Рішення № 93796559, 22.12.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4045/20

Провадження №2/524/2007/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2020 рокуАвтозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді - Вінтоняк Н.Д.,

за участю секретаря судових засідань - Воблікової І.О.,

представника позивача Бєлік В.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство «Тепллоенерго» 02.07.2020 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.11.2013 по 01.07.2020 року у розмірі 36080,20 грн., інфляційні витрати в сумі 1541,56 грн. та 3% річних в сумі 1008,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачу надаються послуги з теплопостачання (централізованого опалення та постачання гарячої води) згідно з Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630. Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг, у відповідача виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Відповідач відзиву на позов не подав, разом з тим, звернувся до суду з заявою від 12.10.2020 року, в якій просив у задоволенні позовних вимог відмовити через їх необґрунтованість, оскільки позивачем не надано доказів на підставі яких проведено розрахунок заборгованості, а також документів, які підтверджують належне надання відповідачеві послуг з теплопостачання,. Крім того, відповідач зауважив, що розмір заборгованості є спірною, так як позивач провів нарахування оплати за надані послуги на підставі тарифів, які не діють (а.с. 36). Відповідач 13.10.2020 року надав заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог КП «Теплоенерго» (а.с. 63).

Ухвалою суду від 16.07.2020 року відкрито спрощене позовне провадження по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав зазначених у позові, просив задовольнити.

У судовому засіданні відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначив, що не погоджується з розміром заборгованості, так як позивач неправильно здійснив нарахування оплати за послуги, крім того, надавав послуги неналежної якості, а відтак зобов`язаний здійснити перерахунок. Крім того, просив застосувати строк позовної давності до вимог, заявлених позивачем.

У судове засідання, призначене на 22.12.2020 року відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Керуючись п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність відповідача.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач є споживачем послуг з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1

ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 12.02.2007 року (а.с. 19).

Сторонами не заперечується, що будинок АДРЕСА_2 обладнаний загальнобудинковим вузлом обліку теплової енергії, який встановлений на вводі теплових мереж будинку та обраховує загальну кількість теплової енергії, спожитої мешканцями будинку.

Як вбачається з акту прийняття вузла обліку теплової енергії на комерційний облік , у квартирі відповідача 19.10.2018 року встановлено та взято на комерційний облік вузол обліку теплової енергії (а.с. 20).

Відповідач, порушуючи норми чинного законодавства, не здійснював своєчасно оплату одержаних послуг, в результаті чого утворилась заборгованість за спожиті послуги.

01.10.2018 року КП «Теплоенерго» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.12.2015 року по 01.09.2018 року у сумі 14652,93 грн., а також нараховані на суму заборгованості 3% річних в сумі 565,64 грн. та інфляційні втрати – 1972,90 грн. (а.с. 57-59).

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28.11.2018 року скасовано судовий наказ від 29.10.2018 року (а.с. 16).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, по особовому рахунку ОСОБА_1 наявна заборгованість за період з 11.2013 року по 05.2020 року включно у сумі 36080,20 грн. (а.с. 6-7).

Окрім того, позивачем нараховано суму встановленого індексу інфляції в розмірі 1541, 56 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 1008,67 грн. (а.с. 8-15).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 614 ЦК України визначає, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги»(далі - Закон).

Згідно з п.5 ч.2 ст.7 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

Відповідно до ч. 2 ст. 32 вищевказаного закону, у разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами Договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до пункту 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які регулюють відносини між виконавцем послуги і фізичною та юридичною особою (споживачами), у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі квартири за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.

Стаття 625 ЦК України передбачає,що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що споживачі мають право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву відповідає визначений Законом обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відтак, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Враховуючи те, що вимоги позивача підтверджуються належними доказами, а також те, що факт існування заборгованості не був спростований відповідачем, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими. Спірним є тільки розмір такої заборгованості.

Відповідачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за надані позивачем послуги.

Згідно зі ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Ч. 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 року по справі № 712/8916/17 сформулювала правовий висновок стосовно того, що подання кредитором (зокрема, виконавцем послуг) в порядку, передбаченому ЦПК України, заяви про видачу судового наказу не перериває перебіг позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 01.10.2018 року звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , судовий наказ було скасовано, з позовом КП «Теплоенерго» звернулося 02.07.2020 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, в межах строку позовної давності, заборгованість з оплати послуг у ОСОБА_1 виникла, починаючи з грудня 2017 року, а відтак у позовних вимогах про стягнення з відповідача заборгованості за період з 01.2013 року по 06.2017 року позивачу слід відмовити у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, а за період з 07.2017 року по 11.2017 року у зв`язку з необґрунтованістю.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач має заборгованість перед позивачем за спожиті послуги за період з 12.2017 року по 05.2020 року включно у сумі 23870,21 грн. (а.с. 6-7). Заборгованість за червень 2020 року відсутня (а.с. 88).

З огляду на викладене, з відповідача належить стягнути на користь КП «Теплоенерго» в рахунок оплати за спожиті послуги 23870,21 грн.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача про неправильне визначення позивачем плати за надані послуги, так як з матеріалів справи вбачається, що оплата за послуги з теплопостачання нараховувалася позивачем у відповідності до діючих тарифів, затверджених виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради.

Крім того, суд зауважує, що свого розрахунку заборгованості відповідач не надав, до позивача з заявою про проведення перерахунку не звертався.

Також суд не бере до уваги доводи відповідача стосовно того, що він не має обов`язку оплачувати за послуги з теплопостачання, так як КП «Теплоенерго» не надавав йому такі послуги належної якості, оскільки зазначені обставини не підтверджені жодними належними доказами по справі.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми, суд виходить з наступного.

Розраховуючи три проценти річних, суд враховує, що початок періоду прострочення за кожним щомісячним платежем припадає на 21 число кожного наступного місяця.

Тому сума заборгованості за процентами з грудня 2017 року по травень 2020 року включно відповідно до заявленого позивачем та дослідженого судами розрахунку становить: за прострочення оплати послуг за грудень 2017 року – 49,97 грн., за січень 2018 року – 97,95 грн., лютий 2018 – 203,48 грн., березень 2018 – 139,46 грн., квітень 2018 року – 66,39 грн., червень 2018 року – 0 грн., липень 2018 року – 42 грн., серпень 2018 року – 42,64 грн., вересень 2018 року – 40,82 грн., жовтень 2018 року – 0,1 грн., листопад 2018 року – 29,81 грн., грудень 2018 року – 153,34 грн., січень 2019 року – 38,95 грн., лютий 2019 року – 55,92 грн., березень 2019 року – 6,83 грн., квітень 2019 року – 4,41 грн., травень 2019 року – 3,49 грн., червень 2019 року – 3,21 грн., липень 2019 року – 2,93 грн., серпень 2019 року – 2,64 грн., вересень 2019 року – 2,36 грн., жовтень 2019 року – 2,07 грн., листопад 2019 року – 2,08 грн., грудень 2019 року – 17,30 грн., січень 2020 року – 15,70 грн., лютий 2020 року – 10,13 грн., березень 2020 року – 5,77 грн., квітень 2020 року – 1,77 грн., травень 2020 року – 0,09 грн., а разом – 1046,40 грн., розрахованих за формулою: 3% річних від суми боргу за місячним платежем = сума боргу за один щомісячний платіж * 3 : 100 : кількість днів у році, коли мало місце прострочення * кількість днів прострочення цього щомісячного платежу у відповідному році.

Оскільки індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, то якщо сума боргу сплачується з 16 до останнього дня місяця включно, розрахунок інфляційних втрат починається з наступного за цим місяцем і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 916/1883/16 (пункт 43), від 8 травня 2019 року у справі № 904/2156/18, від 20 вересня 2019 року у справі № 904/4342/18 (пункт 46), від 14 січня 2020 року у справі № 924/532/19 (пункт 23), від 29 квітня 2020 року у справі № 910/1193/19 (пункт 5.2.8), від 18 червня 2020 року у справі № 904/3491/19 (пункт 9.11)).

Тому відповідно до заявленого у цьому розрахунку заборгованості, на яку слід нарахувати інфляційні втрати за період з грудня 2017 року по травень 2020 року включно, сума таких втрат становить: за прострочення оплати послуг за грудень 2017 року – 100,96 грн., за січень 2018 року – 204,97 грн., лютий 2018 – 370,5 грн., березень 2018 – 246,6 грн., квітень 2018 року – 121,96 грн., червень 2018 року – 0 грн., липень 2018 року – 93,52 грн., серпень 2018 року – 82,71 грн., вересень 2018 року – 68,21 грн., жовтень 2018 року – 0,14 грн., листопад 2018 року – 39,73 грн., грудень 2018 року – 111,21 грн., січень 2019 року – 110,46 грн., лютий 2019 року – 52,97 грн., березень 2019 року – 4,01 грн., квітень 2019 року – 2,51 грн., травень 2019 року – 2,73 грн., червень 2019 року – 3,43 грн., липень 2019 року – 3,78 грн., серпень 2019 року – 2,96 грн., вересень 2019 року – 2,16 грн., жовтень 2019 року – 2,04 грн., листопад 2019 року – 2,63 грн., грудень 2019 року – 23,57 грн., січень 2020 року – 4,93 грн., лютий 2020 року – 15,8 грн., березень 2020 року – 4,96 грн., квітень 2020 року – 1,06 грн., травень 2020 року – 0 грн., а разом – 1706,81 грн.

Виходячи з заявлених позивачем позовних вимог, а саме інфляційних втрат в сумі 1541,56 грн. та 3% річних в сумі 1008,67 грн., суд вважає за необхідне стягнути зазначені суми з відповідача.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на часткове задоволення позову та стягнення на користь позивача 26420,44 грн., що становить 68,39 % від заявлених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1437,56 грн.

Керуючись ст. ст. 264,267, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Теплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» заборгованість за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та постачання гарячої води за період з грудня 2017 року по травень 2020 року включно в сумі 23870 ( двадцять три тисячі вісімсот сімдесят гривень) 21 (двадцять одну) копійку, інфляційні втрати у розмірі 1541 (одна тисяча п`ятсот сорок одна) гривня 56 (п`ятдесят шість) копійок, 3 % річних – 1008 (одна тисяча вісім) гривень 67 (шістдесят сім) копійок, а всього 26420 (двадцять шість тисяч чотириста двадцять ) гривень 44 (сорок чотири) копійки.

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Теплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за період з 01.2013 року по 06.2017 року відмовити у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Теплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за період з 07.2017 року по 11.2017 року відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» витрати зі сплати судового збору у сумі 1437 (одна тисяча чотириста тридцять сім) гривень 56 (п`ятдесят шість) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – Комунальне підприємство «Теплоенерго», код ЄДРПОУ 31700972, адреса місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, проспект Софіївська,68.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя : Н.Д. Вінтоняк