Рішення № 93786264, 23.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11529/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведені перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) на пенсіонерку ОСОБА_1 у розмірі 88% відповідної суми грошового забезпечення;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити, відповідно до довідки наданої ліквідаційною комісією ГУМВС України в Одеській області про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) на пенсіонерку ОСОБА_1 , перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 88% сум грошового забезпечення і провести її виплату в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (з 01.01.2016 р.).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачкою зазначено про те, що з квітня 2002 року вона є пенсіонеркою органів внутрішніх справ України; перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Відповідно до ч. 2 ст. 13 вказаного Закону, за вислугу 31 рік розмір пенсії позивачці був встановлений у розмірі 88% від суми грошового забезпечення, обчисленого згідно частини третьої статті 43 цього Закону.

21 лютого 2018 року Постановою Кабінету Міністрів України № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» був визначений механізм збільшення пенсійного забезпечення колишнім працівникам міліції - пенсіонерам ОВС, зокрема частиною першою пункту 3 Постанови № 103 визначено «Перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року».

Як зазначає позивач, відповідно до Постанови №103 ліквідаційною комісією ГУМВС України в Одеській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області була надана довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). Розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою ОСОБА_1 було визначено у загальній сумі 8270, 96 грн.

Однак, як вказує позивач, на підставі цієї довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області про розмір грошового забезпечення, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області обчислило розмір її пенсії, виходячи з 70% грошового забезпечення, в результаті чого основний розмір пенсії зменшився.

Не погоджуюсь із вказаним зменшенням відсоткового розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення, позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку її пенсії у основному відсотковому розмірі з грошового забезпечення, який був встановлений при первинному нарахуванні пенсії, а саме виходячи з 88% грошового забезпечення.

Натомість, відповідач протиправно, як вважає позивач, відмовив у здійсненні зазначеного перерахунку, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Так, позивач вважає, що відсоткове співвідношення, встановлене ст. 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” вже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. Тому при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, застосування меншого показника при перерахунку пенсії є протиправним, як тому, що даний показник може бути застосованим лише до призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

З урахуванням викладеного, позивач стверджує, що Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області при перерахунку її пенсії незаконно знизило відсотковий основний розмір пенсії з 88% до 70% грошового забезпечення, що є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у мене прав і свобод, що призвело до невірного (заниженого) визначення розміру пенсії, та порушення прав позивача на пенсію, гарантоване ст. 46 Конституції України.

Також позивач вказує, що зменшення процентного розміру основної пенсії суперечить чинному законодавству та правовій позиції Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, у якій Верховний Суд зазначив, що розмір основної пенсії, розрахований при її призначенні з обліком вислуги років, являється незмінним.

Ухвалою суду від 03 листопада 2020 року адміністративний позов було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю вимогам ч. 5 ст. 160 КАС України.

Ухвалою суду від 23 листопада 2020 року, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з розглядом справи без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України.

Ухвалою від 23 листопада 2020 року суд витребував від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в частині, що стосується предмету спору, для долучення до матеріалів справи.

22 грудня 2020 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву.

23 грудня 2020 року відповідачем через канцелярію суду, на виконання ухвали суду про витребування доказів, надано належним чином засвідчені копії письмових доказів з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідач зазначив, що позивачу з 02.04.2002 року призначено пенсію за вислугу 31 рік у розмірі 88 % грошового забезпечення. В подальшому, під час перерахунку пенсії Позивача, з урахуванням змін внесених до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262), пенсія Позивача була перерахована та основний розмір пенсії склав 88 % грошового забезпечення. Тобто 88 % є перерахованим, а не призначеним розміром пенсії позивача.

З цих підстав, відповідач стверджує, що 88 % грошового забезпечення – це перерахований розмір пенсії позивача, а не призначений, натомість правова позиція Верховного Суду у зразковій справі № 240/5401/18 визначає, що незмінним є розмір відсотку, визначений саме під час призначення пенсії.

Також відповідач вказує на те, що у березні 2018 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції” від 11.11.2015 №988 та постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” № 103 від 21.02.2018 було проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням основного розміру грошового забезпечення у розмірі 70%.

