Рішення № 93797607, 21.12.2020, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/1052/18

Провадження № 2/550/236/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі : головуючого - судді Ланни Я.О.,

за участю секретаря судового засідання - Томас Ю.П.,

представника відповідача - адвоката Терзі О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове справу № 550/1052/18 (провадження №2/550/236/20) за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

20.09.2018 Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі Банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору, без номера, від 21.09.2012 відповідач отримала кредит в розмірі 2000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Також відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею і Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Оскільки, свої зобов`язання по поверненню кредиту відповідач повністю не виконала і станом на 31.05.2018 мала заборгованість перед Банком в розмірі 112562,16 грн, позивач просив стягнути з останньої вказану суму боргу.

30.11.2018 Чутівським районним судом Полтавської області винесено заочне рішення, згідно якого позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у розмірі 112562,16 грн та судовий збір у справі в сумі 1762,00 грн.

23.09.2020 ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 30.11.2018 по справі №550/1052/18. Скасовано заочне рішення Чутівського районного суду Полтавської області у справі №550/1052/18 (провадження №2/550/275/18) від 30.11.2018 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник Банку не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача, адвокат Терзі О.С. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та застосувати у даній справі позовну давність.

В обґрунтування своєї позиції, у відзиві, що надійшов до суду 05.10.2020, сторона відповідача посилалась, зокрема на те, що позивач АТ КБ «ПриватБанк» не довів порушення відповідачем своїх прав, оскільки додана ним до позовної заяви Анкета-заява про приєднання до банківських послуг від 21.09.2012 укладена між ОСОБА_1 та АТ «Акцент Банк». Жодних документів, які б надавали право позивачу діяти від імені банківської установи АТ «Акцент Банк» позивачем не надано. Крім того, адвокат вказує на те, що позивачем не надано до суду доказів укладення між сторонами кредитного договору, не надано примірника такого договору; не надано доказів на підтвердження факту укладення кредитного договору, факту надання кредиту та його розміру і факту заборгованості за таким кредитом; не доведено заборгованість по сплаті процентів та штрафу, оскільки відсутнє письмове погодження між сторонами щодо відповідних штрафних санкцій.

Також адвокат Терзі О.С. заявив про застосування строку позовної давності, оскільки вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду із вимогою щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та відсотків за користування ним. Як зазначив сам позивач прострочення виплати кредиту почало свій перебіг з 29.10.2013, а тому сторона відповідача вважає, що строк позовної давності сплив.

23.10.2020 від АТ КБ «ПриватБанк» до суду надійшла відповідь на відзив, із змісту якої вбачається, що позивач не погоджується із доводами відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом.

Щодо посилань відповідача про відсутність у АТ КБ «ПриватБанк» доказів які надавали право діяти від імені банківської установи АТ «Акцент Банк», позивачем зазначено, що ними було помилково додано до позовної заяви Анкету-заяву від 21.09.2012 укладену між ОСОБА_1 та АТ «Акцент Банк». Натомість позивач надав копію Анкети-заяви від 20.04.2012 укладену між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», та просив суд долучити її до матеріалів цивільної справи.

Позивач також зазначає, що Банком надано до суду докази, які підтверджують факт укладення кредитного договору та наявність невиконаних кредитних зобов`язань, а саме копію кредитного договору, розрахунок заборгованості, копію паспорта відповідача, виписку по рахунку, фото клієнта з карткою.

Банк вважає, що сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору, що також підтверджується випискою по рахунку, яка свідчить про те, що відповідач погодився з умовами, оскільки користувався кредитними коштами та частково погашав борг по кредиту.

Щодо строків позовної давності, Банк зазначає наступне. Відповідно до п.1.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років. По даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Таким чином позивач вважає, що за договором, який визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки. Позивач стверджує, що звернувся до суду до спливу строку позовної давності, оскільки строк дії картки виданої відповідачу вказано до 07.2016, а позивач звернувся до суду 16.09.2018.

В обґрунтування своєї позиції, Банк надав до суду копію довідки про отримання ОСОБА_1 кредитної картки №4149437733510166 зі строком дії до 07.2016; копію анкети-заяви від 20.04.2012; фото отримання відповідачем кредитної картки; виписку по рахунку відповідача.

Крім того, 01.12.2020 від позивача АТ КБ «ПриватБанк» до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача заборгованість за договором б/н від 20.04.2012 в розмірі 14189,48 грн.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч.1, 2, 3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч.1 ст.42 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Частиною 1 ст.49 ЦПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Частиною 3 ст.49 ЦПК України встановлено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до ч.3 ст.58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно із п.1 ч.1 ст.62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно із вимогами ч.7 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно статей 207, 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі і вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, де відображена воля сторін. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов`язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди .

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 20.09.2018 до Чутівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.

Як вбачається із змісту вказаної позовної заяви від 30.08.2018, позивач вказує, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 21.09.2012, згідно якої отримала кредит у розмірі 2000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Позивач також зазначає, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 та «Тарифами Банку», які викладені на сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Копії Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку» додаються до позовної заяви.

Тобто позивач вважає, що свої зобов`язання зо Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Натомість відповідач ОСОБА_1 не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами. У зв`язку з чим у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед Банком на загальну суму 112562,16 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 3771,80 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 108790,36 грн. Враховуючи те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором, Банк просить суд, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, винести рішення про задоволення позову та стягнення із останньої 14189,48 грн. загальної суми боргу.

При цьому сторона відповідача не погоджується із вимогами позовної заяви, та просить відмовити у задоволенні позову, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» є неналежним позивачем у даній справі.

Суд встановив, що до вказаної позовної заяви датованої 30.08.2018, банком було додано: розрахунок заборгованості ОСОБА_1 ; довідку про зміну умов кредитування; копію анкети-заяви від 21.09.2012; Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток та Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» (т.1 а.с.7-35).

Так, аналіз змісту Анкети-заяви від 21.09.2012, вказує на те, що ОСОБА_1 21.09.2012 підписавши даний документ приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк» та отримала платіжну картку Кредитка «Універсальна» (т.1 а.с.10).

Таким чином, предметом судового розгляду у вказаній справі є Договір б/н від 21.09.2012 укладений між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 .

Всі інші докази, надані позивачем, а саме Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток, Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг», містять відомості щодо умов кредитування АТ КБ «ПриватБанк».

Як вбачається із наданої до суду позивачем відповіді на відзив та додатків до неї, позивач просить суд приєднати до матеріалів справи іншу Анкету-заяву від 20.04.2012 укладену між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк». Так, Банк зазначає, що при подачі позовної заяви було помилково додано анкету-заяву від 21.09.2012. Суд не погоджується із доводами представника позивача, що вказана анкета-заява підтверджує факт існування між сторонами кредитних відносин, оскільки, відповідно до даної анкети відповідачка ОСОБА_1 виявила бажання оформити на своє ім`я не кредитну картку, а пенсійну. Жодних відомостей про укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору даний доказ не містить (т.2 а.с.117-118).

Суд зауважує, що на час розгляду справи по суті позивачем, в супереч вимогам ч.3 ст.49 ЦПК України, не подано письмову заяву щодо зміни предмету або підстав позову.

Крім того, вищевказана позовна заява, підписана представником АТ КБ «ПриватБанк», проте матеріали справи не містять жодних доказів підтвердження повноважень на представництво інтересів ПАТ «Акцент-Банк».

Щодо доводів позивача про зменшення позовних вимог, які підтверджені копією довідки про отримання ОСОБА_1 кредитної картки № НОМЕР_1 зі строком дії до 07.2016; копією анкети-заяви від 20.04.2012; фото отримання відповідачем кредитної картки; випискою по рахунку відповідача, суд зазначає, що надані докази є неналежними, оскільки вони не містять інформації щодо предмета доказування - стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 21.09.2012.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.79 Цивільного процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи норми наведеного законодавства та досліджені судом докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки наведені у позовній заяві підстави не підтверджуються належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Представником відповідача заявлено клопотання про надання доказів щодо витрат на правничу допомогу протягом 5 днів з дня оголошення рішення.

Оскільки заява подана відповідно до ст. 141 ЦПК України, то відповідачу необхідно надати цей строк.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, ч.1 ст.42, ч.1 ст.48, ч.1,3 ст.49, ч.3 ст.58, п.1 ч.1 ст.62, ч.1 ст.77, ст.79, ст.81, ч.7 ст.177, ст.141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.207, ст.526, ст.610, ст.611, ч.2 ст.612, ч.1 ст.625, ч.1 ст.634, ст.638, ст.1049, ст.1054, ст.1055ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України надати відповідачу ОСОБА_1 строк для подання суду доказів щодо розміру понесених нею судових витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява буде залишена без розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Чутівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, п/і 01001).

Відповідач – ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 )

Представник відповідача – ОСОБА_2 (службова адреса: АДРЕСА_2 ).

Повне рішення складено 24 грудня 2020 року.

Суддя Я. О. Ланна