Рішення № 93807865, 22.12.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/4649/20

номер провадження 2/215/2699/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Дудікова А.В.,

при секретарі Коломійчук К.Ю.,

за участю:

представника відповідача Кукурузи Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу №215/4649/20 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (далі Товариство) про стягнення моральної шкоди у зв`язку з нещасним випадком на виробництві.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 12.04.2010р. працював підземним електрослюсарем (слюсар) черговим та з ремонту устаткування на ш. Гвардійська «Криворізький залізорудний комбінат».

01.04.2020р. о 13:00 год. під час виконання трудових обов`язків, стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого він отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритий уламковий перелом с/3 лівої великогомілкової кістки на в/3 лівої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків.

05.08.2020р. позивачу вперше була встановлена друга група інвалідності та 65% втрати професійної працездатності з 03.08.2020р. по 01.08.2021р.

Вважає, що відповідач не забезпечив безпечних і нешкідливих умов праці, внаслідок чого він травмувався, і починаючи з квітня 2020 року змушений неодноразово проходити лікування, в тому числі стаціонарно, переносити складні хірургічні операції. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких позивач зазнав та продовжує і далі зазнавати у зв`язку з ушкодженням свого здоров`я, через отримане трудове каліцтво, а тому просив суд стягнути на свою користь з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» моральну шкоду в сумі 300 000 грн, без утримання податку з доходів фізичних осіб, а також витрати на правову допомогу у сумі 5 000 грн.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, представник позивача подав до суду заяви в якій просив проводити розгляд справи у їх відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, у його задоволені просила відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки позивач та представник позивача, про день та час розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, суд вважає, за можливим розглянути справу у їх відсутності.

Ухвалою суду від 26.08.2020р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

05.11.2020р. на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого останній зазначив, що проти заявлених вимог заперечує, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що у ПАТ «Кривбасзалізрудком» діє і успішно виконується розпорядження № 303 від 10.10.2016р. «Про компенсацію моральної шкоди у зв`язку з втратою працездатності або нещасним випадком на виробництві в досудовому порядку». Яким встановлено порядок звернення колишніх працівників до ПАТ «Кривбасзалізрудком» за отриманням компенсації моральної шкоди в досудовому порядку. Проте, позивач до підприємства з проханням щодо відшкодування йому моральної шкоди в позасудовому (досудовому) порядку не звертався, а одразу направив позовну заяву про стягнення моральної шкоди до суду. Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Із змісту вказаної вище норми вбачається, що порушення цивільного права особи щодо відшкодування моральної шкоди, спричиненої втратою професійної працездатності, може виникнути, зокрема, після відмови підприємства відшкодувати їй моральну шкоду в добровільному порядку, тому вважає, що звернення позивача до суду з даним позовом, є передчасним. Зазначає, що на підтвердження факту спричинення моральної шкоди позивачем не надано жодних доказів. Також вказує, що моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, згідно до п. 7 акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 01.04.2020р. о 13-00 год. встановлено, що особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці є: ОСОБА_2 – механік дільниці № 16 ш. «Гвардійська»ПАТ «Кривбасзалізрудком» та ОСОБА_3 – головний механік ПАТ «Кривбасзалізрудком»

Крім того, до відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає, що такий розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним за складністю цивільної справи (складність підготовки позовної заяви), а також обсягу роботи – трьом робочим годинам, що не відповідає реальному часу, який можна було витратити на такий вид робіт, тому просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до 1 000 грн.

Ухвалою суду від 24.11.2020р. закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Дослідивши письмові докази у справі, вислухавши представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12.04.2010 р. працював підземним електрослюсарем (слюсар) черговим та з ремонту устаткування на ш. Гвардійська «Криворізький залізорудний комбінат», що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 6-7).

Під час виконання трудових обов`язків 01.04.2020р. з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, внаслідок якого останній отримав виробничу травму з діагнозом: відкритий уламковий перелом с/3 лівої великогомілкової кістки на в/3 лівої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків (а.с. 8-17).

Згідно акта спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П від 17.07.2020р., затвердженого 23.07.2020р. т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчий І.М., що стався 01 квітня 2020 року о 13 год. 00 хв. на ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», код ЄДРПОУ 00191307, комісія провела спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався на дільниці № 16 шахти «Гвардійська» ПАТ «Кривбасзалізрудком» в надшахтній будівлі ствола шахти «Гвардійська-2», відмітки +18м. +24м. з ОСОБА_1 , професія (посада) електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування, загальний стаж роботи: 10 років, стаж роботи на підприємстві: 9 років, стаж роботи за професією: 9 років. Діагноз, який встановлено закладом охорони здоров`я відкритий уламковий перелом с/3 лівої великогомілкової кістки та в/3 лівої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків. Венозна кровотеча. Забій м`яких тканин волосяної частини голови. Виражений больовий синдром. Вказана травма відноситься до категорії – тяжка. Найменування суб`єкта господарювання, працівником якого є потерпілий ПАТ «Кривбасзалізрудком», адреса: вул. Симбірцева, 1а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029, цех, дільниця, місце, де стався нещасний випадок: шахта «Гвардійська», дільниця № 16, надшахтна будівля ствола шахти «Гвардійська - 2», відмітка + 24.

Обставини за яких стався нещасний випадок: у зв`язку із закінченням терміну експлуатації коушей причіпних пристроїв кліті ствола шахти «Гвардійська -2» головним механіком шахти «Гвардійська» ОСОБА_4 у березні 2020 року було прийняте рішення про проведення робіт з їх заміни, відповідно до графіку ремонтів, затвердженого головним механіком ПАТ «Кривбасзалізрудком» та директором з технічної підтримки ПАТ «Кривбасзалізрудком».

31.03.2020 в ІІ зміну начальником дільниці № 16 ОСОБА_5 був виданий наряд робітникам дільниці № 16, а саме: підземним електрослюсарям (слюсарям) черговим та з ремонту устаткування ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 на виконання робіт з контролю за роботою електрообладнання столів шахти «Гвардійська-1» та шахти «Гвардійська-2», огляду головних канатів підіймальних установок даних столів та на виконання підготовчих робіт по заміні коушей причіпних пристроїв кліті клітьової підйомної установки ствола шахти «Гвардійська-2».

Технічний нагляд та керівництво даними роботами у зміні здійснював механік дільниці № 16 ОСОБА_2 .

Механік дільниці № 16 ОСОБА_2 ознайомив робітників з прийомами безпечного виконання робіт та з «Проектом організації робіт по заміні коушей причіпних пристроїв кліті клітьової підйомної установки ствола шахти «Гвардійська-2», який було затверджено головним інженером ш. «Гвардійська» ОСОБА_9 27 березня 2020 року, під особистий підпис, після чого бригада приступила до виконання робіт, відповідно до отриманого наряду.

Після виконання робіт з огляду стану головних канатів підіймальних установок, бригада приступила до виконання підготовчих робіт по заміні коушей причіпних пристроїв кліті клітьової підйомної установки ствола шахти «Гвардійська-2». Для чого, після огляду на відмітці +82м гака мостового крану та металевого стропа діаметром 39мм, який було змонтовано по клітьовому відділенню надшахтної будівлі у відмітках з +9м по +82м, та один кінець якого проходив через плиту перекриття на відмітку +82м, виконали ряд робіт по підвішуванню кліті, за допомогою даного канату до гаку крана.

Після огляду ОСОБА_2 стану монтажних балок на +36 м надшахтної будівлі ствола ш. «Гвардійська-2» у противаговому відділені, які представляли собою дві двотаврові балки № НОМЕР_1 , що були скріплені між собою відрізками металевого кутка 50x50, поверх кожної балки на кожен канат були встановлені опорні балки, що складались з двох двотаврових зварених вздовж полками балок № 27Са. Коли саме були встановлені ці балки - не встановлено. Після чого на кожен канат було встановлено по 6 грушоподібпих затискачів канату, таким чином, щоб перший з затискачів спирався на опорну балку, а решта інших встановлювались впритул один до одного. Кожен затискач було зафіксовано на канаті шляхом завертання гайки затискача за допомогою пневматичного гайковерта. Всього на канати було встановлено 24 затискачі попередньо візуально оглянувши кожен затискач на предмет наявності ушкоджень. Після встановлення затискачів на головних канатах поверх затискачів механіком дільниці ОСОБА_2 за допомогою крейди було нанесено горизонтальні позначки, для контролю за станом можливого зрушення головних канатів. За допомогою мостового крану, встановленого на відмітці +82 м, кліть було піднято на висоту приблизно 50-100 мм. Після чого, електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування ОСОБА_7 вручну були увімкнені гальма приводу головного підйому мостового карну. Проведення подальших підготовчих робіт було завершено.

01.04.2020 начальником дільниці № 16 шахти «Гвардійська» ОСОБА_5 на II зміну був виданий наряд робітникам дільниці № 16, а саме: підземним електрослюсарям (слюсарям) черговим та з ремонту устаткування: ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на виконання робіт з контролю за роботою електрообладнання стволів: шахти «Гвардійська-1» та шахти «Гвардійська-2», огляду армування стволів "Гвардійська-1" та "Гвардійська-2" та на виконання робіт з заміни коушей причіпних пристроїв ствола шахти «Гвардійська-2». Технічний нагляд та керівництво даними роботами у зміні здійснював механік дільниці №16 ОСОБА_2 . Після ознайомлення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з "Проектом організації робіт по заміні коушей причіпних пристроїв кліті клітьової підйомної установки ствола шахти «Гвардійська-2» ОСОБА_2 , піднявшись на відмітку +36 м та переконавшись, що відмітки, які були виставлені крейдою на головних канатах 31.03.2020, знаходяться на тому ж саме місці та надав дозвіл на виконання робіт згідно з нарядом.

У клітьовому відділенні надшахтної будівлі шахти «Гвардійська-2», приблизно на відмітці +30 м було змонтовано відхиляючий блок, через який, після монтажу, пройшов канат діаметром 18 мм від лебідки ШВА 18000 X 0,25П, змонтованої на відмітці +24 м.

Піднявшись на відмітку +82 м до мостового крану електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_7 вимкнув гальма мостового крану та за допомогою даного крану кліть було піднято на висоту приблизно 1,5 метра до повного зникнення натягу з головних канатів клітьового підйому зі сторони кліті. Гальма крану було увімкнено знову. Під час виконання цих робіт на відмітці +36 м знаходився ОСОБА_6 який здійснював візуальний контроль за розміщенням встановлених крейдою відміток. Після здійснення контролю впродовж 30 хвилин за встановленими на канатах позначками, та переконавшись, що жодних зрушень канатів, що утримують клітьову противагу, не сталось, бригада приступила до виконання робіт з заміни коушей головних канатів. За допомогою пневматичного гайковерта було демонтовано гайки кріплення коуша каната № 1 на причіпному пристрої кліті та здійснено від`єднання коуша головного канату № 1 від кліті. Після чого коуш разом з головним канатом №1, за допомогою пневматичної лебідки ШВА 18000 х 0,2511, був піднятий на відмітку +24 м. та опущено на підлогу даної відмітки. Виконавши роботи з розбирання коуша та встановленням нового, бригада опустила коуш разом з канатом головного підйому № 1 де кліті та виконала роботи з його встановлення до причіпного пристрою кліті.

До демонтажу коуша головного канату № 2 приступили о 11 годині 15 хвилин. Від`єднавши коуш головного канату № 2 від причіпного пристрою кліті бригада приступила до його підйому з відмітки +9 м на відмітку +24 м за допомогою лебідки ШВА 18000 X 0,25П, в цей момент члени бригади знаходились у наступних місцях копрової споруди ствола «Гвардійська-2»: ОСОБА_1 ОСОБА_6 знаходились на відмітці +24м, де ОСОБА_6 знаходився за важелями керування лебідки ШВА 1800 х 0,25П, а ОСОБА_1 який дублював подачу йому сигналів на підйом коуша; ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_2 знаходились на відмітні + 18 м, де ОСОБА_11 ОСОБА_10 здійснювали центрову канату діаметром 18 мм лебідки ШВА 1800 х 0,25П, для того, щоб під час підйому коуша з головним канатом № 2 він не чіплявся д елементи армування ствола; ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знаходився на відмітці + 9 м, куди вийшли за вказівкою ОСОБА_2 .

Приблизно о 12 годині 50 хвилин, коли підтягнули коуш до відмітки +18м. почувся скрегіт металу та почалось миттєве обвалення металоконструкцій зверху копра. Після обрушення конструкції ОСОБА_2 та ОСОБА_10 побачили лежачого біля стіни противаговому відділенні електрослюсаря ОСОБА_11 , а поряд з ним лежала зігнута в U подібну форму двотаврова балка № 45 та опорна і балки. ОСОБА_11 повідомив їм, що його по спині щось вдарило, руки та ноги у нього цілі та рухаються самостійно. ОСОБА_7 та ОСОБА_10 акуратно витягли ОСОБА_11 в безпечне місце противагового відділення відмітки +18 м та повідомили про це ОСОБА_2 , який, піднявшись на відмітку +24 м, побачив травмованого ОСОБА_1 який отримав відкритий перелом лівої ноги, та наказав ОСОБА_8 і ОСОБА_6 покликати поверхову медичну сестру, а сам о 13 годині 09 хвилин звернувся до диспетчера шахти «Гвардійська» ОСОБА_12 . Медична сестра ОСОБА_13 прийшовши на місце події та оцінивши стан потерпілих прийняла рішення про виклик воєнізованого гірничорятувального загону для транспортування потерпілих на відмітку ±0м та приступила до надання першої допомоги потерпілим. Поверховий диспетчер викликав воєнізований гірничорятувальний загін, який прибув о 13 годині 33 хвилин. Бійці гірничорятувального загону після обстеження відмітки +18м, +24м, та оцінивши ступень травмування потерпілих надали їм домедичну допомогу та опустили їх на відмітку ±0м шахти «Гвардійська-2». Після чого машинами швидкої медичної допомоги ОСОБА_1 було доставлено до КП «Криворізька міська клінічна лікарня №8» Криворізької міської ради, а ОСОБА_11 у КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради, де він під час надання медичної допомоги помер.

Комісія зі спеціального розслідування на підставі відповіді експертної комісії на питання № 7, поставленим комісією зі спеціального розслідування у протоколі засідання № 5 від 22 квітня 2020 року, вважає, що основною причиною настання групового нещасного випадку, що стався 01 квітня 2020 року з електрослюсарями (слюсарями) черговими та з ремонту устаткування дільниці № 16 шахти «Гвардійська» ПАТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_1 та ОСОБА_11 є руйнація грушоподібного затискача головних канатів, який було встановлено у противаговому відділенні на головному канаті № 2 клітьової підіймальної установки ствола ш. «Гвардійська-2». На теперішній час відсутній нормативно - правовий документ, який би регламентував термін експлуатації даних затискачів, кількість використань, періодичність перевірки їх стану, єдиним методом контролю стану грушоподібного затискача є його візуальний огляд. Комісія зі спеціального розслідування вважає, що ймовірною причиною руйнації затискача, що було встановлено на головному канаті № 2 є наявність дефектів, які могли виникнути як внаслідок попередніх використань затискача, так і під час його виготовлення. Комісія вважає, що після руйнації грушоподібного затискача, що було встановлено у противаговому відділенні на головному катані № 2 кільового підйому ствола ш. «Гвардійська-2» його частини впали у ствол ш. «Гвардійська-2» та потрапили у зумпфову частину даного ствола. Через неможливість оглянути грушоподібний затискач після його руйнації, та враховуючи те, що відповідно до листа ДП «ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова» від 22.06.2020 № 304/59 на грушоподібних затискачах не було проставлено жодних позначок (тавро, знак якості та таке інше), визначити виробника даної нехарчової продукції - неможливо.

Вид події та причини настання нещасного випадку: падіння предметів, матеріалів, дерев, гілок дерев, матеріалів, інструментів, пристроїв, тощо.

Основна причина: технічна – інші причини, а саме: наявність дефектів грушоподібного затискача, що не були виявлені до їх використання. Порушено: ст. 13 Закону України «Про охорону праці» № 2694-XII; п. 2-1 «Проекта организации работ по замене коушей клети КПУ ш. «Гвардейская -2»» затвердженого головним інженером ш. «Гвардійська» 27.03.2020; п.п. 2.15, 2.21 та 2.22 Посадової інструкції механіка дільниці спуску-підйому ш.«Гвардійська» ПАТ «Кривбасзалізрудком», введеною в дію наказом по ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 02.11.2015 № 2408, п. 16.10 додатку Д до «Настанови по системі управління охороною праці» ПАТ «Кривбасзалізрудком», введеною в дію наказом Голови Правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» № 465 від 17.04.2012 та п. 2.1.1 Посадової інструкції головного механіка ПАТ «Кривбасзалізрудком», введеною в дію наказом по ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 04.04.2013 № 430.

Шкідливий або небезпечний фактор: конструкції, що руйнуються.

Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку: грушоподібний затискач, рік випуску та підприємство виробник – невстановлені.

Висновок комісії: комісія зі спеціального розслідування, оглянувши місце настання нещасного випадку, ознайомившись з пояснювальними записками свідків, та осіб причетних до настання нещасного випадку та провівши їх опитування, вивчивши довідку КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 8» Криворізької міської ради, щодо діагнозу ОСОБА_1 , ознайомившись з відповіддю експертної комісії на запитання згідно протоколу № 5 від 22 квітня 2020 року та відповіддю експертної комісії на додаткові запитання згідно протоколу №7 від 18 травня 2020 року, на підставі вимог п. 33 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337 (далі – Порядок) керуючись вимогами ч. 2 п. 52 Порядку прийшла до висновку, що нещасний випадок, що стався 01.04.2020 з електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування дільниці № 16 шахти «Гвардійська» ПАТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_1 визнається пов`язаним з виробництвом.

Члени комісії зі спеціального розслідування мали зустріч з потерпілим ОСОБА_1 з метою розгляду соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного випадку, інформування про хід розслідування та надання роз`яснень з питань щодо їх прав відповідно до чинного законодавства.

У пункті 8 акта зазначено, що посадовими особами підприємства, які допустили невиконання посадових обов`язків, що призвело до нещасного випадку на виробництві, є: ОСОБА_2 - механік дільниці № 16 ш. «Гвардійська» ПАТ «Кривбасзалізрудком», який не здійснив належний контроль за станом грушоподібного затискача, до його навішування 31.03.2020 на головний канат № 2 клітьової підіймальної установки ствола ш. «Гвардійська-2», а також допустив початок робіт з заміни коушів клітьової підіймальної установки ствола ш. «Гвардійська-2» без огляду стану монтажних балок, встановлених на відмітці + 36 м. над противовісним відділенням клітьової підіймальної установки ствола ш. «Гвардійська-2», а саме стану металоконструкцій, що з`єднували дані балки (металевий профіль куток 50x50 мм), та мали наскрізну корозію та товщину стінки близько 1 мм, чим порушив вимоги ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п 2.1 «Проекта организации работ по замене коушей клети КПУ ш «Гвардейская-2», затвердженого головним інженером ш. «Гвардійська» 27.03.2020; п.п. 2.15, 2.21 та 2.22 Посадової інструкції механіка дільниці спуск-підйому ш. Гвардійська ПАТ «Кривбасзалізрудком», введеною в дію наказом по ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 02.11.2015 № 2408, п 17.9 додатку Д до «Настанови по системі управління охороною праці» ПАТ «Кривбасзалізрудком», введеною в дію наказом Голови Правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» № 465 від 17.04.2012. ОСОБА_14 - головний механік ПАТ «Кривбасзалізрудком», який не здійснив належний контроль за роботою підлеглого персоналу, чим порушив вимоги п 16.10 додатку Д до «Настанови по системі управління охороною праці» ПАТ «Кривбасзалізрудком» введеною в дію наказом Голови Правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» № 465 від 17.04.2012 та п. 2.1.1 Посадової інструкції головного механіка ПАТ «Кривбасзалізрудком», введеною в дію наказом по ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 04.04.2013 № 430 (а.с. 8-17).

У копії виписного епікризу № 1091/205 вказано, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в Тр. від. 8-ї міс. л-ні з 01.04.2020р по 14.04.2020р. Діагноз. Відкритий уламковий перелом с/3великогомілкової кістки та в/3 малогомілкової кістки лівої гомілки зі зміщенням уламків. Венозна кровотеча. Забій м`яких тканин волосяної частини голови. 01.04.20р. під місцевою анестезією проведена операція: ПХО рани лівої гомілки, система скелетного витягу за ліву п`яткову кістку. 06.04.20р. під СМА проведена операція: Закрита репозиція; ЧКДО перелому кісток лівої гомілки по Ілізарову. Загальний стан хворого на момент виписки: в задовільному стані хворий виписаний на подальше лікування в поліклініці за місцем проживання (а.с.22).

Згідно копій листків непрацездатності серії АДЮ № 104411 від 20.06.2020р. та серії АДЮ № 075025 від 25.07.2020р. ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні з 20.06.2020р. по 24.07.2020р. та з 25.07.2020р. по 29.07.2020р. (а.с.23,24).

У копії довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ від 29.07.2020р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата огляду 29.07.2020р. первинно встановлена друга група інвалідності з 27 липня 2020р., причина інвалідності – трудове каліцтво, інвалідність встановлено строком до 01.08.2021р., дата чергового переогляду 01.07.2021р. Рекомендовані заходи, щодо відновлення працездатності: нагляд та лікування у сімейного лікаря. Підства акт огляду МСЕК № 986 (а.с. 18).

Згідно копії довідки про результат визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 059028, ОСОБА_1 , дата огляду 05.08.2020р., група інвалідності друга, огляд первинний, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: 60% з 03.08.2020р. по 01.08.2021р., дата перегляду 01.07.2021р. Потреба у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне лікування, ВМП, санаторно-курортне лікування, палиця, милиці, реабілітація в умовах спеціалізованих відділень санаторіїв (а.с. 19).

У копії індивідуальної програми реабілітації інвалідів № 828, дата заповнення 29.07.2020р. Зарічна МСЕК, ОСОБА_1 призначено реабілітаційні заходи. Медична реабілітація: медична реабілітація в умовах реабілітаційних відділень санаторіїв, амбулаторне лікування у травматолога протягом року, стаціонарне лікування у травматологічному відділені відновлювальне відділення 2р/р. Профілактичні заходи – уникати перевантаження. Санаторно-курортне лікування: ОРА за висновком ЛКК. Медичне спостереження – «Д» нагляд травматолога, сімейного лікаря. Протипоказані всі види праці на період активного лікування. Засоби пересування – палиці, милиці (а.с. 20-21).

ОСОБА_1 посилається на те, що у зв`язку з отриманою виробничою травмою та встановленням ступеня втрати професійної працездатності, йому спричинено моральну шкоду, яку має компенсувати відповідач.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Частиною 3 ст.1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках встановлених законом.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

В судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з виробничою травмою позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив професійну працездатність у розмірі 65% (трудове каліцтво – 2020р.) та йому встановлено другу групу інвалідності. Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, він періодично проходить лікування, незважаючи на постійні курси лікування покращення в стані здоров`я відсутнє.

Доводи представника відповідача, вказані в письмових поясненнях поданих до суду, про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються наведеними висновками суду. Доводи відповідача, що травмування позивача відбулося внаслідок зокрема і його дій, а також щодо відсутності правових підстав для відшкодування моральної шкоди, безпідставні, оскільки нещасний випадок з позивачем стався під час виконання ним трудових обов`язків. Крім того, посилання відповідача щодо відсутності факту вини підприємства, суд не приймає до уваги, оскільки судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу.

При визначені розміру моральної шкоди суд, враховує характер перенесеної травми лівої нижньої кінцівки, а саме відкритий уламковий перелом с/3 лівої великогомілкової кістки на в/3 лівої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків, хірургічні операції, порушення функції опори та ходи, обмеження рухливості в колінному та гомілково-ступеневому суглобі, постійне відчуття ниючого болю у нозі, який значно посилюється при зміні погодних умов, під час незначного фізичного навантаження, пересування лише за допомогою милиць, відсоток втрати ним професійної працездатності по трудовому каліцтву у розмірі 65% та другу групу інвалідності, з датою переогляду 01.07.2021р., необхідність медикаментозного лікування, ВМП, санаторно-курортне лікування, потреби у палиці, милицях, нагляд та лікування у сімейного лікаря.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивачу була заподіяна значна моральна шкода, так як він переносить фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя, внаслідок чого переносить моральні страждання.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Посилання представника відповідача, що при винесенні рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд має вирішити питання щодо оподаткування стягнутих сум з метою виконання відповідачем своїх обов`язків як податкового агента при їх оплаті на користь позивачу, відповідно до положення Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким внесено зміни до п.п.164.2.14, а статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди, норма набрала чинності з 23.05.2020 року, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 180 000 грн на відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Разом з тим, вимога позивача про стягнення з відповідача 300 000 грн, належним чином не вмотивована, є завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

З огляду на викладене необхідно стягнути з публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь Держави судовий збір у розмірі 1 800 грн.

Частиною 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018р. у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018р. у справі № 814/698/16.

В обґрунтування витрат на правничу допомогу стороною позивача було подано договір про надання правової допомоги у цивільному процесі від 07 серпня 2020 року, розрахунок витрат на правову допомогу, Акт виконаних робіт від 07.08.2020р. згідно якого позивачу надана правова допомога на загальну суму - 5 000 гривень, наступного змісту: попереднє опрацювання матеріалів, підготовка правової позиції, збір документів 1 година – 1 000 грн, підготовка позовної заяви, інших процесуальних документів 3 години – 3 000 грн, судове представництво (орієнтовно) 1 година – 1 000 грн. Згідно квитанції №01/07/20 від 07.08.2020р. адвокатом Радченком О.М. отримано від позивача грошові кошти у сумі 5 000 грн за надання правової допомоги у справі (а.с.26-29).

Верховний Суд зазначає, що, відповідно до положень ст. 14 ПК адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату.

Верховний Суд вказав, що аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, Верховний Суд дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта (постанова ВС у справі № 727/4597/19 від 16 квітня 2020 року).

Однак зважаючи, на те, що розгляд справи відбувається у відсутності адвоката, тому судові витрати на правничу допомогу в частині судового представництва (1 000 грн.), задоволенню не підлягають, оскільки такі дії представником позивача - адвокатом Радченком О.М.. не вчинялися. Таким чином, виконано робіт на суму 4 000 грн.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню у розмірі 4 000 гривень, при цьому судом враховано, що вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», зазначив, що оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97), при цьому судом враховано складність справи та виконаних представником робіт (наданих послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони позивача.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, – задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь Держави судовий збір у розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», ЄДРПОУ 00191307, місцезнаходження: 50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а.

Судовий збір на користь держави - стягувач Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ 26255795, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601). Реквізити: отримувач – ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ)-37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) – 899998, рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Повний текст судового рішення складено 24 грудня 2020 року.

Суддя: