Рішення № 93787642, 24.12.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року Чернігів Справа № 620/4750/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ( далі також – ГУ ПФУ, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Чернігівській області;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи: з 18.07.1988 по 28.09.1988; 29.09.1988 по 06.11.1988; 28.03.1989 по 30.04.1989; 31.08.1991 по 06.04.1992; 07.04.1992 по 23.02.1995; 30.05.1995 по 25.06.1996;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області призначити з 14.04.2020 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі статті 114 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, однак йому відмовлено за відсутністю необхідного страхового стажу підтвердженого документами, визначеними законодавством. Позивач вважає, що така відмова пенсійного органу є протиправною, оскільки спірний період роботи підтверджується записом у трудовій книжці та довідками, виданими підприємствами Луганської народної республіки.

Ухвалою суду від 26.10.2020 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач направив до суду відзив, в якому позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні, оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, загальний стаж у позивача становить 29 років 4 місяці 17 днів, спеціальний стаж -8 років 2 місяці 1 день, тобто відсутній необхідний трудовий стаж 10 років для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Перевальським РВ УМВС України в Луганській області 17.05.1999, місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 8-10).

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Ічнянської державної адміністрації Чернігівської області від 19.06.2018 № 0000245505 позивач взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа (а.с.10)

Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку№1 та надав такі документи:

- довідки філії «Шахта «НІКОНОР – НОВАЯ» Державного унітарного підприємства Луганської народної республіки «Центруголь» Міністерства топлива, енергетики та вугільної промисловості Луганської народної республіки (далі - «Шахта «НІКОНОР – НОВАЯ») від 27.07.2020 №271, №270, №272, №273, №274, №275,№276,№277,№116,№117 про підтвердження трудового стажу на шахті «Україна» п/о «Ворошиловградуголь» та шахті «Україна» п/о «Луганскуголь»; витяг з наказу №44 к від 20.07.1988 про прийняття на роботу; довідку про заробітну плату № 116 від 27.07.2020 (а.с.21-31);

- копія наказу шахта «Україна» від 04.07.1995 про затвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за списками №1,2 (а.с.33);

- копія протоколу шахти «Україна» п/о «Луганскуголь» № 1 від 03.03.1995 засідання атестаційної комісії з визначенню професій відповідно до Списку №1 (а.с.34-37);

- копію трудової книжки НОМЕР_2 , в якій містяться записи стажу роботи за спірний період (а.с.38-40).

За результатами розгляду заяви, відповідач надав відповідь, в якій відмовив позивачу у зарахуванні спірного періоду за відсутністю необхідного страхового стажу на пільгових умовах, підтвердженого документами, визначеними законодавством (а.с.11-12).

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення ст. 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV(у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закон № 1058-IV на пільгових умовах пенсія призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень вказаного Закону, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно із п. 1 ч.1ст. 8 Закону № 1058-ІVправо на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 ч. 1ст. 9 Закону № 1058-ІVвизначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

У відповідності до ст. 62 «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закону № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

З дослідженої трудової книжки позивача, копія якої знаходиться в матеріалах справи вбачається, що в ній належно відображено спірні періоди роботи позивача (а.с.38-40).

Суд зазначає, що страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у ст. 11 Закону № 1058-IV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Статтею 113 Закону№ 1058-IV передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі ч. 1 ст. 16 Закону № 1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч.2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону).

За таких обставин, суд вважає, що певний період стажу позивача не може бути не зарахований через відсутність інформації про сплату підприємством страхових внесків, оскільки не може впливати на право заявника на перерахунок пенсії.

Як вже встановив суд, позивачем до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 додано документи, видані підприємствами Луганської народної республіки на підтвердження стажу роботи позивачу у спірний період.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 09.12.2015 року пункт 20 наведеного Порядку доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України №1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно якого до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Донецьк Донецької області.

Дійсно, відповідно до ст. 9 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (далі - Закон № 1207-VII) ці довідки є недійсними і не створюють правових наслідків.

Однак, стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами....

Періоди, за які надано довідки, цілком відповідають періоду робот відображених у трудовій книжці, довідки містять усі необхідні реквізити та видані органами, що розташовані на тимчасово окупованій території, так званої ЛНР.

Отже, суд приймає до уваги довідку № 116 про заробітну плату для обчислення пенсії у період з 1991 року по 1996 рік, довідку №277 від 27.07.2020 про перейменування підприємства, довідки № 271, №270, №272, №273, № 274, №275 № 276 від 27.07.2020 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, виданих «Шахта «НІКОНОР – НОВАЯ», а тому позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи позивача: з 18.07.1988 по 28.09.1988; 29.09.1988 по 06.11.1988; 28.03.1989 по 30.04.1989; 31.08.1991 по 06.04.1992; 07.04.1992 по 23.02.1995; 30.05.1995 по 25.06.1996 підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах, задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням владних дискреційних повноважень є закон і справедливість.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Ради 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховує положення Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, а саме суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У свою чергу ч.2 ст.9 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії, визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд вбачає за можливе з метою належного та ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу періоду роботи на шахті «Україна» п/о «Ворошиловградуголь» та шахті «Україна» п/о «Луганскуголь»: з 18.07.1988 по 28.09.1988; 29.09.1988 по 06.11.1988; 28.03.1989 по 30.04.1989; 31.08.1991 по 06.04.1992; 07.04.1992 по 23.02.1995; 30.05.1995 по 25.06.1996 та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправною відмову (рішення) відповідача, то суд зазначає таке.

Пунктом 19 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Однак рішення про відмову у призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, в розумінні п.19 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідачем не приймалось, тому в цій частині позову слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У відповідності до вимог частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 420,40 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу періоду роботи на шахті «Україна» п/о «Ворошиловградуголь» та шахті «Україна» п/о «Луганскуголь»: з 18.07.1988 по 28.09.1988; 29.09.1988 по 06.11.1988; 28.03.1989 по 30.04.1989; 31.08.1991 по 06.04.1992; 07.04.1992 по 23.02.1995; 30.05.1995 по 25.06.1996.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.05.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420, 40 грн (чотириста двадцять грн) 40 коп., сплачений відповідно до квитанції № 26 від 19.10.2020.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , (фактичне проживання: АДРЕСА_3 ), рнокп НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул.П`ятницька, 83-А, м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Повний текст рішення виготовлено 24 грудня 2020 року.

Суддя І.І. Соломко