Рішення № 93785483, 21.12.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/3861/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Весмін" (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Ельворті, 2, код ЄДРПОУ - 43142606)до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606)провизнання протиправним та скасування рішення №54482 від 07.09.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Весмін" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №54482 від 07.09.2020 року "Про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків" та зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Весмін" (код ЄДРПОУ - 43142606) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що контролюючим органом безпідставно зроблено висновок про те, що ТОВ "Весмін" належить до ризикових платників податків та як наслідок зупинено реєстрації податкових накладних у відповідному Єдиному реєстрі, що перешкоджає здійсненню належної господарської діяльності.

Рішення №54482 від 07.09.2020 року "Про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків" прийнято з прошенням процедури прийняття таких рішень, тому, адміністративний позов належить задовольнити.

У поданому відзиві представник відповідача зазначає, що аргументи позивача викладені у позовній заяві не знаходять свого підтвердження, жодних доводів, які б в дійсності спростували службову інформацію контролюючого органу не наведено та вважає, що рішення від 07 вересня 2020 року № 54482 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є абсолютно правомірними та не підлягає скасуванню.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (а.с.32).

29.09.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.36-39).

13.10.2020 року від представника відповідача надійшов відзив (а.с.44-46).

23.10.2020 року від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення (а.с.54).

Інших заяв чи клопотань до суду подано не було.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи перебування головуючого судді по справі на лікарняному, з урахуванням положень ч.ч.1, 6 ст.120, ст.193 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст.193, 263 КАС України.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Весмін" (код ЄДРПОУ - 43210199) зареєстровано у якості юридичної особи 04.09.2019 року та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Кіровоградській області - Кропивницьке управління, Кропивницька ДПІ (м. Кропивницький), як платник податків за основним місцем обліку (а.с.14-15).

Основний вид діяльності підприємства згідно КВЕД - виробництво олії; та тваринних жирів.

Підприємство зареєстровано платником ПДВ з 01.10.20119 року.

Кількість застрахованих осіб у липні 2020 року, яким нараховано заробітну плату -10 осіб.

Згідно відомостей про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП) товариство орендує офісне приміщення, яке розташоване за адресою: м. Кропивницький, вулиця Ельворті, будинок 2, з 03.02.2020 відображає оренду складського приміщення та переробного цеху, які розташовані у Дніпропетровській області, м. Новомосковськ, вулиця Гетьманська (Радянська), буд. 241/д та 14.08.2020 декларує право короткострокового користування 7 одиниць автомобілів та 7 одиниць автопричепів.

07 вересня 2020 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області було зібрано Комісію та проведено засідання з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.6, 49-50).

За результатами засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 07 вересня 2020 року прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 54482 .

У рішенні Головного управління ДПС у Кіровоградській області зазначено, що ТОВ "Весмін" відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку в зв`язку з податковою інформацією щодо того, що даним підприємством формується податковий кредит за рахунок відображення придбання товару, походження по ланцюгу якого не встановлено у ризикових суб`єктів господарювання.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та вважаючи його незаконним позивач звернувся до суду із позовною заявою.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12 2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до положень пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення від 07.09.2020 №54482 прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає, що такий критерій, як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з посиланнями на відповідні документи.

З протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області від 07.09.2020 №201 вбачається, що підставою для включення позивача до реєстру ризикових платників став аналіз Єдиного реєстру податкових накладних з якого вбачається, що ТОВ "Весмін" формує податковий кредит за рахунок відображення придбання товару, походження по ланцюгу якого не встановлено у ризикових суб`єктів господарювання. Зокрема, ТОВ "Промітенс-М" (43577683), яке формує податковий ліміт за рахунок придбання безалкогольних напоїв, кави, чаю, продуктів харчування, кормів для тварин, цукерок, ячменю, пшениці, олії соняшникової, здійснило реєстрацію податкових накладних на ТОВ "Весмін" з номенклатурою товару пшениця фуражна урожай 2020 року. А також ТОВ "Промітенс-М" відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості.

При цьому, з доводів відповідача та з наданих доказів вбачається, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що контрагент позивача здійснює сумнівні господарські операції.

Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагента.

Проте, відповідачем як суб`єктом владних повноважень, жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 07.09.2020 року №54482 є протиправними та підлягає скасуванню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у Кіровоградській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

За таких обставин, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Головного управління ДПС у Кіровоградській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 27.08.2019 по справі №540/2077/18, від 20.11.2019 по справі №480/4006/18, від 03.03.2020 по справі 240/3665/19, та від 19.05.2020 у справі №160/1028710 в межах розгляду даної справи, суд вважає безпідставними, оскільки останні сформульовані при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117(далі - Порядок №117), який втратив чинність 01.02.2020.

Суд зазначає, що Порядок №117 та Порядок №1165 передбачають різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, норми Порядку №1165 прямо передбачають право платника податків оскаржити Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку в адміністративному або судовому порядку, зокрема, пункт 6 Порядку №1165 передбачає, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Додаток 4 до Порядку №1165, яким затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, містить наступне формулювання: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на викладене, суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не породжує правових наслідків для платника податків та не порушує прав останнього, оскільки таке рішення є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини 1статті 4 КАС України, яке в подальшому створює для платника податків, відносно якого воно прийнято, певні юридичні наслідки під час реєстрації податкової накладної/рахунку коригування, поданих таким платником податків, та підлягає оскарженню у судовому порядку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 139 частини 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при звернені до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102, 00 грн., відповідно до платіжного доручення (а.с.5).

Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №54482 від 07.09.2020 року "Про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків".

Зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Весмін" (код ЄДРПОУ - 43142606) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Весмін" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Ельворті, 2, код ЄДРПОУ - 43142606) судові витрати в розмірі 2102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, за правилами, встановленими ст.ст.287, 293, 295 - 297 КАС України.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук