Ухвала суду № 93785647, 23.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9995/20

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

23 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом підприємства об`єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих» до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування акту та постанови,-

в с т а н о в и в:

підприємство об`єднання громадян “Львівське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих” звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати акт від 15.10.2020 № ЛВ26507/474/АВ, яке склало Головне управління Держпраці у Львівській області.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що акт від 15.10.2020 № ЛВ26507/474/АВ, яке склало Головне управління Держпраці у Львівській області є протиправним. Оскільки КАС України надає право оскаржувати незаконні дії державних органів, а акт який оскаржуться і є продуктом незаконної діяльності інспектора праці, наслідком якого є застосування штрафу за не допуск до службової перевірки-інспектування, то підприємство об`єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих» вправі оскаржувати такі незаконні дії в суді задля скасування акту, який дає підставу для накладення штрафу по ст. 265 КЗпП України на підприємство.

Ухвалою від 23.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 16.12.2020 (вх. № 67884), відповідно до якого вказує, що головними державними інспекторами було дотримано встановлену чинним законодавством процедуру здійснення контрольного заходу та оформлення його результатів, зокрема і в частині винесення акту інспекційного відвідування, а відтак твердження позивача про те, що акт інспекційного відвідування незаконний є безпідставними та необгрунтованими. Просить відмовити в задоволенні позову.

16.12.2020 представник відповідача подав клопотання (вх. № 67873) про закриття провадження у справі. Клопотання обгрунтовано тим, що спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив від 18.12.2020 (вх. № 68694), вказує, що юридичним наслідком оскаржуваного акту від 15.10.2020 № ЛВ26507/474/АВ, є постанова від 20.11.2020 № ЛВ26507/474/АВ/ПТ/ПС про накладення штрафу, а також постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населенння № ЛВ26507/474/АВ/ФС від 09.12.2020. Щодо клопотання інспекції праці про закриття провадження по справі просить суд відмовити в задоволенні даного клопотання та розглянути справу за участю сторін в судовому засіданні, визнати незаконним та скасувати акт від 15.10.2020 № ЛВ26507/474/АВ, скасувати та визнати незаконною постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населенння № ЛВ26507/474/АВ/ФС від 09.12.2020

18.12.2020 представник позивача подав клопотання (вє. № 68695), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи постанову Головного управління держпраці в Львівській області від 20.11.2020 № ЛВ26507/474/АВ/ПТ/ПС, постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населенння № ЛВ26507/474/АВ/ФС від 09.12.2020. Дану постанову просить скасувати як незаконну. Вказує, що дві постановим були прийняті внаслідок складення незаконного акту.

Ухвалою від 23.12.2020 суд прийняв до розгляду позовну вимогу про скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населенння № ЛВ26507/474/АВ/ФС від 09.12.2020 зазначену у клопотанні представника позивача від 18.12.2020 (вх. № 68695).

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у статті 19 КАС України термін “суб`єкт владних повноважень” означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною 4 статті 2 вищезгаданого Закону передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Статтею 1 Закону№877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення Про Державну службу України з питань праці, відповідно до п.1 якого Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі – Порядок № 823).

Порядок № 823 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Згідно з п. 2 Порядоку № 823 зходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 16-18 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Судом встановлено, що Головним управління Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування підприємства об`єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих», за наслідками якого складено акт від 15.10.2020 № ЛВ 26507/474/АВ.

Проте, суд вказує, що акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, що породжують для позивача певні правові наслідки. Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення суб`єктами господарювання вимог законодавства про працю, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо вчинення ним дій та рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтувати ними власну позицію щодо наявності певних порушень.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №816/1155/16, від 30.07.2020 у справі № 808/8701/15, від 26.11.2020 у справі № 817/2033/16.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2002 у справі № 9901/920/18 поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

За змістом частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» відзначалося, що «суди не покликані вирішувати будь-які питання, які виникають з усіх можливих правовідносин (наприклад, з політичних правовідносин). Функцією суду є розгляд і вирішення юридичних конфліктів, тобто юридичних спорів».

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Отже, суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору. Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палата Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 369/10789/14-ц.

Суд вказує, що згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати незаконним та скасувати акт від 15.10.2020 № ЛВ26507/474/АВ, яке склало Головне управління Держпраці у Львівській області.

Заявлена вимога не належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи їхніх посадових осіб. Тобто між даними особами не існує публічно-правового спору, як і юридичного спору загалом що в свою чергу виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства, так і в будь-якому судовому порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС суд закриває провадження у справі зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне провадження у справі за позовом підприємства об`єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих» до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування акту та постанови закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування акту від 15.10.2020 № ЛВ26507/474/АВ, яке склало Головне управління Держпраці у Львівській області.

Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Оскільки спір в частині визнання незаконним та скасування акту не є юридичним спором, даний спір в частині не підлягає розгляду в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–

у х в а л и в :

Провадження у справі за позовом підприємства об`єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих» до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування акту та постанови закрити в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування акту від 15.10.2020 № ЛВ26507/474/АВ, складеного Головним управлінням Держпраці у Львівській області.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 23.12.2020.

Суддя Костецький Н.В.