Вирок № 93804140, 24.12.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/9974/19

пр. № 1-кп/759/260/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:

головуючого судді Ясельського А.М.,

суддів Дячука С.І., Жмудь В.О.,

за участю секретарів Никитюк Н.І., Доценко Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12019100080002613 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 10.04.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, працюючого вантажником в ТОВ «Лафєр», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 186 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Антрацит Луганської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого вантажником в ТОВ «Лафєр», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Черніченка І.В., Лівочки В.Л.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Веремієнка О.І.,Гречановського В.В.,

Бондара А.В.,

потерпілого ОСОБА_3 ,

представника потерпілого Абрамчука Д.В.,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 09.04.2019, приблизно о 17 годині 45 хвилин, зайшли до кафе «Винний дворик», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52, де придбали алкогольні напої та вийшли з даного закладу.

Далі, приблизно о 18 годині 00 хвилин , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знову намагались зайти до вище вказаного закладу, де на вході до приміщення, раніше невідомий їм ОСОБА_3 зробив останнім зауваження щодо їх поведінки та між ними виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись в громадському місці, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, проявляючи при цьому особливу зухвалість, умисно почали наносити тілесні ушкодження ОСОБА_3 , який намагався захищатись, захищаючи своє життя та здоров`я.

Продовжуючи свої хуліганські дії, не реагуючи на зауваження сторонніх громадян, які перебували у приміщенні даного кафе, ОСОБА_1 діючи спільно з ОСОБА_2 , повалив на землю ОСОБА_3 , в результаті чого, в останнього випала на підлогу сумка чорного кольору, в якій знаходились особисті речі останнього, а саме: мобільний телефон Lenovo A316i, особисті документи та грошові кошти, банківські карти. Разом з цим, ОСОБА_1 продовжуючи далі свої злочинні дії, схопив металевий стілець та почав наносити ним удари ОСОБА_3 в область голови та тулуба, маючи на мені заподіяти останньому тілесні ушкодження. Від отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 знаходячись в положенні лежачи на спині, втратив свідомість, однак ОСОБА_1 продовжуючи далі свої злочинні дії, спрямовані на позбавлення життя потерпілого, тобто умисному заподіянні смерті ОСОБА_3 , розуміючи що голова є життєво важливим органом, усвідомлюючи, що ОСОБА_3 втратив свідомість, почав наносити останньому удари своїми ногами в область голови та шиї, в момент нанесення яких ОСОБА_1 відштовхнув та намагався заспокоїти його знайомий ОСОБА_2 ,

Однак, ОСОБА_1 , не реагуючи на спроби сторонніх громадян та ОСОБА_2 , припинити нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , маючи умисел на позбавлення життя останнього, продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлючи, що потерпілий перебуває у несвідомому стані від отриманих тілесних ушкоджень на підлозі даного кафе, наніс два удари своєю правою ногою в область обличчя та шиї ОСОБА_3 ..

В наслідок фізичного насильства з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а потім тільки ОСОБА_1 ОСОБА_3 були причинені тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу мозку, уламкового вдавленого перелому передньої та латеральної стінок лівої гайморової пазухи з наявністю ексудату в пазусі, перелому латеральної стінки лівої очниці з наявністю повітря в очниці, уламкового перелому лівої велицевої кістки, підшкірної гематоми м`яких тканин лівої скронево-вилицевої області з підшкірною емфіземою, забійної рани тім`яної ділянки голови справа з гематомою м`яких тканин, численних саден голови, численні садна тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. Закрита черепно-мозкова травма за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу, інші тілесні ушкодження відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Дії ОСОБА_1 , направлені на позбавлення життя ОСОБА_3 , не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі,оскільки його зупинили сторонні громадяни, після чого останній спільно з ОСОБА_2 почали виходити в приміщення вказаного кафе та ОСОБА_1 з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, діючи умисно, відкрито викрав сумку з особистим майном ОСОБА_3 , в якій знаходилось наступне:

-мобільний телефон Lenovo A316i та флеш-накопичувачем марки Арасеr на 16 GB вартістю 668 гривень,

-грошові кошти в сумі 500 гривень 00 копійок.

-банківська карта АТ КБ «Приват Банку» № НОМЕР_1 .

Заволодівши в такий спосіб майном ОСОБА_3 , ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік разом із викраденим майном, з метою подальшого його обернення на свою користь та особистого незаконного збагачення, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 186 КК України за наведених вище обставин не визнав та дав суду показання про те, що 09.04.2019 року після роботи, приблизно після 17.00 годин, він гуляв разом з ОСОБА_2 , під час чого випили по пляшці пива . Після чого, приблизно о 18.00 годин, вони вирішили зайти в кафе «Винний дворик», щоб поїсти та випити кави. Спочатку до кафе зайшов ОСОБА_2 , а він стояв біля входу та розмовляв по телефону. Потім ОСОБА_2 вийшов з кафе та вони намагалися зайти туди разом. Прохід до закладу їм перегородив потерпілий, сказавши, що вони не зайдуть до закладу. На їх запитання чому, потерпілий почав поводитися агресивно, виштовхувати ОСОБА_2 . Після чого потерпілий вдарив ОСОБА_2 , він не бачив, щоб ОСОБА_2 бив потерпілого. Після чого розпочалася бійка вже в закладі. Потерпілий на них нападав, а вони захищалися. Потерпілий не давав можливості вийти їм з кафе, блокував вихід, душив його, не відпускав, проте він якось вирвався, після чого він нічого не розумів. Він бив потерпілого руками та ногами, коли він на нього нападав, куди саме він наносив тілесні ушкодження, не пам`ятає. Жодних предметів для нанесення тілесних ушкоджень потерпілому не використовував. Він визнає, що на відеозаписі з камери відеоспостереження з кафе «Винний дворик», зображений він та все відповідає дійсності, проте після того, як потерпілий його душив, він вже не контролював свої дії. То що він бив потерпілого, коли останній лежав на підлозі без ознак свідомості, він може пояснити, як самозахист. Вже не розумів, що відбувається, не може пояснити чому стрибав по голові потерпілого. Він забрав сумку потерпілого, оскільки переплутав зі своєю, потім сумку він викинув, а телефон забрав, вимкнув та залишив у себе вдома. Що було ще в сумці він не знає. Він не пам`ятає, як закінчився конфлікт в кафе, не пам`ятає, що робив потерпілий, бажання повернутися та допомогти потерпілому в нього не виникало. Визнає, що внаслідок його ударів потерпілому були нанесені тілесні ушкодження зазначені в висновках експертизи, проте умислу вбивати потерпілого в нього не було.. Всі свої дії він оцінює, як захист він групового нападу.

Після вказаних подій, він намагався допомогти фінансово потерпілому, проте всі грошові перекази поверталися назад, потерпілий їх не приймав, номер карти банківської їм відмовилися надати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України за наведених вище обставин не визнав та дав суду показання про те, що з ОСОБА_1 разом поверталися додому. Проходячи повз кафе, сказав ОСОБА_1 , що можна зайти та взяти по бокалу вина. Зайшовши до кафе, вони підійшли до барної стійки та він замовив два стакани вина, на що ОСОБА_1 сказав, що не буде, та він попросив лише собі один стакан вина. На що продавчиня сказала, що вони дуже голосні та вона наллє їм лише стакан вина та щоб вони більше не заходили, на що вони не заперечували.Продавчиню вони не ображали. Взявши стакан вина, вони вийшли на вулицю та стали коло лавки, яка знаходиться біля входу в кафе. Він поставив стакан з вином на лавку, проте був вітер та стакан перекинуло, після чого вони вирішили зайти до кафе та взяти кави. Коли вони знову хотіли зайти до кафе, потерпілий перегородив їм вхід та сказав, що вони не зайдуть до приміщення. Потерпілий перебував в кафе з двома товаришами. По потерпілому було видно, що він перебуває стані сп`яніння. Він сказав потерпілому, щоб він дав їм пройти та намагався ступити два кроки. Після чого потерпілий взяв його за «груди», а він сказав йому забрати руки, проте потерпілий знову говорив, що вони не пройдуть до приміщення. Він рази три просив потерпілого забрати руки. В цей час відчув загрозу своєму життю та здоров`ю та намагався звільнитися від потерпілого, піднявши руку для нанесення удару, що є його правом на захист. У відповідь на що, потерпілий кинув його головою в колону. ОСОБА_1 відразу кинувся між ними, щоб відгородити його від потерпілого. В подальшому потерпілий почав душити ОСОБА_1 , взявши його в «ключ», а він намагався відтягнути ОСОБА_3 , та вони впали на підлогу. Потерпілий душив ОСОБА_1 до останнього, не відпускав його хвилини півтори-дві. В подальшому, коли він падав, він схватився за стілець, проте жодного удару ні стільцем, ні руками, ні ногами він потерпілому не наносив, лише намагався відсторонитися від потерпілого, відтянути його від ОСОБА_1 . Була боротьба, він намагався захистити себе. Він до останнього намагався зупинити бійку, проте потерпілий цього не хотів. ОСОБА_1 намагався звільнитися від потерпілого, прямих ударів від ОСОБА_1 потерпілому не бачив. Коли потерпілий лежав на підлозі, він тримав ОСОБА_1 , щоб зупинити конфлікт. Коли він заспокоїв ОСОБА_1 , після того, як його душив потерпілий, ніхто не наносив тілесні ушкодження потерпілому. Інші відвідувачі кафе намагалися зупинити бійку також, вони відтягували його. Потерпілого до вказаних подій не знав. У ОСОБА_1 була при собі сумка, де саме він її ніс , не пам`ятає. Після вказаного конфлікту вони розійшлись додому. Він не звернув уваги, чи втратив свідомість потерпілий. Внаслідок яких дій потерпілий втратив свідомість, не знає. Коли продавчиня сказала, що викликає поліцію та щоб вони всі пішли з кафе, він сказав їй викликати швидку, та вони з ОСОБА_1 залишили приміщення. Того дня алкогольних напоїв він не вживав. Суб`єктивно він розцінює удар, завданий ОСОБА_1 по голові потерпілому, як наслідок того, що потерпілий ОСОБА_1 душив. Щодо викрадення майна потерпілого, то він не бачив цього та не забирав його речі. Дізнався про викрадення майна наступного дня після затримання.

