Рішення № 93809112, 23.11.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/12307/19

Провадження №2/523/1830/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2020 р. м.Одеса Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого – судді Малиновського О. М.

за участю секретаря – Шевчук М. Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, у місті Одеса, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна, ОСОБА_2 в інтересах якого діє Павлічук Віктор Віталійович про визнання договору іпотеки припиненим,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 07.08.2019 року звернувся до суду з позовом у якому просить визнати припиненим договір іпотеки від 18.07.2005року укладений між АТ « ОТП Банк» та ОСОБА_3 зареєстрований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, який є кредитором за договором кредиту №СМ-500/008/2005 від 13.07.2005р. пропустив строк пред`явлення вимоги до спадкоємців, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому втратив право вимоги за основним та додатковим зобов`язаннями. Позивач вважає, що при вирішенні даного спору слід застосувати положення ст. 1281 та 1282 ЦК України та припинити договір іпотеки.

Ухвалою судді Суворовського районного суду міста Одеси від 13 серпня 2019 року позовна заява була залишена без руху та позивачеві надано строк для усунення недоліків.

11 жовтня 2019 року матеріали цивільної справи у зв`язку із відстороненням попереднього судді від посади, були розподіленні в автоматизованому порядку відповідно до вимог ст.ст.14,33 ЦПК України та передані на розгляд головуючому судді Малиновському О.М.

16 жовтня 2019 року ухвалою судді провадження у справі було відкрито та розгляд справи призначено проводити в загальному порядку.

20 січня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна», просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Так, представник у своєму відзиві зазначає, що правила статті 1281 ЦК щодо строку пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються до зобов`язань, забезпечених іпотекою. А законом України «Про іпотеку» не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як смерть боржника за кредитним договором. Крім того, просив суд звернути увагу на висновок Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 28.02.2018р. у справі № 441/1647/15ц. На думку представника посилання позивача на Постанову Великої палати Верховного суду від 17.04.2018року по справі №522/407/15ц є незрозумілим, оскільки у даній постанові судом було встановлено пропуск строку на звернення з вимогою до спадкоємців, що саме по собі не встановлює припинення договору іпотеки (а.с.76-78).

11 березня 2020 року під час проведення судового засідання суддею постановлено ухвалу та залучено до участі у справі у якості третьої особи ОСОБА_2 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 .

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 25 червня 2020року підготовче провадження у справі було закрито та призначено розгляд справи по суті.

Позивач та представник позивача в призначене судове засідання не з`явились.

Представником позивача надано до суду заяву, в якій підтримавши пред`явлені позовні вимоги просить розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилась без поважних на те причин. Про час та місце розгляду справи належним чином направлялось повідомлення.

Приватний нотаріус ОМНО Іллічова Н.А. до судового засідання не з`явилась, повідомлялась про розгляд справи. В матеріалах справи наявний лист від 11.11.2019р. у якому приватний нотаріус просить розгляд справи провести у її відсутність, додатково зазначила, що з позовною заявою вона не згодна (а.с.74).

Від представника третьої особи ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. У своїй заяві представник не заперечує щодо задоволення позову (а.с.119).

Суд ухвалив проводити судове засідання у відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів із врахуванням відзиву на позовну заяву та письмових доказів по справі, що передбачено вимогами ч.2 ст.211 ЦПК України та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦК України суд при розгляді справи керується принципами верховенства права.

Судом встановлені такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що 13.07.2005 р. між Приватним підприємством «Мед-Інвест» в особі директора Кучіної Ольги Іванівни та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено кредитний договір № МL-500/008/2005, зі всіма змінами, доповненнями та додатками до нього.

З метою забезпечення виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором 18.07.2005 р. між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 8ЯСМ-500/008/2005/1, зі всіма змінами, доповненнями та додатками до нього.

Додатково, з метою забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитним договором 18.07.2005 р. між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № РСМ-500/008/2005, згідно якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 .

26 листопада 2010 року між АТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України було укладено договори купівлі - продажу кредитного портфелю та Договір про відступлення права вимоги.

Відповідно наданим доказам встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується актовим записом № 1124 від 19.07.2011 року видане Першим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції.

Згідно спадкової справи № 352/2012 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадкоємцями стали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діє від імені свого малолітнього сина ОСОБА_2 .

Правове регулювання зобов`язаного права закріплено Розділом 1 Гл.47 ЦК України.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст.510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір № МL-500/008/2005 було укладено між Приватним підприємством «Мед-Інвест» в особі директора Кучіної Ольги Іванівни та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк».

Тобто, сторонами кредитного договору є ПП «Мед-Інвест» (боржник) до ЗАТ «ОТП Банк» (кредитор). З метою виконання кредитного договору між ОСОБА_3 , як фізичною особою (іпотекодавець) та ЗАТ «ОТП Банк» (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки.

Правове регулювання іпотечних зобов`язань закріплено у спеціальному Законі України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року №898-IV( зі змінами та доповненнями) .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.5 ст.3 Закону «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Аналогічні підстави закріплено в ч. 1 ст. 17 названого закону. Особливістю застосування такої підстави припинення іпотеки, як закінчення строку дії іпотечного договору, є наявність у договорі строку його дії, адже неможливе закінчення строку, який не встановлений.

Таким чином, визначена в ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» підстава припинення іпотеки — «закінчення строку дії договору» не має універсального характеру, а лише застосовується до договорів, які містять погоджений у порядку ст. 251, 252 Цивільного кодексу України строк дії. В межах строку дії іпотечного договору існує суб`єктивне право іпотекодержателя та суб`єктивний обов`язок іпотекодавця, після закінчення якого вони припиняються. Тобто, із завершенням цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором іпотеки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права за договором іпотеки (шляхом подання позову), іпотекодержатель вчиняти не може.

Відсутність погодженого сторонами строку дії іпотечного договору свідчить про безстроковість його дії та виключає її припинення у зв`язку із закінченням строку дії договору згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку».

Наведена позиція підтверджується також висновком, викладеним у постанові Верховного суду України від 22 жовтня 2014 року у справі №6-153цс14, згідно з яким у разі не встановлення сторонами дати, до якої діє договір іпотеки, він є таким, що укладений безстроково, а відтак, іпотека може бути припинена на підставі п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» не інакше, як із припиненням основного зобов`язання.

Іпотечний договір укладений між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк» не містить визначеного строку його дії, а тому є безстроковим.

Також, як було зазначено судом та в силу ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання. Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України, норми якої передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі, неможливістю виконання, смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.598 ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, установлених договором або законом.

При цьому, за правилами ч.1 ст.608 ЦК, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою. Стаття 609 ЦК України встановлює, що зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

Вивчивши матеріали справи судом було встановлено, що договірні зобов`язанням між ПП «Мед-Інвест», як боржником та ЗАТ «ОТП Банк», кредитором за кредитним договором є чинними та обов`язковими для обох сторін, матеріали справи не містять жодних відомостей, які б свідчили про припинення основного зобов`язання ( його виконання, яке проведене належним чином, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі, неможливістю виконання, смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи).

Судом не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача на положення ст.1281 і 1282 ЦК України, як на підставу припинення договору іпотеки з наступних підстав.

Приписи статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23 Закону України «Про іпотеку» регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов`язаннях, забезпечених іпотекою. За змістом цих приписів: 1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця; 2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; 3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки; 4) спадкоємець зобов`язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.

Стаття 17 Закону України «Про іпотеку» визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом частини першої статті 1282 ЦК України та частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця. Відтак, іпотека у зв`язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється.

Строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Висновками Верховного Суду України в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 28 лютого 2018 р. справа№441/1647/15ц) ( постанова від 17.04.2018р. справа№ 522/407/15ц) звернуто увагу, що пропущення строків на звернення з вимогою до спадкоємців померлої особи не встановлює припинення договору іпотеки.

Враховуючи, що боржник за кредитним договором № МL-500/008/2005 Приватне підприємство «Мед-Інвест» та іпотекодавець ОСОБА_3 за договором іпотеки, укладеним з метою виконання зобов`язання іншої особи-боржника є різними особами, у даному випадку ОСОБА_3 , виступала лише як особа, яка передала в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника ( ПП «Мед-Інвест») до даних правовідносин не можуть бути застосовані положення ст. 1281 і 1282 ЦК України на які послався позивач, як на підставу задоволення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12,13,76,259,263-265,268, 279, 280-282 ЦПК України, -

ВИРІШИВ

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна, ОСОБА_2 в інтересах якого діє Павлічук Віктор Віталійович про визнання договору іпотеки припиненим - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення стоку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суд через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.

Повне рішення суду складено 23 листопада 2020 року.

Суддя