Рішення № 93798254, 24.12.2020, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/2398/20

Провадження № 2/576/661/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.20 м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» до ОСОБА_1 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що ТДВ «Страхова компанія «Кредо» та ОСОБА_3 29.01.2016 уклали договір страхування № АК/6502439, згідно якому страхова компанія зобов`язалася у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

13.11.2017 о 10 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Golf», реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , по Одеській площі (шляхопровід) в напрямку Столичного шосе в м. Києві, перед поворотом праворуч не врахував дорожньої обстановки, не зайняв крайнє праве положення на проїзній частині та здійснив зіткнення з автомобілем «Renault Laguna», реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, в результаті чого вищевказані транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим порушив вимоги п. 10.4 Правил дорожнього руху України.

У відповідності до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 11.12.2017 винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди є водій автомобілю «Volkswagen Golf», реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .

В результаті вказаної вище ДТП автомобілю третьої особи заподіяно матеріальну шкоду. Згідно з регресною вимогою ТДВ «СК «Альфа-Гарант» № 5377 від 05.04.2018 сума майнової шкоди складає 87 012 грн. Сума страхового відшкодування до виплати потерпілій особі, з урахування визначеної договором страхування франшизи на підставі страхового акту № 54- 4178433 від 04.07.2018 складає 84 163,11 грн.

Зазначене страхове відшкодування виплачено за регресною вимогою ТДВ «СК «Альфа- Гарант» на підставі платіжного доручення № 9848 від 24.07.2018 в повному розмірі.

При цьому, відповідач ОСОБА_1 не звертався та не повідомляв позивача про зазначену дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь 84163,11 грн. витрат, пов`язаних зі сплатою страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 17 листопада 2020 року відкрито спрощене провадження у даній справі. Цього ж дня ухвала про відкриття провадження у справі була направлена учасникам справи. Крім того, відповідачу були направлені копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу був визначений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 20 листопада 2020 року отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви разом з доданими до неї документами. А 25 листопада 2020 року від представника відповідача адвоката Чередника С.В. до суду надійшов відзив на позов, суть якого зводиться до того, що позивачем не доведено факт неповідомлення відповідачем про дорожньо-транспортну пригоду в тому числі в телефонному режимі. Крім того, вважає, що сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не є підставою для пред`явлення регресного позову. За таких обставин просить суд відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що ТДВ «Страхова компанія «Кредо» та ОСОБА_3 29.01.2016 уклали договір страхування № АК/6502439, згідно якому страхова компанія зобов`язалася у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

13.11.2017 о 10 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Golf», реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , по Одеській площі (шляхопровід) в напрямку Столичного шосе в м. Києві, перед поворотом праворуч не врахував дорожньої обстановки, не зайняв крайнє праве положення на проїзній частині та здійснив зіткнення з автомобілем «Renault Laguna», реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, в результаті чого вищевказані транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим порушив вимоги п. 10.4 Правил дорожнього руху України.

У відповідності до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 11.12.2017 водій автомобілю «Volkswagen Golf», реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , відповідач ОСОБА_1 є винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті вказаної вище ДТП автомобілю третьої особи заподіяно матеріальну шкоду. Згідно з регресною вимогою ТДВ «СК «Альфа-Гарант» № 5377 від 05.04.2018 сума майнової шкоди складає 87 012 грн. Сума страхового відшкодування до виплати потерпілій особі, з урахування визначеної договором страхування франшизи на підставі страхового акту № 54- 4178433 від 04.07.2018 складає 84 163,11 грн.

Зазначене страхове відшкодування виплачено за регресною вимогою ТДВ «СК «Альфа- Гарант» на підставі платіжного доручення № 9848 від 24.07.2018 в повному розмірі.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У відповідності п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

А згідно підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Факт неповідомлення страховика про ДТП є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування.

Проте, в разі якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами і ніким не оспорюється, відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності, позивач як страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може бути покладений в основу рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-284цс15 та від 22 березня 2017 року у справі № 6-2011цс16, а також у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 495/8394/15-ц.

Передбачені підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.

Враховуючи, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, він зафіксований правоохоронними органами, відповідач як особа, яка винна в ДТП, притягнута до адміністративної відповідальності, страхова компанія відповідача визнала такий факт, добровільно сплативши страхове відшкодування, а тому підстав для задоволення позову ТДВ «Страхова компанія «Кредо» у зв`язку з неповідомленням відповідачем ОСОБА_1 страховика про настання страхового випадку немає.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 178, 247, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» до ОСОБА_1 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування у зв`язку з його необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон