Ухвала суду № 93788580, 23.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

23 грудня 2020 року м. Київ № 640/25856/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши клопотання позивача та відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДЕЛЬФІН" (вул. Мироносицька, буд. 46А, Харків, 61002, код ЄДРПОУ 37578988)

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (вул. Грінченка 3, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 38062828)

про визнання протиправним та скасування Розпорядження від 26.11.2019 р. №2374,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ДЕЛЬФІН" з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправним та скасування Розпорядження від 26.11.2019р №2374.

Ухвалою суду від 15.01.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

До суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи №640/25856/19 в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

В обґрунтування поданого клопотання, позивач посилається на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Так, позивач висловлює необхідність витребування у відповідача додаткових доказів, можливість призначення експертизи по справі, необхідність виклику та допиту свідків по справі а також можливість залучення до розгляду третіх осіб.

До суду також надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що справа має важливе значення як для позивача так і відповідача, а також на необхідність дослідження всіх обставин справи та надання доказів по справі в судовому засіданні.

Проаналізувавши подані клопотання та заяву, суд вказує на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства, подавати відповідні клопотання тощо.

Ознайомившись з адміністративним позовом, зокрема, з його предметом, підставами та змістом, суд приходить до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання позивача та заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.І. Добрянська