Ухвала суду № 93787588, 24.12.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 грудня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/2864/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Чернівецької обласної організації Політичної партії «Рідне місто» до Чернівецької міської територіальної виборчої комісії Чернівецького району Чернівецької області, голови Чернівецької міської територіальної виборчої комісії Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької міської територіальної виборчої комісії Чернівецького району Чернівецької області від 17.12.2020 р. про призначення першої сесії Чернівецької міської ради VIIІ скликання, яке оформлено постановою №73 від 16.12.2020 р.;

- визнати протиправними дії голови Чернівецької міської територіальної виборчої комісії Чернівецького району Чернівецької області Сімак А.О. щодо відкриття 18.12.2020 р. першого засідання першої сесії Чернівецької міської ради VIII скликання та інформування про підсумки виборів депутатів Чернівецької міської ради та Чернівецької міського голови;

- зобов`язати Чернівецьку міську територіальну виборчу комісію Чернівецького району Чернівецької області офіційно оприлюднити в порядку, визначеному статтею 282 Виборчого кодексу України, результати виборів депутатів Чернівецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Звертаючись до суд з даним позовом, посилаючись на ст. 273 КАС України, позивач вважає, що дана справа підлягає розгляду з особливостями визначеними цією статтею щодо провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій.

За приписами ст. 20 та ст. 196 Виборчого кодексу України виборчий процес закінчується після установлення результатів місцевих виборів та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів, а виборчий процес завершується через 15 днів після офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів у порядку, передбаченому цим Кодексом.

10.12.2020 року офіційно оприлюднені результати виборів депутатів Чернівецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області на перших місцевих виборах 25.10.2020 року шляхом публікації у місцевій газеті - "Молодий Буковинець", випуск 92. На офіційному сайті Чернівецької міської ради (http://chernivtsy.eu/portal/4/povidomlennya-chernivetskoyi-miskoyi-vyborchoyi-komisiyi-pro-rezultaty-vyboriv-deputativ-chernivetskoyi-miskoyi-rady-25-zhovtnya-2020-roku-mista-chernivtsiv-134795.html) опубліковано результати виборів депутатів до Чернівецької міської ради. Результати місцевих виборів до Чернівецької міської ради розміщено на офіційному сайті Центральної виборчої комісії.

З приводу заявленого позову суд зазначає, що питання скликання відповідною територіальною виборчою комісією першої сесії новообраної міської ради унормовується Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а не організацію і порядок проведення виборів та референдумів.

Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" першу сесію новообраної районної у місті, районної, обласної ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону.

Разом з тим, суд наголошує, що положеннями статті 273 КАС України та Виборчого кодексу України щодо територіальних виборчих комісій в частині проведення місцевих виборів, адміністративний суд здійснює контроль за дотриманням зазначеними комісіями виборчого законодавства України стосовно правовідносин, які виникли в межах виборчого процесу і стосувалися підготовки та проведення виборів.

При цьому, суд звертає увагу, що наразі законодавство та судова практика розмежовують виборчі спори та спори пов`язані з виборами. Зокрема, у постанові Пленуму ВАСУ від 01.11.2013 року № 15 роз`яснюється, що «юрисдикція адміністративних судів поширюється лише на спори стосовно правовідносин, які виникли в межах виборчого процесу і стосувалися підготовки та проведення виборів і які розглядаються за особливостями, встановленими спеціальними статтями КАС України щодо розгляду окремих категорій адміністративних справ. Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України, а тому визначення судової юрисдикції таких спорів та їх розгляд здійснюються в загальному порядку».

Отже, стосовно правовідносин, які виникають у сфері правового регулювання питань, пов`язаних з організацією роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування врегульовано не положеннями Виборчого кодексу України, а положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Таким чином, здійснення територіальними виборчими комісіями своїх повноважень, відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", не пов`язані з виборчим процесом, а тому такі позовні вимоги не підлягають розгляду з особливостями ст.273 КАС України.

Крім вищезазначених обґрунтувань, суд звертає увагу, що друга позовна вимога не відноситься до категорії справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, визначених ст. 273 КАС України, з наступних додаткових підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Виборчого кодексу України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є:

1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах;

2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів;

3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах;

4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом;

5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст. 273 КАС України передбачено, зокрема, що право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії).

Отже, ст. 273 КАС України встановлює право на оскарження до суду рішень, дій та бездіяльності саме виборчих комісій та членів цих комісій.

На підставі аналізу вказаних норм суд робить висновок, що голова виборчої комісії не є самостійним суб`єктом виборчого процесу та оскарження його дій у порядку ст. 273 КАС України не передбачено процесуальним законодавством. Попри вказане, зазначені дії голови виборчої комісії, як посадової особи (абз.4 ч.2 ст. 84 Виборчого кодексу України), можуть бути оскаржені в загальному порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Виборчого кодексу України виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Суд дійшов висновку, що із системного аналізу ст.ст. 20, 22, 196 Виборчого кодексу України, після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) результатів виборів закінчення виборчого процесу, оскарження рішень, дій чи бездіяльності територіальної виборчої комісії здійснюється в загальному порядку. Оскільки спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України.

Зважаючи на викладене суд застосовує загальні вимоги встановлені статтями 160, 161, 172 цього Кодексу для даної позовної заяви.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 8 ч.1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Відповідно до ч.1,2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі системного аналізу вказаних норм вбачається, що до завдання адміністративного судочинства відноситься захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача, внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень в позовній заяві зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Разом з тим, позивач у поданому позові не наводить обґрунтувань у чому полягає порушення його прав оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідачів.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд звертає увагу, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивачем подано адміністративний позов, який містить три вимоги немайнового характеру, однак, суд звертає увагу, що позивач не надав суду докази сплати судового збору.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи, оскільки позивачем не надано суду доказів сплати судового збору за поданий позов. Тому в суду є достатньо підстав для залишення заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:

- обґрунтування порушеного права, внаслідок рішень, дій чи бездіяльності відповідачів;

- докази сплати судового збору за 3 (три) вимоги немайнового характеру.

На підставі наведеного та керуючись статтями 122-123, 169, 248 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М. Брезіна