Рішення № 93798435, 14.12.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/11507/18

Провадження №2/592/45/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Кирилюк Ю.А,, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, який представник підтримав у судовому засіданні, та вимоги мотивує тим, що вона, ОСОБА_2 , є власником автомобіля ВАЗ-111930, д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 26.08.2015 року.

19.11.2017 року в м. Суми по вул. Роменська, в районі будинку №96, сталася ДТП за участю транспортного засобу Daimler-Benz, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , автомобіля ВАЗ-111930, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля АС G33023ПБ, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 . Постановою Шосткинського районного суду Сумської області від 26.12.2017 року, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Оскільки внаслідок ДТП належний позивачу транспортний засіб ВАЗ-111930, д.н.з. НОМЕР_1 , отримав значні механічні ушкодження, а цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант», 21.11.2017 року ОСОБА_2 звернулася до страховика з повідомленням про ДТП, а 01.02.2018 року надіслала заяву про страхове відшкодування, до якої додала Звіт №756/11-17 про ринкову вартість, вартість відновлювального ремонту автомобіля та завданого матеріального збитку.

16.02.2018 року ОСОБА_2 отримала на належний їй картковий рахунок страхове відшкодування в сумі 38066,94 грн., яка була обумовлена Звітом №72-R/38/4 від 15.01.2018 року. Через невідповідність вищевказаного Звіту вимогам законодавства та наявність сумнівів щодо його достовірності, 22.03.2018 року ОСОБА_2 звернулася до Сумського відділення ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, де був складений Висновок експертного автотоварознавчого дослідження №653 від 14.05.2018 року, згідно якого ринкова вартість автомобіля ВАЗ-111930, д.н.з. НОМЕР_1 , у непошкодженому стані, станом на 19.11.2017 року, складала 94802,74 грн., у пошкодженому стані – 17917,12 грн. Таким чином, фактичний розмір завданої шкоди становить 76885,62 грн., а відповідачем було відшкодовано 38066,94 грн. (франшиза 2000 грн.). Тому позивач просить суд стягнути з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_2 завдану шкоду у вигляді страхового відшкодування в розмірі 36818,68 грн., пеню в розмірі 6146,09 грн., індекс інфляції в розмірі 702,79 грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 541,68 грн., витрати на проведення оцінки вартості відновлювального ремонту в розмірі 1700,00 грн., та витрати на визначення вартості автомобіля у пошкодженому стані в розмірі 2059,20 грн., а всього 47968,44 грн.

Ухвалою суду від 17.08.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у вказаній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з викликом сторін.

Ухвалою суду від 25.07.2019 року перейдено до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та призначено по справі підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21.07.2020 року закрито підготовче провадження в даній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з участю сторін.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні у режимі відеоконференції заперечував проти задоволення позовних вимог та в обґрунтування своїх заперечень надав пояснення, аналогічні викладеним у письмовому відзиві на позовну заяву, де зазначено, що дійсно 06.02.2018 року ОСОБА_2 звернулася до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» із заявою про страхове відшкодування; для розрахунку матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу ВАЗ-111930, д.н.з. НОМЕР_1 , було використано наданий позивачем Звіт №756/11-17 від 04.12.2.12 року, відповідно до якого ринкова вартість вказаного транспортного засобу до моменту ДТП становила 93236,72 грн., а вартість відновлювального ремонту – 110718,43 грн.; оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля перевищувала його ринкову вартість до ДТП, тому, на підставі ст. 30.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб ВАЗ-111930, д.н.з. НОМЕР_1 , було визнано фізично знищеним; у такому випадку, згідно ст. 30.2 вказаного Закону, власнику відшкодовується різниця між вартістю ТЗ до та після ДТП; у зв`язку з тим, що у наданому позивачем Звіті №756/11-17 від 04.12.2017 року не було визначено вартості ТЗ ВАЗ-111930, д.н.з. НОМЕР_1 , після ДТП, тому 01.03.2018 року, на замовлення ТДВ «СК «Альфа-Гарант», складено Звіт №72-R/38/4, відповідно до якого ринкова вартість вищевказаного автомобіля після ДТП складає 53169,78 грн. Таким чином, розмір страхового відшкодування був розрахований з дотриманням норм чинного законодавства: 93236,72 грн. (ринкова вартість ТЗ до ДТП) – 53169,78 грн. (вартість ТЗ після ДТП) – 2000 грн. (франшиза) = 38066,94 грн. 16.02.2018 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант», на підставі страхового акту із розрахунком страхового відшкодування, виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 38066,94 грн. Додатково зауважив, що при складані Висновку №653 від 14.05.2018 року експертом було застосовано єдиний підхід при вирішенні поставленого йому питання, а саме урахування тільки вартості металобрухту без попередньої оцінки технічно справних складників.

Суд, заслухавши думку учасників провадження та вивчивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля ВАЗ-111930, д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 26.08.2015 року (а.с.8, том №1).

19.11.2017 року, близько 15 год. 40 хв., в м. Суми по вул. Роменська, в районі будинку № 96, сталася ДТП за участю транспортного засобу Daimler-Benz, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , транспортного засобу ВАЗ-111930, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля АС G33023ПБ, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 .

Постановою Шосткинського районного суду Сумської області від 26.12.2017 року, ОСОБА_3 , внаслідок порушення вимог п. 12.1 та п. 13.1 ПДР України, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави (а.с.9, том №1).

12.07.2017 року між ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (страховик) та ОСОБА_6 (страхувальник) укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс серія АМ №0552050), забезпечений транспортний засіб – Daimler-Benz 95403, д.н.з. НОМЕР_3 ; строк дії договору: з 15.07.2017 року по 14.07.2018 року, розмір франшизи: 2000 грн. (а.с.10, том №1).

01.02.2018 року ОСОБА_2 звернулася до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» із заявою про страхове відшкодування відповідно до Висновку №756/11-17 від 04.12.2017 року щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу в результаті ДТП, яка сталася 19.11.2017 року (а.с.11, том №1).

Як вбачається з Висновку щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу №756/11-17 від 04.12.2017 року, ринкова вартість автомобіля ВАЗ 111930, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 28.11.2017 року, становить 93236,72 грн., що відповідає розміру матеріального збитку; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає 110718,43 грн. (а.с.12-18, том №1).

16.02.2018 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» виплатило ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в розмірі 38066,94 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача та Страховим актом (а.с.20,60, том №1).

У зв`язку з необхідністю з`ясування яким документом оформлювалося рішення про виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 , яким чином здійснювався розрахунок та узгодження розміру страхового відшкодування і вирішення інших питань, адвокат ОСОБА_2 – Акімов Е.О. звернувся до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» з адвокатським запитом від 20.02.2018 року (а.с.21, том №1).

На вищевказаний адвокатський запит, ТДВ «СК «Альфа-Гарант» надало ОСОБА_1 лист-відповідь від 02.03.2018 року, в якому зазначено, що, згідно вимог п. 30.2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового відшкодування був розрахований як різниця ринкової вартості транспортного засобу до та після ДТП, а також, в обґрунтування суми страхового відшкодування, було додано копію Звіту №72R/38/4 від 15.01.2018 року (а.с.23-24, том №1).

Через наявність сумнівів щодо достовірності Звіту №72R/38/4 від 15.01.2018 року, ОСОБА_2 звернулася до Сумського відділення ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, де був складений Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 653 від 14.05.2018 року, згідно якого ринкова вартість автомобіля ВАЗ-111930, д.н.з. НОМЕР_1 , рік випуску – 2008р., станом на 19.11.2017 року, у непошкодженому стані складала 94802,74 грн., у пошкодженому стані – 17917,12 грн. (а.с.25-28, том №1).

Між сторонами склалися цивільно-правові відносини, що виникають внаслідок відшкодування шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Особливості відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, регламентовано положеннями ст. 1187 ЦК України.

Так, згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно вимоги п. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме : шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Згідно постанови судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20.01.2016 року, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 року, котрий спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У відповідності до ст. 3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 22.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону №1961-IV від 01.07.2004 року).

Тобто, за змістом Закону №1961-IV (статті 9, 22–31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Статтею 28 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, – це шкода, крім іншого, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 30.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, оскільки за висновком ТОВ «Клевер Експерт» №756/11-17 від 04.12.2017 року вартість відновлювального ремонту (110718,43 грн.) автомобіля ВАЗ 111930, д.н.з. НОМЕР_1 , перевищує його ринкову вартість до ДТП (93236,72 грн.), тому транспортний засіб слід вважати фізично знищеним (а.с.12-16, том №1). Даний факт також підтверджується Висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №13-3/2 від 19.03.2020 року, наданого на виконання ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.12.2019 року (а.с.225-241, том №1), і не оспорюється сторонами.

За правилом ст. 30.2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, крім іншого, висновками експертів.

Висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ст. 102 ЦПК України).

Як вбачається з Розрахунку страхового відшкодування ТДВ СК «Альфа-Гарант» (а.с.61, том №1), ринкова вартість автомобіля ВАЗ 111930, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП в розмірі 93236,72 грн. визначалася, виходячи з Висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ №756/11-17 від 04.12.2017 року, виконаного ТОВ «Клевер Експерт», а вартість транспортного засобу після ДТП в сумі 53169,78 грн., згідно Розрахунку (Звіту) 72-R/38/4 ринкової вартості транспортного засобу в пошкодженому стані від 01.03.2018 року, виконаного аварійним комісаром ОСОБА_7 , тобто двох різних джерел, сформованих в різний проміжок часу.

Суд зауважує, що страхова виплата ОСОБА_2 була здійснена 16.02.2018 року. Разом з тим, Розрахунок (Звіт) 72-R/38/4 ринкової вартості в пошкодженому стані транспортного засобу ВАЗ 111930, д.н.з. НОМЕР_1 , складено лише 01.03.2018 року (а.с.51, том №1), тобто фактично після проведення страхового платежу.

Крім того, правомірність складання Розрахунку (Звіту) 72-R/38/4 викликає вагання у позивача, який є власником пошкодженого автомобіля.

З метою недопущення виникнення сумнівів у сторін щодо визначення вартості пошкодженого транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, наслідком чого є встановлення суми страхової виплати, суд вважає доцільним взяти до уваги Висновок експертного автотоварознавчого дослідження №653 від 14.05.2018 року, виготовленого експертом Сумського відділенням ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Строколіс Г.М., з посиланням на попередження про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, згідно якого ринкова вартість досліджуваного автомобіля ВАЗ 111930, д.н.з. НОМЕР_1 , у непошкодженому стані, що був у користуванні, становить 94802,74 грн.; ринкова вартість автомобіля у пошкодженому стані (після ДТП), станом на дату ДТП – 19.11.2017 року, складає 17917,12 грн. (а.с.25-28, том №1).

Зважаючи на викладене, у відповідності до ст. 30.2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», фактичний розмір шкоди, завданої ОСОБА_2 внаслідок пошкодження транспортного засобу ВАЗ 111930, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 76885,62 грн. (виходячи з розрахунку: 94802,74 грн. – 17917,12 грн. = 76885,62 грн.), а тому, з урахуванням проведеної виплати страхового відшкодування в сумі 38066,94 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню недоплачена сума в розмірі 36818,68 грн. (76885,62 грн. – 38066,94 грн. – 2000,00 грн. франшизи = 36818,68 грн.).

Згідно ст. 36.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до ст. 36.5 Закону 1961-IV від 01.07.2004 року, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Рішення про виплату страхового відшкодування було прийнято 16.02.2018 року (а.с.62, том №1), однак, станом на 14.08.2018 року (день звернення до суду із позовною заявою), страхове відшкодування не було виплачено у повному обсязі, у зв`язку з чим, на підставі ст. 36.5 Закону 1961-IV від 01.07.2004 року, з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в розмірі 6146,09 грн., згідно розрахунку, наданого позивачем, який не спростовано жодними належними доводами представника відповідача.

Згідно правового висновку ВСУ від 01.06.2016 року (провадження №6-927цс16), завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника, яким у цих правовідносинах виступає страховик.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов`язаний здійснити страхове відшкодування.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами у справі на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, оскільки грошове зобов`язання за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АМ №0552050 від 12.07.2017 року, станом на 14.08.2018 року, не було виконано у повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати на суму заборгованості 36818,68 грн., виходячи з показників індексу інфляції, згідно даних газети «Урядовий кур`єр», за період прострочення з 17.02.2018 року по 14.08.2018 року, в розмірі 702,79 грн., а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 541,68 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

За змістом ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу , а також витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно ч. 2 та ч. 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

31.01.2018 року між адвокатом Акімовим Е.О. та ОСОБА_2 було укладено Договір №06-ЦС/2018 про надання правової допомоги, предметом якого є надання правової допомоги у питанні, пов`язаному із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів Клієнта, внаслідок ДТП, яка сталася 19.11.2017 року у м. Суми, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором або додатками (а.с.31-32, том №2).

Як вбачається з Додаткового договору №1 від 20.02.2018 року до Договору №06-ЦС/2018 про надання правової допомоги від 31.01.2018 року та Акту про надану правову допомогу, винагорода адвоката становить 5925,00 грн., які ОСОБА_2 сплатила 29.05.2018 року, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» №0.0.1047777222.1 від 29.05.2018 року (а.с.33-35, том №2).

Згідно ч. 6 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Так, ОСОБА_2 було сплачено на користь ТОВ «Клевер Експерт» 1700,00 грн. за виконання Висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ за договором №756/11-17 від 28.11.2017 року (а.с.19), а також 2059,20 грн. – на користь Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса за виконання судової автотоварознавчої експертизи №653 від 14.05.2018 року (а.с.29-30).

Крім того, позивачем при зверненні до суду з даним цивільним позовом було сплачено 704,80 грн. судового збору (а.с.1).

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: судовий збір в розмірі 704,80 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5925,00 грн., витрати на проведення вартості оцінки відновлювального ремонту в розмірі 1700,00 грн. та 2059,20 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених за виконання судової автотоварознавчої експертизи

Керуючись ст.ст. 4, 76-83, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, – задовольнити повністю.

Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Альфа Гарант» (код ЄДРПОУ 32382598) на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, у вигляді страхового відшкодування в розмірі 36818 грн. 68 коп., пеню в розмірі 6146 грн. 09 коп., встановлений індекс інфляції за весь час прострочення в розмірі 702 грн. 79 коп., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 541 грн. 68 коп., витрати на проведення оцінки вартості відновлювального ремонту в розмірі 1700 грн. 00 коп., витрати на визначення вартості автомобіля у пошкодженому стані в розмірі 2059 грн. 20 коп., а всього в сумі 47968 грн. 44 коп.

Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Альфа Гарант» (код ЄДРПОУ 32382598) на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 5925 грн. 00 коп., а також 704 грн. 80 коп. судового збору, що в сумі становить 6629 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 24.12.2020 року.

Суддя І.М. Фоменко