внаслідок стихійних лих (вибух, блискавка, спалах), включаючи і вплив на машину непереборної сили; випадкового потрапляння дерев, каменів і інших важких предметів на автомобіль. Серед головних переваг страхування в КАСКО, виділяються наступні:у разі аварії, неважливо буде хто є винуватцем, страхова компанія покриває витрати на ремонтні роботи;Страховій компанії автовласник платить один раз фіксовану суму, після чого протягом року фірма оплачує йому страховку в усіх випадках, які передбачені договором.

Таким чином, страховик пропонуючи позивачу застрахувати транспортний засіб саме у своїй страховій компанії оформляючи страховий поліс, гарантував позивачці почуття захищеності і впевненості за цілісність автомобіля на весь рік.

Отже, суд вважає, що рішення страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування є необґрунтованим, відповідачем на виконано умови договору, не надано належних та допустимих доказів на спростування заявлених позовних вимог, а тому суд приходить до висновку, що позов в цій частині слід задоволити, стягнувши з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в сумі 618 020 грн.96 коп. (613 610,96 грн. вартість матеріального збитку, 1600 грн. транспортування автомобіля та 2810 грн., витрати за стоянку та діагностику автомобіля).

Щодо позовних вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 992 ЦК України передбачено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,01% від суми страхового відшкодування за кожний день прострочення, але не більше ніж у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період (п. 2.13.1 Умов страхування)

Суд приймає наданий позивачем розрахунок пені, як вірний, згідно якого за період з 06 грудня 2018 року по 10 вересня 2020 року за 633 дні, пеня становить 39 120 грн. 72 коп. (618 020,96 грн. х 0,01 %) х 633) (а.с.138).

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, слід зазначити наступне.

Частинами 1, п.2, п.3 ч.2, ч.3 ст.23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів ; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цією статтею.

Відповідно до п.п.3,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявністьпричинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачка на обґрунтування моральної шкоди посилалася на протиправні дії відповідача, які завдали їй моральних страждань, з посиланням на приниженні честі, гідності, престижу, моральних переживаннях у зв`язку з порушенням права власності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя. Внаслідок цього втратився звичайний ритм життя, оскільки вона перебуває у постійній емоційній напрузі, змушена «добиватися» справедливості та відшкодування понесених витрат та збитків, які застрахувала згідно Договору страхування і впевнена була у справедливості його виконання.

З урахуванням того, що відповідач порушив умови договору, а позивачка вимушена захищати їх в судовому порядку, що в будь-якому разі потребує додаткових зусиль, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмір 5 000 грн. є підставними, та підлягають до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до здоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача слід стягнути на користь позивача 6 311, 17 грн. судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду (а.с.1).

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263,265, 268, 354 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ПрАТ “ПРОСТО-страхування” про стягнення страхового відшкодування згідно Договору страхування в сумі 618 020,96 грн., 5 000,00 грн. моральної шкоди та 39 120,72 грн. пені, стягнення 6 311,17 грн. витрат по оплаті судового збору – задоволити.

Стягнути з ПрАТ “ПРОСТО-страхування”, (ЄРДПОУ 24745673, юридидна адреса: Герцена, 10, м.Київ, 04050) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 — 618 020 (шістсот вісімнадцять тисяч двадцять) гривень 96 коп. страхового відшкодування згідно договору страхування, 5 000 (п`ять тисяч) гривень моральної шкоди, 39 120 (тридцять дев`ять тисяч сто двадцять) гривень 72 коп. пені, та 6 311, 17 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: Повний текст рішення виготовлено 24.12.2020 року.

Суддя Пастернак І.А.