
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45383/19-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2020 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Батрин О.В.
секретар судового засідання Габрись О.М.
справа № 757/45383/19-ц
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Максимум»
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Максимум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
представник позивача - Чорний М.В. ,
представник відповідача - ОСОБА_3
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2019 року позивач ТОВ «Максимум» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.04.2011 року між ПАТ «Банк Національний Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 4700097 про надання зарплатної платіжної картки та виконання розрахунків за операціями з картками від 05.04.2011 року, відповідно до якого банк відкрив клієнту рахунок з карткою згідно з умовами договору і Порядком здійснення розрахунків за допомогою пластикових платіжних карток міжнародних платіжних систем та правил користування зарплатними картками. Оскільки відповідач не виконує умови договору, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом, то станом на 15.08.2019 року утворилась заборгованість за договором на загальну суму 231 632 грн. 57 коп. та складається з:
- неповернутої суми кредиту в розмірі 134 642 грн. 24 коп.;
- нараховані відсотки у розмірі 78 523 грн. 02 коп.;
- пеня у розмірі 18 437 грн. 31 коп.
Ухвалою суду від 05.09.2019 року справу відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.11.2019 року (а.с. 37).
21.10.2019 року відповідачем ОСОБА_1 до суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечила щодо позову в повному обсязі, посилаючись на те, що не отримувала від позивача жодних документів щодо укладення між позивачем та ПАТ «Банк Національний Кредит» договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, в тому числі за договором від 05.04.2011 року № 4700097, у зв`язку з чим відповідно до ст. 516, 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Також зазначила, що позивачем не надано розрахунку ні повернутої суми кредиту, ні нарахованих відсотків, що унеможливлює співвіднести їх з укладеними правочинами в межах договору та підтвердити чи спростувати їх правомірність. Крім того, просила застосувати строк позовної давності до вимог щодо стягнення пені, оскільки погашення овердрафту за договором мало відбутися до 30.08.2017 року, у зв`язку з чим право на стягнення пені кредитор міг реалізувати шляхом звернення до суду у строк до 31.08.2018 року.
Ухвалою суду від 29.11.2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.03.2020 року (а.с. 121).
У судове засідання представник позивача не з`явився, 23.07.2020 року до суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності, одночасно просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с. 134-136). Тому, суд розглянув справу у його відсутність, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Представник відповідача - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити відсотки.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 05.04.2011 року між ПАТ «Банк Національний Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 4700097 про надання зарплатної платіжної картки та виконання розрахунків за операціями з картками від 05.04.2011 року, відповідно до якого банк відкрив клієнту рахунок з карткою згідно з умовами договору і Порядком здійснення розрахунків за допомогою пластикових платіжних карток міжнародних платіжних систем та правил користування зарплатними картками (а.с. 7).
Згідно з п. 3.1 договору за невиконання чи неналежне виконання умов договору та Порядку сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством та цим договором.
Відповідно до п. 3.2 держатель зобов`язаний відшкодувати банку всі збитки, які заподіяні використанням картки, з порушенням умов цього договору або Порядку, незалежно від факту підписання держателем платіжної квитанції або інших документів, передбачених цим договором та правилами системи.
Відповідно до п. 6.1 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами належних їм зобов`язань.
30.06.2016 року між тими ж сторонами укладено договір про внесення змін до договору № 4700097 від 05.04.2011 року про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками, відповідно до якого сторони вирішили та встановили викласти п. 1.4 розділу 1 договору в новій редакції, а саме сторони домовились, що ліміт овердрафту становить 145 160 грн. 82 коп. та діє до 30.08.2017 року, з щомісячною сплатою фіксованого платежу у розмірі 3 500 грн. 00 коп., починаючи з 30.09.2016 року відповідно до зазначеного графіку, та виклали п. 1.6 розділу 1 договору в новій редакції (а.с. 9).
Крім того, 30.06.2016 року між тими ж сторонами укладено договір про внесення змін до договору № 4700097 від 05.04.2011 року про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками, відповідно до якого сторони виклали п.п. 1.4, 1.6 розділу 1 договору в новій редакції, доповнили п. 8.3 розділу 8 п.п. 8.3.1 та п.п. 8.3.2, виклали п. 8.10 розділу 8 договору в новій редакції (а.с. 10).
06.10.2014 року, 03.04.2014 року та 20.01.2015 року сторони уклали договори про внесення змін до договору № 4700097 від 05.04.2011 року про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками, відповідно до якого доповнили розділи 1 та 8 додатковими пунктами (а.с. 11-13).
Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсяз, та надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, шляхом перерахування на рахунок відповідача грошових коштів, що підтверджується випискою за договором № 4700097 за період з 05.04.2011 року по 03.09.2019 року (а.с. 43-92).
Отримання кредиту відповідачем не оспорюється.
Вказане свідчить, що позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі - надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого ліміту овердрафту.
Також судом встановлено, що 18.05.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Максимум» та ПАТ «Банк Національний кредит» укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно з яким було передано право вимоги за договором № 4700097 про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками від 05.04.2011 року відносно ОСОБА_1 (а.с. 17-23).
01.06.2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Максимум» на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено повідомлення про відступлення прав вимоги за договором № 4700097 від 05.04.2011 року та копія договору про відступлення прав вимоги від 18.05.2018 року (а.с. 24).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.
Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо договором установлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то при простроченні повернення чергової частини позикодавець має право зажадати дострокового повернення частини позики, що залишилася, й сплати відсотків, що йому належать.
Частиною 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 не виконувалися вимоги договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за договором, яка станом на 15.08.2019 року становить 231 632 грн. 57 коп., що вбачається з розрахунку заборгованості по договору та складається із:
- неповернутої суми кредиту в розмірі 134 642 грн. 24 коп.;
- нараховані відсотки у розмірі 78 523 грн. 02 коп.;
- пеня у розмірі 18 437 грн. 31 коп.
10.07.2019 року позивачем направлено відповідачу досудову вимогу про необхідність погашення кредитної заборгованості (а.с. 26-29), однак вона залишилась без виконання.
Враховуючи наведене, непогашення відповідачем заборгованості за договором, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми кредиту у розмірі 134 642 грн. 24 коп. та нарахованих відсотків у розмірі 78 523 грн. 02 коп., що разом складає 213 165 грн. 44 коп.
Водночас, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для стягнення пені, виходячи з такого.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до договір про внесення змін до договору № 4700097 від 05.04.2011 року про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками від 30.06.2016 року сторони виклали п. 1.6 розділу 1 договору в новій редакції та відповідально до якого остаточне та повне погашення овердрафту перед банком здійснюється не пізніше 30.08.2017 року.
У зв`язку з цим, позивач мав право звернутися до суду з урахуванням строку позовної давності до 30.08.2018 року.
Проте позивач пред`явив вимоги до відповідача про стягнення пені 27.08.2019 року.
Тому, підстав для стягнення пені немає, у зв`язку з пропуском позивачем строку для її стягнення.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором у розмірі 213 165 грн. 44 коп.
Доводи відповідача, що підставою для відмови у задоволенні позову є не повідомлення боржника у кредитному зобов`язання про заміну кредитора на підставі положень ст. 512, 516, 517 ЦК України є безпідставним з огляду на таке.
Відповідно до ст. 512-514, 516 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України).
З наведеного вбачається, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом і порядок укладення договору відступлення права вимоги встановлений ст. ст. 512-517 Цивільного кодексу України.
Тобто, отримання згоди позивача, як боржника, на укладення договору відступлення права вимоги не передбачено.
Крім того, як встановлено судом, 01.06.2018 року позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про відступлення прав вимоги за договором № 4700097 від 05.04.2011 року та копія договору про відступлення прав вимоги від 18.05.2018 року, яке відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення було вручено особисто ОСОБА_1 16.06.2018 року (а.с. 25).
Враховуючи викладене, аналізуючи зібрані докази, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином не виконала умов договору, внаслідок чого виникла заборгованість, тому позов підлягає частковому задоволенню. Інших даних, що спростовували б невиконання відповідачем умов договору, суду не надано.
У зв`язку з частковим задоволенням позову, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 346 грн. 42 коп. (пропорційно сумі задоволених вимог) відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 512-517, 526, 553, 554, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Максимум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Максимум» заборгованість за кредитним договором у розмірі 134 642 грн. 42 коп., по відсоткам у розмірі 78 523 грн. 02 коп., що складає разом складає 213 165 грн. 44 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Максимум» 1 346 грн. 42 коп. судового збору.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Максимум» до ОСОБА_1 про стягнення пені - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Максимум»: 03057, м. Київ, вул. Желябова, 10а, код ЄДРПОУ 37633818.
відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя О.В.Батрин
Судове рішення № 93803763, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 30.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 757/45383/19-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: