Ухвала суду № 93799283, 25.11.2020, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа №: 653/1487/19

Провадження № 2-а/653/35/20

У Х В А Л А

іменем України

про залишення позовної заяви без руху

25 листопада 2020 року

Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Берлімова Ю.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову Шевчук Кирила Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до начальника Генічеського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області Федоренко Ольги Яківни про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2019 року до Генічеського районного суду Херсонської області звернувся ОСОБА_2 з позовом в інтересах ОСОБА_1 до начальника Генічеського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області Федоренко Ольги Яківни про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою від 08 травня 2019 року суддею Генічеського районного суду Крапівіною О.П. провадження у справі було відкрито.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 (рішення Вищої ради правосуддя від 04 серпня 2020 року № 2353/0/15-20), на підставі розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ № 04-01/748 від 23 листопада 2020 року, справу було повторно автоматично розподілено та визначено головуючого суддю Берлімову Ю.Г.

Суд, розглянувши матеріали заяви приходить до наступних висновків.

Так згідно ч.13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 3 ст. 161 КАС України).

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 46 КАС України).

Частиною 4 ст. 46 КАС України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Разом з цим, відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою КМУ № 360 від 20 серпня 2014 року (зі змінами від 09.08.2017 № 583), Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Постановою КМУ від 15.06.2011 № 658 «Про утворення територіальних органів Державної міграційної служби» визначено, що УДМС України в Херсонській області є територіальним, органом ДМС України.

Згідно наказу ДМС України від 29.03.2013 № 70 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення претензійної та позовної роботи в ДМС України» представництво інтересів в судах забезпечується юридичною службою у формі вчинення від імені ДМС України, територіального органу, підприємства передбачених процесуальним законом дій у межах повноважень, визначених довіреністю, яка належним чином оформлена згідно діючого законодавства.

УДМС України в Херсонській області є територіальним органом ДМС України та є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та підпорядковується ДМС Україні.

По даній справі, в якості відповідача позивач вказує начальника Генічеського РВ УДМС України в Херсонській області, який здійснює свої повноваження від імені держави, а саме районного територіального підрозділу міграційної служби, який в свою чергу підпорядковується УДМС України в Херсонській області та не є юридичною особою. Крім того, в територіальному підрозділі відсутня довіреність для представлення інтересів в судових органах.

Згідно із статтею 222-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема за: частиною першою статті 203 КУпАП.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 1 ст. 203 КУпАП начальники відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів УДМС України, який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Отже, відповідні керівники територіальних підрозділів УДМС України не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний центральний орган виконавчої влади, на який, зокрема положеннями статті 222-2 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 203 цього Кодексу.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-24422 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 року № 724/716/16-а.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не виконані вимоги п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме не зазначено сторону (відповідача), оскільки, вказаний позивачем начальник територіального підрозділу УДМС, не може бути відповідачем за даним позовом.

Крім того, позивачем у порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року (справа № 543/775/17) дійшла висновку, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384 грн. 20 коп. (ЗУ «Про судовий збір» в редакції 2019 року)

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: УК у Генічес р-ні/Генічес р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37934859, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA738999980313181206000021112, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Генічеський районний суд Херсонської області (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 169 КАС України).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 160 і 161 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первинного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина четверта статті 169 КАС України).

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, з зазначенням відповідачем суб`єкта владних повноважень, яким у даному випадку є орган державної влади, а не особа (інспектор), яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення, та долучення до даної позовної заяви документів, що підтверджують сплату судового збору.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків, а саме сплати судового збору та надання позовної заяви, яка відповідає вимогам ст. 160-161 КАС України, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 КАС України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Шевчук Кирила Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до начальника Генічеського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області Федоренко Ольги Яківни про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова