Ухвала суду № 93785263, 24.12.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"24" грудня 2020 р. Справа № 300/3924/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 24.12.2020 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішення від 21.12.2020 за №00/7308/0901 про застосування фінансових санкцій та розпорядження від 21.12.2020 за №571-р «Про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями».

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву від 24.12.2020 про забезпечення позову в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом зупинення дії індивідуального акта - розпорядження Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 21.12.2020 за №571-р «Про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями».

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними рішенням від 21.12.2020 за №00/7308/0901 про застосування фінансових санкцій та розпорядженням від 21.12.2020 за №571-р «Про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями». Зазначає, що дані рішення є протиправними, оскільки жодного порушення ним не вчинялось, будь-яка перевірка відносно нього як суб`єкта господарювання в установленому законом порядку не проводилася. Звертає увагу, що підприємницька діяльність, право у здійсненні якої обмежено спірним розпорядження від 21.12.2020 за №571-р «Про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями», є для його сім`ї основним джерелом доходу. Оскільки таке розпорядження Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 21 грудня 2020 р. за N2 571-р «Про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями» містить ознаки очевидної протиправної та порушення його прав як суб`єкта господарювання, оскільки прийняте всупереч вимогам статті 19 Конституції України та податкового законодавства, тобто не у спосіб та в порядку, встановленому законами України, без проведення будь-якої перевірки, на підставі невідомо яких матеріалів, без жодного обгрунтування та конкретизації, вважає, що наявні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із частиною 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до абз. 8 ч. 15 ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі: порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Позивач просить зупинити дію розпорядження від 21.12.2020 за №571-р «Про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями».

Відповідно до абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008р. "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, зі змісту заяви заявника про забезпечення позову, а також доданих до позовної заяви доказів, зокрема, розпорядження від 21.12.2020 за №571-р «Про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями» не вбачається за можливе виокремити обставини, що можуть ускладнити в майбутньому поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів підприємства, за захистом яких він звертається до суду.

Також судом не може бути обрано підставою для вжиття заходів забезпечення позову посилання заявника на очевидні ознаки протиправності оспорюваного розпорядження від 21.12.2020 за №571-р «Про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями», зважаючи на наступне.

Зі змісту адміністративного позову та заяви про забезпечення позову вбачається, що підставою для звернення позивача до суду є, зокрема, прийняття протиправних, на думку позивача, рішення від 21.12.2020 за №00/7308/0901 про застосування фінансових санкцій та розпорядження від 21.12.2020 за №571-р «Про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями».

В адміністративних справах з приводу оскарження правового акта індивідуальної дії, в даному випадку, зокрема, розпорядження відповідача про анулювання ліцензії, забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії вказаного акту, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, та є неприпустимим.

Отже, заявником не доведено обґрунтованими доказами існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення по адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності у даній адміністративній справі хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.

Із урахуванням викладеного, суд не знайшов достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 150, 151, 152, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 24.12.2020 про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта - розпорядження Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 21.12.2020 за №571-р «Про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями» - відмовити.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Главач І.А.