Рішення № 93787792, 14.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року м. Київ № 640/22074/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представників позивача Варданяна А.А. (довіреність від 08.01.2019 року №4), Гаврюшенка В.В. (довіреність від 08.01.2019 року №3), представника відповідача Івахненка С.О., вирішивши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі також - позивач, ДАТ «Чорноморнафтогаз») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі також - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 24.07.2019 року №09702615140103 повністю.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що за результатами документальної планової виїзної перевірки, оформленої Актом від 25.06.2019 року №375/26-15-14-01-03/153117, податковим органом протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.07.2019 року №09702615140103 про зобов`язання позивача сплатити 65 227 660 грн., з яких 52 182 128 грн. - податок на прибуток, 13 045 532 грн - штрафних санкцій.

Так, ГУ ДФС у м. Києві встановлено завищення позивачем суми амортизації основних засобів, на яку зменшено фінансовий результат до оподаткування на суму 33 062 032 грн., у тому числі у періодах: за 2016 рік 12 653 574 грн., за 2017 рік 10 667 535 грн., за 1 квартал 2018 року - 2 007 509 грн.; за півріччя - 3 976 031 грн., за 3 квартал 2018 року - 5 901 045 грн.; за 2018 рік - 7 974 976 грн.; за 1 квартал 2019 року - 1 765 947 грн.

Разом з тим, на переконання позивача, податковим органом порушено порядок оформлення результатів перевірки, оскільки всупереч пункту 86.1 Податкового кодексу України та підпункту 3 пункту 4 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, Акт перевірки підписаний не усіма посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку.

Зокрема, контролюючим органом залишено без уваги ту обставину, що ДАТ «Чорноморнафтогаз» перебуває під дією обставин непереборної сили (форс-мажору), та те, що після евакуації з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим у позивача відсутні будь-які документи щодо визначення методів нарахування амортизації основних засобів або нематеріальних активів.

Позивачем стверджується, що єдиними матеріальними активами, повернутими після незаконного захоплення Збройними Силами Російської Федерації та залишилися на балансі ДАТ «Чорноморнафгогаз», є об`єкти державної власності: «Пункт очистки та заміру газу Стрілкового газового родовища» (ПОЗ -3), що розташований за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Стрілкове, вул. Берегова, 147, а також об`єкти МСП-112, МСП -115 Стрілкового газового родовища, свердловина 79 на МСП-112, свердловина 80 на МСП-112, свердловина 81 МС1І-112. свердловина 82 на МСП-112, свердловина 83 на МСП -115, свердловина 84 на МСП -115, свердловина 85 на МСП -115 та інші, що знаходяться у виключній морській економічній зоні України. У структурі вказаних активів вказаного цілісного майнового комплексу наявні об`єкти права державної власності.

Станом на 30.09.2014 року - на дату відновлення процедури подання фінансової звітності ДАТ «Чорноморнафтогаз» після евакуації бізнесу, ДАТ «Чорноморнафтогаз», ще не мало доступу до вищезазначених активів.

Тобто, впродовж 2014 року ДАТ «Чорноморнафтогаз» нарахування амортизації не здійснювалося. В свою чергу, визначення вартості основаних засобів ДАТ «Чорноморнафтогаз» здійснено на підставі висновку про оцінку окремо визначеного майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтингова компанія «Увекон» станом на 01.07.2015 року.

Таким чином, визначення вартості основних засобів ДАТ «Чорноморнафтогаз» на підставі висновку про оцінку окремо визначеного майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності станом на 01.07.2015 року, на переконання позивача, є первинним документом, що відображає відновлені дані про первинну вартість основних засобів або нематеріальних активів ДАТ «Чорноморнафтогаз», а визначення вартості основних засобів ДАТ «Чорноморнафтогаз» на підставі висновку про оцінку окремо визначеного майна станом на 01.07.2015 року в рамках процедури відновлення ДАТ «Чорноморнафтогаз» бухгалтерського та податкового обліку, не є переоцінкою (уцінкою, дооцінкою) у розумінні положень підпункту 138.3.1 пункту 138.3. статті 138 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене, позивач просить суд позовну заяву задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.01.2020 року.

З огляду на неявку представників сторін у підготовче засідання 22.01.2020 року, судом відкладено підготовче засідання на 27.02.2020 року.

Через канцелярію суду 12.02.2020 року представником позивача подано пояснення, в яких просить суд врахувати під час розгляду справи по суті правову позицію Верховного Суду у типовій справі від 03.12.2019 року №1440/1965/18 в частині недопустимості Акта перевірки як доказу правомірності прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень за відсутності на останньому підпису посадової особи, якою здійснювалася спірна перевірка.

Через канцелярію суду 13.02.2020 року представником відповідача подано заяву про виклик свідка.

Через канцелярію суду 14.02.2020 року представником відповідача подано відзив на позов.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених у Акті перевірки від 25.06.2019 року №375/26-15-14-01-03/153117.

Так, позивачем не надано відповідачу належним чином завірених копій звернення (заяви) до Торгово-промислової палати України, переліку та копій документів, поданих разом із цим зверненням, що унеможливило встановлення податковим органом інформації щодо яких саме контрактів, договорів, угод, податкових та інших зобов`язань / обов`язків тощо Торгово-промисловою палатою України видано сертифікат на підтвердження наявності форс-мажорних обставин.

Під час перевірки позивачем не надано запитуваних первинних документів, що стосуються одержання та використання фінансових кредитів, інформації щодо наявності за період з 01.01.2016 року по 31.03.2019 року актів звірки з підприємствами-кредиторами, підтверджуючих даних щодо заходів, спрямованих на повернення заборгованості.

В порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 Податкового кодексу України позивачем не збільшено фінансовий результат до оподаткування на суму уцінки цінних паперів у розмірі 494 266 грн.

Крім того, відповідачем встановлено завищення суми амортизації основних засобів. В податковому обліку ДАТ «Чорноморнафтогаз» прийнято оцінену станом на 01.07.2015 року вартість основних засобів як первісну та саме на вартість основних засобів, визначену у висновку (звіті) ТОВ «Консалтингова компанія «Увекон» станом на 01.07.2015 року нараховано амортизацію у податковому обліку позивача за період з 01.01.2016 року по 31.03.2019 року (переоцінка, здійснена станом на 01.07.2017 року в податковому обліку не враховувалася).

Таким чином, в ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем підпункту 138.3.1 пункту 138.3. статті 138 Податкового кодексу України щодо визначення вартості основних засобів, що амортизуються в податковому обліку (вартість основних засобів визначена з урахуванням їх переоцінки).

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Через канцелярію суду 24.02.2020 року представником позивача подані пояснення, в яких позивачем зазначено, що твердження відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву, щодо неналежного засвідчення форс-мажорних обставин, не відповідає приписам абзацу 3 частини третьої статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». А тому не мають братися судом до уваги.

У підготовче засідання 27.02.2020 року прибув представник позивача. Судом встановлено сторонам строки для подання процесуальних документів та відкладено підготовче засідання на 02.04.2020 року.

Через канцелярію суду 13.03.2020 року представником позивача подано додаткові пояснення.

Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 02.04.2020 року сторони у підготовче засідання 02.04.2020 року сторони не прибули. Фіксування підготовчого засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася. Судом відкладено підготовче засідання на 28.05.2020 року.

Через канцелярію суду 25.05.2020 року відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 28.05.2020 року прибули представники позивача.

Судом здійснено процесуальне правонаступництво відповідача з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Представниками позивача заявлено клопотання про надання додаткового часу для підготовки відповіді на відзив.

Судом відкладено підготовче засідання на 18.06.2020 року.

У підготовче засідання прибув представник позивача. Належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи відповідачем участь уповноваженого представника не забезпечено.

Представником позивача подано відповідь на відзив, яку судом долучено до матеріалів справи.

Судом розглянуто заяву відповідача від 13.02.2020 року про виклик свідка, та, враховуючи думку представника позивача, який проти задоволення заяви заперечує, відмовлено у задоволенні заяви про виклик свідка у зв`язку із її необґрунтованістю.

З огляду на систематичну неявку без поважних причин уповноваженого представника відповідача, враховуючи те, що представником позивача подано усі докази, які позивач вважав за необхідне долучити до матеріалів справи, суд дійшов висновку поставити на обговорення питання закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.

Представник позивача проти закриття підготовчого засідання не заперечує.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2020 року закрито підготовче провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.07.2020 року.

У судове засідання 20.07.2020 року прибули представники сторін.

Заслухавши вступні слова представників сторін, судом оголошено перерву у судовому засіданні до 07.09.2020 року.

Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 07.09.2020 року у зв`язку із перебуванням головуючого у справі №640/22074/19 судді на лікарняному, справу знято з розгляду.

Наступне судове засідання призначено на 26.11.2020 року, про що сторін повідомлено судом в порядку, встановленому статтею 124 Кодексу адміністративного судочинства України.

Через канцелярію суду 09.09.2020 року відповідачем подано додаткові пояснення.

У судове засідання 26.11.2020 року прибули представники сторін.

Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 14.12.2020 року з метою отримання додаткових доказів.

Через канцелярію суду 08.12.2020 року представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 14.12.2020 року прибули представники сторін.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритому судовому засіданні 14.12.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.03.2019 року, валютного законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.03.2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.03.2019 року, іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.03.2019 року (далі також - перевірка).

Перевірку проведено з 28.05.2019 року по 18.06.2019 року.

За результатами перевірки складено Акт від 25.06.2019 року №375/26-15-14-01-03/153117 (далі також - Акт перевірки), за висновками якого, зокрема, встановлено порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138, підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 Податкового кодексу України, а саме: завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування у сумі 101 721 472 грн., занижено податок на прибуток в сумі 52 182 127 грн.

Позивачем подано заперечення на даний акт перевірки, за результатом розгляду яких відповідачем висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення, про що позивача повідомлено листом від 23.07.2019 року №137826/10/26-15-14-01-03.

На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.07.2019 №09712615140103, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 101 721 472 грн. та податкове повідомлення-рішення від 24.07.2019 №09702615140103, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 65 227 660 грн., в тому числі основний платіж - 52 182 128,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 13 045 532,00 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 24.07.2019 №09702615140103 протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Щодо доводів позивача про неналежність як доказу правомірності прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Дослідивши Акт перевірки від 25.06.2019 року №375/26-15-14-01-03/00153117, складений за наслідками перевірки, судом встановлено, що на останньому відсутній підпис ревізора Костенка О.В., який приймав участь у здійсненні перевірки Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» разом з іншими посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі також - Порядок від 20.08.2015 року № 727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 1 червня 2017 року № 396 (далі - Методичні рекомендації від 1 червня 2017 року № 396).

Згідно з Порядком від 20.08.2015 року № 727 та Методичними рекомендаціями від 01.06.2017 року № 396 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

У разі незгоди з контролюючим органом платник податків має право оскаржити прийняте рішення (податкове повідомлення-рішення) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України).

За змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень. Непідписання акта перевірки не можна ототожнювати, зокрема з непідписанням судового рішення, наслідки чого прямо встановлені в законі, чи непідписанням окремих рішень суб`єктом владних повноважень, коли негативні наслідки такого дефекту також можуть бути встановлені законом.

Обов`язкові рішення суб`єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.

Чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його нечинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.

Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Водночас, саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов`язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.

Аналогічного правового висновку дійшла колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час розгляду адміністративної справи №140/388/19 про що зазначено у постанові від 19.06.2020 року.

У вказаній постанові колегія суддів вирішила відступити від правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зазначеної, зокрема у постанові від 03.12.2019 року № 1440/1965/18 сформулювала правовий висновок про те, що відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки.

Разом з тим, у вказаній постанові Верховним Судом зазначено, що враховуючи висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила колегія суддів у цій справі, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Отже, з огляду на зазначене та керуючись положеннями частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, якими регламентовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, позивач дійшов помилкового висновку про те, що законних підстав для прийняття оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення, за відсутності належно оформленого акта документальної перевірки, у контролюючого органу не було, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У свою чергу, перевіряючи правомірність викладених у Акті перевірки висновків посадових осіб контролюючого органу, що слугували підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов наступних висновків.

Так, згідно з підпунктом 3.1.1.1 (3) пункту 3.1.1 «Податок на прибуток» підрозділу 3.1 «Результати перевірки дотримання податкового законодавства» Розділу ІІІ «Описова частина» Акту перевірки, в порушення пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 138.1, 138.2, 138.3 статті 138, підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 ПК України, ДАТ «Чорноморнафтогаз» визначено вартість основних засобів, що амортизується в податковому обліку, з урахуванням переоцінки, а не первісної вартості.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» створене внаслідок реорганізації Державного виробничого підприємства по видобутку, сховищу і транспортуванню нафти та газу «Чорноморнафтогаз» шляхом перетворення в акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 25.02.1998 року №151/98 «Про реформування нафтогазового комплексу України» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року №747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». 100 відсотків акцій державного акціонерного товариства, майно якого не підлягає приватизації, передане до статутного капіталу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Згідно з наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України від 18.08.1998 року №184 «Про створення ДАТ «Чорноморнафтогаз» було сформовано активи ДАТ «Чорноморнафтогаз». Адресою місцезнаходження Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» визначено: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомівський, 52/1.

Внаслідок подій щодо тимчасової окупації Автономної Республіки Крим ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» втрачено доступ до рухомого та нерухомого майна, розташованого на території Республіки Крим.

Спеціальним законом, що визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України згідно із статтею 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», створює вільну економічну зону «Крим» (далі - ВЕЗ «Крим»), та врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами, є Закон України від 12.08.2014 року №1636-VІІІ «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі також - Закон №1636).

Відповідно до підпункту 11 пункту 12.3 статті 12 Закону №1636 до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не застосовуються починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому розпочалася тимчасова окупація, фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій (податкової звітності) та повноти сплати сум податків і зборів.

У серпні 2014 року проведено евакуацію бізнесу з тимчасово окупованої території ДАТ «Чорноморнафтогаз» розпочато відновлення бухгалтерського та податкового обліку, разом з тим, єдиними матеріальними активами, повернутими після незаконного захоплення Збройними Силами Російської Федерації та залишилися на балансі ДАТ «Чорноморнафтогаз» є об`єкти державної власності: «Пункт очистки та заміру газу Стрілкового газового родовища» (ПОЗ-3), що розташований за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Стрілкове, вул. Берегова, 147, а також об`єкти МСП -112, МСП - 115 Стрілкового газового родовища, свердловина 79 на МСП -112, свердловина 80 на МСВ - 115, свердловина 81 на МСП -112, свердловина 82 на МСП -112, свердловина 83 на МСП -115, свердловина 84 на МСП -115, свердловина 96 на МСП -115 та інші, що знаходяться у виключній морській економічній зоні України. У структурі вказаних активів цілісного майнового комплексу наявні об`єкт права державної власності.

Разом з тим, станом на 30.09.2014 року, на дату відновлення процедури подання фінансової звітності ДАТ «Чорноморнафтогаз», доступу до вищезазначених активів не мало.

Зазначене відповідачем не заперечується та не спростовано.

АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» отримано Сертифікат про форс-мажорні обставини від 03.12.2014 року №2018, виданий Торгово-промисловою палатою України.

На запит відповідача №3 від 10.06.2019 року, направлений позивачу під час перевірки, останнім надано відповідь б/н від 11.06.2019 року, в якій зазначено про те, що Торгово-промисловою палатою України підтверджено настання обставин непереборної сили щодо ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» Сертифікатом №2018 про форс-мажорні обставини від 03.12.2014 року.

Відповідачем не заперечується та не спростовано отримання позивачем Сертифіката №2018 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №5592/05-4, виданого 03.12.2014 року Торгово-промисловою палатою України на звернення ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» №20-1102 від 25.11.2014 року, в якому зазначено, що на підставі наданих документів, Торгово-промислова палата України засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 27.02.2014 року ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз». На момент видачі сертифікату Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Відповідно до Акту перевірки, ГУ ДФС у м. Києві встановлено, що позивачем нараховано амортизацію в бухгалтерському обліку на вартість основних засобів, визначену у висновках ТОВ «Консалтингова компанія «Увекон» станом на 01.07.2015 року. Згідно з наданих до перевірки відомостей нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, наданих в електронному вигляді, нарахування амортизації товариством здійснювалось із застосуванням прямолінійного методу. В наданих відомостях також була графа, в якій зазначена первісна вартість основних засобів.

В податковому обліку позивачем прийнято оцінену станом на 01.07.2015 вартість основних засобів як первісну, незважаючи на те, що, як зазначено вище, інформацію про первісну вартість основних засобів у позивача відображено у відомостях бухгалтерського обліку.

Відповідно абзаців 1-3 підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Отже, на переконання відповідача, позивачем мало б бути використано вартість основних засобів та нематеріальних активів, зазначених в бухгалтерському обліку в електронному виді, станом до проведення ТОВ «Консалтингова компанія «Увекон» оцінку основних засобів AT «ДАТ «Чорноморнафтогаз» від 01.07.2015 року.

Разом з тим, згідно із абзацом 11 статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (з урахуванням змін, внесених згідно із Законом України від 03.11.2016 року №1724-VIII).

До внесення змін Законом України від 03.11.2016 року №1724-VIII, у попередній редакції частин першої та другої статті 9 Закону від 16.07.1999 року №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (далі - Положення від 24.05.1995 року № 88), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» від 01.08.2014 року №13-ОД «Щодо окремих питань організації діяльності ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» зафіксовано стан виробничої, фінансової, правової та інших видів діяльності Товариства станом на 31.07.2014 року, в тому числі, констатовано факт відсутності печатки, установчих та нормативно-розпорядчих документів, первинних документів бухгалтерського та фінансового обліку.

Дебіторську та кредиторську заборгованість відновлено в четвертому кварталі 2014 року за даними ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

У вересні 2014 року позивачем придбано бухгалтерську програму ІС-бухгалтерія, в яку відповідно до копії звіту по дебіторській та кредиторській заборгованості, отриманої від НАК «Нафтогаз України» станом на 31.12.2013 року в бухгалтерській облік заведено залишки заборгованості по контрагентам, з огляду на що, саме з цього періоду у позивача розпочато відновлення бухгалтерського обліку.

Позивачем зазначено, що у 2014 році здійснено внесення початкових залишків на рахунок 10 без первинних документів.

З аналізу положень спеціального законодавства України висновується відсутність встановленого порядку (механізму) відновлення втрачених документів податкового та бухгалтерського обліку юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території чи після евакуації останньої на територію України.

Обліковий підхід до основних засобів, щоб користувачі фінансової звітності могли розуміти інформацію про інвестиції суб`єкта господарювання в його основні засоби та зміни в таких інвестиціях. Основні питання обліку основних засобів - це визнання активів, визначення їхньої балансової вартості та амортизаційних відрахувань, а також збитків від зменшення корисності, які слід визнавати у зв`язку з ними, визначено Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16).

Згідно із пунктом 6 МСБО 16, амортизація - це систематичний розподіл суми активу, що амортизується, протягом строку його корисної експлуатації; основні засоби - це матеріальні об`єкти, що їх: а) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей; б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду; сума, що амортизується, - це собівартість активу або інша сума, що замінює собівартість, за вирахуванням його ліквідаційної вартості; собівартість - це сума сплачених грошових коштів чи їх еквівалентів або справедлива вартість іншої форми компенсації, наданої для отримання активу на час його придбання або створення або (якщо прийнятно) сума, яку розподіляють на цей актив при первісному визнанні згідно з конкретними вимогами інших МСФЗ, наприклад, МСФЗ 2 «Платіж на основі акцій»; справедлива вартість - це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Таким чином, ураховуючи ці обставини, електронні відомості щодо первісної вартості, на які посилається відповідач в Акті перевірки, не мають ознак первинного документу бухгалтерського обліку, на підставі якого може бути здійснено розрахунок амортизації.

В той час, як ТОВ «Консалтингова компанія «Увекон» здійснено оцінку основних засобів AT «ДАТ «Чорноморнафтогаз» (визначено ринкову (справедливу) вартість згідно положень (стандартів) бухгалтерського обліку) станом на 01.07.2015 року, яку використано позивачем в якості первинного документа, що відображає відновлені дані про первинну вартість основних засобів або нематеріальних активів ДАТ «Чорноморнафтогаз», та яка за цих обставин не має ознак переоцінки.

Отже, відповідач дійшов помилкового висновку, що позивачем нараховано амортизацію у податковому обліку за період з 01.01.2016 року по 31.03.2019 року, яку визначено не із первісної вартості основних фондів, а висновки Акту перевірки в цій частині свідчать про протиправність повідомлення-рішення від 24.07.2019 №09702615140103, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 65 227 660 грн., в тому числі основний платіж - 52 182 128,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 13 045 532,00 грн.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у пункті 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає такими, що підлягає скасуванню у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 24.07.2019 року №09702615140103.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість, відповідачем не надано належних та достатніх доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовується його заперечення проти позову.

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 11.11.2019 року №1483, яка міститься у матеріалах справи, за подання позовної заяви до суду позивачем сплачено 19 210, 00 грн. що, з огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 9, 12, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 24.07.2019 року №09702615140103 повністю.

3. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» суму сплаченого судового збору у розмірі 19 210 грн. 00 коп. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (код ЄДРПОУ 00153117, адреса: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 26, оф. 505).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка 33/19, Київ 33, 01033, код ЄДРПОУ 43141267).

Повне рішення складено 23.12.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна