Рішення № 93785566, 24.12.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4296/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо відмови у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог Закону України «Про підвищення шахтарської праці»;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, з 09 квітня 1990 року по 18 квітня 1998 року на посаді підземного гірничого із зайнятим повним робочим днем під землею на Шахті ім. С.В. Косіора виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля», з 19 квітня 1991 року по 05 червня 1998 року на посаді підземного прохідника із зайнятим повним робочим днем під землею на Шахті ім. С.В. Косіора виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля», з 08 червня 1998 року по 31 грудня 2001 року, з 17 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 03 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року в Четвертому воєнізованому гірничорятувальному загоні на посадах респіраторника та командира відділення 1-го взводу;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області провести ОСОБА_1 з 01 жовтня 2020 року перерахунок призначеної пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на підставі заяви від 18 вересня 2020 року б/н.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з серпня 2020 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

18 вересня 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно статей 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та надав необхідні документи.

Листом Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 13 жовтня 2020 року позивачу відмовлено у проведенні такого перерахунку, оскільки, як вважає відповідач, дія статей 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей, та у зв`язку з відсутністю 15 років стажу роботи на підземних роботах, передбачених статтями 1 та 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

А тому періоди роботи позивача з 09 квітня 1990 року по 18 квітня 1986 року підземним гірничим із зайнятим повним робочим днем під землею на Шахті ім. С.В. Косіора виробничого об`єднаного «Ворошиловградвугілля», з 19 квітня 1991 року по 05 червня 1998 року підземним прохідником із зайнятим повним робочим днем під землею, з 08 червня 1998 року по 12 квітня 2002 року респіраторником 1-го взводу «Четвертого воєнізованого гірничорятувального загону» та з 13 квітня 2002 року по 31 грудня 2014 року командиром 1-го взводу «Четвертого воєнізованого гірничорятувального загону», що відносяться до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Кабінетом Міністрів України, не дають права на здійснення перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення шахтарської праці».

При цьому під час призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах посадовими особами відповідача до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України взагалі не зараховано період роботи на Шахті ім. С.В. Косіора виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля» з 09 квітня 1990 року по 05 червня 1998 року у зв`язку з відсутністю довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи. Зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 1 лише 12 років 6 місяців 16 днів за період роботи з 01 січня 2002 року по 16 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 липня 2014 року у Четвертому воєнізованому гірничорятувальному загоні, хоча згідно з записами трудової книжки період роботи позивача у Четвертому воєнізованому гірничорятувальному загоні складає 16 років 6 місяців 24 дні з 08 червня 1998 року по 31 грудня 2014 року.

З посиланням на норми статей 19, 46 Конституції України, статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», статей 4, 8, 9, 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, позивач вважає неправомірною відмову відповідача у зарахуванні певних періодів роботи до пільгового стажу та просить задовольнити позовні вимоги.

Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області позов не визнало, про що 16 листопада 2020 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 46623/2020 подало відзив на позовну заяву від 10 листопада 2020 року № 1229-0107-7/3544, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 39-41).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 19 серпня 2020 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах. До заяви позивач додав документи: паспорт серії НОМЕР_1 , довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудову книжку серії НОМЕР_2 , військовий квиток серії НОМЕР_3 , довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18 серпня 2020 року № 923-5000298797.

Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за який сплачено страхові внески.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Позивач на час звернення за призначенням пенсії за розрахунком управління має страховий стаж роботи 25 років 05 місяців 23 дні, в тому числі робота за списком № 1 становить 12 років 05 місяців 16 днів. До пільгового підземного стажу ОСОБА_1 управлінням зараховані періоди: з 01 січня 2002 року по 31 грудня 2003 року, з 01 січня 2004 року по 16 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 липня 2014 року.

На підставі вищеозначеного, 26 серпня 2020 року Управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 19 серпня 2020 року.

Період роботи позивача на шахті «Косіора» з 09 квітня 1990 року по 05 червня 1998 року та період роботи в Четвертому воєнізованому гірничорятувальному загоні з 08 червня 1998 року по 31 грудня 2001 року зараховано управлінням до страхового стажу позивача, але не зараховано до пільгового стажу роботи через відсутність довідок, підтверджуючих пільговий характер виконуваних робіт.

