Рішення № 93803380, 11.12.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22471/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Остапчук Т.В при секретарі - Самолюк Ю.Ю. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 19 323 грн 36 коп. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.09.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено договір про надання кредиту №725169090 на суму 9 940 грн. зі сплатою процентів строком на 30 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника (банківська карта № НОМЕР_1 ). 03.10.2019 року строк платежу за договором закінчився, а відповідач не виконав свої зобов`язання, а саме: не повернув кредит, не сплатив проценти. Станом на 26.05.2020 року заборгованість відповідача за договором склала: сума кредиту 9940,00 грн, проценти за користування кредитом - 4473 грн, пеня - 4910 грн, 36 коп., сплачено відповідачем добровільно - 0000 грн., а всього 19 323 грн 36 коп. Ухвалою судді від 10.09.2020 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги ним підтримуються у повному обсязі, просить суд задовольнити позов. Відповідач в судове засідання не зявився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність та надав письмовий відзив. Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною 4 статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності знормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків. 01.06.2020 року між сторонами укладено договір №725169090 про надання кредиту на суму 9940 грн. зі сплатою процентів строком на 30 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника (банківська карта № НОМЕР_1 ), зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50% від суми кредиту за кожень день користування кредитом та 1,3 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення повернення кредиту, починаючи з першого дня порушення позичальником умов договору до моменту повного виконання позичальником своїх зобов`язань. Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 9940,00 грн. відповідачеві (позичальнику) підтверджується платіжним дорученням від 03.09.2019 р. Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав, що так як позивач не укладав з відповідачем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ніякого кредитного договору № 725169090 від 03.09.2019 року. Позивач вказує, що чинним законодавством передбачено, що кредитні договори повинні бути підписані належним чином - власноручним підписом особи чи електронним цифровим підписом, якщо письмової домовленості про посвідчення договорів іншим чином сторонами досягнуто не було. Доказів укладення з позивачем оспорюваних кредитних договорів у письмовій формі відповідачем не надано. Вищезазначена правова позиція про укладення кредитних договорів виключно у письмовій формі була підтверджена також і розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг № 756 від 25.04.2019 року «Про застосування заходів впливу до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», якому Нацкомфінпослуг висловило правову позицію, що відповідно до ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону. Враховуючи зазначене, договори між Товариством та позичальником укладаються відповідно до Правил та Аглоритму згідно з якими Позичальники після авторизації в ІТС Товариства (шляхом ведення логіну та паролю) в особистих кабінетах погоджувалися з умовами індивідуальної частини договору шляхом натискання відповідної кнопки, що свідчить про невідповідність порядку прийняття (акцепту) позичальниками пропозиції (оферти) Товариства укласти електронний договір, визначеного абз. 2 та 3 ч.6 ст. 11 Закону, так як акцепт не був підписаний в порядку, передбаченому ст. 1 Закону. Оскільки ТОВ «Манівео швидка фінансована допомога» надано фінансову послугу Позичальникам з недотриманням порядку укладення електронного договору, встановленому ст.ст.11,12 Закону, Договори є такими, що не прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі та в силу приписів ст. 1055 ЦК України, кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надано фінансову послугу з порушенням ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до якої фінансові послуги надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. На підставі викладного відповідач просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог, адже позивачем не надано до суду, жодних доказів укладання вищезазначеного договору. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на ті обставини, що 03.09.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено договір про надання кредиту №725169090 на суму 9 940 грн. зі сплатою процентів строком на 30 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника (банківська карта № НОМЕР_1 ). Судом встановлено, що договір між сторонами був укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Нормою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України. Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України «Про електронній документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту. Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України. За приписами частин 1, 2 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідаючи перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Оскільки відповідач не виконує умови договору у добровільному порядку, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню. Згідно з розрахунком заборгованості, наданим представником позивача, сума непогашеного відповідачем кредиту станом на 26.05.2020 року заборгованість відповідача за договором склала: сума кредиту 9940,00 грн, проценти за користування кредитом - 4473 грн, пеня - 4910 грн, 36 коп., сплачено відповідачем добровільно - 0000 грн., а всього 19 323 грн 36 коп. Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 2102. грн. Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 612, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронній документи та електронний документообіг», ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (код ЄДРПОУ 38569246, місцезнаходження за адресою: поштовий індекс 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15-Б, поверх 1) суму заборгованості у розмірі 19 323,36 грн. та судовий збір - 2102 грн . Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» : 01015, м. Київ, вул.. Лейпцизька, 15, літ. Б, перший поверх.

Відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1

Суддя Остапчук Т.В.