Як зазначає відповідач, відсотковий розмір пенсії було зменшено, оскільки 01.05.2014 набули чинності зміни, внесені Законом України №1166-УІІ від 27.03.2014 “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України”, до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ. Зазначеним Законом ст. 13 Закону №2262 викладено в такій редакції: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, встановлено у розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Враховуючи, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11,11.2015 №988, право на перерахунок пенсії Позивача у зв`язку зі зміною посадового окладу виникло 01.01.2016, основний розмір грошового забезпечення встановлено у розмірі 70%, відповідно до вимог діючого на цей час законодавства.

Як вважає відповідач, вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії. Позивач отримує пенсійні виплати, сума яких не зменшилась, право на перерахунок пенсії реалізовано.

З цих підстав відповідач вважає, що перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій управління та задоволення позову відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З огляду на заявлені позивачем вимоги, справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Справи, визначені частиною першою статті 263 КАС України, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою статті 263 КАС України, заявами по суті справи є позов та відзив.

З урахуванням вищенаведеного, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження 23 грудня 2020 року, в межах строку встановленого частиною першою статті 263 КАС України.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером МВС, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; пенсійна справа № 18350-МВС; пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 ; пенсію призначено з 02.04.2002 року. Основний розмір пенсії за вислугу 31 рік: 85 % грошового забезпечення.

В подальшому, основний розмір пенсії за вислугу років (31 рік) позивачу було перераховано та до 01.01.2018 року складав 88 % грошового забезпечення.

23 березня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року. Підставою перерахунку зазначено: постанова КМУ № 988, постанова КМУ №103 від 21.02.2018 року пункт 3, перерахунок з 01.01.2016 року.

Згідно вказаного перерахунку, пенсія позивача за вислугу років перерахована із урахуванням таких складових та сум грошового забезпечення:

- посадовий оклад - 2900,00 грн.;

- оклад за військове звання – 2200, 00 грн.;

- процентна надбавка за вислугу років 50 % - 2550, 00 грн.;

- надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами 15% 15% - 435,00 грн.;

- премія – 2, 3 % - 185, 96 грн.

Усього – 8270, 96 грн.

Основний розмір пенсії: 70 % грошового забезпечення (вислуга років 31).

Перерахунок пенсії проведений на підставі довідки Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області № 18350 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), виданої ОСОБА_1 про те, що відповідно до постанови КМУ від 15.11.2015 року № 988, постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на січень 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського (начальник сектору ГУНП) у загальному розмірі складає 8270, 96 грн. (посадовий оклад - 2900,00 грн.; оклад за військове звання – 2200, 00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 50 % - 2550, 00 грн.; надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами 15% 15% - 435,00 грн.; премія – 2, 3 % - 185, 96 грн.).

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 письмово звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з проханням здійснити перерахунок та подальшу виплату пенсії з 01.01.2016 року у розмірі 88 грошового забезпечення, який було встановлено на час призначення їй пенсії.

На звернення позивача, листом від 22 жовтня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області повідомлено, що умови та розміри перерахунку пенсій, здійсненого з 01.01.2018 колишнім військовослужбовцям, були передбачені пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, пункти 1 і 2 Постанови № 103 визнані протиправними та нечинними. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088 “Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян” зазначені пункти виключені.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Враховуючи викладене, а також, що бюджетні асигнування з Державного бюджету України не збільшувались, після набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, з метою збереження соціального захисту військовослужбовців, перераховані пенсії виплачуються в розмірах, що склались на день набрання законної сили судовим рішенням. До законодавчого врегулювання вказаного питання підстави для перерахунку пенсій відсутні (а.с. 15-16).

Вважаючи своє право порушеним діями відповідача при перерахунку пенсії з 01.01.2016 року зі зменшенням її основного розміру з 88 % до 70 % грошового забезпечення, позивачка звернулась до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 02.04.2002 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Підставою позову стало зменшення позивачу з 01 січня 2016 року розміру пенсії за вислугу років з 88 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення, у зв`язку з перерахуванням пенсії на умовах та розмірах передбачених постановою КМУ від 21.02.2018 року №103.

Відповідно до положень статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (у редакції від 17.01.2002 року, чинній на момент призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

Відповідно до положень статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Пунктом 1, 2 Порядку №45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (пункт третій Порядку №45).

Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

11.11.2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, відповідно до якої, серед іншого, затвердив тарифні оклади за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів поліцейських. Ця постанова набрала чинності 02.12.2015 та застосовується з дня набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію” (07.11.2015).

21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова №103). Цією постановою на виконання частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” постановлено з 1 січня 2016 року перерахувати особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) пенсії, призначені на підставі Закону № 2262-XII, виходячи з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. При цьому розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Згідно з абзацом 2 пункту 3 Постанова №103 виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу пенсія була призначена 02.04.2002 року за вислугу 31 рік у розмірі 85% грошового забезпечення та перерахована, а фактично перепризначена, у зв`язку зі зміною законодавства, за вислугу 31 рік у розмірі 88% грошового забезпечення.

Так, 29.04.2006 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців” від 04.04.2006 № 3591-IV, яким з 01.01.2007 року внесено зміни до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Зокрема, частину другу статті 13 Закону № 2262 викладено в такій редакції: “Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів”.

Враховуючи викладене, суд виходить з того, що в межах спірних правовідносин позивачу – ОСОБА_1 при вислузі 31 рік призначено пенсію відповідно до ст. 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 88 % відповідних сум грошового забезпечення.

Відтак, суд не приймає доводи відповідача про те, що призначений розмір пенсії позивача становить 85 %, а не 88 % грошового забезпечення, тому його (позивача) вимоги щодо перерахунку пенсії у розмірі 88 % грошового забезпечення є безпідставними.

Стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011 р., до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80".

Пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.05.2014 р., до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "80" замінено цифрами "70".

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Разом із тим застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законом України від 27.03.2014 р. №1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод (права на пенсію в розмірі 90% розміру грошового забезпечення).

Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Так, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, зміна максимального розміру пенсії після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку на підставі довідки.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб” на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні по зразковій справі № 240/5401/18 від 04 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.

Вирішуючи спір по суті, Верховним Судом констатовано, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

При вирішенні спору Верховним Судом зроблено висновок про те, що внесені Законом № 3668-VI та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VI та Закону № 1166-VII не зазнала.

У справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області предмет спору стосується зменшення відсоткового значення розміру пенсії особі, що раніше проходила службу в органах внутрішніх справ та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії з 1 січня 2016 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв`язку поширенням на цю категорію осіб норм грошового забезпечення поліцейських (за прирівняною посадою) відповідно до Постанови КМУ №988 від 11.11.2015 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”.

Суд зазначає, що ця справа не є типовою щодо зразкової справи №240/5401/18 (№Пз/9901/58/18).

Водночас, при прийнятті рішення суд враховує викладені в постанові №240/5401/18 (№Пз/9901/58/18) Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 висновки щодо застосування ст.ст. 13, 63 Закону № 2262-ХІІ, а також Порядку №45 та Постанови №103 до правовідносин, що виникають в процесі перерахунку пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, оскільки вказані норми регулюють й спірні правовідносини у цій справі.

У відповідності з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в даній частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру його пенсії з 88 % до 70 % грошового забезпечення, які були допущені під час перерахунку з 01.01.2016 року.

Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: - визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; - визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; - інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, для належного захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок з 01.01.2016 року пенсії позивача у розмірі 88 % відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2016 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Саме такий судовий захист суд вважає ефективним.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, адміністративний позов підлягає задоволенню з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України (зміна у формулюванні позовних вимог).

Змінюючи формулювання позовних вимог у резолютивній частині рішення, суд виходить із того, що перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області № 18350 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), виданої ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ від 15.11.2015 року № 988, постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на січень 2016 року, не становить предмету спору та не заперечується сторонами, тому підстави для зобов`язання відповідача врахувати при перерахунку вказану довідку відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, а при формулюванні резолютивної частини рішення слід обрати спосіб, що призведе до ефективного відновлення прав позивача шляхом зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 291, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 88 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення, які були допущені під час перерахунку з 01.01.2016 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88 % відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2016 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83).

Суддя О.В. Глуханчук

.