Ухвала суду № 93786980, 23.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

23 грудня 2020 р. справа № 623/3205/20

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , до Касаційного адміністративного суду (вул. Московська, буд.8, корп.5, м.Київ, 01029, про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органу державної влади,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з позовною заявою, з якій просить суд на підставі положень п.9 ч.2 ст.16 ЦК України стягнути з Касаційного адміністративного суду, на відшкодування завданої, порушенням його цивільних прав, моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування своєї позовної заяви позивач вказав, що внаслідок порушення його цивільних прав протиправними діями відповідача, йому спричинено значну моральну шкоду, за стягнення якої він звернувся до суду.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17.09.2020 року адміністративну справу №623/3205/20, з посиланням на пункт 2 частини 1 статті 29 КАС України, передано за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.

При цьому питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі судом не вирішено.

24.09.2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17.09.2020 року по справі №623/3205/20, в якій підкреслив, що звернувся до Ізюмського міськрайонного суду з цивільним позовом про стягнення з відповідача шкоди, спричиненої порушенням його цивільних прав.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30.11.2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17.09.2020 року по справі №623/3205/20 закрито, як таке, що було відкрито помилково.

16.12.2020 року справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду та згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №623/3205/20 передано на розгляд судді Панченко О.В.

Вирішуючи питання про відсутність законодавчо встановлених перешкод у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом, суддя виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Положеннями ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно положень ч.1 ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Суд зазначає, що позивачем в позові заявлено лише одну вимогу про стягнення з Касаційного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У цій справі позивачем оскаржуються спричинені йому відповідачем збитки у вигляді моральної шкоди, як розпорядника коштів, яким може бути не суб`єкт владних повноважень, а будь-яка установа чи організація, що проводить відрахування коштів з наявного джерела доходів.

За правилами п.1 ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

За приписами ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем позов про стягнення з відповідача завданої йому моральної шкоди не належить до юрисдикції адміністративних судів, а повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12 липня 2019 року №592/4622/17 (провадження №К/9901/34890/18).

Оскільки позивачем вимог про вирішення публічно-правового спору не заявлено, суддя дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 не може бути розглянута за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на те, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори про стягнення моральної шкоди у разі якщо позовні вимоги заявлені без вимог про вирішення публічно-правового спору, а тому спір про стягнення моральної шкоди віднесено до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Приймаючи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справи і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Окремо суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до ч.6 ст.170 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Роз`яснити позивачу, що розгляд та вирішення таких справ віднесено до юрисдикції загальних судів, в порядку цивільного судочинства, про що Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду сформовано однозначну позицію.

Таким чином у даному випадку позовна заява підлягає поверненню позивачу з додатками. Разом з тим, враховуючи, що позивачем подано позов до районного суду за правилами цивільного судочинства і матеріали справи сформовано Ізюмським районним судом, копія позовної заяви з додатками позивачу не повертається, а справа, після набуття даної ухвали законної сили підлягає поверненню до Ізюмського районного суду Харківської області.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст.170, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі №623/3205/20 за позовом ОСОБА_1 до Касаційного адміністративного суду про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органу державної влади.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції загального місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копія ухвали направити позивачу разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Панченко О.В.