Ухвала суду № 93785479, 24.12.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

24 грудня 2020 року м. Кропивницький справа № П/811/1030/15

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення доказів у справі

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ-53, 04655, код ЄДРПОУ - 43005393) Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606) Державну фіскальну службу України (Львівська площа, 8, м. Київ-53, 04655, код ЄДРПОУ - 39292197) Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 39393501)провизнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду адміністративним позовом у якому, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати протиправним і скасувати наказ голови комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України від 16 березня 2015 року №180-о про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області з підстав передбачених Законом України "Про очищення влади";

- поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області;

- стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу;

- зобов`язати Державну податкову службу України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.

24.12.2020 року до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення доказів шляхом витребування додаткових доказів.

Суд звертає увагу на те, що загальні вимоги до будь-якої письмової заяви, клопотання, заперечення, встановлені статтею 167 КАС України.

Також, частиною 2 статті 167 КАС України передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Отже, частина 2 статті 167 КАС України наділяє суд повноваженням повернути без розгляду будь-яку заяву/клопотання, які визнані судом таким, що є очевидно безпідставними та необґрунтованими.

В даному випадку, за результатами розгляду поданої заяви про забезпечення доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення заявнику без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.114 КАС України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Частиною 1 статті 115 КАС України передбачено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів.

Суд звертає увагу заявника на те, що аналізуючи наведені положення КАС України у зіставленні з вимогами заяви про забезпечення доказів, суд вважає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто, забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 по справі №9901/608/19, від 03 липня 2019 року у справі №9901/845/18, які враховуються судом при прийнятті даного рішення.

Подана заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази, про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим.

Тобто зазначена заява про забезпечення доказів не відповідає критеріям, визначеним статтею 114 КАС України.

З огляду на те, що під час розгляду заяви не встановлено такої умови для забезпечення доказів, як ризик втрати відповідних документів, суд дійшов висновку про очевидну необґрунтованість та безпідставність поданої заяви.

Суд роз`яснює заявнику, що витребування доказів є самостійним процесуальним інструментом, який не є тотожним ані з забезпеченням доказів, ані з забезпеченням позову.

Також необхідно зазначити, що докази які бажає забезпечити представник позивача шляхом їх витребування вже витребувані судом відповідно до ухвали від 23.12.2020 року.

За таких обставин, оскільки заява про забезпечення доказів не узгоджується з положеннями КАС України, зокрема не містить жодних обґрунтованих доводів щодо можливої втрати документів, то така заява є очевидно необґрунтованою та безпідставною, у зв`язку з чим підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись ст.ст.114-115 167, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення доказів шляхом їх витребування у справі №П/811/1030/15 повернути заявникові без розгляду.

Копію ухвали направити заявникові.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук