Рішення № 93802957, 23.11.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14281/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Сіренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 755/14281/18 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 , Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на спадкове майно,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач 21.09.2018 р. звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , як на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_4 є рідним братом позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 67 років.

Позивач зазначає, що спадковим майном є квартира АДРЕСА_1 , заповіту її брат не залишав. Спадкоємців першої черги у померлого не має, він був неодружений, дітей у її брата не було, їхні батьки померли більше 30 років тому. Вона є єдиним спадкоємцем другої черги.

Позивач вказує, що вона своєчасно звернулася до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою для оформлення спадщини. При цьому постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.08.2018 р. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно з тих підстав, що відсутній правовстановлюючий документ на квартиру, через що змушена звернутися до суду.

Позивач стверджує, що ОСОБА_4 є власником 50/100 частин двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до договору дарування від 01.02.2010 року, що підтверджується інформацією з КП «Київське міське БТІ». Де подівся договір дарування на частину квартири брата їй не відомо. Власником інших 50/100 частин квартири є третя особа ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24.09.2010 р. Згідно витягу з Реєстру територіальної громади Києва у спірній квартирі зареєстровані спадкодавець ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , 1959 р.н. (змінене прізвище третьої особи ОСОБА_2 ).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.10.2018 року відкрите провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 16, 17).

26.10.2018 року від третьої особи Головного територіального управління юстиції у місті Києві до суду надійшли пояснення на позов з проханням розглянути справу за відсутності їхнього представника за наявними документами та доказами, враховуючи фактичні обставини справи та ухвалити рішення відповідно до діючого законодавства, зазначено, що після 30.04.2016 р. Головне територіальне управління юстиції у місті Києві не має повноважень щодо вчинення будь яких реєстраційних дій (а.с. 24-26).

05.11.2018 р. від відповідача Київської міської ради в особі представника Котової О.В. до суду надійшов відзив на позов з проханням прийняти рішення згідно чинного законодавства,слухати справу за відсутності їхнього представника, звільнити Київську міську раду від відшкодування судових витрат, оскільки останню не можна вважати відповідальною за відсутність у позивача належно оформлених правовстановлюючих документів на спадкове майно і відповідно виникнення цього спору, а тому в даному випадку відсутні правові підстави для стягнення судового збору з відповідача, який є державним органом та виступає від імені держави в спірних правовідносинах(а.с. 44-46).

Ухвалою суду від 30.11.2018 року задоволено клопотання представника відповідача Київської міської ради Хрущ А.П. про витребування доказів (а.с. 52, 53).

20.12.2018 р. від представника третьої особи ОСОБА_2 ОСОБА_6 до суду надійшло пояснення на позов, у якому зазначено, що спадкодавець ОСОБА_4 проживаву спірній квартирі вісім років разом з ОСОБА_2 (до зміни прізвища ОСОБА_2 ) однією сім`єю без реєстрації шлюбу як чоловік і жінка. ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті свого цивільного чоловіка ОСОБА_4 шляхом звернення 28.02.2018 р. до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За заявою ОСОБА_2 була заведена спадкова справа. 28.11.2018 р. ОСОБА_2 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про встановлення факту перебування в шлюбних відносинах та проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом (а.с. 58-60).

22.01.2019 року до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, за вимогами якої спросить визнати за нею, як спадкоємцем другої черги спадкування, право власності на 50/100 квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 109-113).

Ухвалою суду від 18.02.2019 р. відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 про виключення з числа третіх осіб у справі ОСОБА_8 (а.с. 137, 138).

Ухвалою суду від 18.02.2019 р. прийнято позовну заяву ОСОБА_1 з уточненими позовними вимогами, оголошено в підготовчому судовому засіданні перерву та встановлено учасникам справи процесуальні строки для подання заяв з процесуальних питань на уточнену позовну заяву (а.с. 139, 140).

Ухвалою суду від 19.03.2019 р. задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 про витребування доказів (а.с. 155, 156).

Ухвалою суду від 22.04.2019 р. задоволено клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 ОСОБА_6 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судового рішення Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/18147/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Київської міської ради, третя особа Головне територіальне управління юстиції в місті Києві про встановлення факту перебування у шлюбних відносинах та проживання однією сім`єю, зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом (а.с. 171, 172).

Ухвалою суду від 22.09.2020 року поновлено провадження у справі, призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 19.10.2020 р. (а.с. 183).

Ухвалою суду від 19.10.2020 року підготовче провадження у справі закрите, призначено розгляд справи по суті з викликом учасників справи в судове засідання на 23.11.2020 р. (а.с. 194, 195).

В судове засідання позивач, представник відповідача та треті особи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Позивач подала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, в заяві вказала, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити позов.

Відповідно положень пункту 1 частини 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням викладеного суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача, представника відповідача, третьої особи ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 та представника третьої особи Головного територіального управління юстиції у місті Києві на підставі наявних у справі доказів.

За нормою частини 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (1218 ЦК України).

Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Позивач ОСОБА_10 є рідною сестрою ОСОБА_4 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 25.01.2018 р., свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с. 85 зв., 86-87).

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 73).

Отже, позивач, як рідна сестра спадкодавця ОСОБА_4 , являється спадкоємцем за законом другої черги, відповідно положень ст. 1262 ЦК України.

Спадкову справу № 199/2018 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 було відкрито Десятою Київською державною нотаріальною конторою за заявою третьої особи ОСОБА_2 від 02.03.2018 року (копія спадкової справи - а.с. 71-93).

Позивач заяву про прийняття спадщини після смерті свого рідного брата ОСОБА_4 до Десятої Київської державної нотаріальної контори подавала 05.04.2018 р., тобто у визначений законом строк (а.с. 84).

Відповідно до ст. 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 подавала, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу (а.с. 72); заповіту ОСОБА_4 не складав (а.с. 77-78); будь які інші особи, окрім позивача та третьої особи ОСОБА_2 , заяв про прийняття спадщини не подавали.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02.12.2019 р. у справі № 755/18147/18 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Київської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, про встановлення факту перебування у шлюбних відносинах та проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_4 понад п`ять років до часу відкриття спадщини, зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Постановою Київського апеляційного суду від 22.07.2020 року вищевказане рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02.12.2019 р. залишене без змін (а.с. 177-182).

Отже, позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 .

Постановою державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Ткач Т.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.08.2018 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину на 50/100 часток квартири АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у зв`язку з не наданням спадкоємцем правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності спадкодавця на майно (а.с. 92).

Судом встановлено, що 50/100 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору дарування кімнати, що складає 50/100 ідеальних часток квартири від 01.02.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нечитайло І.В., зареєстрованого в реєстрі за № 95, що також підтверджується повідомленням Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 20.12.2018 р. (а.с. 66, 67, 91). Співвласником іншої 50/100 частки квартири АДРЕСА_1 є третя особа ОСОБА_2 (до зміни прізвища та імені - ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.09.2010 р. (а.с. 42, 68, 165).

Відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.03.2019 р. право власності на спірні 50/100 частки квартири не зареєстроване (а.с. 165).

Отже, позивач прийняла спадщину після смерті свого рідного брата ОСОБА_4 .

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням наявних у справі доказів судом встановлено, що позивач, відповідно положень ст. 1262 ЦК України, являється спадкоємцем за законом другої черги, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 .

За викладених обставин позов підлягає задоволенню, за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на спадкове майно, яким є: 50/100 часток квартири АДРЕСА_1 .

Питання розподілу судових витрат між сторонами суд не вирішує, оскільки у ході розгляду справи судом не встановлено порушення прав позивача відповідачем Київською міською радою.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 356, 1216, 1217, 1218, 1262, 1268, 1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. 49 Закону України «Про нотаріат», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 зі змінами, ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 82, 89, 133, 141, 223, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 , Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом на 50/100 часток квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач - Київська міська рада, місце знаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141.

Третя особа - ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Третя особа - Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, місце знаходження: 01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д, код ЄДРПОУ 34691374.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2020 року.

Суддя Л.М.Виниченко