Ухвала суду № 93807032, 21.12.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/4013/19

1-кп/214/247/20

У Х В А Л А

про продовження тримання під вартою

21 грудня 2020 рокуСаксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Попова В.В.,

суддів – Прасолова В.М., Гриня Н.Г.,

при секретарі – Джемерчук О.В.,

за участю:

прокурора – Ганського В.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

його захисників – адвокатів Савенка М.О., Гавриленка В.В.,

перекладача – Шукюрова Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кривому Розі, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Усудове засідання від захисника Гавриленка В.В. надійшло клопотання про зміну відносно обвинуваченого існуючого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту: так, зокрема, обвинувачений майже рік перебуває під вартою, прокурор, неодноразово заявляючи клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, жодного разу не довів у належний та законний спосіб існування зазначених ним ризиків, а саме, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, переховуватись від суду, у незаконний спосіб впливати на потерпілих чи свідків, а також послався на те, що обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання на території України та є особа – ОСОБА_2 , який згоден надати обвинуваченому належне йому житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де останній буде знаходитись під домашнім арештом.

Обвинувачений та його захисники клопотання підтримали.

ОСОБА_2 , допитаний в судовому засіданні в якості свідка за клопотанням сторони захисту, пояснив, що він на законних підставах проживає на території України, одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює та є головою Громадської організації «Конгрес азербайджанців України», що, дійсно, він згоден надати обвинуваченому, якій є його далеким родичем, належне йому житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в якому на цей час ніхто не проживає, а також, що він зобов`язується забезпечувати обвинуваченого продуктами харчування на весь час перебування останнього у його житлі під домашнім арештом.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника та, в свою чергу, заявив клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою на два місяці у зв`язку з існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: так, обвинувачений обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за попередньою змовою групою осіб, є громадянином іншої держави, не має зареєстрованого місця проживання на території України, де перебуває без законних підстав, не працює, не має міцних соціальних зв`язків, тому, перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватись від суду, у незаконний спосіб впливати на потерпілих чи свідків, спілкуватись з особами, з якими вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення та яких ще не розшукано та не встановлено.

Обвинувачений та його захисники заперечували проти задоволення клопотання прокурора у зв`язку з його недоведеністю.

Потерпілі та їх представник у судове засідання не з`явились.

Колегія суддів, вислухавши учасників судового провадження, заслухавши свідка, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до такого.

Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що суд зобов`язаний розглянути питання продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.

20 жовтня 2020 рокуухвалою цього суду було продовжено тримання обвинуваченого під вартою до 25 грудня 2020 року включно, а відтак виникла необхідність вирішити питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Отже, вирішуючи це питання, колегія суддів уважає, що підстави, за яких раніше було продовжено тримання обвинуваченого під вартою, не змінились: обвинувачений обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за попередньою змовою групою осіб та у спричиненні матеріальної шкоди потерпілому в особливо великих розмірах, не працює, не має міцних соціальних зв`язків та зареєстрованого місця проживання в Україні, в якій перебуває без законних підстав, розгляд справи триває та не допитано всіх потерпілих і свідків, тому приходить до переконання, що є підстави вважати про існування ризиків, що обвинувачений, знаходячись на волі, може переховуватись від суду, спілкуватись зі співучасниками інкримінованого йому злочину, яких ще не розшукано та не встановлено, або у незаконний спосіб впливати на недопитаних ще потерпілих чи свідків.

Що ж до обставин, повідомлених допитаним в судовому засіданні надавачом житла ОСОБА_2 та на які сторона захисту посилається як на одну із підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, то суд не приймає їх до уваги, оскільки, на думку суду, забезпечення обвинуваченого житлом та продуктами харчування у разі зміни йому існуючого запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт ніяким чином не виключає існування ризиків, що обвинувачений, який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна, розуміючи тяжкість ймовірного покарання, перебуваючи на території України у незаконний спосіб, не маючи законних засобів для існування та не маючи в України міцних соціальних зв`язків, може переховуватись від суду, спілкуватись зі співучасниками інкримінованого йому злочину або у незаконний спосіб впливати на недопитаних потерпілих чи свідків.

Разом з тим, у судове засідання не було надано належних доказів придатності вищезазначеного житла для існування, хто ще проживає у цьому житлі та думка членів сім`ї надавача житла щодо цього, наявності родинних зв`язків між обвинуваченим та надавачом житла, а також наявності в останнього законних та достатніх засобів для існування, які дозволять йому піклуватись про обвинуваченого на час дії цілодобового домашнього арешту.

Відтак, зважаючи на все вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання захисника Гавриленка В.В. слід відмовити, а клопотання прокурора – задовольнити.

Керуючись ст. ст. 110, 315-317, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника Гавриленка В.В. відмовити.

Клопотання прокурора Ганського В.В. задовольнити.

Продовжити тримання під вартою ОСОБА_1 на два місяці, тобто до 20 лютого 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через цей суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя В.В. Попов,

Судді В.М. Прасолов,

Н.Г. Гринь.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 24 грудня 2020 року.