Рішення № 93786131, 23.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11015/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Завод Чорноморполіграфметал» (65098, м. Одеса, вул. Привозна, 1, Застава-2; код ЄДРПОУ 00383708) Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними дій щодо невизнання зареєстрованих податкових декларацій, зобов`язання утриматись від дій, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Завод Чорноморполіграфметал» (далі - ПРАТ «Завод Чорноморполіграфметал») до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області з невизнання зареєстрованих податкових декларацій: уточнюючої декларації від 19.03.2019р. №9301018640, уточнюючої податкової декларації від 04.09.2018р. №9186360427, звітної декларації на 2019р. від 13.02.2019р. за №901966271;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області утриматися від дій з невизнання зареєстрованих податкових декларацій: уточнюючої декларації від 19.03.2019р. №9301018640, уточнюючої податкової декларації від 04.09.2018р. №9186360427, звітної декларації на 2019р. від 13.02.2019р. за №901966271.

Ухвалою від 26.10.2020 р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (ст. 262 КАС України); встановлено, що справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії відповідача щодо невизнання зареєстрованих податкових декларацій: уточнюючої декларації від 19.03.2019р. №9301018640, уточнюючої податкової декларації від 04.09.2018р. №9186360427, звітної декларації на 2019р. від 13.02.2019р. за №901966271 є протиправними та суперечать приписам п. 48.7 ст. 48 ПК УКраїни; порушують право позивача самостійно обчислювати податкові зобовязання, що передбачено п. 54.1 ст. 54 ПК України; платником податків уточнюючі податкові декларації за 2017 та 2018 рік та звітну податкову декларацію за 2019р. складено з дотриманням ст. 48 ПК України, які були прийняті та зареєстровані відповідно до п.п. 49.8, 49.9 ст. 49 ПК України. Посилання відповідача на приписи п. 48.7 ст. 48 ПК України не може бути правовою підставою для невизнання зареєстрованих податкових декларацій податковою звітністю, оскільки вказана норма не визначає жодних обов`язків платника податків, а відтак не може бути порушена. Дії відповідача щодо невизнанння зареєстрованих податкових декларацій суперечать вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № ЕП/21826/20 від 20.11.2020р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що згідно даних ІТС «Податковий блок» платником - ПРАТ «Завод Чорноморполіграфметал» (код ЄДРПОУ 00383708) задекларовано використання земельної ділянки площею 5,7149 га на підставі державного акту на право постійного користування П-ОД №004035 від 30.05.1999 р. за реєстраційним номером запису в Книзі державних актів на право постійного користування землею №61. Ставка земельного податку - 5%, цільове використання - під експлуатацію виробничої площі заводу. За результатами проведеного аналізу поданої податкової звітності по платі за землю за 2017-2019 рр. встановлено, що при обчислені суми земельного податку не виконуються вимоги рішень Одеської міської ради «Про встановлення ставок земельного податку в м. Одесі» від 10.06.2015 р. №6762-VII, від 14.12.2017 р. №2766-VII в частині визначення категорії земельної ділянки та ставки земельного податку.

На думку відповідача, дані податкових декларацій свідчать про те, що у 2017 роді ПРАТ «Завод Чорноморполіграфметал» взагалі не використовувало земельну ділянку, у 2018 р. використовувалась земельна ділянка лише протягом пяти місяців (з 01.01.2018р. по 31.05.2018р., а у 2019р. виробничу площу заводу було перетворено на ріллю). У зв`язку з порушенням п.48.7 ст. 48 ПК України уточнюючі декларації від 19.03.2019р. за №9301018640 та від 04.09.2018р. за №9186360427, а також звітна декларація на 2019р. подана 13.02.2019р. за №9019662711 не визнано як податкову звітність, про що позивача повідомлено листом від 22.05.2019р. (вих. №10900/10/15-32-51-06).

25.11.2020р. (вх. № 50078/20) від позивача надійшла відповідь на відзив.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

04.09.2018р. ПРАТ «Завод Чорноморполіграфметал» подано уточнюючу податкову декларацію з земельного податку за 2018 рік, яка була зареєстрована контролюючим органом за №9186360427 (а.с. 8-10).

18.05.2020р. (вих. №9404/10/15-32-51-04-04) Головним управлінням ДПС в Одеській області на запит ПРАТ «Завод Чорноморполіграфметал» від 13.05.2020р. (вих. №19) щодо надання акта звірки з нарахування та сплати земельного податку за 2018 рік повідомлено, що позивачем задекларовано річну суму земельного податку (з урахуванням уточнюючої податкової декларації за М9186360427 від 04.09.2018р.) за кодом класифікації доходів - 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб», у сумі 1437141,79 грн., сплачено за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018р. - 1642447,76 грн.» (а.с. 11-12).

19.03.2019р. ПРАТ «Завод Чорноморполіграфметал» подано уточнюючу податкову декларацію з земельного податку за 2017 рік, яка прийнята контролюючим органом у цей же день та зареєстрована за №9301018640 (а.с. 13-18).

13.02.2019р. ПРАТ «Завод Чорноморполіграфметал» подано звітну (річну) податкову декларацію з земельного податку за 2019 рік, яка прийнята контролюючим органом та зареєстрована за №9019662711 (а.с. 19-23).

06.08.2020р. (вих. № 14930/10/15-32-51-04-04) Головним управлінням ДПС в Одеській області на запит ПРАТ «Завод Чорноморполіграфметал» від 06.07.2020 р. (вих.№ 42) щодо розбіжностей між даними його бухгалтерського, податкового обліку та даними інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків з бюджетом з податку на землю повідомлено, що у зв`язку з порушенням п.48.7 ст. 48 ПК України уточнюючі декларації від 19.03.2019 р. №9301018640 та від 04.09.2018 р.№9186360427, а також звітна декларація на 2019 р.подана 13.02.2019 р. за №9019662711 не визнано як податкову звітність (а.с. 24-28).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 48.1- 48.2 ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Порядок подання податкової звітності до контролюючого органу визначається ст. 49 ПКУкраїни.

Пунктом 49.1 ст.49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 ст. 49 ПК України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відповідно до п. 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Пунктом 49.11 ст.49 ПК України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання;

49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною;

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 статті 48 Податкового кодексу України передбачено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Підпунктом 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Відповідно до п.48.7 ст.48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Зміст наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що одержавши від платника податків податкову звітність, контролюючий орган зобов`язаний перевірити наявність у ній реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, та прийняти одне з двох рішень: або прийняти податкову звітність, або відмовити у її прийнятті, одночасно повідомивши платника податків про причини відмови.

Таким чином умовою, з якою чинне податкове законодавство пов`язує можливість прийняття або неприйняття податкової звітності, є наявність або відсутність у ній обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ст. ПК України.

Податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію у разі її складання з дотриманням вимог статті 48 ПК України, оскільки прийняття податкової звітності є обов`язком контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові № 810/1570/16 від 31.07.2018 року.

Отже, ст. 49 ПКУкраїни передбачає вичерпний перелік дій, які зобов`язаний вчинити податковий орган у разі подання платником податків податкової декларації з ПДВ, зокрема прийняти або відмовити у прийнятті податкової звітності.

При цьому, податковий орган не має повноважень щодо надання платнику податків будь-яких роз`яснень щодо поданої ним податкової звітності з ПДВ, а також не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, у разі її складання з дотриманням вимог статті 48 ПК України, оскільки прийняття податкової звітності є обов`язком контролюючого органу.

За змістом п. 49.11 ст. 49 ПК України, підставою для відмови у прийнятті податкової звітності є виключно допущення платником податків порушень вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу при її заповненні, тобто відсутність в ній обов`язкових реквізитів.

Перелік підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у прийнятті податкової декларації носить виключний характер та розширеному тлумаченню не підлягає.

Податковий орган зазначив, що у період 2017-2019 р.р., за інформацією наявної бази ІТС «Податковий блок», позивачем подано податкові декларації по платі за землю (земельний податок): 2017 рік - типу «звітна» податкова декларація від 17.02.2017р. за №9022480783 та задекларовано річну суму земельного податку - 2 463 671,64 грн.; 2017 рік - типу «уточнююча» податкова декларація від 19.03.2019р. за №9301018640 та зменшено податкові зобов`язання до - 0,00грн.; 2018 рік - типу «звітна» податкова декларація від 19.02.2018р. за №9024506632 та задекларовано річну суму земельного податку - 2 463 671,64грн.; 2018 р. - типу «уточнююча» податкова декларація від 04.09.2018 р. за №9186360427 та зменшено податкові зобов`язання до -1 437 141,79 грн.; 2019 рік - типу «звітна» податкова декларація від 13.02.2019р. за №9019662711 задекларовано річну суму земельного податку - 8 862,95 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не відмовляв ПРАТ «Завод Чорноморполіграфметал» у прийнятті податкових декларацій, зокрема уточнюючих декларацій від 19.03.2019 р. №9301018640 та від 04.09.2018 р.№9186360427, а також звітної декларації на 2019 р., поданої 13.02.2019 р. за №9019662711.

Натомість, як вбачається зі змісту листа Головного управління ДПС в Одеській області від 06.08.2020р. (вих. № 14930/10/15-32-51-04-04) відповідач зазначив, що у зв`язку з порушенням п.48.7 ст. 48 ПК України уточнюючі декларації від 19.03.2019 р. №9301018640 та від 04.09.2018 р.№9186360427, а також звітна декларація на 2019 р. подана 13.02.2019 р. за №9019662711 не визнано як податкову звітність (а.с. 24-28).

Проте, за змістом чинного ПК України недодержання платником податків приписів пункту 49.4 ст. 49 ПК України щодо подання податкової звітності з податку на додану вартість в електронній формі та надання такої звітності у паперовій формі, є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, при умові наявності у поданих документах реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Згідно з пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

Також, відповідно до п.56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, стадія прийняття податкової декларації органом державної податкової служби є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник податкового органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. При цьому підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що положеннями ПК України контролюючим органам взагалі не надано право присвоювати податковим деклараціям, поданим платниками податків, статус "не визнано як податка звітність" або будь-який інший статус.

За змістом ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані, серед іншого, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області з невизнання зареєстрованих податкових декларацій: уточнюючої декларації від 19.03.2019р. №9301018640, уточнюючої податкової декларації від 04.09.2018р. №9186360427, звітної декларації на 2019р. від 13.02.2019р. за №901966271.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області утриматися від дій з невизнання зареєстрованих податкових декларацій: уточнюючої декларації від 19.03.2019р. №9301018640, уточнюючої податкової декларації від 04.09.2018р. №9186360427, звітної декларації на 2019р. від 13.02.2019р. за №901966271, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні останніх, оскільки вони є передчасними, тому задоволення позову у вказаній частині буде свідчити про вирішення спору на майбутнє, що не узгоджується із завданням адміністративного судочинства.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства «Завод Чорноморполіграфметал» (65098, м. Одеса, вул. Привозна, 1, Застава-2; код ЄДРПОУ 00383708) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними дій щодо невизнання зареєстрованих податкових декларацій, зобов`язання утриматись від дій,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області з невизнання зареєстрованих податкових декларацій: уточнюючої декларації від 19.03.2019р. №9301018640, уточнюючої податкової декларації від 04.09.2018р. №9186360427, звітної декларації на 2019р. від 13.02.2019р. за №901966271.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства «Завод Чорноморполіграфметал» (65098, м. Одеса, вул. Привозна, 1, Застава-2; код ЄДРПОУ 00383708) судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.