Ухвала суду № 93797155, 23.12.2020, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4112/20

Провадження № 2-з/539/31/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2020 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Хоменка Д.Є.,

при секретарі судового засідання – Павличенко О.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про розірвання договору позики та стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору позики та стягнення заборгованості.

22.12.2020 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, посилаючись на те, що існує необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення, магазин, площею 74.2 кв. м. ( АДРЕСА_1 ), що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2 , оскільки невжиття вказаних вище заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі ухвалення його у спорі про стягнення заборгованості за договором позики від 03.06.2020р. на користь позивача.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За таких обставин особи, які беруть участь у справі в судове засідання щодо розгляду заяви про забезпечення позову не викликалися.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, судом, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Згідно ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З`ясувавши обставини справи, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, надав суду Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, звертаючи увагу суду на те, що із змісту Інформації з Державного реєстру речових прав №232211534 від 12.11.2020 року(сторінка 5) вбачається, що на дату формування довідки: у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості відсутні; В Державному реєстрі іпотек відомості відсутні. Тож, раніше внесені до Державних реєстрів записи(сторінка3,4): запис про іпотеку №20903089, дата реєстрації 14.06.2017 р., підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 415, виданий 14.06.2017 р., іпотекодержатель ПАТ « Державний ощадний банк України» код 00032129, предмет іпотеки: нежитлове приміщення, магазин, загальною площею 74,2 кв.м.; запис про обтяження №20899814, дата реєстрації 14.06.2017 р., підстава для державної реєстрації договір іпотеки, серія та номер: 415 виданий 14.06.2017 р. вид обтяження: заборона на нерухоме майно, зміст, характеристика обтяження: заборона відчуження до виконання/припинення/розірвання іпотечного договору №1 від 14.06.2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Полтавської області Стромко І.В. 14 червня 2017 року за р.№415 наразі неактуальні.

Суд не може взяти до уваги позицію заявника щодо неактуальності відомостей про наявність іпотеки, з огляду на викладене.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав №238409091 від 23.12.2020 року, сформованої на запит суду, вбачається, що об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 179717653107) нежитлове приміщення магазин, загальною площею 74,2 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 перебуває в іпотеці ПАТ «Державний Ощадний банк України»(строк виконання основного зобов`язання 12.06.2020 року, основне зобов`язання: договір кредитної лінії від 14.06.2017 року) та відносно даного майна наявний вид обтяження: заборона на нерухоме майно, обтяжувач: ПАТ «Державний ощадний банк» підстава: договір іпотеки №415 від 14.06.2017 року.

Відповідно до ч.7 ст.3 ЗУ «Про іпотеку», пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів того, що на даний час самим боржником чи іпотекодержателями здійснюються будь-які дії щодо реалізації майна боржника ОСОБА_2 .

Накладення арешту на майно, що перебуває в іпотеці, буде порушувати права іпотекодержателя (ПАТ «Державний Ощадний банк України»), який не залучений до участі в даній справі, що потягне неможливість реалізації ними свого пріоритетного права іпотеки.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 не надано суду доказів того, що незабезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у даній цивільній справі відповідно до заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Лубенського міськрайонного суду Д.Є. Хоменко