Рішення № 93786592, 17.12.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2020 року м. Рівне №460/1368/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Сищук К.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Хмарук Ю.М.,

відповідача: представник Шеремета В.О., Горфінкель О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебідь Агро" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лебідь Агро» звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2019 № 00000540501, винесене Головним управлінням ДПС у Рівненській області щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 152 067 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ТОВ «Лебідь Агро» та «Кімонікс Інтернешнл Інк.» було укладено грантову угоду, на виконання якої ТОВ «Лебідь Агро» було придбано у ТОВ «Екокластерпроджект-ЕКП» обладнання для приготування корму для великої рогатої худоби SEKO SAM7 500/130 на суму 1 140 500,00 грн, в т.ч. ПДВ – 190 083,33 грн, що підтверджується видатковою накладною № 3 від 20.03.2019.

Попередня оплата у сумі 228 100 грн з ПДВ була сплачена позивачем 21.02.2019, а остаточний розрахунок у сумі 912 400 грн з ПДВ проведено 01.04.2019. Сплачений ПДВ у сумі 38 016,67 грн віднесено позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2019 року, а ПДВ у сумі 152 067,00 грн – до складу податкового кредиту за березень 2019 року.

Зазначає, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної посадовими особами Головного управління ДПС у Рівненській області, позивачу направлено податкове повідомлення-рішення від 25.10.2019 року № 00000540501, яким товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 152067 грн.

Вважає, що винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки винесене останнім з порушенням вимог закону. Стверджує, що право на податкову пільгу у вигляді звільнення від сплати ПДВ операцій із постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, надається виконавцям відповідних проектів, в той час як позивач є реципієнтом. Зазначає, що ним не було порушено вимог податкового законодавства щодо порядку віднесення сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту у відповідності з ст. 198 ПК України.

Ухвалою від 03.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 24.03.2020.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позов не визнає повністю, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі закону у зв`язку з недотриманням позивачем положень п. 197.11 ст. 197 ПК України, згідно з яким звільняються від оподаткування операції із постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Оскільки обладнання закуповувалось відповідачем за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги відповідно до грантової угоди, то такі операції звільнені від оподаткування податком на додану вартість, а тому віднесення позивачем ПДВ до складу податкового кредиту є неправомірним.

24.03.2020 судовий розгляд не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Нор У.М. у період з 24.03.2020 по 02.04.2020 у додатковій соціальній оплачуваній відпустці та 03.04.2020 у щорічній оплачуваній відпустці.

Ухвалою суду від 06.04.2020 підготовче судове засідання відкладено до 29.04.2020.

Ухвалою суду від 29.04.2020 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи до 27.05.2020.

27.05.2020 розгляд справи відкладено до 24.06.2020, яке в подальшому відкладено до 22.07.2020.

Ухвалою суду від 22.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.08.2020.

Ухвалою суду від 28.09.2020 розгляд справи відкладено до 13.10.2020.

13.10.2020 ухвалою суду постановленою без виходу до нарадчої кімнати судовий розгляд відкладено до 04.11.2020.

04.11.2020 розгляд справи відкладено до 09.12.2020.

У судовому засіданні 09.12.2020 оголошено перерву до 17.12.2020.

У судовому засіданні, призначеному на 17.12.2020, позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, з`ясувавши обставини справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно наказу від 16.09.2019 № 137 Головного управління ДПС у Рівненській області головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних та інших галузей економіки, у сфері матеріального виробництва, торгівлі, послуг, фінансових установ та платників відокремлених управлінь управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Рівненській області Горфінкелєм Олександром Григоровичем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Лебідь Агро» з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ «Екокластерпроджект-ЕКП» за березень 2019 року. За результатами перевірки складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 30.09.2019 № 97/17-00-05-01/37417269, яким встановлено порушення ТОВ «Лебідь Агро» п. 11.197 статті 197 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено податок на додану вартість за березень 2019 р. на суму 152 067,0 грн

ТОВ «Лебідь Агро» були подані заперечення на акт перевірки до Головного управління ДПС у Рівненській області від 15.10.2019. Листом від 23.10.2019 № 1713/10/17-00-15-01 відповідач відхилив заперечення товариства та виклав п. ІV акту перевірки в такій редакції:

Перевіркою встановлено порушення п. 11.197 статті 197, та п. «б» ст. 198.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями та відповідно завищено податковий кредит по податку на додану вартість за березень 2019 р. на суму 152067,0 грн.

25.10.2019 відповідачем винесено щодо товариства податкове повідомлення-рішення № 00000540501, яким товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 152067 грн. ТОВ «Лебідь Агро» подало скаргу до Державної податкової служби України від 20.11.2019 за вих. № 65, якою просило винесене податкове повідомлення-рішення скасувати.

Рішенням про результати розгляду скарги від 21.01.2020 № 2503/6/99-00-08-05-02-06 ДПС України залишено без змін податкове повідомлення-рішення, винесене ГУ ДПС у Рівненській області від 25.10.2019 № 00000540501, а скаргу ТОВ «Лебідь Агро» - без задоволення. Рішення отримано позивачем 29.01.2020.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лебідь Агро» звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам сторін суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 197.11 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції із:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу».

З огляду на викладене, постачання послуг на митній території України, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана у встановленому законодавством порядку, звільняється від оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до статті 3 ПК України, податкове законодавство України складається з Конституції України, цього Кодексу, Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з пунктом а) статті 1 Угоди між Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво від 07.05.1992 товари, поставки та інше майно, що надаються або використовуються у зв`язку з програмами допомоги Сполучених Штатів, можуть імпортуватися, експортуватися або використовуватися в Україні із звільненням від будь-яких тарифів, зборів, мит, податків на імпорт та інших аналогічних податків або зборів, що накладаються Україною або будь-якою її організацією.

Згідно реєстраційної картки проекту (програми) № 3524-14 від 19.07.2019 у рамках Угоди між Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво від 07.05.1992 в Україні реалізовується проект «Програма підтримки аграрного і сільського розвитку» («Агросільрозвиток»), який зареєстровано 12.12.2016 за № 3524. Згідно реєстраційної картки проекту (програми): виконавцем проекту є Chemonics International, Inc.; бенефіціар: Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Згідно додатку до реєстраційної картки проекту реципієнтами є 53 суб`єкти, в тому числі ТОВ «Лебідь Агро» (п. 46 переліку).

Згідно свідоцтва про акредитацію виконавця проекту міжнародної технічної допомоги № 78, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Кімонікс Інтернешнл Інк. є акредитованим виконавцем проекту (програми) «Програма підтримки аграрного і сільського розвитку» («Агросільрозвиток»).

Між ТОВ «Лебідь Агро» (грантоотримувачем) та «Кімонікс Інтернешнл Інк.» 06.12.2018 заключено грантову угоду «Платформа промислового вирощування молодняку ВРХ на базі ТОВ «Лебідь Агро» №G2-36.

Дата вступу гранту у дію: 06.12.2018 (п. 6).

Дата закінчення дії гранту: 06.12.2019 (п. 7).

Остаточний затверджений бюджет гранту надається в Додатку 1; загальна сума зобов`язань Кімонікс у гривні за цим грантом становить: 3 997 574 грн (п. 9).

Згідно п. 8 грантової угоди «Опис діяльності за грантом»: Опис діяльності (проекту) наданий у Додатку 1 до цього Договору.

Згідно п. 14 «Мета гранту»: Грантоотримувач погоджується, що фінансування, надане у рамках цього договору, буде використано винятково для досягнення запропонованого опису діяльності, як зазначено у пункті 8.

Згідно п. 17 грантової угоди «Умови оплати»: Оплата Грантоотримувачу буде здійснена після успішного завершення визначених етапів роботи, що окреслені в таблиці у пункті 10 «Графік виплат за виконані етапи роботи». Грантоотримувач подає Форму платіжної вимоги на оплату виконаного етапу роботи (міститься у Додатку 6) на розгляд та затвердження Кімонікс, яка підтверджуватиме завершення етапу роботи та міститиме платіжну вимогу.

Згідно Додатку 1 гранту передбачено закупівлю обладнання, в тому числі кормозмішувач SEKO SAM7 500/11, всього на суму: кошти гранту 3 997 547 грн; кошти заявника 799 509 грн.

Як стверджує позивач, кошти заявника, про які йдеться в додатку в розмірі 799 509 грн, були передбачені на сплату ПДВ в складі вартості обладнання, оскільки вказана сума становить 20 % від 3 997 547 грн (кошти гранту).

Згідно видаткової накладної № 3 від 20.03.2019 ТОВ «Лебідь Агро» придбало у ТОВ «Екокластерпроджект-ЕКП» обладнання для приготування корму для великої рогатої худоби SEKO SAM7 500/130 на суму 1 140 500,00 грн, в т.ч. ПДВ – 190 083,33 грн.

На підставі рахунку № 03 від 20.02.2019 ТОВ «Лебідь Агро» здійснило попередню оплату товару у розмірі 20 % на суму 228 100 грн з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 1066 від 21.02.2019.

На підставі рахунку № 10 від 01.04.2019 ТОВ «Лебідь Агро» перерахувало для ТОВ «Екокластерпроджект-ЕКП» кошти у сумі 912 400 грн з ПДВ в якості оплати за обладнання, що підтверджується платіжним дорученням № 1177 від 01.04.2019.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №153 затверджено Порядок залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, який передбачає окрім іншого і правила застосування податкових пільг та механізм контролю їх застосування (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку міжнародна технічна допомога може залучатись у вигляді:

будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні;

робіт і послуг;

прав інтелектуальної власності;

фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті;

інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій.

Відповідно до пунктів 11-13 Порядку (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) проекти (програми) підлягають обов`язковій державній реєстрації.

Державна реєстрація проектів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Державна реєстрація проектів (програм) провадиться Мінекономіки.

Державна реєстрація проекту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проекту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, яка підписується уповноваженою особою Мінекономіки, засвідчується печаткою Міністерства та видається заявникові з надсиланням копії бенефіціарові протягом п`яти робочих днів від дати прийняття рішення про проведення державної реєстрації проекту (програми). Одночасно з видачею реєстраційної картки проекту (програми) робиться відповідний запис у реєстрі проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, та розміщується план закупівлі на офіційному веб-сайті Мінекономіки (крім інформації, що становить комерційну таємницю) (пункт 18 Порядку).

Проекти (програми) підлягають перереєстрації у разі зміни донора, виконавців, реципієнтів, бенефіціара, назви, цілей, змісту, кошторисної вартості, строків виконання проекту (програми), подання плану закупівлі (пункт 21 Порядку).

У разі виникнення необхідності в реалізації права на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України, Мінекономіки надсилає у п`ятиденний строк після реєстрації проекту (програми) ДФС копію реєстраційної картки проекту (програми) та один примірник плану закупівлі в електронному та паперовому вигляді з метою інформування про наявність податкових пільг, передбачених законодавством та міжнародними договорами України в рамках реалізації проектів (програм).

Мінекономіки подає щокварталу ДФС відомості про державну реєстрацію (перереєстрацію або анулювання рішення про реєстрацію) проектів (програм) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Виконавець, що реалізує право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов`язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об`єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові державної податкової служби, в якому перебуває на обліку як платник податків, та в копії Мінекономіки інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку. У разі коли виконавцем є юридична особа - нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові державної податкової служби за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Мінекономіки.

Реципієнт, що реалізує право на податкові пільги в рамках проведення операцій, пов`язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об`єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему, щомісяця до 20 числа подає в письмовому та електронному вигляді органові державної податкової служби, в якому перебуває на обліку як платник податків, та в копії Мінекономіки інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку (пункт 23 Порядку).

Зі змісту вищевказаних положень Порядку слідує, що право на податкові пільги реалізує саме виконавець проекту, тоді як право реципієнта на реалізацію податкових пільг передбачене лише для випадків проведення операцій, пов`язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об`єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему.

Позиція представника відповідача, висловлена у додаткових поясненнях по справі, про те, що у даному випадку ТОВ «Лебідь Агро» є виконавцем проектом, не підтверджується матеріалами справи.

Згідно з пунктом 34 Порядку підтвердженням статусу виконавця (юридичної особи - нерезидента) як такого, що забезпечує реалізацію проекту (програми) відповідно до положень міжнародного договору України є свідоцтво про акредитацію виконавця (юридичної особи - нерезидента) проекту (програми) міжнародної технічної допомоги, яке видається на строк дії договору (контракту) або проекту (програми). Відповідно до пункту 33 Порядку акредитація виконавця (юридичної особи - нерезидента) підтверджується свідоцтвом за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку, яке підписується заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України чи іншою уповноваженою особою Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки Порядком визначено, що статус виконавця проекту підтверджується свідоцтвом про акредитацію виконавця, а згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про акредитацію виконавця проекту міжнародної технічної допомоги № 78, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, акредитованим виконавцем проекту (програми) «Програма підтримки аграрного і сільського розвитку» є Кімонікс Інтернешнл Інк., аргументи відповідача про те, що ТОВ «Лебідь Агро» повністю підпадає під визначення «виконавець», передбачене абз. 3 п. 2 Порядку, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлгає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит – це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу наведених правових норм слідує, що підставою для включення покупцем відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є податкова накладна, належним чином оформлена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, митна декларація або ж інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

Згідно матеріалів справи, при придбанні обладнання за перевіряємий період (березень 2019 року) платником податку – ТОВ «Екокластерпроджект-ЕКП» було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 20.03.2019 на суму 152 067,00 грн, про що свідчить квитанція № 1 про її отримання.

Враховуючи вище викладене, оскільки ТОВ «Лебідь Агро» при придбанні у ТОВ «Екокластерпроджект-ЕКП» обладнання було сплачено вартість обладнання з урахуванням податку на додану вартість, то відповідна сума ПДВ підлягає включенню до складу податкового кредиту позивача на підставі належним чином оформленої та зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 4 від 20.03.2019. Доказів порушення вимог законодавства щодо оформлення чи скасування реєстрації податкової накладної № 4 від 20.03.2019 відповідачем не надано.

Окрім того, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Відповідно до пункту 30.9 статті 30 ПК України податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

Згідно з положеннями пунктів 30.7, 30.8 статті 30 ПК України контролюючі органи складають зведену інформацію про суми податкових пільг юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та визначають втрати доходів бюджету внаслідок надання податкових пільг.

Контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі.

З позиції відповідача щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання обладнання, яке було закуплено ТОВ «Лебідь Агро» у ТОВ «Екокластерпроджект-ЕКП» в рамках виконання грантової угоди, слідує не лише неправомірність віднесення позивачем сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту, але й неправильність визначення продавцем (ТОВ «Екокластерпроджект-ЕКП») податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість та, відповідно, необхідність повернення сплачених сум ПДВ з бюджету.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 26.06.2014 у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10) зазначив, що «перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто «справедливого співвідношення» між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини».

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» (заява N 803/02) наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

На переконання суду, у даному випадку зменшення податного кредиту позивачу за обставин, коли учасники господарської операції не реалізовували права на податкову пільгу у вигляді звільнення від сплати ПДВ, а, навпаки, нарахували та сплатили податкове зобов`язання до бюджету (тоді як в розумінні статті 30 ПК України використання податкової пільги розцінюється як втрата доходів бюджету), становить непропорційне втручання у право позивача на мирне володіння своїм майном та суперечить інтересам суспільства, яке зацікавлене в надходженні податків до бюджету.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 00000540501 від 25.10.2019.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує, що за подання адміністративного позову позивачем сплачено 2281,02 грн судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 2177 від 21.02.2020.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягає судовий збір у сумі 2281,02 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебідь Агро" (35809, Рівненська область, Острозький район, с. Вельбівно, вул. Гагаріна, 73, код ЄДРПОУ 37437269) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська,12, код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 25.10.2019 №00000540501.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебідь Агро" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2281,02 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 24 грудня 2020 року.

Суддя У.М. Нор