Рішення № 93785924, 23.12.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 р. № 400/2465/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод", вул. 1 Слобідська, 120, м. Миколаїв, 54017

про:стягнення податкового боргу в сумі 6 617 686,80 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі-позивач, ГУ ДПС у Миколаївській області) звернулося з позовом до Державного підприємства „Миколаївський бронетанковий завод” (далі-відповідач), в якому просить стягнути з відповідача в дохід держави податковий борг в сумі 6 617 686,80 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, або за рахунок його готівкових коштів.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є непогашеним.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, з урахуванням доповнення до відзиву, проти позовних вимог заперечує та просить залишити позов без розгляду, посилаючись на те, що «згідно з оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 6411 за 2015, 2016, 2017 роки; звітам по проводках рахунок „6411”, „66” за 2015, 2016, 2017 роки – ніякої заборгованості та/або ніякого порушення сплати податку на доходи фізичних осіб відповідач за вказаний період не має». Також позивач зазначає про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки податкове повідомлення-рішення № 00041051307 складене 29.05.2018 та одночасно у доповненні до відзиву вказує на незрозумілість того, на яке саме податкове повідомлення-рішення посилається позивач в обгрунтування своїх вимог. Відповідач також посилається на те, що до позовної заяви не додано доказів на підтвердження повноважень її підписанта.

Згідно із частиною першою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Вимог про відмову в позові відзив та доповнення до нього не містить.

Фактично відповідач у відзиві заявив клопотання про залишення позову без розгляду. Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, відзив належить до заяв по суті справи. Згідно із статтею 166 Кодексу адміністративного судочинства України, клопотання є заявою з процесуальних питань. Суд не ухвалював процесуальних рішень за цим клопотанням, оскільки воно викладене з порушенням норм Кодексу адміністративного судочинства України у формі відзиву. Суд надає оцінку доводам, викладеним у відзиві, у рішенні суду.

У відповіді на відзив позивач, на спростування доводів відповідача про пропуск ним строку звернення до адміністративного суду, посилається на застосування норм пункту 4 статті 102 Податкового кодексу України як спеціального нормативно-правового акту.

Ухвалою від 13.10.2020 суд відмовив у залученні до участі у справі Державного концерну „Укоборонпром” як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

За клопотаннями відповідача судовий розгляд неодноразово відкладався.

У судовому засіданні представники відповідача проти позовних вимог заперечували та просили відмовити в позові з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, з урахуванням доповнень до відзиву.

Представник позивача подала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

На підставі частини дев`ятої статті 205 та статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідач зареєстрований як юридична особа що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на доходи візичних осіб на загальну суму 6 617 686,80 грн.

Податковий борг виник у зв`язку з несплатою відповідачем податкового зобов`язання, що виникло на підставі податкового повідомлення – рішення від 29.05.2018 № 00041051307, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 6 251 100,03 грн. та нарахувано пеню в сумі 366 586,77 грн.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, згідно з пунктами 42.2, 42.5 якої документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Наведене вище податкове повідомлення - рішення було надіслане відповідачу рекомендованим поштовими відправленням із зворотним повідомленням, яке вручене відповідачу 01.06.2018.

Відповідач оскаржив податкове повідомлення-рішлення від 29.05.2018 № 00041051307 у судовому порядку. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 у справі № 1440/2178/18, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019, відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства „Миколаївський бронетанковий завод” про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2018 № 00041051307.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зобов`язання у сумі 6 617 686,80 грн. є узгодженим.

Отже, визначені податковим органом суми штрафу та пені узгоджені, однак не сплачені та набули статусу податкового боргу.

Позивач вживав заходів, передбачених пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано податкову вимогу форми „Ю” від 22.05.2019 № 132784-50 про сплату відповідачем податкового боргу в сумі 6 617 686,80 грн. рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення, яке було вручене відповідачу 31.05.2019.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пункт 36.5 статті 36 Податкового кодексу України встановлює, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Станом на день розгляду справи податковий борг у сумі 6 617 686,80 грн. залишається непогашеним.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що за оборотно-сальдовими відомостями та звітами підприємства заборгованість відсутня, оскільки такі документи не є належними доказами на підтвердження обставини відсутності податкового боргу.

Правомірність податкового повідомлення-рішення від 29.05.2018 № 00041051307 на загальну суму 6 617 686,80 грн., на якому грунтуються позовні вимоги, було предметом судового розгляду, за результатами якого у задоволенні позову відповідача до позивача про визнання його протиправним та скасування відмовлено.

Доводи позивача про незрозумілість йому тієї обставини, на яке податкове повідомлення-рішення посилається позивач, спростовуються змістом відзиву та доповнення до відзиву. Відповідач зазначає про відсутність посилання на реквізити податкового повідомлення-рішення у тексті позову, але таке посилання міститься у розрахунку податкової заборгованості, що є додатком до позовної заяви.

Посилання відповідача на непідтвердження повноважень особи-підписанта позовної заяви спростовуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Аргументи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду суд відхиляє, оскільки за нормами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Ураховуючи положення статті 102 Податкового кодексу України щодо 1095-денного строку, суд вважає, що строк звернення до адміністративного суду позивачем дотриманий.

Отже, за відповідачем обліковується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано.

Одночасно суд бере до уваги, що позивач просить стягнути податковий борг з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача або за рахунок його готівкових коштів, тоді як такий спосіб забезпечення погашення боргу як стягнення з відповідача податкового боргу за рахунок його готівкових коштів не передбачений підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб’єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають до стягнення з відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 43144729) до Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (вул. 1 Слобідська, 120, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 07856371) задовольнити частково.

2. Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Державне підприємство „Миколаївський бронетанковий завод” (вул. 1 Слобідська, 120, м. Миколаїв, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 07856371) в дохід держави податковий борг в розмірі 6 617 686,80 грн. (шість мільйонів шістсот сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна