Рішення № 93792999, 14.12.2020, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/1891/20

Провадження № 2/165/553/20

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Василюка А.В.,

за участю секретаря Навроцької М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Нововолинську, в порядку письмового загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта №1 «Нововолинська» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві,-

встановив:

17 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ДП «Шахта №1 «Нововолинська» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що протягом 29 років працював у різних підприємствах вугільної промисловості, востаннє на Шахті №5 ВП ШУ "Нововолинське", правонаступником якої є ДП «Шахта №1 «Нововолинська». Внаслідок шкідливих підземних умов праці він отримав низку професійних захворювань: пневмоконіоз, ЛН-І-ІІ ст., а також ряд супутніх хвороб. Крім того, 24 жовтня 1987 року, внаслідок нещасного випадку, він отримав черепно-мозкову травму. Згідно довідки серії ВЛН №0006348 від 11 листопада 2016 року позивач втратив 70 % професійної працездатності та за довідкою МСЕК був визнаний інвалідом ІІ групи довічно. Згідно акту розслідування за формою П-4 від 13 червня 2014 року причиною виникнення у нього професійних захворювань стало фізичне навантаження, пил, шум, несприятливий мікроклімат, довготривала робота в шкідливих умовах. Оскільки захворювання виникли і він травмувався при виконанні своїх трудових обов`язків і заподіяна йому шкода випливає з трудових відносин, тому вважає, що вона має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці. Завдана йому моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав внаслідок професійного захворювання на виробництві та переносить і по сьогоднішній день. Отримане захворювання та травма постійно нагадує про себе, він змушений лікуватися та відновлювати своє послаблене здоров`я. Утруднене дихання, кашель, біль у поперековому відділі хребта, головний біль призвели до втрати ним нормальних життєвих зв`язків та вимагає додаткових зусиль для організації свого життя, а тому просить суд присудити до стягнення з відповідача ДП «Шахта №1 «Нововолинська» в свою користь моральну шкоду в сумі 148 260 грн. та 2000 грн. витрат понесених на правничу допомогу адвоката.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, його представник ОСОБА_2 подала до суду письмову заяву, в якій просила справу розглянути у їх відсутності та просила задоволити позов. Також, не заперечила щодо заочного розгляду справи (а.с. 49).

У судове засідання представник відповідача ДП «Шахта №1 «Нововолинська» не з`явився. В.о. директора ВП «Шахта №1 «Нововолинська» Рудець В.І. подав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу у відсутності представника відповідача. При ухваленні рішення просив суд врахувати, що підприємство перебуває у край важкому фінансовому становищі і у зв`язку з майбутньою ліквідацією є неплатоспроможним. Крім того, Планом використання бюджетних коштів на 2020 рік, такі видатки не передбачені (а.с.36-37).

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 тривалий час працював на Шахті №5 ВП ШУ «Нововолинська», правонаступником прав і обов`язків якої є ДП «Шахта №1 «Нововолинська». Загальний стаж роботи ОСОБА_1 в умовах впливу шкідливих факторів склав 27 років 08 місяців. 11 липня 1996 року позивач був звільнений з підприємства у зв`язку з виходом на пенсію (а.с.7).

Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві №27 від 25 жовтня 1987 року, позивач ОСОБА_1 24 жовтня 1987 року, виконуючи посадові обов`язки гірничого майстра, внаслідок нещасного випадку, отримав черепно-мозкову травму. Причиною нещасного випадку стало виконання підривних робіт майстром-підривником без виводу працівників на безпечну відстань від місця вибуху (а.с.8-9).

07 травня 2013 року головним державним санітарним лікарем м. Нововолинська та Іваничівського району видано позивачу санітарно-гігієнічну характеристику умов праці, де серед іншого зазначено, що професії, які обіймав ОСОБА_1 відносяться до робіт ІІІ класу по факторам шкідливості і враховуючи рівні шкідливих виробничих факторів на робочому місці працівника, стаж роботи, позивач перевищив допустимі величини тривалості робочого часу передбачені Державними санітарними правилами та нормами "Підприємства вугільної промисловості" ДСП 3.3.1.095-2002 (а.с.16-17).

ОСОБА_1 був направлений в ДУ «Інститут медицини праці Академії медичних наук України» для обстеження і вирішення питання про можливий зв`язок захворювання з професіями на яких він працював.

21 листопада 2013 року позивач отримав у ДУ «Інститут медицини праці Академії медичних наук України» виписку із медичної карти амбулаторного хворого №1657 із діагнозом та встановленим йому лікуванням (а.с.19)

22 листопада 2013 року було повідомлено про наявне у позивача ОСОБА_1 професійне захворювання. Діагностовано у останнього наступні захворювання: пневмоконіоз, ЛН-І-ІІ ст. (а.с.20).

Згідно копії акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 12 грудня 2013 року (а.с. 21-22) причиною виникнення професійних захворювань у ОСОБА_1 стало: пил, фізичні навантаження, вимушені нахили, несприятливий мікроклімат, вібрація, шум.

Наявність професійних захворювань у позивача та наслідків трудового каліцтва, лікування та обстеження ОСОБА_1 в медичних установах підтверджується наступними письмовими доказами: випискою із медичної картки амбулаторного хворого Нововолинською ЦМЛ (а.с.10), епікризом з історії хвороби (а.с.11), Лікарсько-консультативним заключенням Волинської обласної клінічної лікарні (а.с.12), дуплексним скануванням брахіоцефальних судин (а.с.13), МРТ голови (а.с.14), МРТ шийного відділу хребта (а.с.15).

Згідно копій довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії ВЛН №0006348 від 11 листопада 2016 року (а.с.23) позивач ОСОБА_1 внаслідок отриманих професійних захворювань та трудового каліцтва втратив 70% професійної працездатності, а згідно довідки МСЕК серії 12ААА №254791 від 11 листопада 2016 року він був визнаний інвалідом другої групи.

Нормами Конституції України, зокрема ст.21, ст.43, ст.46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні з матеріалів справи встановлено, що позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав внаслідок професійного захворювання, трудового каліцтва і переносить по сьогоднішній день. ОСОБА_1 відчуває себе неповноцінною людиною, є обмеженим у реалізації своїх життєвих планів. Стан здоров`я позивача вимагає додаткових зусиль в організації його повноцінного життя.

У зв`язку з отриманим професійним захворюванням, а також трудовим каліцтвом позивачу рекомендовано спостереження, лікування (амбулаторне та стаціонарне), медична реабілітація, санітарно-курортне лікування, а також протипоказана важка фізична робота.

Представником відповідача суду не надано жодних доказів, які б свідчили про вину позивача в порушенні вимог нормативних актів про охорону праці. В акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання зазначено, що за час роботи на Шахті за порушення техніки безпеки та охорони праці наказами по шахті позивач до дисциплінарної відповідальності не притягувався, а адміністрація шахти не в змозі забезпечити належні умови праці відповідно до ДсанПіН "Підприємства вугільної промисловості" 3.3.1095-2002 р., не встановлено осіб, які порушили законодавство про охорону праці. В акті про нещасний випадок на виробництві також не встановлено вини позивача.

Відповідно до вимог частин 2, 3, 5 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Вищенаведені письмові докази дають суду підстави вважати, що діями відповідача ДП «Шахта №1 «Нововолинська», який не забезпечив безпечні умови праці, позивачу заподіяно моральну шкоду. ОСОБА_1 отримав професійне захворювання та травмувався, як наслідок зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час. Професійне захворювання, а також травма та її наслідки викликали сильні емоційні страждання у ОСОБА_1 , зокрема: душевний біль, постійне почуття неповноцінності, пригнічення. Будучи обмеженим у фізичних можливостях, він змушений постійно докладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, які вона зазнає.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до роз`яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31 березня 1995 року №4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Заперечення викладені у письмовій заяві представником відповідача щодо збитковості підприємства та неплатоспроможності ДП «Шахта №1 «Нововолинська», суд не може взяти до уваги, як і зменшити розмір відшкодування шкоди з цих підстав.

Враховуючи характер моральних та фізичних страждань позивача, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, а також з розміру втрати позивачем професійної працездатності, встановленої йому групи інвалідності, стажу роботи ОСОБА_1 на підприємстві, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ДП «Шахта №1 «Нововолинська» в користь позивача ОСОБА_1 140 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд стягує з ДП «Шахта №1 «Нововолинська» в дохід держави 840,80 грн. судового збору та пропорційно задоволеним вимогам, на користь позивача ОСОБА_1 1880 грн. на компенсацію витрат понесених ним на правничу допомогу адвоката, що підтверджені документально (а.с. 25-29).

Керуючись ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.259, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268 ЦПК України, на підставі ст.153, ст.173, ст.237-1 КЗпП України, ст.1167 ЦК України, ст.13, ст.14 ЗУ "Про охорону праці", - суд,

постановив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта №1 «Нововолинська» (код ЄДРПОУ 39806601, юридична адреса: вул. Шахтарська, буд.42, м. Нововолинськ, Волинська область) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) 140 000 (сто сорок тисяч) гривень моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта №1 «Нововолинська» (код ЄДРПОУ 39806601, юридична адреса: вул. Шахтарська, буд.42, м. Нововолинськ, Волинська область) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) 1880 (одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн. витрат понесених на правничу допомогу адвоката.

У решті вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта №1 «Нововолинська» (код ЄДРПОУ 39806601, юридична адреса: вул. Шахтарська, буд.42, м. Нововолинськ, Волинська область) в дохід держави 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо або через Нововолинський міський суд Волинської області до Волинського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя підпис А.В. Василюк