Рішення № 93797766, 23.12.2020, Зарічненський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

іменем України

смт Зарічне

23 грудня 2020 року Справа № 561/850/20

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Дідика А. В.,

секретар судового засідання Расевич Г. І.

за участю

учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвоката Яскевича Ф. О.,

відповідача Христюка Р. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Зарічне справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства, мисливствознавця Зарічненського району ДП “Зарічненське лісове господарство” Христюка Руслана Петровича про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Зарічненського районного суду Рівненської області з позовом до Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства та мисливствознавця Зарічненського району ДП “Зарічненське лісове господарство” Христюка Р. П. (далі – відповідач – 2) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 4 від 15 вересня 2020 року (далі – постанова), якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн.

Ухвалою суду від 09 грудня 2020 року проведено заміну неналежного відповідача Рівненське обласне управління лісового та мисливського господарства, ЄДРПОУ 35280020, належним – Державним підприємством “Зарічненське лісове господарство” (місцезнаходження вул. Центральна, 78, смт Зарічне, Рівненської області, ЄДРПОУ 00992823) (далі – відповідач 1).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що при складенні ОСОБА_2 15 вересня 2020 року постанови була сформульована фабула правопорушення, а саме: ОСОБА_1 , порушив вимоги пунктів 1-3 ст. 20 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” тим, що об 07:20 год. 28 серпня 2020 року ОСОБА_1 знаходився в мисливських угіддях ТОВ “Лісопереробна компанія” Олександрівського лісництва кв. 27 з власною зброєю “ІЖ-94” № НОМЕР_1 . При затриманні чинив опір і зник з місця, залишивши свій транспортний засіб – мотоцикл марки “Урал”, зеленого кольору, без державного номерного знаку. Полював без належного на те дозволу, а саме без документів, визначених ст. 14 цього Закону. Таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 85 КУпАП.

Вважає, що постанова є протиправною, необґрунтованою, а отже підлягає скасуванню, оскільки вказані в ній обставини не відповідають дійсності, так як в дату і час, вказаний у постанові в мисливських угіддях не перебував, суб`єктом складення постанови не доведено належними доказами його причетність до вказаного правопорушення. Про оскаржувану постанову дізнався 09 листопада 2020 року, після отримання від Зарічненського районного відділу ВДВС, простого поштового відправлення з постановою державного виконавця про відкриття щодо нього виконавчого провадження, а також з копією оскаржуваної постанови. Вказав, що у проміжок часу з 14 вересня 2020 року по 08 листопада 2020 року, перебував за межами території України, що підтвердив копією паспорта громадянина України для виїзду закордон з відповідними відмітками про перетин кордону. У зв`язку з наведеним просив поновити строк звернення до суду з позовною заявою.

При вирішенні вимоги позивача про поновлення строку на оскарження постанови, суд керувався таким.

За правилами ч. ч.1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як зазначено в ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

За нормою ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, з аналізу вказаних приписів КАС України слідує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, при визначенні початку перебігу строку для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналась або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, або бездіяльності.

Судом встановлено, що позивач згідно відбитків штемпеля у паспорті громадянина України для виїзду закордон (а. с. 44) з 14 вересня 2020 року по 08 листопада 2020 року перебував за межами України, тому наявні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду, оскільки він, як під час складення постанови так і під час отримання листа від Зарічненського районного відділу ВДВС (а. с. 12), який згідно поштового штемпеля надісланий йому 08 жовтня 2020 року, перебував закордоном. Позовна заява подана 12 листопада 2020 року – в межах 10-ти денного строку, коли позивач довідався про оскаржувану постанову.

Позивач зазначає, що суб`єктом складення постанови не було враховано вимог ст. 245 КУпАП, щодо своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності із законом з урахуванням ст. ст. 33, 268 КУпАП. Вважає, що матеріали адміністративної справи не містять жодного переконливого та отриманого законним шляхом доказу вчинення ним правопорушення. Просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1020,00 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього за ч. 1 ст. 85 КУпАП закрити.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , який працює мисливствознавцем Зарічненського району у судовому засіданні вказав, що знає ОСОБА_1 давно, як особу, що систематично незаконно добуває дичину “є браконьєром”. Вказав, що 28 серпня 2020 року вранці, перебуваючи у лісі поблизу с. Олександрове в Олександрівському лісництві, 27 кварталі, разом з єгером ОСОБА_3 почув звук мотоцикла та згодом побачив, що на мотоциклі марки “Урал” без каляски рухається ОСОБА_1 з розчохленою зброєю на плечі. Будучи на автомобілі намагався його наздогнати, але через деякий час виявив у лісі залишений мотоцикл. Намагався зв`язатись з ОСОБА_1 за допомогою мобільного зв`язку, але останній не йшов на контакт. Після цього двічі надсилав на адресу його проживання протокол про адміністративне правопорушення, та постанову які позивач не отримував. Вказав на порушення ОСОБА_1 правил полювання, а саме: перебування у лісі з мисливською зброєю у заборонений для полювання час та місці, з розчохленою зброєю та без дозволяючих полювання документів. За таких обставин, на підставі вищевикладених пояснень, оскільки позивач систематично незаконно полює просив у задоволені позову відмовити.

Заслухавши позицію сторони позивача, відповідача-2 дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

З постанови в справі про накладення адміністративного стягнення № 4 від 15 вересня 2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 28 серпня 2020 року об 07:20 год. знаходився в мисливських угіддях ТОВ “Лісопереробна компанія” Олександрівського лісництва кв. 27 з власною зброєю “ІЖ-94” № НОМЕР_1 . При затриманні чинив опір і зник з місця, залишивши свій транспортний засіб – мотоцикл марки “Урал”, зеленого кольору, без державного номерного знаку. Полював без належного на те дозволу, а саме без документів, визначених ст. 14 цього Закону. Таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 85 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 85 КУпАП настає в разі порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання, яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування.

Як встановлено ч. 1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Судом встановлено, що при складанні Постанови № 4 про накладення адміністративного стягнення за порушення законодавства по охороні і використанню тваринного світу від 15 вересня 2020 року мисливствознавець ОСОБА_4 вказав, що ОСОБА_1 чинив опір та зник з місця вчинення правопорушення, залишивши свій транспортний засіб мотоцикл “Урал” без д. н. з. Оскільки відповідачами не надано відзиву на позовну заяву, ці обставини підтвердити неможливо, як і неможливо підтвердити причетність до вчиненого адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 . Відповідач залишив поза увагою та не надав належної правової оцінки порушенням, що допущені при складанні та оформленні постанови від 15 вересня 2020 року.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити опис обставин, установлених при розгляді справи (ст. 283 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Так, про час та дату розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач не був повідомлений, оскаржувана постанова була винесена у відсутність позивача та отримана ним 08 листопада 2020 року, разом із постановою про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки позивач не був присутній при розгляді справи про адміністративні правопорушення, тому всупереч вимогам ч. 1 ст. 268 КУпАП його було позбавлено можливості скористатися своїми правами щодо ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснень, подачі доказів, заявлення клопотань та можливості скористатися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права.

Закон України «Про мисливське господарство та полювання», містить визначення поняття полювання, а саме полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» визначений перелік документів на право полювання, які мисливець зобовязаний мати під час здійснення полювання і пред`являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання (ч. 2 ст. 14 цього Закону).

Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», як незаконне полювання кваліфікуються, зокрема, полювання без належного на те дозволу, а саме без документів, визначених ст. 14 цього Закону; полювання у забороненому місці та у заборонений час.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що особою, яка винесла постанову не було перевірено в повному обсязі наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 85 КУпАП, оскільки в розумінні вказаної норми відповідальність настає саме за порушення правил полювання, оскільки у відповідності до Закону України «Про мисливське господарство та полювання», полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.

Згідно ст. ст. 252 та 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, іншими доказами, перелік яких не вичерпний.

Згідно з ч. ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначені норми приписують обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

З огляду на викладене, суд вважає, що мисливствознавець Зарічненського району Христюк Р. П. не провів у повному обсязі розгляд матеріалів, не встановив доказів та на підставі лише протоколу про вчинення адміністративного правопорушення виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення законодавства по охороні і використанню тваринного світу. Оцінка доказів проводилась всупереч положень ст. 252 КУпАП, адже будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів, які з достатністю вказували б на здійснення полювання чи перебування на території мисливського угіддя у справі відсутні.

Саме по собі описання в оскарженій постанові складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом скоєння особою такого порушення, скільки така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Окрім того, приписи ст. 7 ч. 1-3 КУпАП визначають, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскаржувана постанова, як і матеріали справи, не містять жодного доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, вказана постанову винесена з порушенням ст. ст. 9, 33, ч. 1 ст. 85, 255, 256, 280, 283 КУпАП, в зв`язку з чим дану постану слід скасувати, як таку, що винесена з порушенням передбачених законодавством вимог, а провадження по справі закрити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) РНОКПП НОМЕР_2 до Державного підприємства “Зарічненське лісове господарство” (місцезнаходження: вул. Центральна, 78, смт Зарічне, Рівненська область, ЄДРПОУ 00992823), мисливствознавця Зарічненського району Державного підприємства “Зарічненське лісове господарство” Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Христюка Руслана Петровича про скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову № 4 від 15 вересня 2020 року складену мисливствознавцем Зарічненського району Державного підприємства “Зарічненське лісове господарство” Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Христюком Русланом Петровичем у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 85 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 85 КУпАП закрити.

Стягнути з Державного підприємства “Зарічненське лісове господарство” ЄДРПОУ 00992823 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А. В. Дідик