Рішення № 93798212, 24.12.2020, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1962/20

Номер провадження 2/573/489/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Терещенко О.І.

з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі заочно цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до договору від 25 серпня 2010 року ОСОБА_1 отримав у ПАТ КБ «ПриватБанк», який в подальшому змінив назву на АТ КБ «ПриватБанк», кредит у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, та отримав у користування кредитну картку. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 25000 грн. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 15 вересня 2020 року у нього утворилася заборгованість у сумі 33338,29 грн. Посилаючись на викладені вище обставини, банк просить стягнути з відповідача вказану суму боргу.

Ухвалою від 04 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, одночасно з позовом надіслав заяву про розгляд справи в його відсутність, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився повторно, причин неприбуття не повідомив, про день, час і місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Враховуючи, що належним чином сповіщений відповідач у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив на позов не подав, а також, що позивач проти заочного вирішення справи не заперечує, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, у відповідності з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 25 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є АТ КБ "ПРИВАТБАНК", із заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приват Банку (а. с. 17).

Зі змісту вказаної вище заяви вбачається, що відповідач погодився та засвідчив своїм підписом, що дана заява разом з Умовами, Правилами надання банківських послуг та Тарифами, правилами використання, головними умовами обслуговування та кредитування, розміщені в рекламному буклеті, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і погодився з його умовами, екземпляр договору про надання банківських послуг погодився отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту банку. Зобов`язався виконувати вимоги Умов та Правил, а також регулярно самостійно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами у справі був укладений кредитний договір приєднання, згідно з яким позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вищевказаної анкети-заяви ПАТ КБ «ПриватБанк», який змінив свою назву на АТ КБ «ПриватБанк», відкрив відповідачу картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а саме: 500 грн, який потім збільшив до 25000 грн, та видав кредитну картку (а. с. 16).

Цього ж дня ОСОБА_3 під підпис ознайомився з умовами кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а. с. 18).

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , 09 березня 2011 року відповідачу було встановлено кредитний ліміт в сумі 500 грн на картку, який 23 листопада 2017 року збільшено до 25000 грн, станом на 03 серпня 2019 року кредитний ліміт складає 0,00 грн (а. с. 16).

Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» відповідач отримав: 09 березня 2011 року кредитну картку № НОМЕР_1 з терміном дії до січня 2015 року; 21 листопада 2012 року кредитну картку № НОМЕР_2 з терміном дії до травня 2016 року; 12 лютого 2014 року кредитну картку № НОМЕР_3 з терміном дії до грудня 2017 року; 17 липня 2014 року кредитну картку № НОМЕР_4 з терміном дії до липня 2018 року; 13 вересня 2014 року кредитну картку № НОМЕР_4 з терміном дії до липня 2018 року; 11 жовтня 2016 року кредитну картку № НОМЕР_5 з терміном дії до травня 2019 року; 07 квітня 2018 року кредитну картку № НОМЕР_6 з терміном дії до січня 2022 (а. с. 15).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість за кредитним договором. Однак, внаслідок того, що щомісячні платежі за кредитним договором вносилися несвоєчасно та не в повному обсязі, станом на 15 вересня 2020 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у загальному розмірі 17779,44 грн, яка складається з наступного: 33338,29 грн, яка складається з наступного: 21925,20 грн – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 6109,92 грн – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 5303,17 грн – нарахована пеня (а. с. 5-14).

Таким чином, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт надання банком кредитних коштів відповідачу та порушення останнім зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 526, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У силу ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 33338,29 грн, яка складається із заборгованості за кредитом, процентів та пені.

З огляду на положення ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід також стягнути 2102 грн. понесених і документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд.

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 33338,29 грн задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 33338 (тридцять три тисячі триста тридцять вісім) гривень 29 копійок заборгованості за кредитним договором та 2102 (дві тисячі сто дві) гривні судових витрат.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя