Рішення № 93787772, 22.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року м. Київ №640/2757/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації грошо-вого забезпечення;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.09.2018, а також надати довідку із помісячним розрахунком індексації за цей же період.

Позов обґрунтовано тим, що відмова відповідача у виплаті індексації грошового забезпечення є безпідставною, оскільки обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування та виплату такої індексації.

Відповідач подав відзив, в яком у просить відмовити в позові з наступних підстав. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексацію грошового забезпе-чення військовослужбовцям Збройних Сил України у 2016-2018р.р. не було. Листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 №248/1485 передбачено, що відповідно до ст. 51 БК України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення в межах фонду грошового забезпечення.

Позивач подав письмові пояснення, в яких, серед іншого, зазначив про не надання відповідачем жодного доказу на підтвердження того, що його фінансування не дозволяло проводити виплату індексації грошового забезпечення.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 31.08.2018 №479 звільнено полковника ОСОБА_1 з військової служби відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", наказом командира ВЧ А2330 від 13.09.2018 №174 (по стройовій частині) 13.09.2018 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, що підтверджується копією витягу з наказу від 13.09.2018 №174 (а.с. 10).

26 грудня 2018р. позивач звернувся до Генерального штабу Збройних Сил України із заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.09.2018, а також надати довідку із помісячним розрахунком індексації та базового місяця за цей же період.

У відповідь Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних сил України листом від 16.01.2019 №305/81 повідомлено позивачу про те, що відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та роз`яснення Мінсоцполітики від 04.07.2017 №220/5140 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Порядок не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди. Виділений у 2016-2018 рр. фінансовий ресурс для здійснення виплати грошового забезпе-чення військовослужбовцям органів військового управління (установ), які зараховані на фінансове забезпечення до Фінансового управління, в тому числі і позивачу, на день його звільнення не дозволяв проводити його індексацію. При цьому, як вбачається, позивачу не надіслано довідку із помісячним розрахунком індексації та базового місяця (а.с. 13).

Спірні правовідносини стосуються виплати індексації у зв`язку зі звільненням військо-вослужбовця з військової служби, а також видачі довідки із помісячним розрахунком такої індексації.

Статтею 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових дохо-дів населення" (далі - Закон №1282) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи насе-лення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демогра-фічних груп населення.

Статтею 4 цього Закону передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів насе-лення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові дохо-ди населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 6 Закону №1282 у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердже-ного постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, а зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Згідно з п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індекса-цією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; <...>.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціаль-ного страхування на відповідний рік.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує висновки Верховного Суду у подібних правовід-носинах, викладені у постанові від 05.02.2020 у справі №825/565/17, в якій зазначено таке:

"28. Тобто, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.

29. Верховний Суд наголошує, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

30. Так, положеннями Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. Тобто, мова йде про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

31. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у зв`язку із відсутністю відповідних видатків на проведення індексації грошового забезпечення вказані кошти ОСОБА_1 починаючи з липня 2015 року по серпень 2016 року не виплачувались.

32. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості доводів відповідача про відсутність коштів для виплати індексації грошового забезпечення, як належного доказу неможливості здійснення вказаних виплат.

33. Судами попередніх інстанцій встановлено також те, що відповідачем не надано суду доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується Чернігівський прикордонний загін, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні.

34. Обґрунтованим, на переконання колегії суддів є посилання суду апеляційної інстанції на положення статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільс-тва і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

35. У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

36. Пунктом 23 рішення у вказаній справі Європейського суду з прав людини вказано, що Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

37. Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

38. У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

39. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій щодо необхідності зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з липня 2015 року по серпень 2016 року є правильними.".

Враховуючи згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України наведений висновок Верховного Суду, беручи до уваги відсутність у справі доказів нарахування позивачу компенсації, суд відхиляє заперечення відповідача і вважає, що у межах спірних правовідносин відповідач допустив бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.09.2018, яка порушила майнові права позивача.

Оскільки відповідачем не вчинено дій щодо нарахування та виплати позивачу вказаної індексації, то наявні підстави, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 5, п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, для визнання такої бездіяльності протиправною і зобов`язання відповідача вчинити такі дії, а також зобов`язати відповідача надати позивачу довідку із помісячним розрахунком індексації за період з 01.01.2016 по 13.09.2018.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 139, 241-246, 257-263 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 .

2. Визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.09.2018.

3. Зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.09.2018.

4. Зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України надати ОСОБА_1 довідку із помісячним розрахунком індексації за період з 01.01.2016 по 13.09.2018.

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України;

03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 22990368.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко