Рішення № 93786100, 24.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12989/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УЗПВР в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленка В.О. ВП № 62567272 від 05.11.2020 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 року по справі №420/5490/18, яке набрало законної сили 17.12.2019 року, ОСОБА_1 17.12.2019 року проведено перерахунок пенсії по інвалідності та за вислугу років з 01.01.2018 року у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2020 року становив 11859,71 грн., доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 17.12.2019 року по 31.12.2019 року в сумі 578,79 грн. зарахована на його поточний рахунок 03.01.2020 року.

Нарахована доплата пенсії за період з 01.01.2018 року по 11.06.2018 року, та з 12.06.2018 року по 16.12.2019 року в сумі 27903,31 грн. підлягала виплаті згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійної фонду України від 26.09.2018 року №20-1.

Позивач зазначив, що інформація про виконання рішення по справі №420/5490/18 Головним управління внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Позивач вказав, що покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.

У подальшому старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управлінням забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 15.07.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62567272 за виконавчим листом №420/5490/18, виданим 23.12.2019 року.

Згодом, старшим державним виконавцем 05.11.2020 року було винесено постанову ВП №62567272 про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду, якою зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.

Позивач зазначив, що державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу не враховано викладені обставини (факт повного виконання рішення суду Головним управлінням в межах, допустимих діючим законодавством, до відкриття виконавчого провадження), що призвело до порушення норм законодавства, що стосується притягнення боржника до відповідальності згідно з вимогами Закону № 1404.

Ухвалою від 15.12.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22 грудня 2020 року о 14:00 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 . У відповідача витребувано матеріали виконавчого провадження.

У судове засідання, призначене на 22 грудня 2020 року о 14:00 год., учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач 22.12.2020 року електронною поштою подав заяву про розгляд справи за відсутності представника Головного управління.

Відповідач та третя особа про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

16.12.2020 року електронною поштою від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусової виконання в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 15.07.2020 року перебуває виконавче провадження №62567272 з виконання виконавчого листа №420/5490/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 23.12.2019 року про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та здійснити виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням розміру за вислугу років 90 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення відповідної пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.

15.07.2020 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника.

03.08.2020 року до відділу надійшов лист від боржника згідно з яким встановлено, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2020 року склав 11859,71 грн. Доплата пенсії з 17.12.2019 року по 31.12.2019 року в сумі 578,79 грн. зарахована на його поточний рахунок 03.01.2020 року. Нарахована доплата за період з 01.01.2018 року по 11.06.2018 року та з 12.06.2018 року по 16.12.2019 року в сумі 27903,31 грн. підлягає виплаті згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року №20-1.

Таким чином, рішення суду боржником не виконано у повному обсязі.

19.10.2020 року до відділу надійшла заява стягувача про невиконання боржником рішення суду.

05.11.2020 року державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у сумі 5100,00 грн.

Відповідач вказав, що після скасування Постанови №649 боржник був зобов`язаний повідомити державного виконавця про поважність причин невиконання та надати відповідні докази.

Крім того, постанова про накладення штрафу є своєрідним захистом прав стягувача та стимулюванням виконання рішення суду боржником.

Право на отримання пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань, а відсутність грошових коштів у бюджеті не є підставою невиконання рішення суду, виконання якого є обов`язковим, що передбачено статтею 129-1 Конституції України.

Відповідач вважав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на формальних підставах не виплачено пенсію стягувачу, оскільки рішення обов`язкове до виконання на території України.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 року по справі №420/5490/19 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90 відсотків на 80 відсотків грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та здійснити виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням розміру за вислугу років 90 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення відповідної пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набрало законної сили 19 грудня 2019 року.

За заявою ОСОБА_1 від 14.07.2020 року про примусове виконання рішення суду від 14.11.2019 року, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленком В.О. 15.07.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62567272 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №420/5490/18, виданим 23.12.2019 року про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та здійснити виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням розміру за вислугу років 90 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення відповідної пенсії із врахуванням раніше виплачених сум (а.с. 14 зворот.бік, 15, 48 зворот.бік).

Боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення постанови.

Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 18892 грн.

Лист відповідача від 15.07.2020 року № 1003-5867 про відкриття виконавчого провадження з відповідною постановою від 15.07.2020 року позивач отримав 20.07.2020 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції позивача (а.с. 14).

03.08.2020 року на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов лист ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області “Про виконання рішення” від 29.07.2020 року за вих. №1500-0225-8/51821, відповідно до якого ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області зазначило, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 року по справі №420/5490/18, яке набрало законної сили 17.12.2019 року, ОСОБА_1 17.12.2019 року проведено перерахунок пенсії по інвалідності та за вислугу років з 01.01.2018 року у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення (копії перерахунків пенсії додаються). Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2020 року становив 11859,71 грн. (копія перерахунку пенсії додається). Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 17.12.2019 року по 31.12.2019 року в сумі 578,79 грн. зарахована на його поточний рахунок 03.01.2020 року (копії розрахунків на доплату додаються). У листі вказано, що нарахована доплата пенсії за період з 01.01.2018 року по 11.06.2018 року, та з 12.06.2018 року по 16.12.2019 року в сумі 27903,31 грн. підлягає виплаті згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року №20-1. Вказано, що інформація про виконання рішення по справі №420/5490/18 Головним управлінням внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (витяг з реєстру додається). Обґрунтованість розрахованої суми та подані документи опрацьовуються Комісією з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду Пенсійного фонду України в порядку черговості. Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Враховуючи викладене, відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України від 02.06.2016 року №1404 “Про виконавче провадження”, ГУ ПФУ в Одеській області просило закінчити виконавче провадження по виконавчому листу №420/5490/18, виданому 23.12.2019 року Одеським окружним адміністративним судом. У листі зазначено, що Головним управлінням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 року по справі №420/5490/18 виконано 17.12.2019 року, тобто до відкриття виконавчого провадження ВП №62567272 (а.с. 54 зворотній бік, 55).

19.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про вжиття заходів примусового характеру до боржника – ГУ ПФУ в Одеській області у зв`язку з невиплатою доплати пенсії (а.с. 58 зворотній бік).

05.11.2020 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленка В.О. за невиконання рішення суду на позивача було накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с. 59 зворотній бік, 60).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч. 1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року “Про виконавче провадження” (далі за текстом - Закон №1404-VIII).

Так, статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до абз.1 ч.6 ст.26 Закону України №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частиною 1 ст.28 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно з ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 вказаної статті у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 3 ст.63 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, Законом №1404-VIII встановлена відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду. Крім того, має бути встановлений факт невиконання рішення без поважних причин.

На час прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови ним було встановлено, що рішення суду від 14.11.2019 року у справі №420/5490/18 виконано позивачем (ГУ ПФУ в Одеській області) лише частково, нарахована доплата пенсії в сумі 27903,31 грн. ОСОБА_1 не виплачена. Вказане підтверджується листом ГУ ПФУ в Одеській області “Про виконання рішення” від 29.07.2020 року за вих. №1500-0225-8/51821.

Щодо наявності поважної причини невиконання рішення суду в повному обсязі суд зауважує, що на момент надання позивачем інформації державному виконавцю 29.07.2020 року про виконання рішення пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року, якою було затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Постанова №649), вже втратила чинність на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі № 640/5248/19, яка набрала законної сили 22.07.2020 року.

Позивач разом з листом від 29.07.2020 року надав державному виконавцю Витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, з якого вбачається, що інформація по рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 року по справі №420/5490/18 внесена до вказаного Реєстру рішень. Проте даний витяг сформовано позивачем 29.07.2020 року о 15:01 год., вже після визнання нечинною Постанови № 649 (а.с.55 зворот.бік).

Відомостей про те, якою датою рішення суду від 14.11.2019 року у справі №420/5490/18 було внесене до вказаного Реєстру, цей витяг не містить. Доказів внесення цього рішення до відповідного Реєстру рішень до визнання нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 649 (до 22.07.2020 року) позивач не надав ані державному виконавцю разом з листом від 29.07.2020 року, ані до суду разом з позовною заявою.

Таким чином, наявні у справі докази підтверджують внесення позивачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 року у справі № 420/5490/18 до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, вже після втрати чинності відповідним Порядком, що був затверджений Постановою № 649.

Тому суд вважає, що після втрати чинності Постановою № 649 внесення рішення суду до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, не є належним підтвердженням вчинення позивачам усіх можливих та залежних від нього дій для виконання судового рішення. В такому випадку позивач зобов`язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують невиконання рішення суду з поважних причин, зокрема, через відсутність коштів. Проте таких доказів позивач державному виконавцю разом з листом від 29.07.2020 року не надав.

Повна відсутність інформації у державного виконавця щодо обсягу коштів, які надішли на виконання судових рішень, обсягу коштів, які сплачені позивачем стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень, що набрали законної сили, свідчить про непрозорість процесу задоволення позивачем вимог стягувачів у виконавчих провадженнях та робить неможливим для державного виконавця оцінити поважність причини невиконання судового рішення в конкретному виконавчому провадженні ВП № 62567272. При цьому обов`язок доведення поважності причини невиконання у повному обсязі судового рішення покладається на боржника, який повинен надати належні та переконливі докази наявності такої поважної причини.

При цьому позивач не надав суду, як і державному виконавцю, доказів поважності причини невиконання у повному обсязі рішення суду від 14.11.2019 року по справі №420/5490/18.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що невиконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в частині виплати ОСОБА_1 боргу за період з 01.01.2018 року по 11.06.2018 року та з 12.06.2018 року по 16.12.2019 року в сумі 27903,31 грн. відбулося без поважних причин.

За таких обставин, суд вважає, що постанова від 05.11.2020 року про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні ВП №62567272 є законною та обґрунтованою, а тому скасуванню не підлягає.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Інші доводи позивача висновків суду не спростовують, а тому не беруться судом до уваги.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

При цьому, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 268, 269, 287, п.3 розділу VI, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленка В.О. ВП №62567272 від 05.11.2020 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Андрухів