Щодо періоду роботи ОСОБА_1 з 17 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року відповідач зазначив, що до пільгового підземного стажу за грудень 2009 року управлінням зараховано 16 днів згідно з відомостями по спеціальному стажу, наявними у індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Щодо спірного періоду роботи з 03 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року відповідач зазначив, що зарахувати період з 01 серпня 2014 року по 31 грудня 2014 року у управління не має підстав тому, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу (ОК-5) взагалі відсутні відомості щодо нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків за цей період, а період з 03 липня 2014 року по 31 липня 2014 року зараховано до пільгового стажу.

Відповідно до статей 1 та 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», дія яких поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві та солі магнієві (солі калієвомагнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочій день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі). Мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового сажу додатково зараховується по одному року.

Саме на підставі вищевикладеного та через відсутність у ОСОБА_1 15 років пільгового підземного стажу, здійснити розрахунок пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у управління не має підстав.

З посиланням на норми частин першої, другої статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідач зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області не має коштів на сплату судового збору.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 09 листопада 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 33-35).

Ухвалою від 09 грудня 2020 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 грудня 2020 року о 13 год. 15 хв.; витребувано від Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області в належним чином засвідченій копії заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) від 18 вересня 2020 року про перерахунок пенсії зі всіма доданими до неї документами та всі рішення (розпорядження, протоколи тощо), прийняті за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 18 вересня 2020 року, розписку-повідомлення до заяви про призначення пенсії від 19 серпня 2020 року, та інші заяви, подані позивачем у період з 01 вересня 2020 року по 30 жовтня 2020 року; зобов`язано ОСОБА_1 надати суду письмові пояснення щодо звернення 18 вересня 2020 року до відповідача з заявою про перерахунок пенсії та надання (ненадання) пільгових довідок та наказів про проведення атестації робочих місць за умовами праці, які надані суду разом з позовною заявою, для призначення/перерахунку пенсії, разом з наданням документів, які підтверджують або спростовують вказані обставини (арк. спр. 57-58).

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 59). Поштове відправлення із ухвалою суду від 09 грудня 2020 року та судовою повісткою, направлене на адресу позивача, повернуто у зв`язку з неврученням адресату внаслідок відсутності останнього за вказаною у позові адресою (арк. спр. 76, 77). Повідомити позивача засобами телефонного зв`язку про дату та час судового засідання не виявилось можливим, оскільки за номером засобу телефонного зв`язку НОМЕР_5 ), зазначеним у позовній заяві, відповіла інша особа, а за номером телефонного зв`язку НОМЕР_6 ), зазначеним у заяві про призначення пенсії від 19 серпня 2020 року, відсутній зв`язок, про що складено довідку від 21 грудня 2020 року (арк. спр. 73).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 60, 60 зв., 61). Заявою від 16 грудня 2020 року № 1229-0107-7/4349 відповідач просив розглянути справу за відсутності його представника (арк. спр. 74).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із зареєстрованою за № 2426 заявою від 19 серпня 2020 року про призначення пенсії за віком, додавши до заяви документи, зазначені в розписці-повідомленні (арк. спр. 46 зв., 63).

В розписці-повідомленні до заяви від 19 серпня 2020 року про призначення пенсії за віком відсутній запис про те, що до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, а також про те, які документи заявнику необхідно подати додатково (арк. спр. 63).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 26 серпня 2020 року № 122950001219 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах (робота за списком № 1) з 19 серпня 2020 року довічно (арк. спр. 43).

Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, стаж ОСОБА_1 для розрахунку права на пенсію за віком складає 25 років 5 місяців 9 днів, пільговий стаж (робота за списком № 1) - 12 років 6 місяців 16 днів.

У межах спірних правовідносин до пільгового стажу не зараховані періоди роботи з повним робочим днем під землею з 09 квітня 1990 року по 18 квітня 1991 року гірником підземним, з 19 квітня 1991 року по 05 червня 1998 року прохідником підземним на Шахті ім. С.В. Косіора Виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля»; з 08 червня 1998 року по 31 грудня 2001, з 17 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 03 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року респіраторником 1 взводу, командиром відділення 1 взводу Четвертого воєнізовного гірничорятувального загону (арк. спр. 43 зв.).

Відповідно до записів у трудовій книжці від 10 квітня 1990 року серії НОМЕР_2 (арк. спр. 10, 48 зв.-49) у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 працював:

з 09 квітня 1990 року по 05 червня 1998 року на Шахті ім. С.В. Косіора Виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля» гірником підземним з повним робочим днем під землею, прохідником підземним з повним робочим днем під землею, що складає 8 років 1 місяць 27 днів;

з 08 червня 1998 року по 31 грудня 2014 року у Четвертому воєнізованому гірничорятувальному загоні респіраторником 1 взводу, командиром 1 взводу, що складає 16 років 6 місяців 24 дні.

07 вересня 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою від 07 вересня 2020 року, зареєстрованою за номером № 40/П-1229/20, про перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», додавши до неї копії паспорту, довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та трудової книжки (арк. спр. 63 зв.).

Листами від 18 вересня 2020 року № 35-40/П-01/8-1229/20 та від 13 жовтня 2020 року № 1229-0102-8/2923 відповідач повідомив позивача, що записи його трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на Шахті ім. С.В. Косіора Виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля». Періоди пільгової роботи мають бути підтвердженні уточнюючими довідками, оскільки в трудовій книжці відсутня інформація про постійну фактичну зайнятість під землею. Також зазначено, що страховий стаж роботи склав 25 років 5 місяців 23 дні, робота за списком № 1 – 12 років 6 місяців 16 днів, що дорівнює коефіцієнту стажу 0,37417. Заробітна плата для розрахунку пенсії врахована за період з 01 липня 2000 року по 31 липня 2014 року, що дорівнює коефіцієнту заробітної плати 2,38382. Середній заробіток склав 18506,00 грн. Розмір пенсії з 19 серпня 2020 року склав 6958,63 грн. Період роботи на Шахті ім. С.В. Косіора Виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля» з 09 квітня 1990 року по 05 червня 1998 року зараховано до страхового стажу роботи, зарахувати до пільгового стажу роботи підстав немає у зв`язку з відсутністю довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи. З урахуванням викладеного, підстав для обчислення розміру пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» немає у зв`язку з відсутністю 15 років стажу на підземних роботах (арк. спр. 11, 64, 65-66).

20 жовтня 2020 року позивач знову звернувся до відповідача з заявою від 20 жовтня 2020 року, зареєстрованою за № 882/8, якою просив надати роз`яснення, чому при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 йому зараховано до пільгового стажу роботи за списком № 1 лише 12 років 6 місяців 16 днів за період роботи з 01 липня 2000 року по 31 липня 2014 року у Четвертому воєнізованому гірничорятувальному загоні (арк. спр. 67-68).

Листом від 29 жовтня 2020 року № 1229-0102-8/3272 відповідач зазначив, що період роботи позивача з 08 червня 1998 року по 31 грудня 2014 року у Четвертому воєнізованому гірничорятувальному загоні зараховано до пільгового стажу роботи згідно з даними трудової книжки та даних по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК-5), а саме зараховано до пільгового стажу за списком № 1 період з 01 січня 2002 року по 16 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 липня 2014 року (арк. спр. 12, 69).

В листі від 08 грудня 2020 року № 1229-0107-7/4257 Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зазначило, що позивач двічі звертався до управління з заявою від 07 вересня 2020 року, зареєстрованою за номером № 40/П-1229/20, та заявою від 20 жовтня 2020 року, зареєстрованою за № 882/8 (арк. спр. 62).

До позовної заяви позивачем додано копії: довідок від 11 жовтня 2019 року №№ 278, 279, 280, виданих філією «Шахта Ніканор-Нова» Державного унітарного підприємства Луганської народної республіки «Центрвугілля», про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній щодо періоду роботи ОСОБА_1 на Шахті ім. С.В. Косіора Виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля» у період з 09 квітня 1990 року по 05 червня 1998 року гірником підземним з повним робочим днем під землею, прохідником підземним з повним робочим днем під землею; довідки від 11 жовтня 2019 року № 280, виданої філією «Шахта Ніканор-Нова» Державного унітарного підприємства Луганської народної республіки «Центрвугілля», про роботу ОСОБА_1 на Шахті ім. С.В. Косіора Виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля» у період з 09 квітня 1990 року по 05 червня 1998 року; довідки від 11 жовтня 2019 року № 282, виданої філією «Шахта Ніканор-Нова» Державного унітарного підприємства Луганської народної республіки «Центрвугілля», про перейменування, реорганізацію та правонаступництво архівних документів Шахти ім. С.В. Косіора Виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля»; довідок від 11 жовтня 2019 року №№ 97, 98, виданих філією «Шахта Ніканор-Нова» Державного унітарного підприємства Луганської народної республіки «Центрвугілля», про заробітну плату для обчислення пенсії; наказу по Шахті ім. С.В. Косіора виробничого об`єднання з видобутку вугілля «Луганськвугілля» від 19 жовтня 1994 року № 670/К «Про підтвердження права на пільгове пенсіонування за списками № 1 та № 2» з додатком № 1, наказу Шахти ім. С.В. Косіора Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» від 25 грудня 1997 року № 517 «Про атестацію робочих за умовами праці» з додатком № 1; наказу Четвертого воєнізованого гірничорятувального загону від 28 квітня 1995 року № 55 з копією листа Управління праці та зайнятості населення Луганської обласної державної адміністрації від 28 травня 2008 року № 11/2384-33 про проведення атестації робочих місць за вказаним наказом у відповідності з вимогами Методичних рекомендацій щодо її проведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 1992 року № 41; наказу Четвертого воєнізованого гірничорятувального загону від 25 квітня 2000 року № 48 з додатком № 1 та копією листа Управління праці та зайнятості населення Луганської обласної державної адміністрації від 28 квітня 2000 року № 69/05 про проведення атестації робочих місць за вказаним наказом у відповідності з вимогами Методичних рекомендацій щодо її проведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 1992 року № 41; наказу Четвертого воєнізованого гірничорятувального загону від 21 квітня 2010 року № 58 «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці»; витягу з наказу Четвертого воєнізованого гірничорятувального загону від 22 квітня 2005 року № 62 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці»; довідки від 19 вересня 2019 року № 464, виданої Центром керування воєнізованими гірничорятувальними загонами Міністерства надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Луганської народної республіки, про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній щодо періоду роботи ОСОБА_1 у Четвертому воєнізованому гірничорятувальному загоні Міністерства енергетики та вугільної промисловості України у період з 08 червня 1998 року по 31 грудня 2014 року респіраторником та командиром відділення; довідки від 25 вересня 2019 року № 269, виданої Центром керування воєнізованими гірничорятувальними загонами Міністерства надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Луганської народної республіки, про заробітну плату для нарахування пенсії (арк. спр. 13, 14, 15, 16, 17-18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25-26, 27, 28, 29, 30).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Абзацом третім частини першої статті 28 Закону № 1058-IV визначено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев`ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).

Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Отже, з огляду на викладене, з 01 жовтня 2017 року за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Статтею 1 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі – Закон № 345-VI) передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості – за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення шахтарів, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз наведеної норми свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону № 345-VI) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі – Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а зазначила, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Таким чином, страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а страховий стаж, набутий після 01 січня 2004 року, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Пунктом 1.6, абзацом першим пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1 передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Відповідно до абзацу третього пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону (абзац четвертий пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з пунктом 3.2 розділу ІІІ «Підготовка і подання документів для призначення пенсій» Порядку № 22-1 у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії посадова особа підприємства, установи, організації оформляє всі необхідні документи і направляє їх до органу, що призначає пенсію, за місцезнаходженням підприємства, установи, організації або передає документи працівнику для їх подачі до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації). У необхідних випадках посадова особа підприємства, установи, організації надає працівнику допомогу щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії. У разі якщо підготовлено не всі необхідні для призначення пенсії документи, до органу, що призначає пенсію, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково у строки, передбачені пунктом 1.7 розділу І цього Порядку.

Пунктом 3.3 розділу ІІІ «Підготовка і подання документів для призначення пенсій» Порядку № 22-1 передбачено, що орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

З системного аналізу вищенаведених норм права слідує, що орган, що призначає пенсію, після надходження відповідної заяви (про призначення пенсії) разом з поданими документами зобов`язаний письмово повідомити особу, яка звернулась з такою заявою, про недостатність поданих документів та необхідність надання у тримісячний строк з дня прийняття заяви додаткових документів для призначення пенсії. При цьому, перелік документів, які необхідно подати додатково, а також строк для їх подання мають бути зазначені органом, що призначає пенсію, у розписці, яка видається особі, що звернулась з заявою про призначення пенсії. Невиконання таких вимог органом, що призначає пенсію, призводить до позбавлення особи, яка звертається з заявою про призначення пенсії, права надати у тримісячний строк додаткові документи та унеможливлює перегляд розміру пенсії з дати її призначення.

Підрозділом 1 «Підземні роботи» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, визначено, що правом на пільгову пенсію користуються всі працівники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних та нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею з обслуговування вищезазначених робітників та службовців (медперсонал підземних (здравпунктів, робітники підземного телефонного зв`язку тощо).

Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (який діяв до 16 січня 2003 року), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Таким чином, професії гірника підземного з повним робочим днем під землею, прохідника підземного з повним робочим днем під землею передбачені Списками № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 та постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Підрозділом 5 «Аварійно-рятувальні частини (станції)» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (який діяв до 03 серпня 2016 року), передбачено, що правом пільгового пенсійного забезпечення користуються: такі робітники як набирачі проб у шахтах (рудниках), ремонтувальники респіраторів та протигазів, респіраторники (позиція 1.5а); керівники та фахівці (командний склад): командири взводів, їх заступники (помічники), командири відділень, їх заступники (помічники), командири загонів, їх заступники (помічники), командири пунктів, їх заступники (помічники) (позиція 1.5б).

Таким чином, професії респіраторника та командира відділення у аварійно-рятувальних частинах (станціях) передбачені Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Судом встановлено, що відповідач при прийнятті заяви позивача про призначення пенсії від 19 серпня 2020 року, зареєстрованої за № 2426, письмово не повідомив ОСОБА_1 про недостатність поданих документів та необхідність надання у тримісячний строк з дня прийняття заяви додаткових документів для призначення пенсії, які наявні у позивача, чим позбавив останнього надати у тримісячний строк додаткові документи для перегляду розміру пенсії з дати її призначення.

Щодо додаткових документів для призначення пенсії, наявних у позивача та доданих до позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом» (зі змінами, внесеними Законом України від 05 червня 2014 року) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 79-р) м. Луганськ та населені пункти Перевальського району Луганської області належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Закон України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Крім того, відповідач має враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, позивач з метою відновлення порушеного права має надати відповідачу оригінали довідок, які підтверджують пільговий характер праці, та інші наявні у нього документи, а Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області має врахувати уточнюючі страховий стаж довідки та інші документи, видані ОСОБА_1 підприємствами, установами та організаціями, що розташовані на тимчасово непідконтрольній українській владі території, оскільки їх неприйняття порушуватиме баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком на підставі заяви від 07 вересня 2020 року, зареєстрованої за номером № 40/П-1229/20;

зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 вересня 2020 року, зареєстровану за номером № 40/П-1229/20, про перерахунок пенсії за віком з врахуванням додаткових документів для призначення пенсії, наявних у ОСОБА_1 , та переглядом розміру пенсії за віком з дати її призначення.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією від 02 листопада 2020 року № 0.0.1891836036.1 (арк. спр. 6).

Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

При цьому предметом спору у даній справі є відмова відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком внаслідок неправильного обчислення страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та зобов`язання органу Пенсійного фонду України відновити порушене право.

Відповідно, обрання неналежного способу захисту порушених прав фактично не змінює тієї обставини, що вимоги позивача є правомірними.

З огляду на те, що судом встановлено порушення прав позивача, внаслідок чого позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком на підставі заяви від 07 вересня 2020 року, зареєстрованої за номером № 40/П-1229/20.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 вересня 2020 року, зареєстровану за номером № 40/П-1229/20, про перерахунок пенсії за віком з врахуванням додаткових документів для призначення пенсії, наявних у ОСОБА_1 , та переглядом розміру пенсії за віком з дати її призначення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська