Ухвала суду № 93804938, 21.12.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/595/19

Провадження № 1-кп/210/783/20

У Х В А Л А

іменем України

"21" грудня 2020 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Хлистуненко О.В.

секретаря судового засідання Недолуги Л.В.

за участю:

прокурора Козюк Л.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Орлова В.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

До початку судового засідання, а саме, 27.11.2020 року, обвинувачений звернувся до суду з клопотанням про зміну йому розміру застави.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не змінилися.

Захисник обвинуваченого просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки громадська організація «Ювілейний Рік» просить надати можливість пройти програмний курс відновлення в одному з їх Центрів ре соціалізації. Програма ре соціалізації розрахована на 1 рік. Під час перебування в програмі відновлення, ОСОБА_1 в Центрі буде перебувати цілодобово.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника, відмовився від свого клопотання про зміну розміру застави.

Суд, заслухавши клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, пояснення учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою,якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 інкримінується злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, тому у суда є достатні підстави вважати що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у інкримінованому злочині, обвинувачений може переховуватися від суду чи впливати на свідків.

Крім того, обвинувачений раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, та по відбуттю строку покарання належних висновків для себе не зробив, та знову обвинувачується у вчиненні злочину проти власності, не має міцних соціальних зв`язків, до обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не мав постійного місця проживання, оці йно не працював, а отже і не мав джерел для існування, що свідчить про можливість вчинення нових кримінальних правопорушень.

Наявність клопотання ГО «Ювілейний Рік» про взяття ОСОБА_1 на програмний курс відновлення в Центрі ресоціалізації, на думку суду, не є підставою для зміни запобіжного заходу, обраного обвинуваченому та не спростовує ризики на які вказує прокурор.

При вирішенні питання про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України суд присяжних також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» у якій зазначено, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України та забезпечити його належну поведінку.

З урахуванням вищезазначеного достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 у разі зміни запобіжного заходу, може переховуватися від суду, перешкоджати розгляду справи по суті.

Аналізуючи наведене, з метою захисту суспільного інтересу, з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає доцільним продовжити відносно ОСОБА_1 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Попередньо обраний альтернативний захід у вигляді застави з покладенням попередньо вказаних обов`язків у випадку внесення застави слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 117, 179, 194, 284, 291, 314-316 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Клопотання захисника Орлова В.І. про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.

Продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 17.02.2021 року включно.

Попередньо обраний альтернативний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді застави з покладенням попередньо вказаних обов`язків у випадку внесення застави залишити без змін.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію ухвали направити до ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3».

Рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по справі.

Повний текст ухвали проголошено 23 грудня 2020 року об 14 год. 15 хв.

Суддя: О. В. Хлистуненко