Вирок № 93806672, 24.12.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 188/601/17

Провадження № 1-кп/185/178/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року суд присяжних Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.,

судді Самоткан Н.Г.,

присяжних Дюдюк С.Ф., Кучиної І.М., Кравченко О.О.,

секретаря Шемет Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м.Павлоград кримінальне провадження, що внесено в ЄРДР за №12017040530000085 від 08.02.2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шафранівки Шишацького району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого ТОВ «Будмайстер», неодруженого, судимого:

1) 21.04.2016 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.185, ст.70 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;

2) 17.08.2016 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1020 гривень;

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч.3 ст. 185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 п.2,6 ч.2 ст.115 КК України, -

за участю прокурорів Ларченка Я.І., Полозенка В.В.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

захисника адвоката Копйової О.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В :

07 лютого 2017 року приблизно о 18.30 годині обвинувачений ОСОБА_1 прийшов до приміщення будинку, де мешкала потерпіла ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , де, керуючись прямим умислом на порушення недоторканності житла, яке належить потерпілій, впевнившись у тому, що його ніхто не бачить і за його злочинними діями ніхто не спостерігає, не маючи законних підстав, всупереч волі законного володільця, а саме потерпілої, усвідомлюючи незаконність своїх дій, руками виставив скло із рами вхідних дверей до вказаного вище будинку, таким чином незаконно проник в середину приміщення будинку, чим порушив недоторканість житла потерпілої ОСОБА_3 .

Крім того, 07 лютого 2017 року приблизно о 21.30 годині обвинувачений ОСОБА_1 з метою таємного, повторного викрадення чужого майна, керуючись корисливими намірами, прийшов до приміщення Коханівського фельдшерсько-акушерського пункту, який розташований по вул.Шкільній, 7 с.Коханівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, впевнившись у тому, що його ніхто не бачить і за його злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливими намірами, руками виставив скло із рами вікна з тильної сторони будівлі Коханівського фельдшерсько-акушерського пункту, таким чином проник в середину вказаного приміщення, звідки таємно, повторно, викрав грошові кошти в загальній сумі 170.00 гривень, які належать ОКП «Фармація», спричинивши майнову шкоду на вищевказану суму. Викрадене обвинувачений ОСОБА_1 привласнив та розпорядився ним на власний розсуд.

Крім того, 03 березня 2017 року приблизно о 12.20 год. обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з проникненням в інше приміщення та із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров`я потерпілої ОСОБА_3 , маючи при собі ніж, заздалегідь приготований для вчинення нападу, прийшов до приміщення Коханівського фельдшерсько-акушерського пункту, розташованого за адресою: вул. Шкільна, 7, с.Коханівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, який був на той час зачинений з середини, та в якому на той час перебувала потерпіла ОСОБА_3 . Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_1 руками відігнув цвяхи на віконній рамі, з якої витягнув скло, та через утворений отвір проник в середину вказаного приміщення. Після чого обвинувачений ОСОБА_1 в одній із кімнат Коханівського фельдшерсько-акушерського пункту вчинив розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілої ОСОБА_3 , умисно з силою завдав останній не менше 6 ударів ножем в життєво-важливі органи, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження. Після чого обвинувачений ОСОБА_1 заволодів належним потерпілій ОСОБА_3 майном, яке перебувало у приміщенні Коханівського фельдшерсько-акушерського пункту, а саме: мобільним телефоном марки «Prestigio» вартістю 991 гривень з сім карткою «Київстар» вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 40 гривень, з сім карткою «МТС» вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 40 гривень, та грошовими коштами в сумі 460 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 1581 гривень. Після чого обвинувачений ОСОБА_1 зник з місця пригоди.

Крім того, 03 березня 2017 року приблизно о 12.30 год. обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в приміщенні Коханівського фельдшерсько-акушерського пункту, розташованого за адресою: вул.Шкільна, 7 с.Коханівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, в якому перебувала потерпіла ОСОБА_3 , маючи при собі ніж, заздалегідь взятий ним для нанесення потерпілій тілесних ушкоджень, діючи умисно, на ґрунті давніх особистих неприязних відносин, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння майном, завідомо знаючи про те, що потерпіла ОСОБА_3 перебуває у стані вагітності, реалізуючи раптово виниклий в ході словесної сварки з останньою злочинний умисел направлений на умисне заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_3 , яка перебувала в стані вагітності, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи, що від ударів, нанесених ножем зі значною силою у життєво важливі органи, може настати смерть людини та бажаючи настання смерті потерпілій ОСОБА_3 , наніс 6 ударів ножем у життєво важливі органи, а саме: 5-й міжреберний проміжок по біляхребтовій лінії лівої половини грудної клітки, 5-й міжреберний проміжок по передньо-пахвинній лінії лівої половини грудної клітки, 6-й міжреберний проміжок по передньо-пахвинній лінії лівої половини грудної клітки, мечовидний відросток грудини, 8-й міжреберний проміжок по передньо-пахвинній лінії правої половини грудної клітки, та інші частини - в праву кисть. Внаслідок нанесених обвинуваченим ОСОБА_1 ударів у життєво важливі органи, та інші частини тіла, останній спричинив потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді:

- колото-різаної рани на шкіряних покровах 5-го міжреберного проміжку по біляхребтовій лінії лівої половини грудної клітки, яка переходе в раньовий канал з пересіченням ребра та проникає в ліву плевральну порожнину; колото-різаних ран на шкіряних покровах 5-го, 6-го міжреберних проміжків по передньо-пахвинній лінії лівої половини грудної клітки, які переходять в раньові канали та проникають в ліву плевральну порожнину; колото-різаної рани на шкіряних покровах мечовидного відростку грудини з його пересіченням, яка переходе в раньовий канал напрямком зправа-наліво, та проникає в ліву плевральну порожнину; колото-різаної рани на шкіряних покровах 8-го міжреберного проміжку по передньо-пахвинній лінії правої половини грудної клітки, яка переходе в раньовий канал з пошкодженням правої долі печінки, правого купола діафрагми та проникає в праву плевральну порожнину; двохсторонній гемопневмоторакс; наскрізне пошкодження нижньої долі лівої легені; кровотечу з міжреберних артерій лівої половини грудної клітки, геморагічний шок 4 ступеню, внутрішньоутробну асфіксію плода, яка знаходиться в причино-наслідковому зв`язку з вищезгаданими колото-різаними ранами грудної клітки, які супроводжувалися масивною гострою кровотечею, що ускладнилася геморагічним шоком 3 ст. та клінічною смертю потерпілої протягом 20 хвилин, які по своєму характеру відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень;

- різану рану на шкіряних покровах 3-го п`ясного проміжку по тильній поверхні правої кисті, які по своєму характеру відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткотривалий розлад здоров`я більше шести днів, але не більше трьох тижнів (21 доби).

Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 заволодів належним потерпілій ОСОБА_3 майном, яке перебувало у приміщенні Коханівського фельдшерсько-акушерського пункту, а саме: мобільним телефоном марки «Prestigio» вартістю 991.0 грн. з сім карткою «Київстар» вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 40 гривень, з сім карткою «МТС» вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 40 гривень, та грошовими коштами в сумі 460 гривень. З місця пригоди обвинувачений ОСОБА_1 зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 1581 гривень. Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_1 виконав всі необхідні дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілій ОСОБА_3 було надано своєчасну медичну допомогу.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані:

- за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла – за епізодом проникнення до житла потерпілої ОСОБА_3 07.02.2017 року;

- за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення – за епізодом проникнення в приміщення Кохінівського фельдшерсько-акушерського пункту та викрадення грошей 07.02.2017 року;

- за ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із застосуванням насильства, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу /розбій/, поєднаним з проникненням у інше приміщення, з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень – за епізодом розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_3 та заволодіння її майном 03.03.2017 року;

- за ч.2 ст.15 п.2,6 ч.2 ст.115 КК України – закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, з корисливих мотивів – за епізодом закінченого замаху на вбивство потерпілої ОСОБА_3 , яка перебувала в стані вагітності, та заволодіння майном останньої 03.03.2017 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень по суті пред`явленого обвинувачення не визнав, суду пояснив, що з потерпілою познайомився через соціальні мережі в травні 2016 року, стали зустрічатись, мали інтимні стосунки, бажали народити дітей. Зустрічались кожні вихідні. Відносини змінились, причиною стала зрада ОСОБА_4 в листопаді 2016 року, яка йому сама повідомила про це. Він вибачив останню, намагався налагодити стосунки. Пізніше він дізнався про переписку потерпілої з іншими чоловіками, які стали йому дзвонити та погрожували. Потерпіла намагалась заставити його ревнувати. 23 січня 2017 року він запропонував потерпілій розірвати стосунки, мав намір забрати свої речі, які залишились за місцем проживання потерпілої в АДРЕСА_3 . Йому відомо, що вхідні двері до вказаної оселі не зачинялись на замок, був лише гачок на внутрішній стороні двері для зачинення, до цього він неодноразово був в цьому будинку, залишався ночувати, допомагав потерпілій впоратись по господарству. Наприкінці січня 2017 року вони зустрілись з ОСОБА_4 біля її роботи в с.Коханівка, він попросив вибачення за образи на її адресу. Потерпіла повернула йому карту пам`яті, інші речі: шарф, м`яка іграшка-ведмідь, чашка та шапка, - залишились у неї. Він не бажав, щоб його подарунками користувались інші чоловіки. В соціальних мережах він зміг розкодувати сторінки ОСОБА_4 , побачив переписку останньої з іншими чоловіками. 07.02.2017 року о 21.30 годині він добрався до с.Коханівка, дійшов до будинку, в якому проживала потерпіла, постукав в двері та вікно, ніхто не вийшов. Смикнувши на себе, двері до оселі відкрились. На вулиці був сильний мороз, він зайшов до приміщення будинку, потерпіла розмовляла по телефону. Уточнив, що в той день ніхто йому не надавав дозволу заходити до приміщення будинку. Він спросив за чоловіків з переписки, потерпіла нічого не пояснювала. Він забрав у потерпілої телефон, намагався його розблокувати, в свою чергу ОСОБА_4 стала чинити опір, телефон впав та розлетівся на частини. В будинку крім потерпілої була її знайома ОСОБА_5 , яка пізніше йому розповіла про короткий шлях до смт.Петропавлівки. Він пішов з будинку приблизно о 21.30 годині в напрямку смт.Петропавлівки. Не знайшов дороги, повернувся до с.Коханівка до фельдшерсько-акушерського пункту, в якому працювала потерпіла. Через вікно одного з приміщень пункту потрапив всередину. В одному з кабінетів, де розташована шафа з лікарськими засобами, він серед ліків на продаж побачив ліки, які придбавав для потерпілої для особистого застосування. Це його дуже обурило, і він забрав ліки, став топити ними піч. Переночувавши, вранці він виліз через вікно на вулицю та поїхав до смт.Петропавлівка. Ніяких грошей в пункті не брав. Йому відомо, що ОСОБА_4 зберігала гроші в коробці в столі в приміщенні пункту. Через деякий час до нього додому приїхали поліцейські, затримали його та привезли до місцевого відділу поліції, там дільничний застосував фізичне насилля, після чого привезли до фельдшерсько-акушерського пункту, де стали проводити слідчий експеримент. 03.03.2017 року о 11:30 годині він приїхав до фельдшерсько-акушерського пункту, мав намір забрати у потерпілої вказані вище речі та поговорити з нею, щоб вона відкликала подану заяву про крадіжку майна з місця роботи останньої. Він постукав в двері, просив віддати речі. ОСОБА_4 йому нічого не відповіла, зачинила вхідні двері, в пункті була одна. Знаючи про можливість потрапити всередину пункту через вікно суміжних приміщень, він витягнув скло одного з вікон та потрапив в приміщення з вугіллям і дровами, де серед купи речей побачив звичайного кухонного ножа без руків`я, виготовленого з металу. Він підійшов до потерпілої, вони стали розмовляти, спочатку ніякого конфлікту не було. ОСОБА_4 стала ображати його, він пішов до кімнати, де був ніж. ОСОБА_4 пішла за ним, зупинилась в дверях в коридорі, продовжувала ображати, намагалась дати ляпасу. Він взяв цей ніж та розвернувся до останньої, завдав першого удару та побачив, що ножем порізав руку потерпілій. ОСОБА_4 побігла до кімнати, де перебувала раніше. Він пішов за нею. Що відбувалось в подальшому не пригадує, не пам`ятає – як наносив удари потерпілій. Прийшов до тями в той момент, коли потерпіла стояла на колінах на полу перед ним біля шафи. ОСОБА_4 нічого не говорила. Він пригадує лише поранення на руці у потерпілої, інших ушкоджень не бачив. Ніякої першої допомоги ОСОБА_4 він не надавав. Він кинув ножа за спину, можливо, в цей момент ніж і потрапив до печі. Він був розгублений та наляканий, його мобільний телефон розрядився, тому попросив телефон у потерпілої, який вона витягла з кишені куртки, щоб зателефонувати. Витягнув картку мобільного оператора потерпілої, вставив свою. Потерпіла сиділа зігнувшись. Виліз через вікно з фельдшерсько-акушерського пункту та пішов по дорозі, викликав швидку по мобільному телефону. Ніяких грошей у потерпілої не забирав, при ньому була певна сума грошей. По дорозі він зайшов до магазину, придбав цигарки, пиво та продукти, мав намір дійти до смт.Петропавлівка. Його затримали поліцейські та стали бити кийками, привезли на місце злочину. Від поліції дізнався, що потерпіла була вагітна, сама ОСОБА_4 йому нічого про це не розповідала. Уточнив, що до цих подій ніяких розладів психіки чи провалів в пам`яті в нього не було. Він не бажав завдавати ушкоджень ОСОБА_4 , не вимагав у неї гроші, не ошукував її сумку, не забирав у останньої мобільний телефон. Цивільний позов потерпілої в частині стягнення завданих матеріальних збитків визнав повністю.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що за шість місяців до подій вона познайомилась через соціальну мережу з обвинуваченим, стали зустрічатись, вона завагітніла, але пізніше стосунки припинили. Обвинувачений був обізнаний щодо її вагітності, ОСОБА_1 пропонував позбавитись дитини, писав з цього приводу їй смс-повідомлення. Обвинувачений став їй та дитині погрожувати, переслідувати, приходити додому, дзвонити. Спочатку обвинувачений бажав бути разом з нею, потім вирішив таким чином, «щоб вона нікому не дісталась». В лютому 2017 року ввечері обвинувачений увірвався до приміщення будинку по АДРЕСА_3 , в якому вона проживала, при цьому двері були зачинені на засов з середини. Може припустити, що ОСОБА_1 виставив вікно поруч з вхідними дверима, щоб відчинити вхідні двері. Обвинувачений до цього неодноразово був в цьому будинку та знав про обстановку всередині. В будинку в цей момент була її подруга ОСОБА_6 . ОСОБА_1 став погрожувати, вона викликала поліцію, обвинувачений забрав телефон та втік. На наступний день вона прийшла на робоче місце до фельдшерсько-акушерського пункту по АДРЕСА_4 , де виявила нестачу ліків та грошей у сумі 170 гривень, ці гроші були в коробці в верхньому ящику стола. Обвинувачений був обізнаний з місцем зберігання коштів в пункті, оскільки раніше під час їх спілкування перебував в неї на роботі та бачив – де вона зберігає гроші. Вона викликала поліцію, в подальшому слідство встановило, що крадіжку скоїв обвинувачений, проникнувши в приміщення пункту через вікно, при цьому медикаменти спалив у печі. Вона є матеріально-відповідальною особою, зокрема за ліки та виручку від продажу ліків. 03.03.2017 року вона перебувала на робочому місці. Санітарка, яка працює разом з нею, вже пішла з роботи. Вона почула шаги та побачила обвинуваченого, зачинила вхідні двері до фельдшерсько-акушерського пункту, зателефонувала батькам. ОСОБА_1 витягнув скло та проник в приміщення через вікно суміжної кімнати. Обвинувачений зайшов до приміщення, в якому вона знаходилась, та тримав в руках ніж. Став вимагати від неї грошові кошти одразу, знав що напередодні вона отримала заробітну платню. Вона навіть нічого не встигла йому сказати, як ОСОБА_1 став наносити їй один за одним удари ножем: перший – в область печінки, два удари – в спину, два удари - в грудну клітину, один – по руці. Вона впала на коліна, свідомість не втрачала, побачила, як обвинувачений взяв її гаманець, забрав гроші та мобільний телефон, ножа викинув у піч. Уточнила, що ножа в приміщенні пункту не було, цього ножа обвинувачений приніс з собою, обвинувачений постійно знаходився під час подій з нею в одній кімнаті, не було випадку, щоб ОСОБА_1 виходив з кімнати та йшов за ножем в інше приміщення. Всього пропало 450-470 гривень, були купюри номіналом по 200 гривень, 100 гривень та 50 гривень. Обвинувачений був напідпитку, вона почула від нього запах спиртного, ОСОБА_1 постійно був при свідомості, не зупинився після першого удару ножем, незважаючи на рясну кровотечу. Після ОСОБА_1 виліз через вікно з приміщення пункту. Пригадує, що через деякий час приїхав батько, поліція та швидка. Її доставили до лікарні, де надали медичну допомогу. На 10 день плід завмер, дитину вона втратила, була на третьому місяці вагітності. Вже під час розгляду провадження в суді обвинувачений продовжував погрожувати їй, надсилав листи, телефонував. При визначені покарання сподівається на суворе покарання, пов`язане тільки з позбавленням волі на максимальний строк, передбачений законодавством. За весь час розгляду провадження обвинувачений навіть не вибачився. Заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі. В результаті злочинних дій обвинуваченого їй спричинено матеріальну та моральну шкоду. В результаті злочинних дій обвинуваченого вона втратила гроші, мобільний телефон зі стартовими пакетами та грошима на рахунках, пошкоджено її одяг – куртку та светр. Загальний розмір завданих збитків становить 2210 гривень. Після перенесеного вона зазнала сильних моральних страждань. ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження, вона перенесла складну та тривалу хірургічну операцію, була в стані клінічної смерті, втратила дитину. Дану втрату не можна нічим компенсувати, вона по теперішній час емоційно переживає події злочину, стривоженість, страх, біль супроводжують її життя. Завдану моральну шкоду оцінює в розмірі 500 000 гривень.

Під час допиту свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що з обвинуваченим проживав в одній кімнаті гуртожитку, мали спільний побут, товаришував приблизно рік до інкримінованих подій, останній познайомив його зі своєю дівчиною ОСОБА_4 . ОСОБА_1 може охарактеризувати як нормальну людину, він з ним був відвертий, розказував про відносини з потерпілою. Обвинувачений мав підозру щодо невірності ОСОБА_4 . Одного разу він був присутній під час конфлікту між обвинуваченим та потерпілою. Про вагітність ОСОБА_4 йому нічого невідомо, ОСОБА_1 про це не розповідав. Коли він перебував у відпустці з кімнати, в якій він проживав разом з обвинуваченим, пропав придбаний ним ніж з руків`ям червоного чи коричневого кольору та чоботи. Під час проведення досудового слідства за даним кримінальним провадженням він впізнав ножа, який зник з їх кімнати до цього.

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що потерпіла є її донькою, обвинувачений раніше зустрічався з ОСОБА_4 . Обвинувачений приїздив до доньки, приходив пішки. Після закінчення навчання дочка стала робити в пункті та проживала окремо. Їй було відомо, що донька завагітніла від ОСОБА_1 , вона разом з дочкою їздили до лікарні. ОСОБА_1 грубо поводився з потерпілою піднімав на потерпілу руку, погрожував. Одного разу, коли вона розмовляла з донькою по телефону, обвинувачений увірвався до оселі ОСОБА_4 , де також перебувала подруга її доньки ОСОБА_6 . Вона почула крик доньки та запитання до обвинуваченого, що йому потрібно. Обвинувачений вирвав телефон та розбив його. Того ж дня, обвинувачений проник до приміщення ФАПу, де спалив медикаменти та викрав гроші в сумі 171 гривні. Обвинувачений не давав можливості ОСОБА_4 спокійно працювати. 03.03.2017 року приблизно о 12.00 годині їй на мобільний телефон подзвонила ОСОБА_4 та попросила приїхати батька, так як до приміщення ФАПу хтось стукав, дочка була налякана. Батько поїхав, і через деякий час чоловік їй передзвонив та повідомив, що треба викликати швидку та поліцію, оскільки доньку поранено. Вона одразу приїхала до пункту та побачила, що у ОСОБА_4 були ножові поранення руки, два на спині, на грудній клітині. Донька була при свідомості, розповіла, що обвинувачений заліз всередину приміщення через вікно, завдав їй ударів ножем, потім ніж викинув до печі та втік, забравши ключі від вхідних дверей. Вона разом з дочкою поїхала до лікарні, де Ганні зробили складну операцію, в неї були пошкодження внутрішніх органів: печінки, легень, була зупинка серця. Дитину донька втратила. ОСОБА_4 була на третьому місяці вагітності.

Свідок ОСОБА_10 під час допиту пояснив суду, що потерпіла його рідна донька, з обвинуваченим вона зустрічалась, проте за три місяця до подій припинили стосунки. 03.03.2017 року ОСОБА_4 подзвонила дружині та повідомила, що біля приміщення ФАПу хтось ховається та стукає в двері, дочка злякалась, просить терміново приїхати. Він приїхав до приміщення фельдшерсько-акушерського пункту через 20 хвилин після дзвінка, двері до будівлі були зачинені, він почув стони про допомогу. Обійшовши приміщення пункту, ззаду будинку на одному з вікон було відсутнє скло. Через це вікно він потрапив всередину приміщення. В одній із кімнат на кушетці лежала зігнувшись дочка, була при свідомості, одяг на неї був в крові. Вона сказала, що це «зробив» ОСОБА_1 , забрав гроші та ключі. Він викликав швидку та поліцію, дуже перелякався за ОСОБА_4 . Дочку відвезли до лікарні, там вона довго лікувалась, втратила дитину. Обвинуваченого поліція затримала в сусідньому селищі.

Свідок ОСОБА_11 показала, що її сестра ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) ОСОБА_4 зустрічалась з обвинуваченим. Від нього завагітніла. Через деякий час обвинувачений почав влаштовувати сварки з сестрою, ревнував та погрожував розправою. Сестра на момент інкримінованих подій проживала сама в будинку по АДРЕСА_3 , з обвинуваченим розірвала стосунки. ОСОБА_4 була з нею відверта, розказала, що одного разу ОСОБА_1 навіть бив її, розбив телефон. 03.03.2017 року приблизно о 12.00 годині ОСОБА_4 зателефонувала матері та попросила батька приїхати за місцем її роботи, вона була налякана, хтось ходив біля будівлі та не показувався. Коли батько приїхав, з`ясувалось, що сестрі завдані ножеві поранення, вона перебувала у свідомості, повідомила, що це був ОСОБА_1 , обвинувачений забрав гроші та втік, викликали швидку та поліцію.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що з потерпілою підтримує дружні стосунки, з обвинуваченим ОСОБА_4 зустрічалась. Взимку ввечері 2017 року вона перебувала в будинку в с.Коханівка у потерпілої, вона винаймала цю оселю. Раптово, приблизно о 19.00 годині в будинок вдерся обвинувачений, він був у медичних печатках, вони злякались його появи, двері до будинку були зачинені. Обвинувачений та потерпіла стали розмовляти. ОСОБА_1 був збуджений та агресивно налаштований, забрав телефон у ОСОБА_4 та розбив його, потім вдарив потерпілу, остання вийшла з будинку до сусідів. Обвинувачений втік, його не знайшли в той день. В березні 2017 року вона бачилась з ОСОБА_4 , вона заходила до неї в фельдшерсько-акушерський пункт, ОСОБА_4 в цей день отримала заробітну платню, придбала продукти харчування, ніяких ушкоджень в неї на цей час не було. Пізніше потерпіла подзвонила їй, сказала, що ОСОБА_1 прийшов до неї, вона замкнулась та мала намір подзвонити батькам. В цей же день вона побачила швидку в селі, від односельців їй стало відомо, що ОСОБА_4 завдали ножові поранення, і вона була вагітна, потерпіла втратила дитину.

Під час допиту свідок ОСОБА_15 пояснила, що орендує приміщення магазину в с.Хороше Петропавлівського району, всіх покупців знає в обличчя. Точної дати не пригадує, було після обід. В магазин прийшов обвинувачений ОСОБА_1 , якого раніше вона не бачила. Він придбавав цукерки, пиво, дві пачки цигарок. Обвинувачений розрахувався купюрою номіналом 200 гривень, отримавши решту, пішов. Потім вона дізналась, що в цей день в сусідньому селі дівчині були спричинені поранення.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що був запрошений в якості понятого під час проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого ОСОБА_1 , вони виїжджали в с.Коханівку, де ОСОБА_1 показував та розповідав про обставини вчиненого ним злочину. Пройшло багато часу, тому всіх обставин він не пригадує. Після оголошення протоколу слідчої дії він підтвердив викладені в ньому обставини та уточнив, що ніяких погроз чи примусу до обвинуваченого не було застосовано, останній все показував та розповідав добровільно.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що працює продавцем в магазині неподалік від фельдшерсько-акушерського пункту в с.Коханівка Петропавлівського району. Обвинуваченого вона побачила одного разу, коли той приходив рано о 05.30-06.00 годині вранці в магазин, придбавав цигарки, розраховувався грошима, проте не пам`ятає якими купюрами. ОСОБА_1 запитував про можливість виїхати з села. Вона йому порадувала звернутись до водія. Це було в прохолодну пору року. Уточнила, що за декілька днів після цього потерпіла ОСОБА_4 отримала ножові поранення, була госпіталізована до лікарні. Також за її участі відбувалось впізнання обвинуваченого по фотокартках, вона добре запам`ятала ОСОБА_1 .

Допитана свідок ОСОБА_18 показала, що обвинувачений раніше проживав з її дочкою разом, в них була сім`я, народилась дитина, вони разом проживали в квартирі по АДРЕСА_1 , де прописали останнього. В подальшому у зв`язку зі зрадами з боку обвинуваченого дочка припинила сімейні відносини з обвинуваченим, вони «виписали» ОСОБА_1 , звернувшись до суду. Обвинуваченого може охарактеризувати з позитивної сторони, в нього склались хороші відносини з сином. Коли обвинувачений ще підтримував стосунки з її дочкою та проживав з нею, їй стало відомо, що у ОСОБА_1 виникли відношення з потерпілою. В подальшому обвинувачений не став проживати з ними, а від працівників поліції стало відомо про інкриміновані події.

За фактом незаконного проникнення в приміщення будинку потерпілої ОСОБА_3 судом були досліджені наступні письмові докази:

- витяг з кримінального провадження №12017040530000100, згідно якого 16.02.2017 року Петропавлівським ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області були внесені відомості до ЄРДР за фактом незаконного проникнення 07.02.2017 року о 19.30 годині невідомої особи в приміщення будинку потерпілої по АДРЕСА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України /т.м.д.р.1 а.п.66/;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.02.2017 року, згідно якого потерпіла звернулась до поліції та зазначила, що 07.02.2017 року приблизно о 19.30 год. ОСОБА_1 незаконно проник в приміщенні будинку АДРЕСА_5 /т.м.д.р.1 а.п.72-73/;

- протокол огляду місця події від 16.02.2017 року та фототаблиця до нього, відповідно до якого місцем вчинення кримінального правопорушення є територія домоволодіння АДРЕСА_3 , яке належить потерпілій. В середині будинку та зовні обстановка не порушена. Вхід до будинку здійснюється через дерев`яні вхідні двері, в яких маються три вікна. З обох боків вхідних дверей розташовані вікна /т.м.д.р.1 а.п.75-79/.

За фактом проникнення до приміщення Коханівського фельдшерсько-акушерського пункту (далі ФАП) в с.Коханівка Петропавлівського район Дніпропетровської області та викрадення майна судом були досліджені наступні письмові докази:

- витяг з кримінального провадження №12017040530000085, згідно якого 08.02.2017 року Петропавлівським ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області були внесені відомості до ЄРДР за фактом незаконного проникнення в ніч на 08.02.2017 року шляхом пошкодження вікна невідомої особи до приміщення ФАП по вул.Шкільна, 7 с.Коханівка Петропавлівського району та таємне викрадення грошових коштів в сумі 170 гривень за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України /т.м.д.р.1 а.п.1/;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.02.2017 року, відповідно до якого до Петропавлівського ВП Павлоградського ВП ГУНП у Дніпропетровській області звернулась гр. ОСОБА_3 з заявою та зазначила, що в ніч на 08.02.2017 року невідома особа проникла до приміщення ФАП через вікно шляхом його пошкодження, звідки таємно було викрадено гроші у сумі 170 гривень та медичні засоби, чим було спричинено матеріальний збиток. Особу, яку на момент звернення підозрювала заявник, зазначений ОСОБА_1 /т.м.д.р.1 а.п.8-9/;

- протокол огляду місця події від 08.02.2017 року та фототаблиця до нього, згідно якого місцем вчинення кримінального правопорушення є приміщення фельдшерсько-акушерського пункту, яке розташоване в АДРЕСА_4 . З північної сторони будівлі, з тильної сторони, виявлено місце проникнення в дане приміщення через вікно, в якому відсутнє скло. В середині приміщення обстановка не порушена. Піч в одному з приміщення ФАП на час проведення слідчої дії була теплою. При огляді приміщення з поверхні коробки з рукавичками були виявлені та вилучені сліди пальців рук /т.м.д.р.1 а.п.31-36/;

- наказ № 123 від 17.09.2016 року КЗ «Петропавлівський центр первинної медико-санітарної допомоги» щодо надання дозволу на зберігання та торгівлю лікарськими засобами, отриманими від ОКП «Фармація» в приміщенні ФАП с. Коханівка, завідувачем якого є медична сестра – потерпіла за провадженням /т.м.д.р.1 а.п.15/;

- цивільно-правовий договір доручення №17 від 01.10.2016 року, укладений між ОКП «Фармація» та потерпілою, згідно якого остання несе повну матеріальну відповідальність за медичні препарати, які перебувають в приміщенні ФАП та грошові кошти отримані від їх продажу /т.м.д.р.1 а.п.16-18/;

- матеріали інвентаризації - виписка з наказу про проведення інвентаризації ФАП с. Коханівка , щодо виявлення суми нестачі медикаментів та коштів виторгу після крадіжки в даному ФАП, розписка матеріально-відповідальної особи, якою є потерпіла, видаткові накладні, копія чекової книжки та протокол засідання членів робочої комісії по проведенню інвентаризації, згідно якого нестача грошової готівки становить 170 грн. /т.м.д.р.1 а.п.20-29/;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.02.2017 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_19 серед запропонованих для впізнання фотокарток вказала на фотографію, де зображений обвинувачений, який заходив вранці до магазину неподалік ФАП та придбавав товар за гроші /т.м.д.р.1 а.п.42-43/;

- протоколи отримання зразків для експертизи від 17.02.2017 року /т.м.д.р.1 а.п.46, 48/ відповідно до яких у обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 на підставі постанов слідчого були відібрані відбитки пальців рук для проведення судово-дактилоскопічної експертизи.

- висновок експерта за результатами судової трасологічної експертизи від 23.02.2017 року, згідно до якого два сліди пальців рук, які вилучені 08.02.2017 р. в ході огляду будівлі ФАП по АДРЕСА_4 залишені відповідно вказівним та середнім пальцями правої руки обвинуваченого ОСОБА_1 /т.м.д.р.1 а.п.53-61/;

- постанова про визнання речовими доказами від 24.02.2017 року, згідно якої вилучені в ході огляду 08.02.2017 року ФАП відбитки слідів пальців рук визнані речовими доказами та долучені до матеріалів провадження /т.м.д.р.1 а.п.62-65/;

- протокол проведення слідчого експерименту від 17.02.2017 року за участю обвинуваченого ОСОБА_1 з фототаблицею, під час якого останній на місці вчинення кримінального правопорушення показав - яким чином було здійснено проникнення до приміщення ФАП по вул.Шкільна, 7 с.Коханівка Петропавлівського району Дніпропетровської області. Під час слідчої дії обвинувачений ОСОБА_1 вказав на вікно в підсобному приміщенні з вугіллям, скло на якому він зняв, а потім проникнув до кімнати, де зі столу з другого ящику зліва викрав гроші та з шафи - лікарські препарати. Лікарські препарати він спалив у печі, після чого вказав на місце, де він ліг відпочивати, та вказав на вікно, через яке він виліз з приміщення ФАП та покинув місце вчинення злочину /т.м.д.р.1 а.п.93-100/.

За фактом розбійного нападу та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій з проникненням в інше приміщення та замаху на умисне вбивство з корисливих мотивів потерпілої у стані вагітності судом були досліджені наступні письмові докази:

- витяг з кримінального провадження №12017040530000137, згідно якого 03.03.2017 року Петропавлівським ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області були внесені відомості до ЄРДР за фактом повідомлення ОСОБА_9 про напад 03.03.2017 року обвинуваченого ОСОБА_1 з метою заволодіння чужим майном та проникнення в приміщення ФАП по АДРЕСА_4 на її доньку, потерпілу ОСОБА_3 і, застосовуючи насильство, наявним у нього ножем завдав останній тілесні ушкодження в область тулуба, верхніх кінцівок, заволодів майном, яке належить потерпілій: грошовими коштами в сумі 450 гривень, мобільним телефоном марки «Престіжио» вартістю 1000 гривень, спричинивши майнову шкоду на загальну суму 1450 гривень /т.м.д.р.1 а.п.106/;

- рапорт працівника Петропавлівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 03.03.2017 року, згідно якого 03.03.2017 р. о 13.00 год. до Петропавлівського ВП від гр. ОСОБА_9 надійшло повідомлення, що її дочці ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження. Виїздом на місце встановлено, що остання, перебуваючи на робочому місця в приміщенні ФАП с.Коханівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, отримала численні колото-різані рани передньої та задньої частини тулуба. Зі слів потерпілої вказані тілесні ушкодження спричинив її знайомий – обвинувачений ОСОБА_1 , який заволодів мобільним телефоном та грошима в сумі 400 гривень. Після чого він зник в невідомому напрямку /т.м.д.р.1 а.п.112/;

- довідка КЗ «Першотравенська міська лікарня» ДОР», згідно якої 03.03.2017 року о 14.10 год. до приймального відділення доставлена ОСОБА_20 з множинними ножовими проникаючими пораненнями грудної клітини /т.м.д.р.1 а.п.113/;

- протокол огляду місця події від 03.03.2017 року з фототаблицею, відповідно до якого місцем вчинення злочину є приміщення фельдшерсько-акушерського пункту по вул.Шкільна с.Коханівка Петропавлівського району Дніпропетровської області. Проникнення в приміщення ФАП відбулось через вікно, яке розташоване в підсобному приміщенні з вугіллям та дровами, шляхом демонтування частини скла з однієї зі створок вікна. На тапчані маніпуляційного кабінету ФАП знаходиться потерпіла ОСОБА_3 , поруч з нею жіноча куртка червоного кольору з пошкодженнями у вигляді шести порізів. На підлозі та тапчані вказаного приміщення виявлена речовина темно-бурого кольору. В цій же кімнаті при огляді пічки, що розташована у кімнаті № 3 виявлено ніж, руків`я якого вже обгоріло. Під час огляду жіночої сумки потерпілої та гаманця було встановлена відсутність грошових коштів. З місця огляду вилучено - два марлевих змиви з підлоги, жіноча куртка червоного кольору, віконне скло, ніж /т.м.д.р.1 а.п.114-121/;

- постанова про визнання речовими доказами від 05.03.2017 року, згідно якої виявлені при огляді приміщення ФАП в АДРЕСА_4 ніж загальною довжиною 23 см, два змиви на марлеві тампони речовини бурого кольору, жіночу куртку червоного кольору зі слідами механічних пошкоджень та слідами речовини бурого кольору, фрагмент віконного скла зі слідами пальців рук людини визнано речовим доказом в проваджені та передано на зберігання до Петропавлівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області /т.м.д.р.1 а.п.126/;

- рапорт дільничного Петропавлівського ВП Фоменка В.В. від 03.03.2017 року, згідно якого о 13.50 годині 03.03.2017 року він отримав по телефону повідомлення про скоєння розбійного нападу на потерпілу та в ході оперативно-розшукових заходів по автодорозі з с.Самарське до с.Хороше Петропавлівського району була помічена особа чоловічої статі, яка вийшла з лісосмуги та була схожа за ознаками на нападника. Помітивши їх, вказана особа намагалась втекти, проте була затримана та доставлена до Петропавлівського ВП, де встановлена особа обвинуваченого – ОСОБА_1 /т.м.д.р.1 а.п.136/;

- рапорт начальника сектору превенції Петропавлівського ВП Лазуренка А.А. від 03.03.2017 року, який містить аналогічні обставини виявлення та затримання обвинуваченого після інкримінованих подій, що відображені в рапорті поліцейського ОСОБА_21 /т.м.д.р.1 а.п.137/;

- заява обвинуваченого ОСОБА_1 від 03.03.2017 року про добровільне надання поліції для огляду його особистих речей /т.м.д.р.1 а.п.138/;

- протокол огляду речей від 03.03.2017 року, згідно якого в ході проведення огляду особистих речей обвинуваченого ОСОБА_1 в присутності понятих було виявлено та вилучено: 1) в правій кишені джинсових брюк обвинуваченого мобільний телефон «Prestigio» жовтого кольору з сенсорним екраном та сім-картками мобільного оператора «Київстар», який належить потерпілій; 2) куртку, светр, джинсові штани, взуття, пачку з цигарками «Прима люкс», поліетиленовий пакет, 3 шоколадні батончики та пакет з солодощами /т.м.д.р.1 а.п.139-143/;

- постанова про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 05.03.2017 року, згідно якої вилучені в ході особистого огляду обвинуваченого ОСОБА_1 вищезазначені речі та предмети визнано речовими доказами та передано на зберігання до Петропавлівського ВП, а мобільний телефон переданий на відповідальне збереження потерпілій /т.м.д.р.1 а.п.144-145/;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.03.2017 року, відповідно до якого 03.03.2017 року обвинувачений ОСОБА_1 в присутності захисника був затриманий в порядку ст.208 КПК України, при ньому був пакет зі слідами речовини бурого кольору, ніяких зауважень від учасників слідчої дії не надійшло /т.м.д.р.1 а.п.159-160/;

- довідка приймального відділення КЗ «Петропавлівська центральна районна лікарня» ДОР» від 03.03.2017 року, згідно якої у вказану дату о 14.50 годині обвинувачений ОСОБА_1 був оглянутий лікарем, ніяких тілесних ушкоджень чи гострої патології у нього не було виявлено /т.м.д.р.1 а.п.161/;

- протоколи отримання зразків для експертизи від 03.03.2017 року /т.м.д.р.1 а.п.175, а.п.177, а.п.179/, відповідно до яких у обвинуваченого ОСОБА_1 в присутності захисника слідчим були здійснені зрізи нігтів з обох рук, відібрано зразок крові, відбитки пальців рук та долонь на підставі постанов прокурора від 03.03.2017 року про відібрання зразків для проведення експертизи /т.м.д.р.1 а.п.174, а.п.176, а.п.178/;

- протокол огляду предмету від 04.03.2017 року, згідно якого під час проведення досудового розслідування був оглянутий добровільно наданий свідком ОСОБА_9 жіночий светр, в який була одягнена потерпіла під час інкримінованих обвинуваченому подій. В ході огляду виявлені механічні пошкодження та порізи від гострого предмету /т.м.д.р.1 а.п.181/;

- постанова про визнання речовим доказом від 04.03.2017 року жіночого светру потерпілої, який переданий на зберігання Петропавлівському ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області /т.м.д.р.1 а.п.182-183/;

- витяг з кримінального провадження №12017040530000138, згідно якого 03.03.2017 року Петропавлівським ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області були внесені відомості до ЄРДР за фактом закінченого замаху ОСОБА_1 на умисне вбивство ОСОБА_22 під час знаходження в приміщенні ФАП по вул.Набережна, 15 с.Коханівка Петропавліського району та сварки на ґрунті неприязних відносин за допомогою наявного у нього ножа завдав не менше 4 ударів у життєво важливі органи в область передньої поверхні грудної клітки та спини потерпілої, завдавши колото-різані, проникаючі рани грудної клітки та спини, та заволодів майном, яке належить потерпілій: грошовими коштами в сумі 450 гривень, мобільним телефоном марки «Престіжио» вартістю 1000 гривень /т.м.д.р.1 а.п.184/;

- протокол пред`явлення речей для впізнання від 05.03.2017 року та фототаблиця, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_1 в присутності захисника та понятих під час проведення досудового розслідування серед запропонованих для впізнання ножів вказав на ніж без руків`я, яким він спричинив потерпілій тілесні ушкодження 03.03.2017 року в приміщенні ФАП с.Коханівка. Вказаний ніж був вилучений в ході огляду місця злочину 03.03.2017 року. Жодних зауважень під час проведення вказаної слідчої дій від учасників, зокрема обвинуваченого, не надійшло /т.м.д.р.1 а.п.202-203/;

- постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 05.03.2017 року, згідно якої прокурор об`єднав в одному кримінальному проваджені матеріли досудових розслідувань за фактом незаконного проникнення 07.02.2017 року обвинуваченого ОСОБА_1 до помешкання потерпілої, за фактом незаконного проникнення в ніч на 08.02.2017 року обвинуваченого ОСОБА_1 в приміщення ФАП с.Коханівка та викрадення грошових коштів у сумі 170 гривень; за фактом розбійного нападу 03.03.2017 року обвинуваченого ОСОБА_1 на потерпілу, заволодіння її майном та завдання ножем тілесних ушкоджень та за фактом закінченого замаху на умисне вбивство 03.03.2017 року обвинуваченого ОСОБА_1 , спричинення ножових поранень та заволодіння майном потерпілої /т.м.д.р.1 а.п.204/

- протокол проведення слідчого експерименту від 05.03.2017 року з фототаблицею, відповідно до якого під час проведення досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_1 в присутності захисника та понятих, виїхавши на місце злочину в с.Коханівка Петропавлівського району Дніпропетровської області відтворив в деталях всі обставини вчинення кримінального правопорушення, пояснивши, що в ніч на 03.03.2017 року він переховувався в напівзруйнованому сільському клубі до ранку напроти місця роботи потерпілої. Вранці з вказаного приміщення спостерігав та чекав на потерпілу, хотів попросити її відізвати заяву про вчинений стосовно неї злочин, мав намір поговорити з нею. Дочекавшись моменту, коли в приміщенні ФАП залишилась одна потерпіла, санітарка та відвідувачі були відсутні, він, не змігши потрапити через зачинені двері в приміщення ФАП, через виставлене ним вікно позаду будинку проник до приміщення пункту. Знайшовши ніж в приміщенні з вугіллям, він взяв його, щоб налякати потерпілу. В кімнаті він зустрів потерпілу ОСОБА_4 та вдарив рукою її спочатку один раз в область тулуба, потім дістав ніж з кишені куртки та завдав першого удару ножем зверху по руці потерпілої, продовжив наносити удари ножем в область живота та правого боку останньої, а коли ОСОБА_4 зігнулася від його ударів, завдав три удари ножем зверху по спині. Після чого він забрав мобільний телефон марки «Престіжио», який лежав на підлозі біля куртки, а з сумки, що лежала на кушетці, гаманець, в якому були грошові кошти. Ножа, яким завдавав тілесні ушкодження, він викинув в піч, виліз з будівлі пункту через вікно, за допомогою якого проникав в приміщення ФАП, та пішов в напрямку с.Хороше Петропавлівського району. Ніяких зауважень від учасників слідчої дії не надійшло /т.м.д.р.1 а.п. 215-221/. Аналогічні обставини були встановлені під час перегляду відеозапису слідчого експерименту за участі обвинуваченого;

- протокол пред`явлення речей для впізнання від 10.05.2017 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 в ході проведення досудового розслідування серед запропонованих для впізнання ножів, вказав на ніж, який було вилучено в ході огляду місця події 03.03.3017 року з приміщення ФАП с.Коханівка Петропавлівського району, зазначивши, що даний ніж належить йому /т.м.д.р.1 а.п.228/;

- протокол отримання зразків для експертизи від 06.03.2017 року /т.м.д.р.2 а.п.13/, згідно якого у потерпілої під час проведення досудового розслідування були відібрані біологічні зразки крові на підставі постанови прокурора від 06.03.2017 року /т.м.д.р.2 а.п.11/;

- довідка КЗ «Першотравенська ЦМЛ» ДОР» від 06.03.2017 року, згідно якої на лікуванні в даній медичній установі з 03.03.2017 року перебуває потерпіла ОСОБА_3 з множинними проникаючими ножовими пораненнями грудної клітини, черевної порожнини з пошкодженням печінки, нижньої долі лівого легкого, двусторній гемопневмоторакс, геморагічний шок /т.м.д.р.2 а.п.15/;

- медичні документи патологоанатомічного дослідження посліду, що надані КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова», відповідно до яких на розтин було направлено труп плоду потерпілої ОСОБА_3 у зв`язку з порушенням маткової вагітності після отриманих множинних колото-різаних ран. Труп плоду чоловічої статі був без видимих вад розвитку /т.м.д.р.2 а.п.21-25/;

- довідка КЗ «Петропавлівська ЦРЛ» ДОР від 27.04.2017 року, в якій зазначено, що потерпіла ОСОБА_3 дійсно перебувала на обліку у даному закладі у лікаря-гінеколога з 28.02.2017 року, термін вагітності 11 тижнів /т.м.д.р.2 а.п.26/;

- висновки судово-медичних експертиз №378 /т.м.д.р.2 а.п.30-31/ та № 379 /т.м.д.р.2 а.п.37-38/ від 16.03.2017 року, згідно яких під час дослідження зразків крові потерпілої та обвинуваченого була встановлена групова приналежність даних зразків відповідно;

- висновок експерта №380 від 28.03.2017 року, відповідно до якого речовина бурого кольору, вилучена з підлоги з приміщення ФАП під час огляду місця злочину 03.03.2017 року, може походити від крові потерпілої /т.м.д.р.2 а.п.44-46/;

- висновок судово-медичної експертизи №381 від 28.03.2017 року, згідно якого експерт під час дослідження залишків крові на поліетиленовому пакеті, що був вилучений при огляді 03.03.2017 року обвинуваченого ОСОБА_1 після інкримінованих подій, встановив можливість походження вказаних слідів від крові потерпілої, не виключив можливість домішку крові від обвинуваченого ОСОБА_1 /т.м.д.р.2 а.п.52-54/;

- висновок експерта №382 від 28.03.2017 року, відповідно до якого на взутті обвинуваченого ОСОБА_1 , вилученому при огляді 03.03.2017 року останнього, була виявлена наявність слідів крові, проте визначити належність крові учасникам кримінального провадження експерт не зміг /т.м.д.р.2 а.п.60-62/;

- висновок судово-медичної експертизи №383 від 29.03.2017 року, в якому експерт під час дослідження слідів речовини бурого кольору на куртці та джемпері, в яких була одягнута потерпіла під час інкримінованих подій, встановив їх походження від крові потерпілої ОСОБА_3 , не виключив можливість домішку крові від обвинуваченого /т.м.д.р.2 а.п.68-72/;

- висновок експерта №354 від 04.04.2017 року, згідно якого на ножі, який було виявлено в печі приміщенні ФАП в ході огляду місця події 03.03.2017 року, наявності крові не встановлено, клітини з ядрами та мікрочастками тканин людини також не знайдені /т.мд.р.2 а.п.78-79/;

- висновок експерта №355 від 05.04.2017 року, відповідно до якого в піднігтьовому вмісті обох рук обвинуваченого ОСОБА_1 наявності крові не встановлено, виявлені клітини поверхневого шару епідермісу, які не придатні для цитологічного дослідження /т.м.д.р.2 а.п.85-86/;

- висновок судово-товарознавчої експертизи № 1460-17 від 06.04.2017 року, згідно якого залишкова вартість на момент скоєння злочину, а саме на 03.03.2017 року, мобільного телефону марки «Prestigio» складала 991.00 грн., стартового пакету «МТС» - 25.00 грн., стартового пакету «Київстар» - 25 грн. /т.м.д.р.2 а.п.93-95/;

- висновок судово-психіатричної експертизи №93 від 14.04.2017 року, в якому комісія експертів дійшла висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 (мовою оригінала) «хроническим психическим заболеванием , слабоумием, временным болезненным состоянием психической деятельности или иным болезненным состоянием психики в период инкриминируемых ему деяний не страдал и в настоящее время не страдает. Обнаруживал ранее и обнаруживает в настоящее время эмоционально неустойчивое расстройство личности. Во время инкриминируемых ему деяний он мог отдавать себе отчет в своих действиях (бездействии) и руководить ими. Испытуемый в настоящее время также может отдавать себе отчет в своих действиях (бездействии) и руководить ими. В применении в отношении него принудительных мер медицинского характера не нуждается» /т.м.д.р.1 а.п.101-104/;

- висновок судово-медичної експертизи № 45 від 26.04.2017 року, відповідно до якого потерпілій ОСОБА_3 внаслідок нанесених обвинуваченим ОСОБА_1 ударів у життєво важливі органи та інші частини тіла були спричинені тілесні ушкодження у вигляді:

1) колото-різаної рани на шкіряних покровах 5-го міжреберного проміжку по біляхребтовій лінії лівої половини грудної клітки, яка переходить в раньовий канал з пересіченням ребра та проникає в ліву плевральну порожнину; колото-різаних ран на шкіряних покровах 5-го, 6-го міжреберних проміжків по передньо-пахвинній лінії лівої половини грудної клітки, які переходять в раньові канали та проникають в ліву плевральну порожнину; колото-різаної рани на шкіряних покровах мечовидного відростку грудини з його пересіченням, яка переходе в раньовий канал напрямком зправа-наліво, та проникає в ліву плевральну порожнину; колото-різаних ран на шкіряних покровах 8-го міжреберного проміжку по передньо-пахвинній лінії правої половини грудної клітки, яка переходе в раньовий канал з пошкодженням правої долі печінки, правого купола діафрагми та проникає в праву плевральну порожнину, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя;

2) двохстороннього гемопневмотракса; наскрізного пошкодження нижньої долі лівої легені; кровотечі з міжреберних артерій лівої половини грудної клітки (в черевній порожнині 700.0 гр. згортків крові); геморагічного шоку 4 ст.,

3) внутрішньоутробної асфіксії плоду, яка відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень;

4) різаної рани на шкіряних покровах 3-го п`ясного проміжку по тильній поверхні правої кисті, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткотривалий розлад здоров`я більше шести днів але не більше трьох тижнів (21 доби).

Вказані тілесні ушкодження могли утворитися від дії чи при ударах плоским колючо-ріжучим предметом (плоскими колючо-ріжучими предметами), яким міг бути клинок ножа. Внутрішньоутробна асфіксія плода знаходиться в причино-наслідковому зв`язку з вищезгаданими колото-різаними ранами грудної клітки, які супроводжувалися масивною гострою кровотечею, що ускладнилася геморрагічним шоком 3 ст. та клінічною смертю потерпілої протягом 20 хвилин. Враховуючи характер та локалізацію вищезгаданих тілесних ушкоджень, утворення останніх внаслідок падіння потерпілої з висоти власного росту не є характерним /т.мд.р.2 а.п.108-111/;

- протокол огляду від 16.03.2017 року, відповідно до якого під час проведення досудового розслідування було оглянуто скло вилучене під час огляду місця пригоди фельдшерсько-акушерського пункту по вул.Шкільна, 7 с.Коханівки Петропавлівського району Дніпропетровської області. При обробці скла спеціальним порошком на поверхні виявлені та вилучені: один слід долонь та два сліди пальців рук /т.м.д.р.2 а.п.114/

- висновок судової трасологічної експертизи від 28.04.2017 року, згідно якого під час дослідження слідів пальців рук та долоні, вилучених з поверхні фрагмента скла з місця події приміщення ФАП 03.03.2017 року, сліди пальців рук залишені відповідно середнім пальцем лівої руки та середнім пальцем правої руки обвинуваченого ОСОБА_1 , слід долоні руки залишений долонею лівої руки обвинуваченого /т.м.д.р.2 а.п.118-127/;

- постанова про визнання двох слідів пальців рук людини та один слід долоні руки речовим доказом в кримінальному провадженні від 16.03.2017 року /т.м.д.р.2 а.п.130-131/;

- довідка ПАТ КБ «ПриватБанк» від 31.03.2017 року, відповідно до якої 27.02.2017 року на картковий рахунок потерпілої була зарахована сума заробітної платні, а 01.03.2017 року була знята сума грошових коштів у сумі 1620 гривень /т.м.д.р.2 а.п.154-156/;

- довідка КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І. Мечнікова» № 402, згідно якої потерпілій ОСОБА_3 була надана медична допомога з приводу (мовою оригіналу) «беременность 12 недель. Множественные колото-резаные ранения грудной клетки, брюшной полости, диафрагмы, левого легкого, межреберной артерии, печени» /т.м.д.р.2 а.п.175/.

Судом були оглянуті в судовому засіданні речові докази, а саме: одяг та взуття, пакет з речами, що були вилучені після затримання 03.03.2017 року у обвинуваченого ОСОБА_1 , куртка та светр, в якому була одягнута потерпіла під час нападу на неї 03.03.2017 року, ніж та змиви речовини бурого кольору з підлоги, які були вилучені в ході огляду місця події, скло. За поясненнями обвинуваченого оглянутий чоловічий одяг та взуття належить йому, жіноча куртка нагадує куртку, в яку була одягнута потерпіла під час конфлікту, ніж також схожий на той, яким він спричиняв потерпілій удари.

Оцінюючи вищезазначені письмові докази, проаналізувавши їх у сукупності з показаннями потерпілої, свідків, які повністю викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, співставляючи їх з обвинуваченням, що інкримінується ОСОБА_1 , - суд робить висновок про те, що наведені судом докази мають характер логічних, послідовних та об`єктивних, тому і покладені в основу вироку. Зазначені докази винуватості обвинуваченого є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки повністю підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України. Вказані докази є узгодженими між собою та іншими доказами за провадженням.

На переконання суду покази обвинуваченого ОСОБА_1 про непричетність його 07.02.2017 року до незаконного проникнення в приміщення потерпілої та крадіжки грошових коштів з приміщення ФАП с.Кохавнівки, спричинення 03.03.2017 року тілесних ушкоджень потерпілій в стані «афекту», неумисно, непричетності до розбійного нападу на потерпілу в цей день та відсутності будь-якого умислу на спричинення смерті потерпілій, яка перебуває в стані вагітності, - є способом захисту обвинуваченого від пред`явленого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, можливістю ухилення від відповідальності за вчинення особливо тяжких злочинів.

Покази обвинуваченого в частині його непричетності до незаконного проникнення до приміщення потерпілої 07.02.2017 року були спростовані в судовому засіданні показами потерпілої та свідка ОСОБА_14 , які підтвердили факт зачинення в цей день вхідних дверей до приміщення, в якому проживала потерпіла, раптової появи обвинуваченого в приміщенні, наляканості такою поведінкою ОСОБА_1 та відсутності дозволу з боку потерпілої на перебування в будинку обвинуваченого. Допитана свідок ОСОБА_9 показала, що в телефонній розмові з потерпілою 07.02.2017 року в момент проникнення до приміщення обвинуваченого, чула заперечення дочки (потерпілої ОСОБА_2 ) щодо знаходження ОСОБА_1 в будинку, намагання дочки вигнати останнього з оселі. Сам обвинувачений під час допиту підтвердив, що приміщення будинку, в якому проживала потерпіла, зачинялось на засув зсередини, ніхто в той день ніякого дозволу на перебування його в оселі не надавав. Досліджені письмові докази підтвердили покази потерпілої та вказаних свідків в цій частині.

Щодо ствердження сторони захисту про недоведеність способу проникнення обвинуваченого в приміщення потерпілої, у зв`язку з чим виправдання ОСОБА_1 за цим епізодом пред`явленого обвинувачення, суд зазначає наступне. Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи слід розуміти будь-яке вторгнення у житло (інше володіння), здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи в порушення встановленого законом порядку. Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє або на підставах, визначених у законі. Якщо згода була отримана в результаті насильства або погроз, то виключається і правомірне проникнення. Судом було встановлено, що потерпіла ніякої згоди на вхід та перебування в оселі обвинуваченому не надавала, це підтвердили свідки ОСОБА_23 ( ОСОБА_24 ) та ОСОБА_9 , сам обвинувачений. Будь-якого права на користування будинком АДРЕСА_3 у обвинуваченого не було, ключі від вхідних дверей відсутні, і цей факт обвинувачений також не заперечував. Таким чином обвинувачений вторгся у житло потерпілої, яке було здійснено всупереч волі останньої, що утворює кримінально каране діяння.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 в частині непричетності до вчинення крадіжки 07.02.2017 року грошових коштів у сумі 170 гривень з приміщення ФАП с.Коханівки, були спростовані під час проведення судового слідства показами потерпілої ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_9 . Вказані особи показали, що обвинувачений вночі проник в приміщення фельдшерсько-акушерського пункту, в якому працювала потерпіла, викрав гроші в сумі 170 гривень та спалив в печі медикаменти. Потерпіла ОСОБА_3 повідомила, що обвинувачений був обізнаний про місце зберігання коштів в медичному пункті у верхньому ящику столу, оскільки до цього бачив – куди вона кладе гроші, коли ввечері зачиняє ФАП. Наявність грошей вранці після вчинення крадіжки у обвинуваченого ОСОБА_1 підтвердила продавець магазину неподалік ФАП свідок ОСОБА_17 . Документи, отримані в результаті інвентаризації після крадіжки в ФАП, підтвердили факт відсутності в касі 170 гривень та повну матеріальну відповідальність за це потерпілої ОСОБА_3 . Під час слідчого експерименту 17.02.2017 року на досудовому розслідуванні обвинувачений надавав викривальні покази, при цьому зазначав спосіб проникнення в приміщення ФАП, місце знаходження та суму викрадених грошей. В своїх показах в суді обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував факту незаконного проникнення до приміщення фельдшерсько-акушерського пункту через вікно, обізнаності знаходження грошових коштів в ящику в столі у вказаному приміщенні.

Зазначений захисником в судових дебатах факт належності викрадених коштів ОКП «Фармація» та відсутність постанови про визнання цієї особи потерпілим, а залучення в якості потерпілої ОСОБА_3 спростовується наявністю цивільно-правового договору між ОСОБА_3 та вказаною юридичною особою, згідно якого потерпіла ОСОБА_3 несе повну матеріальну відповідальність, зокрема за грошові кошти отримані від продажу медичних препаратів. Сама потерпіла в своїх показаннях зазначала, що вона покрила нестачу коштів.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 в частині того, що він завдав потерпілій 03.03.2017 року тяжкі тілесні ушкодження неумисно, в стані несвідомості, яка була викликана образою потерпілої, були спростовані в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_3 , яка зазначила, що вона після появи обвинуваченого у ФАП навіть не встигла останньому нічого сказати, тим більше образити. Обвинувачений завдавав ударів ножем в життєво-важливі органи з силою, усвідомлював наслідки своїх дій, вона не чинила йому опору, ніяких ударів чи образ вона обвинуваченому не спричиняла. Перебування обвинуваченого 03.03.2017 року в стані свідомості, відсутності будь-якого хронічного захворювання чи раптового розладу психіки під час інкримінованих подій у обвинуваченого було встановлено комісією експертів під час проведення судово-психіатричної експертизи. Послідовність та узгодженість дій обвинуваченого: проникнення до приміщення, в якому сховалась потерпіла від посягань останнього, застосування саме ножа як знаряддя злочину під час завдання тілесних ушкоджень, кількість ударів ножем та області тіла, в які наносились удари ножем, намагання знешкодити знаряддя злочину шляхом спалення в печі; покинення приміщення через вікно та залишення потерпілої в безпорадному стані в зачиненому приміщенні на місці злочину без телефону – всі перелічені обставини свідчать про перебування обвинуваченого в стані, в якому він усвідомлював небезпечність своїх дій, керував ними, бажав їх настання.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 про його непричетність 03.03.2017 року до розбійного нападу на потерпілу з нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, а наявність у нього мобільного телефону потерпілої - це його спроба допомогти потерпілій, відсутності умислу на умисне вбивство з корисних мотивів - були спростовані в суді показами потерпілої ОСОБА_3 , яка показала, що обвинуваченому було відомо про наявність в неї грошових коштів після отримання заробітної платні до вчинення нападу, обвинувачений ОСОБА_1 висловлював вимоги передачі грошей одразу в момент появи з ножем в кімнаті, обвинувачений ножем декілька разів ударив її в життєво важливі органи, після чого вона побачила, як він забрав з гаманця усі наявні гроші та її мобільний телефон, після чого пішов з місця злочину. Допитаний свідок ОСОБА_10 , який першим опинився біля потерпілої після отриманих тілесних ушкоджень, підтвердив факт заволодіння обвинуваченим грошима потерпілої. Наявність грошей у обвинуваченого після нападу на потерпілу підтвердила продавець з магазину с. ОСОБА_25 свідок ОСОБА_15 , в якому обвинувачений придбавав продукти харчування. Після затримання обвинуваченого та особистого огляду 03.03.2017 року в правій кишені його джинсових брюк був виявлений мобільний телефон «Prestigio», який належить потерпілій і був при ній під час нападу, при цьому картки мобільних операторів, які використовувала потерпіла, вже були відсутні у вказаному телефоні.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 про відсутність у нього умислу на умисне вбивство потерпілої, яка завідомо для винного перебуває в стані вагітності, були спростовані в судовому засіданні показами потерпілої, відповідно до яких обвинувачений ОСОБА_1 до вчинення нападу на неї знав про її вагітність, намагався з`ясувати на цьому підґрунті неодноразово стосунки, погрожував в соціальних мережах, зокрема і ненародженій дитині. Сам обвинувачений під час допиту не заперечував інтимних стосунків з потерпілою, не виключав можливості вагітності останньої, наявності бажання мати від останньої дітей. Свідок ОСОБА_9 підтвердила вагітність потерпілої саме від стосунків з обвинуваченим.

Слідчий експеримент за участі обвинуваченого від 05.03.2017 року також спростував покази обвинуваченого про непричетність до інкримінованого обвинувачення. Під час вказаної слідчої дії обвинувачений показав, що заздалегідь приїхав до с.Коханівка в ніч на 03.03.2017 року, переночував в покинутій будівлі навпроти місця роботи потерпілої, вживав спиртні напої, мав при собі куртку та шапку. З ранку до обіду він слідкував за ФАП, дочекався поки з приміщення піде санітарка, яка працювала разом з потерпілою, відвідувачі покинуть приміщення, потерпіла залишиться одна в будівлі. Незважаючи на те, що потерпіла, яка була налякана та зачинилась всередині приміщення, він, виставивши скло з вікна позаду будівлі, проник всередину. Перебуваючи біля потерпілої, він став наносити останній удари ножем по руці, в живіт та правий бік. При цьому навіть побачивши, що потерпіла вже зігнулась від отриманих ударів, обвинувачений продовжив наносити удари ножем по спині потерпілої. Після забрав мобільний телефон у потерпілої. Знаряддя злочину: ніж, - кинув в розпалену піч, покинув будівлю установи через вікно, залишивши потерпілу з отриманими тілесними ушкодженнями в безпорадному стані в зачиненому приміщенні, не надавши будь-якої допомоги.

З врахуванням норми ч.1 ст.15 КК України замах на вбивство має місце тоді, коли діяння винного було безпосередньо спрямоване на позбавлення життя іншої людини, але смерть не настала з причин, незалежних від волі винного. Замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого. Згідно з ч.2 ст.24 КК України умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Наявність прямого умислу у обвинуваченого на вчинення саме вбивства потерпілої свідчать встановлені обставини:

1) знаряддя злочину - ніж, що обвинувачений заздалегідь взяв з собою з кімнати гуртожитку, в якій проживав разом зі свідком ОСОБА_8 . Вказаний свідок підтвердив факт належності цього предмета йому, зникнення цього ножа та впізнав його під час слідчої дії, а потерпіла заперечувала наявності будь-якого ножа в приміщенні фельдшерсько-акушерського пункту;

2) підготовка для вчинення кримінального правопорушення - сам обвинувачений та потерпіла стверджували, що напад відбувся під час відсутності санітарки та відвідувачів у фельдшерсько-акушерському пункті, обвинувачений ОСОБА_1 дочекався, коли потерпіла залишиться сама на робочому місці, обвинувачений проник через вікно до приміщення, в якому зачинилась потерпіла, спасаючись від можливого нападу;

3) виявлені тяжкі тілесні ушкодження у потерпілої, які є небезпечними для життя, та життєво важливі частини тіла ОСОБА_3 , в які були ножем завдані обвинуваченим тілесні ушкодження потерпілій: груди та живіт;

4) кількість ударів ножем – 6 ударів, потерпіла підтвердила факт того, що після першого удару ножем та появи рясної кровотечі, обвинувачений продовжив наносити удари;

5) поведінка обвинуваченого після завдання ударів ножем потерпілій, а саме те, що обвинувачений намагався знищити знаряддя вчинення злочину шляхом спалення в печі ножа, ОСОБА_1 вийшов з приміщення пункту через вікно, залишивши зачиненими двері до будівлі, та покинув потерпілу в безпорадному стані, позбавивши можливості отримання своєчасної допомоги від сторонніх осіб, не надав будь-якої допомоги сам, хоча мав таку можливість, при цьому забрав у потерпілої мобільний телефон, за допомогою якого остання могла би звернутись на допомогу.

Отже, на думку суду, обвинувачений своїми умисними діями вчинив закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, при цьому ним були виконані усі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілій надано вчасну та кваліфіковану медичну допомогу.

Сам обвинувачений в даній конкретній ситуації повинен був та мав реальну можливість надати потерпілій таку допомогу, що свідчить про його прямий умисел на вбивство.

На переконання суду саме відомості про вагітність потерпілої, підозри у зрадах останньої, відчуття ревнощів стали мотивом для вчинення обвинуваченим закінченого замаху на умисне вбивство потерпілої, висловлені вимоги про передачу грошей до нанесення тілесних ушкоджень, заволодіння грошима та мобільним телефоном потерпілої - підтверджують наявність корисного умислу у обвинуваченого.

Слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Полтаві, було проведено досудове слідство за звернення суду за фактом можливих незаконних дій з боку поліцейських Петропавлівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області під час затримання обвинуваченого та розслідування кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 . Кримінальне провадження за даним зверненням було закрито, у зв`язку з відсутністю в діях працівників поліції складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України. Тобто факт викладених обвинувачених показань в частині незаконних дій поліцейських під час проведення досудового розслідування, примушування до надання викривальних показів та зізнання у інкримінованих злочинах, не знайшли свого підтвердження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, віднесення двох з них, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.15 п.2 та п.6 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.187 КК України, до категорії особливо тяжких злочинів, кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.3 ст.185 КК України, - до категорії тяжких злочинів, кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.162 КК України, - до категорії кримінальних проступків; ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, інкриміновані правопорушення вчинені в період іспитового строку, призначеного за попереднім вироком, за місцем реєстрації характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, а також відсутність будь-якого каяття у вчиненому.

Обставин, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

Обставинами, відповідно до вимог ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності.

За сукупністю обставин вчинення кримінальних правопорушень, ступеня тяжкості, настання в результаті вчинення одного з них непоправних наслідків у вигляді переривання вагітності та фактично смерті дитини, даних про особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив інкриміновані правопорушення в період іспитового строку, обтяжуючих його покарання обставин, поведінки обвинуваченого під час вчинення злочинів 03.03.2017 року, які були заздалегідь сплановані, пов`язаний з проникненням на робоче місце потерпілої, із заздалегідь приготовленим знаряддям вбивства (ножа), залишення останньої в безпорадному стані за зачиненими дверима пункту, відсутності з боку обвинуваченого засудження своїх дій, відношення обвинуваченого до скоєного та потерпілої, що у сукупності свідчить про підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно застосувати реальне покарання можливе лише з ізоляцією його від суспільства і відносно обвинуваченого необхідно застосувати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, інкримінованих статей Особливої частини Кримінального кодексу України, з врахуванням вимог ст.68 КК України (призначення покарання за незакінчене кримінальне правопорушення) та ст.416 КПК України (особливості нового розгляду судом першої інстанції після скасування вироку судом апеляційної інстанції). Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Крім того, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв інкриміновані кримінальні правопорушення в період невідбутого покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.04.2016 року, за яким був засуджений за ч.2 ст.185, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, суд вважає за необхідне при призначенні остаточного покарання обвинуваченому застосувати положення ч.1 ст.71 КК України та до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за поставленим вироком від 21.04.2016 року.

Крім того, стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 17.08.2016 року було ухвалено обвинувальний вирок Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1020 гривень. Вказане покарання не відбуте обвинуваченим, проте з моменту засудження ОСОБА_1 до покарання у виді штрафу (17.08.2016 року) та вчинення ним останнього інкримінованого правопорушення за даним кримінальним провадженням (03.03.2017 року) пройшли строки виконання обвинувального вироку відповідно до вимог ст.80 КК України, що виключає застосування вимог ст.71 КК України та призначення покарання за сукупністю вироків стосовно невідбутого покарання у вигляді штрафу.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 був обраний у виді тримання під вартою з 03.03.2017 року. До набрання вироком законної сили обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою підлягає залишенню без змін.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року внесено зміни до ч.5 ст.72 КК України, та визначено, що зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. В подальшому 21.06.2017 року набули чинності зміни до ст.72 КК України, якою змінено розрахунок зарахування попереднього ув`язнення.

З огляду на наведене, з урахуванням вимог ч.5 ст.72 КК України в редакції ЗУ від 26.11.2015 року, яка діяла на момент обрання запобіжного заходу, попереднє ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_1 з 03.03.2017 року до набрання вироком законної сили має бути зараховано обвинуваченому в строк призначеного йому покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Під час проведення досудового розслідування проводились судово-дактилоскопічні експертизи, згідно довідок Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України на проведення вказаних експертиз було витрачено загалом 1494.64 гривень /т.м.д.р.1 а.п.52, т.м.д.р.2 а.п.117/ та судова товарознавча експертиза, відповідно до акту здачі-приймання висновку Дніпропетровського НДІСЕ МЮ України вартість експертизи склала 198 гривень /т.м.д.р.2 а.п.91/.

Зазначені витрати у відповідності вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.

Частина 2 статті 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 винуватий у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за описаних у вироку обставин, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого 1692.64 гривень за проведення вказаних експертиз.

Доля речових доказів має бути вирішена у відповідності до ст.100 КПК України.

Потерпілою ОСОБА_3 в межах кримінального провадження заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. Обвинувачений ОСОБА_1 заявлений позов в частині відшкодування матеріальної шкоди визнав в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених вимог потерпіла зазначила, що після вчинення кримінального правопорушення їй була завдана матеріальна шкода, яка полягає у пошкоджені одягу: куртки вартістю 1500 гривень, светра – 120 гривень; викрадених грошових коштів в сумі 460 гривень; втрачених стартових пакетів «МТС» та «Київстар» з залишком коштів загалом 130 гривень. Моральна шкода виразилася в тому, що внаслідок умисних дій обвинуваченого потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження, перенесла складну хірургічну операцію, зазнала сильних моральних страждань. Вона втратила дитину і цю втрату не можна нічим компенсувати. Після всіх подій вона постійно відчуває біль, запаморочення, нервові переживання, стривоженість та дискомфорт. Її непокоять постійні неврози, які проявляються тривогою, страхом. Вона змушена постійно приймати ліки та препарати для покращення стану свого здоров`я. Моральна шкода оцінена в розмірі 500 000 гривень.

У відповідності вимог ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

При дослідженні наданих сторонами доказів судом було встановлено, що під час інкримінованих обвинуваченому подій потерпіла втратила мобільний телефон марки «Prestigio» вартістю 991 гривень з сім-картками мобільних операторів «МТС» та «Київстар» вартістю 25 гривень кожна, на рахунку яких було по 40 гривень на кожній, грошові кошти в сумі 460 гривень. В результаті завданих обвинуваченим ударів ножем по тулубу потерпілої було пошкоджено одяг, в якому в цей момент перебувала потерпіла: куртка вартістю 1500 гривень та светр вартістю 120 гривень. В ході проведення досудового розслідування мобільний телефон марки «Prestigio» був повернутий потерпілій, загальна сума невідшкодованих матеріальних збитків складає 2210 гривень, і дана сума визнана обвинуваченим ОСОБА_1 .

Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 винуватий у вчиненні інкримінованих правопорушень за описаних у вироку обставин і в результаті його злочинних дій потерпілій ОСОБА_3 заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 2210 гривень, що підтверджується матеріалами провадження, а також, враховуючи наявність правових підстав, передбачених ст.1166 ЦК України для покладання відповідальності за завдану шкоду саме на обвинуваченого, суд дійшов висновку, що такі цивільні позовні вимоги ґрунтуються на законі, доведені документально і підлягають задоволенню у розмірі 2210 гривень у відповідності ст.127-129 КПК України, шляхом стягнення з обвинуваченого.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка їх спричинила у разі її винуватості.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Частина 3 ст.23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» у пункті 9 орієнтує суди, що розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, психічних та інших/, яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість, можливість відновлення тощо та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого.

Судом встановлено, що злочинними діями обвинуваченого потерпілій заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, в результаті цих дій ОСОБА_3 втратила дитину. Ці обставини є психотравмуючими для потерпілої, обумовили порушення фізичної, психоемоційної та соціальної сфер існування особистості, порушився звичайний, нормальний спосіб життя. Факт заподіяння потерпілій з вини обвинуваченого моральних страждань також підтверджується дослідженими судом доказами, яким судом дана належна правова оцінка. Враховуючи конкретні обставини провадження, характер і обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнала потерпіла ОСОБА_3 , час, протягом якого вона знаходилась на лікуванні, настання непоправних наслідків у вигляді переривання вагітності та втрати дитини, відношення обвинуваченого до потерпілої, скоєного та його наслідків, матеріальний стан сторін, а також суд враховує принцип розумності і справедливості, і з урахуванням всього цього вважає можливим стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , як винної особи, на користь потерпілої моральну шкоду у розмірі 500000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374 КПК України, суд присяжних, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 п.2, 6 ч.2 ст.115 КК України та призначити покарання :

- за ч.1 ст.162 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один);

- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

- за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років з конфіскацією усього належного йому майна;

- за ч.2 ст.15 п.2, 6 ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років з конфіскацією усього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років з конфіскацією усього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за постановленим вироком приєднати частково невідбуте покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.04.2016 року, та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією усього належного йому майна.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 03.03.2017 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 з 03.03.2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Позов потерпілої ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті кримінального правопорушення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 2210.00 гривень, моральної шкоди в розмірі 500000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави вартість проведених експертиз експертами Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України та Дніпропетровського НДІСЕ МЮ України у розмірі 1692.64 гривень.

Речові докази:

- два сліди пальців рук та дактилокарту обвинуваченого, сліди пальців рук та один слід долоні руки, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах після набрання вироком законної сили;

- мобільний телефон марки «Престіжіо», який переданий на збереження потерпілій – після набрання вироком законної сили залишити останній по приналежності;

- ніж загальною довжиною 23 см, два змиви на марлеві тампони речовини бурого кольору, фрагмент віконного скла зі слідами пальців рук людини, куртку, светр, штани, взуття, пачку цигарок «Пріма Люкс», поліетиленовий пакет, три шоколадні батончики, пакет із солодощами, які передані на зберігання до Петропавлівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області – після набрання вироком законної сили знищити;

- жіночу куртку червоного кольору зі слідами механічних пошкоджень та слідами речовини бурого кольору, жіночий светр, які передані на зберігання до Петропавлівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області – після набрання вироком законної сили повернути потерпілій ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Судді Ю.А. Мельник

Н.Г. Самоткан

Присяжні С.Ф.Дюдюк

І.М. Кучина

О.О. Кравченко