Ухвала суду № 93793284, 23.12.2020, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1549/20

Провадження № 2/273/271/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2020 Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Новицького Є. А. секретаря судових засідань Макарчук І.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Новицького Є.А., -

В с т а н о в и в :

В провадженні Баранівського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом приватного сільськогосподарського підприємства (ПСП) ім.Шевченка, товариства з обмеженою відповідальністю "Біріт імені Шевченка", до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування по ПСП ім. Шевченка, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, скасування державної реєстрації речового права, витребування майна.

Під час підготовчого судового засідання відповідач ОСОБА_1 заявив відвід судді.

Відвід обґрунтовує тим, що він непогоджується з процесуальними діями та рішеннями судді Новицього Є.А. при розгляді ним іншої справи №273/1808/19, де йому було відмовлено в позові. Також він звертався до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо неупередженості судді при вирішенні даної справи. А тому вважає, що всі послідуючі дії будуть неупередженні до нього суддею при вирішенні справи 273/1549/20 по суті.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав дане клопотання.

Представник позивача у судовому засіданні повідомив, що довіряє складу та не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача.

Перевіривши дане клопотання та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Ст. 36 ЦПК України передбачає підстави для відводу (самовідводу) судді:

1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Ст. 37 ЦПК України передбачає перелік обставин недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Дії суду, що пов`язані із розглядом справи, відповідають нормам цивільно-процесуального законодавства та Конституції України.

Здійснення, згідно з законом, процесуальної діяльності судді у ході розгляду будь-якої справи, при відсутності обставин, вказаних у ст. 36 ЦПК України, не можна вважати мотивами неупередженості та необ`єктивності.

Відповідно до п. п. 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями №№ 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 р. та 13.12.1985 р., незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в Конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукань, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання з будь-якого боку і хоч би з яких причин.

Як зазначено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

Незалежність і недоторканність суддів гарантують ст. ст. 126 і 129 Конституції, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону. Законом "Про судоустрій і статус суддів" (у новій редакції) визначені умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.

Зокрема, ст. 6 цього Закону встановлено заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.

Офіційне тлумачення положень ст. ст. 126, 129 Основного Закону стосовно незалежності й недоторканності суддів та заборони впливу на суддів у будь-який спосіб дано рішенням Конституційного Суду від 01.12.2004 № 19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу.

Конституційний Суд у рішенні від 11.03.2011 № 2-рп/2011 у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів щодо відповідності Конституції (конституційності) окремих положень Закону "Про Вищу раду юстиції" встановив, що надання оцінки вчинених суддею процесуальних дій до винесення ним остаточного рішення у справі є втручанням у здійснення правосуддя, що суперечить Конституції.

З огляду на це будь-які незаконні втручання або вплив на суд чи суддів, хоч би від кого вони виходили та з якою метою чинилися, є неприпустимими і підлягають правовій оцінки згідно Кримінального закону.

Окрім того, наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність застаттею 376 Кримінального кодексу України. Наведені висновки містяться у рішенні Ради суддів України № 13 від 01.03.2019 року.

Обґрунтування заяви ОСОБА_1 про відвід судді базується на припущеннях та суб`єктивній думці заявника, сформованій внаслідок його незгоди з процесуальними діями та рішенням судді при розгляді ним іншої справи. Однак, сама по собі незгода, відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства, не може бути беззаперечною підставою для задоволення відводу.

При розгляді даної справи, головуючий - суддя діє відповідно до своїх повноважень при розгляді цивільних справ, що передбачено ст. 214 ЦПК України.

Слід зазначити, що суд розглядає справи на засадах диспозитивності та змагальності, за яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. ст. 12, 13 ЦПК України). Оцінку всім доказам суд надає в нарадчій кімнаті при вирішенні спору по суті.

Враховуючи відсутність жодних перелічених у ст. 36 ЦПК України підстав для відведення головуючого судді від участі в розгляді справи, встановлену заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суддю у будь-який спосіб, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді і відсутність правових підстав для її задоволення.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що підстави для задоволення заяви про відвід судді відсутні, оскільки немає об`єктивних підстав вважати, що наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді Новицького Є.А.

Керуючись Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. ст. 36, 37, 39, 40 ЦПК України, ст. ст. 126, 129 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, -

Постановив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , про відвід судді Новицького Є.А.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Є.А. Новицький