Його дружина та мати за весь час перевели на карту потерпілого приблизно 6000-8000 гривень. Відшкодовував шкоду потерпілому, оскільки він приймав участь в подіях внаслідок, яких потерпілому була завдана шкода.

Відеозапис який переглядався в судовому засіданні відповідає дійсності.

Цивільний позов він не визнає повністю, оскільки всі дії були вчиненні в цілях самозахисту.

Не дивлячись на те, що обвинувачені ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 186 КК України, та вчинених разом з ОСОБА_2 хуліганських дій, не визнали, їх вина повністю підтверджується показаннями потерпілого та свідків, а також зібраними в ході досудового розслідування та ретельно перевіреними і дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3 , який під час судового провадження дав суду показання про те, 09.04.2019 року приблизно о 16.00 він привів свою дитину на тренування, Після цього він зайшов до магазину «Винний дворик» по вул. Зодчих, де взяв кави. В цей час побачив свого знайомого ОСОБА_4 , який сидів з раніше не знайомим йому чоловіком. Він до них підсів та вони почали спілкуватися. Після чого його знайомий пішов, а він залишився з чоловіком, якого раніше не знав та вони продовжили спілкування. Коли до приміщення заходили обвинуваченні, він сидів спиною до виходу та не звертав уваги, хто заходить чи виходить. Він звернув увагу на обвинувачених тоді, коли вони виходили та погрожували продавцю ОСОБА_5 . До цього він обвинувачених не бачив. Вийшовши за поріг, вони продовжили погрожувати продавцю. З чого почався конфлікт між обвинуваченими та продавцем, йому не відомо. Після цього він вийшов до обвинувачених та попросив їх заспокоїтися, не погрожувати жінці, у відповідь на що обвинувачені почали погрожувати йому та йти на нього. З метою уникнути нападу, він виставив руки вперед, та в цей час ОСОБА_2 напав на нього з боку. Але він його скинув та ОСОБА_2 впав. Після чого на нього напав ОСОБА_1 .. Він тільки захищався, ніяких прийомів він не застосовував, та жодними діями не провокував обвинувачених. Загалом всі удари були ззаду, збоку, зверху, тому сказати, хто саме з обвинувачених і куди наносив їх, сказати не може. Коли обвинувачені наносили йому удари, погрожували що вб`ють його, придушили стільцем, він вже не міг захищатися. Обидва обвинувачених наносили йому удари ногами і руками по голові, по ногах, по тілу. Також обвинувачені били його стільцями, хто саме та якими саме частинами стільця, він не знає, але було два удари. Коли ОСОБА_2 руками душив його, а саме долонею давив на кадик , він лежав на спині, а ОСОБА_1 бив його руками і ногами, після чого він втратив свідомість. Він тілесних ушкоджень обвинуваченим не наносив, жодних прийомів не застосовував. Алкогольні напої не вживав. Під час вказаного конфлікту особи, які перебували в кафе, намагалися заспокоїти обвинувачених, зупинити бійку. В подальшому він прийшов до тями, коли йому надавали медичну допомогу лікарі швидкої допомоги. Він тоді запитав, де його сумка, бо хотів зателефонувати дружині, та хтось йому сказав, що сумку забрали обвинувачені. В подальшому його було доставлено до лікарні. Також з ним, крім книги, була його наплічна сумка чорного кольору, в які була картка «ПриватБанк», 500 гривень, мобільний телефон марки Lenovo, паспорт та ключі від дому. Хто саме забрав його сумку, йому не відомо. В подальшому йому стало відомо, що один хлопець знайшов його паспорт та ключі біля якогось будинку. Де всі інші речі йому не відомо.

Цивільний позов підтримує в повному обсязі. 100000 гривень він просить стягнути на лікування, яке ще продовжується, та на даний час він не може надати ніяких підтверджуючих документів. Моральна шкода складає 200000 гривень. 25000 гривень просить стягнути на правову допомогу. Якими саме ліками його лікували він не знає, ліки купувала дружина, чеки не збереглися. Він не пам`ятає чи отримував від ОСОБА_2 гроші на лікування, оскільки на картку приходила і заробітня плата і йому допомагали інші люди;

- показання свідка ОСОБА_7 , яка під час судового провадження дала суду показання про те, що з обвинуваченими вона не знайома. В 17.30 годин, точної дати вона не пам`ятає, зателефонувала чоловіку ОСОБА_3 , проте він не відповів на дзвінок. Приблизно через 15 хвилин вона знову зателефонувала та якийсь чоловік підняв слухавку, по голосу вона впізнає, що це був ОСОБА_1 , який обізвав її нецензурними словами, та сказав, що вони забили її чоловіка, після чого кинув слухавку. Вона ще телефонувала на вказаний номер, проте телефон був вимкнений. Вона швидко зібралася, сіла на маршрутку.Побачила швидку, підійшла до неї та побачила свого чоловіка. Майна, а саме сумки, мобільного телефону, грошей та картки «Приватбанк» при чоловіку не було вже. Лікар швидкої хотів забрати чоловіка до лікарні, проте чоловіка, який перебував в стресовому стані, спочатку не хотів їхати, але вона його вмовила. Хлопчик 14 років, який ходить на тренування, приніс паспорт її чоловіка, розірвану сумку з ключами, яку обвинувачені викинули. Приїхавши по швидкій до лікарні № 7, її чоловіку зробили МРТ всього тіла та голови. Оскільки в даній лікарні не було відповідного хірурга, вони поїхали додому. Всю ніч вона з дитиною сиділи над чоловіком. Зранку вони поїхали до лікарні челюсну-лицевої хірургії № 6, де чоловіку зробили обстеження та цього ж дня його прооперували. Матір ОСОБА_2 їй телефонувала та перераховувала кошти в сумі 4000 гривень;

- показання свідка ОСОБА_8 , яка під час судового провадження дала суду показання про те, що вона працює продавцем в магазині розливного пива та вина «Винний дворик» . 09.04.2017 року приблизно о 18.00 годин до магазину зайшов потерпілий, який підсів до своїх знайомих та спілкувався з ними. Через деякий час до магазину зайшли обвинувачені, які перебували в стані сильного алкогольного сп`яніння, висловлювалися нецензурною лайкою та мали намір вживати алкоголь, на що вона їм зробила зауваження та відповіла, що не хоче їх бачити в закладі, оскільки вони були шумні та агресивні, сварилися між собою, коли сиділи на вулиці. Все таки обвинувачені придбали здається по бокалу вина та вона попросила їх більше не заходити до закладу. Проте обвинувачені знову захотіли зайти, а потерпілий сказав, що вони не зайдуть та перегородив їм шлях до магазину. Після чого ОСОБА_1 , якщо вона не помиляється, заштовхнув потерпілого до магазину та обвинувачені почали його бити. Потім потерпілого вдарили по голові, хто саме вона не пам`ятає, від чого він втратив свідомість, після чого ОСОБА_1 безжально бив потерпілого ногою по обличчю до крові. Інші відвідувачі кафе намагалися розборонити бійку, вона також. Потерпілий намагався відштовхнути обвинувачених під час бійки. Конфлікт закінчився, коли обвинувачені побили потерпілого та побачили, що він вже не рухається. ОСОБА_2 також бив потерпілого, проте найбільше бив ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_2 відтягував ОСОБА_1 від потерпілого, коли той вже був без свідомості. Після чого обвинувачені втекли, а до потерпілого приїхала швидка допомога, яку вона викликала. Чи були при обвинувачених особисті речі, вона не звертала уваги. Поліцію вона викликала, коли потерпілого вдарили по голові стільцем;

- показання свідка ОСОБА_9 , яка під час судового провадження дала суду показання про те, що приблизно о 21.00 годин до неї додому прийшли працівники поліції, яким вона пояснила, що її цивільний чоловік ОСОБА_1 прийшов пізно додому. Вони попросили віддати їм телефон та кофту зеленого кольору з білими полосами, що вона зробила. Працівників поліції було троє, були одягнені в формі та пред`явили посвідчення. Речі вона видала добровільно, обшуку поліцейські не проводили. Під час вилучення речей були присутні двоє понятих. Телефон чорного кольору, який вона віддала працівникам поліції приніс її чоловік, який пояснив, що знайшов його. Напередодні вона вказаного телефону не бачила, побачила лише вранці в день вилучення. Вилучена кофта належить ОСОБА_1 ;

- показання свідка ОСОБА_10 , який під час судового провадження дав суду показання про те, що 09.04.2019 року після обіду прийшов до кафе, що по вул. Зодчих в м. Києві, де на той перебували потерпілий з двома друзями, а потім один пішов, та продавець за прилавком. На вулиці він бачив обвинувачених, які сиділи на лавці. Після чого, обвинувачені зайшли до кафе, щоб придбати алкоголь. Їм продавець сказала більше не заходити, що вона налила їм останній раз. Потім обвинувачені сиділи на вулиці біля кафе, голосно спілкувалися між собою, кричали. Через деякий час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знову захотіли зайти до приміщення, проте потерпілий сказав обвинуваченим, що не впустить їх, оскільки продавець вже робила їм зауваження, після чого розпочалася бійка. Першим почав бійку хтось з обвинувачених, хто саме він не пам`ятає. Билися обвинувачені з потерпілим, та двоє людей намагалося їх розборонити. По зовнішньому вигляду було видно, що обвинувачені перебували в стані сп`яніння. Обвинувачені били потерпілого руками і ногами, а потерпілий захищався руками. Потерпілий брав в «ключ» ОСОБА_1 та через декілька секунд відпустив. Коли потерпілий лежав на підлозі один з обвинувачених, а саме ОСОБА_2 бив його стільцем, скільки разів він не пам`ятає. Коли потерпілий втратив свідомість , ОСОБА_1 ногою бив його по голові, стрибав, точно три рази. Та в цей час ОСОБА_2 намагався підтягнути ОСОБА_1 від потерпілого. Крім того, ОСОБА_2 говорив, що досить битися. Коли обвинувачені відходили, хтось з них забрав сумку потерпілого, яка лежала на підлозі. На його думку, обвинувачені пішли тому, що потерпілий більше не чинив опір, та продавець кричала, що викликала поліцію.

Крім показів потерпілого та вищезазначених свідків, вина обвинувачених підтверджується:

- протоколом огляду місця події від 09.04.2019 року зі схемою до нього, згідно з яким оглянуто приміщення з назвою « Натуральне пиво Винний дворик », що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52 , яким встановлено місце вчинення злочинів обвинуваченими. (т. 2 а.с. 12-16);

- протоколом огляду місця події від 10.04.2019 року, згідно з яким оглянуто загальний коридор на 12 поверсі будинку АДРЕСА_4 . Під час вказаного огляду громадянка ОСОБА_9 добровільно видала працівникам поліції, які в подальшому вилучили, зелену чоловічу куртку з білими полосами та написом «Адідас», яка належить ОСОБА_1 , а також мобільний телефон марки «Леново» іме1: НОМЕР_2 , у силіконовому чохлі чорного кольору, з флеш-картою «Арасеr» на 16 Gb, який її чоловік приніс 09.04.2019 року та який належить потерпілому ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 17-18);

- заявою ОСОБА_9 від 10.04.2019 року, згідно з якою, вона добровільно видала працівникам поліції зелену куртку «Адідас» з білими полосами на рукавах та мобільний телефон марки «Леново» іме1: НОМЕР_3 (т. 2 а.с. 19);

- протоколом № 1 пред`явлення особи для впізнання по фотознімкам від 11.04.2019 року, відповідно до якого, потерпілий ОСОБА_3 на фотознімку під № 1 впізнав чоловіка, який 09.04.2019 року в приміщенні кафе «Винний дворик» по вул. Зодчих, 52 в м. Києві, умисно наносив йому тілесні ушкодження кулаками своїх рук і своїми ногами, а також наносив удари стільцем в різні частини тіла (т. 2 а.с. 28-31);

- протоколом № 2 пред`явлення особи для впізнання по фотознімкам від 11.04.2019 року, відповідно до якого, потерпілий ОСОБА_3 на фотознімку під № 2 впізнав чоловіка, який 09.04.2019 року в приміщенні кафе «Винний дворик» по вул. Зодчих, 52 в м. Києві, умисно наносив йому удари в різні частини тіла своїми ногами та кулаками своїх рук (т. 2 а.с. 32-34);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 10.04.2019 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 під № 4 впізнала ОСОБА_1 , як чоловіка який перебуваючи в кафе «Винний дворик» за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52, відкрито викрав сумку чорного кольору та наносив тілесні ушкодження потерпілому (т. 2 а.с. 35-38);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 10.04.2019 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 під № 4 впізнав ОСОБА_1 , як чоловіка який перебуваючи в кафе «Винний дворик» за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52, відкрито викрав сумку та наносив тілесні ушкодження потерпілому (т. 2 а.с. 39-42);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 10.04.2019 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 під № 4 впізнала ОСОБА_2 , як чоловіка який перебуваючи в кафе «Винний дворик» за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52, наносив тілесні ушкодження потерпілому (т. 2 а.с. 43-46);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 10.04.2019 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 під № 4 впізнав ОСОБА_2 , як чоловіка який перебуваючи в кафе «Винний дворик» за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52, наносив тілесні ушкодження потерпілому (т. 2 а.с. 47-50);

- DVD-R диском до протоколів пред`явлення особи для впізнання від 10.04.2019 року, з якого вбачається впізнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 51);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів з описом речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 18.04.2019 року, відповідно до яких, з магазину-кафе «Винний дворик», за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52 вилучено відеозапис подій, які мали місце 09.04.2019 року з 17.00 до 19.00 годин, який записаний на електронний носій інформації - DVD-R диск з написом «Зодчих,52», який був безпосередньо оглянутий в судовому засіданні (т. 2 а.с. 56-60);

- висновком судово-психіатричного експерта № 275 Київського міського центру судово-психіатричної експертизи від14.05.2019 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 являється осудним (т. 2 а.с. 62-64);

- висновком експерта ПП «Юридична контора Малецького» щодо вартості викраденого майна від 24.05.2019 року, відповідно до якого вартість мобільного телефону марки Lenovo A316i імеі1: НОМЕР_3 із флеш-накопичувачем марки Apacerна 16 GB без сім-карти оператора мобільного зв`язку, станом на 09.04.2019 року становить 668 гривень (т. 2 а.с. 66-68);

- висновком експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи № 042-909-2019 від 21.05.2019 року, відповідно до якого у ОСОБА_3 мали місце такі ушкодження: закрита черепно-лицева травма у вигляді струсу головного мозку, уламкового вдавленого перелому передньої та латеральної стінок лівої гайморової пазухи з наявністю ексудату в пазусі, перелому латеральної стінки лівої очниці з наявністю повітря в очниці, уламкового перелому лівої вилицевої кістки, підшкірної гематоми м`яких тканин лівої скронево-вилицевої області з підшкірною емфіземою, забійної рани тім`яної ділянки голови справа з гематомою м`яких тканин, численних саден голови ; численні садна тулуба, верхніх та нижніх кінцівок .Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони травмуючою дією тупого(их) предмета(ів) (у зв`язку з відсутність зазначення кількості саден, встановити внаслідок скількох травматичних дій спричинені тілесні ушкодження не є можливим), характерні особливості травмуючої поверхні якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, могли утворитись в термін, вказаний ухвалі, тобто 09.04.2019 не виключено у спосіб, що відображений на відеозаписі з камер відеоспостереження за адресою: м. Київ, вул. Зодчих 52, кафе «Винний дворик». Дані ушкодження не супроводжувались небезпечними для життя явищами. Морфологічні властивості виявлених переломів - дозволяють стверджувати, що як відновлення анатомічної цілісності вказаних кісток так і відновлення їх функції буде спостерігатися у строк понад 21 добу, та саме з цього строку, обчислювати тривалість розладу здоров`я, як критерію визначення ступеню тяжкості. Саме тому, вказана закрита черепно-лицева травма за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу. Відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок та початок відновлення порушеної функції по місцю утворення саден у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк до 6 діб. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров`я, як загальноприйнятого судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості. Саме тому, вказані інші ушкодження відносяться до легкого тілесного ушкодження, відповідно п. п. 2.3.5. та 4.6. «Правил» (т. 2 а.с. 72-78);

- протоколом огляду предметів від 11.04.2019 року, відповідно до якого оглянуто мобільний телефон марки «Lenovo A316i» в силіконовому чохлі,який було викрадено в потерпілого (т. 2 а.с. 79-85);

- протоколом огляду відео від 20.04.2019 року, разом із відеозаписом з камери відео спостереження за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52 кафе «Винний дворик», який був оглянутий в судовому засіданні, з яких вбачаються події, які фактично мали місце 09.04.2019року з 18.00 до 18.04 годин за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52 в приміщенні кафе «Винний дворик» за участю обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 86-108);

- протоколом огляду відео від 14.05.2019 року, разом із відеозаписом з портативного відеореєстратора працівників патрульної поліції, який був оглянутий в судовому засіданні, та з яких вбачаються події, які мали місце 09.04.2019 року з 18.07 до 18.19 годин за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52 навпроти магазину-кафе «Винний дворик» за участю потерпілого ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 109-115, а.с. 125);

- копією карти виїзду швидкої медичної допомоги від 09.04.2019 року № 1393 за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52, відповідно до якої було надано медичну допомогу та встановлено попередній діагноз ОСОБА_3 (т. 2 а.с.119- 120);

Таким чином, розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, проаналізувавши всі наявні в матеріалах кримінального провадження дані, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях й ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи в учиненні кримінального правопорушення. Підставою для обвинувального вироку суду є така сукупність достовірних доказів, що отримані з додержанням законодавства, розглянуті в судовому засіданні та є достатніми для безспірного висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, наявні ознаки складу кримінального правопорушення, вчинив це діяння обвинувачений і його вина у вчиненні цього кримінального правопорушення доведена судом. Забезпечення доведеності вини є одним з основних конституційних принципів основ судочинства (п.3 ч.3 ст.129 Конституції України, п.10 ч.1 ст.7, ст.17 КПК України).

При цьому, колегія суддів критично відноситься до показань обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в частині, що їх дії були самозахистом, оскільки такі пояснення повністю спростовуються показаннями допитаних в судовому засіданні потерпілого та свідків, які були безпосередніми очевидцями подій, а також дослідженими матеріалами справи, зокрема оглянутим в судовому засіданні відеозаписом з магазину-кафе «Винний дворик», за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52 подій, які мали місце 09.04.2019 року.

Поряд з цим показання обвинуваченого ОСОБА_1 , що намірів вбивати потерпілого ОСОБА_3 в нього не було, повністю спростовується показаннями свідків, які вказали, що останній наносив удари потерпілому, коли той знаходився без свідомості і будь-якого супротиву не міг вчиняти. В той же час обвинувачений наносив потерпілому удари в життєво важливі органи потерпілого , а саме голову та тулуб та припинив свої насильницькі дії тільки після того, як почув від очевидців, що останні викликали працівників поліції.

Не заслуговують уваги показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він під час нанесення ударів потерпілому знаходився в стані фізіологічного афекту, так як вони повністю спростовуються висновками судово -психіатричної експертизи №275 від 14.05 2019 року,відповідно до яких в період правопорушення 09.04.2019 року ОСОБА_1 не знаходився у стані фізіологічного афекту, а також в іншому емоційному стані, який істотно вплинув на його поведінку.

Не бере до уваги суд і показання обвинуваченого ОСОБА_1 і проте, що намірів заволодівати майном потерпілого у нього також не було, а він випадково забрав сумочку, так як перепутав її з своєю. Зазначене обвинуваченим не відповідає дійсності, оскільки повністю спростовується його ж діями, так як в подальшому обвинувачений забрав додому телефон та флеш-накопичувач потерпілого , а сумочку ще по дорозі викинув

Таким чином, вказані пояснення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,як і те, що вони не були під час описаних вище подій в стані алкогольного сп`ягніння, розцінюються колегією суддів як намагання обвинувачених уникнути відповідальності за вчинені злочини.

Отже, розглянувши справу у межах пред`явленого обвинувачення, колегія суддів, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 186 КК України вірна, оскільки він з хуліганських мотивів вчинив замах на умисне вбивство ОСОБА_3 , однак не довів свій злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі та відкрито викрав чуже майно.

Дії обвинувачених не можуть бути кваліфіковані за ч.4 ст.296 КК України, а саме із застосуванням предмета, спеціального пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, оскільки металевий стілець не є таким. Крім того використання предметів, які випадково підібрані на місці вчинення хуліганських дій, а в нашому випадку металевого стільця в приміщенні кафе і використані для нанесення тілесних ушкоджень не дають підстави для кваліфікації за ч.4 ст.296 КК України. А тому суд вважає за необхідне перекваліфікувати в частині доведеного обвинуваченого дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ч.4 на ч.2 ст.296 КК України, кожний з яких групою осіб вчинив грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, що виразилося в заподіянні ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання ОСОБА_1 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до нетяжких та особливо тяжкого злочинів, що становить підвищену суспільну небезпеку, відношення обвинуваченого до скоєного. Суд бере до уваги і дані про особу обвинуваченого, який не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, стан його здоров`я, соціальні зв`язки (одружений, має малолітню дитину). Колегія суддів також враховує і конкретні обставини вчинення ОСОБА_1 злочинів та думку потерпілого щодо призначення покарання обвинуваченому. Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

При цьому суд враховує вимоги ч. 1 ст. 70 КК України, відповідно до якої при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При призначенні покарання ОСОБА_2 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесено до категорії нетяжких злочинів, відношення ОСОБА_2 до скоєного, який не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, стан його здоров`я, соціальні зв`язки (одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей). Колегія суддів також враховує і конкретні обставини вчинення ОСОБА_2 злочину , який наприкінці конфлікту намагався припинити дії іншого обвинуваченого та думку потерпілого щодо призначення покарання обвинуваченому. Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

Поряд з цим суд вважає за можливе перевиховання ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим вважає за необхідне застосувати до нього ст. 75 КК України.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дані покарання є достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та попередження вчинення ними нових злочинів.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди в сумі 100000 гривень та моральної шкоди в сумі 200000 гривень підлягає задоволенню тільки частково. При цьому в частині стягнення матеріальних збитків суд вважає за необхідне відмовити повністю, оскільки будь-яких доказів про понесення матеріальних витрат позивачем не було суду надано. А стягнення ж суми в рахунок їх оплати в подальшому чинним законодавством не передбачено. Поряд з цим цивільний позов, заявлений та підтриманий під час судового слідства потерпілим ОСОБА_3 на суму 200000 гривень моральної шкоди суд вважає задовольнити з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, а також з врахуванням вимог розумності і справедливості,а також з врахуванням ролі кожного під час вчинення злочинів, тільки частково на суму 70000 гривень ,які вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 в сумі 10000 гривень та в сумі 60000 гривень з ОСОБА_1 .

Не може бути задоволено позов в сумі 25000 гривень на правову допомогу, оскільки послуги захисника підлягають оплаті лише у випадку, якщо вони оплачені і підтверджені документально. Будь-яких документів з цього приводу потерпілим ОСОБА_3 суду не були надано.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України, підлягає стягненню із обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь держави вартість проведення судово-медичної експертизи № 042-909-2019 від 21.05.2019 року, що становить 1974 гривні 70 копійок.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 369-371, 373-376,377 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 186 КК України і призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 8 (вісім) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді 3(трьох) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 186 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обвинуваченому ОСОБА_1 призначити остаточне покарання у виді 8 (вісім) років позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 обрати у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі судового засідання.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з 24 грудня 2020 року.

Зарахувати у строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 період перебування під вартою з 10.04.2019 року по 12.04.2019 року.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді 3(трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_2 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки та на підставі ст. 76 КК України зобов`язати періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути із обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно вартість проведення судово-медичної експертизи, що становить 1974 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 70 (сімдесят) копійок на користь держави (Київське міське бюро судово-медичної експертизи - р/р 31551201148145, код банку 820019, код ЄДРПОУ 23698049).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та мораьної шкоди задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 60000 гривень моральної шкоди та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10000 гривень моральної шкоди, а в решті позовних вимог відмовити.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

-Куртку зеленого кольору з маркуванням «Адідас» з білими смугами на рукавах-повернути ОСОБА_1 ,а мобільний телефон чорного кольору марки «Леново» імеі1: НОМЕР_3 із флеш-накопичувачем марки «Apacer» на 16 GB, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві - повернути ОСОБА_3 ..

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: А.М. Ясельський

Судді: С.І. Дячук

В.О. Жмудь