Рішення № 93797779, 22.12.2020, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2075/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"22" грудня 2020 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

учасники справи: представник позивача Педич Д.П.,

представник відповідача-адвокат Мокрицька Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Здолбунівкомуненергія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У поданій заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Здолбунівкомуненергія» заборгованість у розмірі 35374 грн. 80 коп., з якої 31147 грн. 21 коп. за використану теплову енергію, індекс інфляції в сумі 2911 грн. 72 коп., три відсотки річних, нарахованих на суму заборгованості, у розмірі 1315 грн. 87 коп. та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що відповідно до ст.ст.19, 24, 25 Закону України “Про теплопостачання”, п.5 ч.3 ст.20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, п.п.18, 30 “Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, затверджених постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року, п.п.23, 40 "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою КМУ №1198 від 03 жовтня 2007 року, споживач зобов`язаний щомісячно, до 20 числа, здійснювати оплату теплопостачальній організації за отримані послуги. Відповідач є власником квартири по АДРЕСА_1 , яку успадкував за законом, користується послугами позивача, проте своїх зобов`язань по договору з оплати наданих позивачем послуг з централізованого опалення не виконує, у зв`язку з чим за період з 01 січня 2016 року по 15 квітня 2020 року заборгував 31147 грн. 21 коп., а тому повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних з простроченої суми.

Заявою від 20 жовтня 2020 року позивач у зв`язку з добровільною сплатою відповідачем боргу в сумі 10000 грн. зменшив розмір позовних вимог до 25374 грн. 80 коп.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що власником квартири АДРЕСА_1 він є з 04 квітня 2018 року, яку успадкував від батька, з яким не проживав та фактично послугами комунального підприємства «Здолбунівкомуненергія» до набуття квартири у власність не користувався.

Заявою від 20 жовтня 2020 року відповідач просить застосувати позовну давність.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач набув права власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_2 , а тому успадкував усі права та обов`язки останнього, у тому числі і зобов`язання щодо оплати послуг з теплопостачання, а покликання на постанову Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі №686/6276/19 безпідставне. Доказів неякісного надання послуг відповідач не надав. Строки позовної давності не спливли, оскільки переривалися шляхом часткової сплати заборгованості, яку в акті №092 від 23 листопада 2020 року в сумі 27776,22 грн. відповідач визнав.

Заявою від 22 листопада 2020 року представник позивача збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість за використану теплову енергію за період з 01 січня 2016 року по 23 листопада 2020 року в сумі 28666,70 грн. та індекс інфляції та три відсотки річних за період з 01 лютого 2018 року по 21 грудня 2020 року в сумі 18,78 грн.

Також, заявою від 22 листопада 2020 року представник позивача у зв`язку з добровільною сплатою відповідачем боргу в сумі 1190,80 грн. зменшив розмір позовних вимог до 27494,69 грн.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача позов не взнала з наведених у відзиві підстав та просить у задоволені позову відмовити.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.68 ЖК України, п.5 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги”, ч.1 п.30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» визначено, що споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати надані комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З висловленої Верховним Судом України правової позиції (постанова від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13), споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Установлено, що між КП “Здолбунівкомуненергія” та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживав по АДРЕСА_1 , склалися фактичні договірні відносини, відповідно до яких сторони взяли на себе наступні зобов`язання: КП “Здолбунівкомуненергія” - надавати послуги з теплопостачання, а відповідач - оплачувати житлово-комунальні послуги.

Подача тепла в квартири будинку по АДРЕСА_2 підтверджується складеними представником КП «Здолбунівкомуненергія» спільно з головою ОСББ «Моя Оселя17» актами №71 від 12 жовтня 2016 року, №96 від 20 жовтня 2017 року, №67 від 23 жовтня 2018 року, №79 від 25 жовтня 2019 року.

Разом з тим, кошти за надані комунальні послуги відповідач своєчасно не вносив, внаслідок чого станом на 23 листопада 2020 року утворилась заборгованість за використану теплову енергію у розмірі 27494 грн. 69 коп., що підтверджується відповідним розрахунком, правильність якого відповідачем не спростовано.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Належних та допустимих у розумінні ст.ст.77-78 ЦПК України доказів неналежного виконання КП «Здолбунівкомуненергія» взятих зобов`язань щодо надання послуг з теплопостачання чи неподання у квартиру тепла відповідачем не представлено.

З акту №092 від 23 листопада 2020 року про відокремлення (відключення) квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячого води вбачається, що відповідач ОСОБА_1 погодився із заборгованістю за теплову енергію станом на 01 листопада 2020 року в сумі 27776,22 грн.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 квітня 2018 року спадкоємцем ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1 , який отримав у спадщину цілу квартиру по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1231 ЦК України передбачено, що до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину (ч.1 ст.1282 ЦК України).

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди, яка в даному випадку для позивача виникла внаслідок несплати вартості наданих послуг з теплопостачання згідно зі ст.1219 ЦК України не є таким, що нерозривно пов`язаний з особою спадкодавця, а тому відповідно до вимог чинного ЦК України з його смертю цей обов`язок не припинився і спадкується його спадкоємцями, тобто є таким, що входить до складу спадщини.

А висновок Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі №686/6276/19, на який покликається відповідач, грунтується на тому, що діючим законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, яка обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.

Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку , та після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч.1 та ч.3 ст.264 ЦК України).

З розрахунку заборгованості вбачається, що з квітня 2017 року по травень 2018 року та у грудні 2018 року споживачем послуг КП «Здолбунівкомуненергія» здійснювала часткова оплата, а з позовом позивач звернувся 31 серпня 2020 року, тобто до спливу трирічного строку позовної давності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

При постановлені рішення згідно вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення у дохід держави судовий збір у розмірі 2102 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 280-284, 351 – 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Комунального підприємства “Здолбунівкомуненергія” задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства “Здолбунівкомуненергія” (код ЄДРПОУ 30032555, м.Здолбунів, вул.Шкільна, 40А) заборгованість за використану теплову енергію в розмірі 27494 (двадцять сім тисяч чотириста дев`яносто чотири) грн. 69 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства “Здолбунівкомуненергія” понесені судові витрати в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією ЦПК України (п.15.5 «Перехідних положень»).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст повного рішення виготовлено 24 грудня 2020 року.

Суддя: