Постанова № 93808542, 22.12.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/16892/20

Провадження №3/521/8263/20

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Гуревського В.К., при секретарі Погрібної Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 126 ч. 3, 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 27 вересня 2020 року об 02 годинні 38 хвилин в м. Одесі по вул. Дальницька водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом від 26 травня 2020 року ВП №43868035 Великомихайлівським міжрайонним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Б/к 001582, та з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах з порожнини роту, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

За даним фактом, відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 126 ч. 3, 130 КУпАП.

Постановою суду від 21 грудня 2020 року вказані адміністративні справи об`єднанні в одне провадження та їм присвоєно єдиний реєстраційний номер.

Особою, яка притягується до відповідальності, було надано 18 грудня 2020 року через канцелярію суду пояснення, в яких він просив закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП; витребувати від Управління патрульної поліції в Одеській області відеозапис обставин події, зафіксованої 27 вересня 2020 року; Викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ); Явку свідка забезпечить самостійно, та у зв`язку із тим, що він не може прибути до суду через зайнятість на роботі, просить вирішити дане клопотання за його відсутністю.

В обґрунтування ОСОБА_1 зазначив, що він вину у скоєному правопорушенні не визнає, він повністю не згоден з обставинами викладеними в протоколі, оскільки не відповідають дійсності.

Так дійсно, 27 вересня 2020 року він разом із своєю подругою ОСОБА_2 їхав у вказаному автомобілі. За кермом автомобіля знаходилася саме вона, а він був поруч на пасажирському місці. Він аж ніяк не міг керувати транспортним засобом, оскільки йому було встановлено тимчасове обмеження, про яке йому було давно відомо. Він був на дні народження, вживав алкоголь.

Коли вони рухалися по вул. Дальницькій автомобіль почав глухнути та раптово зупинився посередині дороги. Його подруга розгубилася і не знала в чому проблема, не знала, шо робити. Автомобіль не заводився, тому він вирішив штовхати його з проїзної частини дороги в бік узбіччя, підійшов до дверей водія та попросив подругу залишити водійське місце, щоб він зміг штовхати з відкритими дверями і при меншій вазі автомобіля.

Їх автомобіль привернув увагу патрульної поліції, вони під`їхали поцікавилися проблемою і під час розмови відчули в нього запах алкоголю. Та звинуватили його в тому, що він керував автомобілем в алкогольн6олму стані. У відповідь на таке звинувачення, він пояснив, що не був за кермом, а лише штовхав авто, оскільки він заглух, а подруга не може завести двигун. При цьому, він звернув увагу поліцейських на те, що все було зафіксовано у них на камері патрульної поліції автомобіля, оскільки вони весь час знаходилися позаду, та можуть переглянути відео та впевнитися в його словах. Він відразу зателефонував на гарячу лінію в поліцію з повідомленням про вчинення незаконних дій стосовно нього. Як з`ясувалося, на цей виклик було направлено той же екіпаж, з тим ж поліцейськими, які під`їхавши гордовито посміхалися над ним. Категорично заперечує проти наявності в нього діях складу правопорушення, оскільки він не порушував правил дорожнього руху та тимчасове обмеження, транспортним засобом не керував. В підтвердження висновків поліцейським не було надано підтвердження про керування ним транспортним засобом, хоча патрульні фіксували на бодікамери їх спілкування та мають відеоресстратор на авто з записом події.

У судовому засіданні ОСОБА_1 участі не приймав, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений у встановленому законом порядку. Надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та просив не розглядати справи без нього.

Враховуючи, що особа була належним чином сповіщена про судове засіданні, суд вважає можливим розглянути справу без її участі, оскільки дана категорія правопорушення не підпадає під вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, та згідно ч. 1 ст. 38 КУпАП, а тому може бути розглянута без участі особи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях особи, відносно якої складено протокол, вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою: керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; та ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом встановлено, що постановою від 19 червні 2014 року ВП №43868035 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/498/191/2014 виданий 12.06.2014 документ видав: Великомихайлівський районний суд Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), але меньше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з моменту звернення до суду з позовом, а саме з 18.04.2014 року, до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не меньше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з моменту звернення до суду з позовом, а саме з 18.04.2014 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 25 травня 2020 року за період з 18.04.2014 по 25.05.2020 в сумі 72796,33 гривня (UAH), що перевищує суму з відповідних платежів за шість місяців.

Постановою ДВС про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 26 травня 2020 року було встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспортний документ НОМЕР_3 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно Виконавчого листа № 2/498/191/2014 виданий 12 червня 2014 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Однією з підстав притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII (далі Закон від 22 листопада 2018 року). Підпунктом 4 п. 1 розділу І вказаного Закону від 22 листопада 2018 року ст. 130 КУпАП викладена в новій редакції, якою виключена відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі відповідальність водіїв транспортних засобів).

Разом з цим, п/п. 171 п. 2 розділу І Закону від 22 листопада 2018 року Кримінальний кодекс України (далі КК) доповнений статтею 286-1, якою встановлена кримінальна відповідальність водіїв транспортних засобів. У зв`язку з тим, що відповідальність водіїв транспортних засобів, по суті, була криміналізована та передбачена можливість застосування кримінального покарання, а також у зв`язку з тим, що санкція за таке порушення була підвищена (збільшений розмір штрафу та строк додаткового покарання), то відповідальність водіїв транспортних засобів посилена.

Незважаючи, що Закон від 22 листопада 2018 року набрав чинності з 01 липня 2020 року, та, що самим Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17 червня 2020 року №720-IX (далі Закон від 17 червня 2020 року) (розділ ІІ) передбачений особливий порядок набрання ним чинності, тобто з дня набрання чинності Законом від 22 листопада 2018 року, Закон від 17 червня 2020 року все ж набрав чинності в силу п. 4 Указу Президента України від 10 червня 1997 року з дня його опублікування в офіційному друкованому виданні, а саме у газеті «Голос України» за №110 від 03 липня 2020 року.

Вказаним Законом від 17 червня 2020 року були внесені зміни до Закону від 22 листопада 2018 року Зокрема, відповідно до абз. 6 п/п. 2 п. 117 розділу І Закону від 17 червня 2020 року п/п. 171 п. 2 розділу І Закону від 22 листопада 2018 року, яким КК доповнений новою статтею 286-1, виключений. Також відповідно до абз. 1 п/п. 1 п. 117 розділу І Закону від 17 червня 2020 року виключений п/п. 4 п. 1 розділу І Закону від 22 листопада 2018 року, яким ст. 130 КУпАП викладена в новій редакції та з якої виключена відповідальність водіїв транспортних засобів.

Таким чином, суд вважає, що з 03 липня 2020 року ст. 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом №2617-VIII, а ст. 286-1 КК України виключена.

Суд приходить до переконання, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях особи, відносно якої складено протокол, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить з того, що останній притягається до адміністративної відповідальності у зв`язку з тим, що керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, і ця обставина знайшла своє повне підтвердження.

Суд оцінює докази наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом та правосвідомістю, та вважає, що вони зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності підтверджують факт вчинення особою вказаного адміністративного правопорушення.

Вина особи у скоєнні вищевказаного правопорушення підтверджена сукупністю доказів, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків, відеозапису, а також іншими матеріалами справи.

Згідно санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, це правопорушення тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення на правопорушника суд враховує: характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень Правил дорожнього руху України, як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу правопорушника, ступінь його вини, ставлення до вчиненого проступку, а також обставину, що пом`якшує відповідальність: те, що він вперше скоїв правопорушення, з метою виховання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, попередження здійснення ним нових правопорушень, а тому накладає стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,0 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 гривень 40 копійок.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 266, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 4 ЗУ«Про судовий збір», Правилами дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, –

ПОСТАНОВИВ:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 126 ч. 3 та 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:

- по ч. 3 ст. 126 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяця;

- по ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,0 гривень (десять тисяч двісті грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно зі ст. 36 КпАП України, остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті за більш серйозне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,0 гривень (десять тисяч двісті грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420,40 гривень (чотириста двадцять грн. 40 коп.).

Постанова суду (судді) у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Головуючий В.К. Гуревський