Ухвала суду № 93783365, 22.12.2020, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

попереднього засідання

"22" грудня 2020 р. справа № 926/2868-б/19

За заявою Головного управління ДПС у Чернівецькій області, м. Чернівці,

до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”, м. Чернівці,

про визнання боржника банкрутом,

Суддя Т.І. Ковальчук,

секретар судового засідання Гаврилюк І.С.,

за участю представників:

кредиторів:

Головне управління ДПС у Чернівецькій області – Теутуляк С.А., представник, виписка з ЄДРПОУ від 09.06.2020,

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області – Данилюк А.Р., дов. № 2400-1802-8/30577 від 05.11.2020,

Чернівецький обласний центр зайнятості в особі Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості – Загорська Н.А., дов. № 126/211.13-20,

Публічне акціонерне товариство “Державна акціонерна компанія “Хліб України” – Ольмезов В.А., дов. № 02-14/829, (в режимі відеоконференції);

Державне агентство резерву України – Вавренюк О.А., дов. від 17.03.2020,

боржника – Дашкевич І.С., директор,

розпорядник майна Швець Д.І. (в режимі відеоконференції),

інші учасники справи:

Південно-західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) – Янчук Ю.М., дов. № 7-16/2369-20 від 24.07.2020,

ВСТАНОВИВ :

Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулося до Господарського суду Чернівецької області із заявою від 16.12.2019 до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” про визнання боржника банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08.01.2020 за заявою Головного управління ДПС у Чернівецькій області, серед іншого:

- відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”,

- визнано вимоги Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” у сумі 3152782,98 грн. третьої черги задоволення та 35756,60 грн. шостої черги задоволення;

- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Швеця Дмитра Івановича, попереднє засідання призначено на 03.03.2020.

08.01.2020 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”, № публікації 64422.

У період з 20.01.2020 по 01.11.2020 матеріали справи № 926/2868-б/19 перебували в Західному апеляційному господарському суді в зв`язку з розглядом апеляційних скарг ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” та керуючого санацією ДАК “Хліб України” на ухвалу від 08.01.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”.

Після повернення 02.11.2020 матеріалів справи до Господарського суду Чернівецької області ухвалою від 06.11.2020 на 01.12.2020 призначено попереднє засідання і розгляд заяв:

- Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про закриття провадження у справі;

- кредиторів, які звернулися з грошовими вимогами до боржника, а саме: Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 20.01.2020 на суму 869609,93 грн.; Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області від 29.01.2020 на суму 10382,57 грн.; Чернівецького обласного центру зайнятості в особі Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості від 31.01.2020 на суму 11546,06 грн.; Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрозахідтрейд” від 31.01.2020 на суму 347324,66 грн.; Публічного акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Хліб України” від 31.01.2020 на суму 10705098,76 грн.;

- розпорядника майна Швеця Д.І. від 07.04.2020 про перерахування грошової винагороди;

- Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 14.05.2020 про підтвердження статусу учасника справи про банкрутство.

Цією ж ухвалою від 06.11.2020 залишено без руху заяви кредиторів Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 10.02.2020 про додаткові грошові вимоги до боржника на суму 7929039,47 грн. та Державного агентства резерву України від 04.02.2020 на суму 129578,60 грн., названим кредиторам встановлено строк для усунення недоліків їх заяв.

17.11.2020 від ГУ ДПС у Чернівецькій області надійшло клопотання від 16.11.2020 про усунення недоліків заяви про додаткові грошові вимоги до боржника, ухвалою від 18.11.2020 зазначену заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.12.2020.

24.11.2020 Державне агентство резерву України надало докази усунення недоліків заяви з вимогами до боржника, в зв`язку з чим ухвалою від 25.11.2020 заяву ДАР України призначено до розгляду в попередньому засіданні 01.12.2020.

Ухвалою від 01.12.2020 відмовлено у задоволенні заяви Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про закриття провадження у справі.

Іншою ухвалою від 01.12.2020 попереднє засідання відкладено на 22.12.2020.

02.12.2020 до суду надійшла заява ГУ ДПС у Чернівецькій області від 30.11.2020 про уточнення додаткових грошових вимог з додатками.

Ухвалою від 03.12.2020 розгляд заяви ГУ ДПС у Чернівецькій області про додаткові грошові вимоги до боржника в судовому засіданні відкладено на 15.12.2020.

15.12.2020 до суду надійшли:

- пояснення ПАТ “ДАК “Хліб України” від 10.12.2020 щодо застосування строку позовної давності до заяви з грошовими вимогами у справі № 926/2868-б/19 з додатками;

- заява ГУ ДПС у Чернівецькій області від 15.12.2020 про уточнення додаткових грошових вимог до боржника з додатками.

Ухвалою від 15.12.2020 розгляд заяви ГУ ДПС у Чернівецькій області з додатковими грошовими вимогами в судовому засіданні відкладено на 24.12.2020.

18.12.2020 через канцелярію суду надійшла заява ТОВ “Агрозахідтрейд” від 15.12.2020 про підтвердження грошових вимог з додатками.

21.12.2020 через канцелярію суду надійшли заява Чернівецького обласного центру зайнятості в особі Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості від 18.12.2020 та клопотання ГУ ДПС у Чернівецькій області від 21.12.2020 про застосування строків позовної давності до грошових вимог ПАТ “ДАК “Хліб України”.

До початку попереднього засідання 22.12.2020 від розпорядника майна надійшов звіт (уточнений) від 17.12.2020 про результати розгляду грошових вимог ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”.

Представники кредиторів Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області і ТОВ “Агрозахідтрейд” у попереднє засідання 22.12.2020 не з`явилися, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи в наявності докази належного повідомлення усіх учасників провадження про дату, час і місце проведення попереднього засідання 22.12.2020.

У попередньому засіданні 01.12.2020 та 22.12.2020 суд заслухав пояснення представників кредиторів, які підтримали заявлені вимоги, розпорядника майна Швеця Д.І. про результати розгляду заявлених до боржника вимог, представників Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), керівника боржника, який визнав грошові вимоги всіх кредиторів які звернулися з заявами до господарського суду.

Суд також розглянув заяви з грошовими вимогами до боржника та подані на їх підтвердження документи, відзиви боржника, повідомлення і звіти розпорядника майна за результатами розгляду заяв кредиторів, розглянув заяви розпорядника майна Швеця Д.І. і Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), дослідив матеріали справи.

За результатами розгляду у попередньому засіданні заяв кредиторів, розпорядника майна та Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків:

1. По заяві Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 20.01.2020 на суму 869609,93 грн. (т.с. 4, а.с. 8-190).

Відповідно до частини 1 статті 45, частини 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КузПБ) конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Кредитором ГУ ПФУ в Чернівецькій області заявлено вимоги на суму 869609,93 грн. станом на 08.01.2020 (дату відкриття провадження у справі про банкрутство ДП “Чернівецький КХП”), у тому числі:

1) 512040,67 грн. недоїмки по страхових внесках, 257466,67 грн. фінансових санкцій, 55094,71 грн. пені.

З доданих до заяви кредитора судових актів видно, що за період з грудня 2003 року по грудень 2010 року з ДП “Чернівецький КХП” стягнуто 970525,09 грн. заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України (рішення і постанови Господарського суду Чернівецької області та Чернівецького окружного адміністративного суду у справах №№ 7/105, № 2/255, 10/92, 14/292, 8/38, 12/284, 824/1691/14-а, 10/128, 9/99, 2а-3194/10/2470, 2а-3555/10/2470, 2а-3194/10/2470, 2а-2470/248/11, 824/2325/13-а, 2а/2470/1727/11, 2а/2470/1539/12, виконавчі листи та судові накази у цих справах, постанови про відкриття виконавчого провадження, датовані 05.09.2019 та 06.09.2019).

Згідно облікових даних (картки особового рахунку страхувальника) зазначена заборгованість сплачена боржником частково в розмірі 145923,04 грн., решта в сумі 824602,05 грн. не погашена;

2) 45007,88 грн. відшкодування витрат по пільгових пенсіях (список 2).

Дана заборгованість утворилася за період з листопада 2007 року по січень 2017 року, підтверджена судовими рішеннями, доданими до заяви ГУ ПФУ в Чернівецькій області (рішення і постанови Господарського суду Чернівецької області та Чернівецького окружного адміністративного суду у справах №№ 4/117, 9/99, 2а-1642/09/2470, 2а-591/10/2470, 2а-562/10/2470, 2а-1096/10/2470, 2а-1884/10/2470, 2а-2495/10/2470, 2а-2851/10/2470, 2а-3035/10/2470, 2а-3568/10/2470, 2а-2470/118/11, 2а/2470/244/11, 2а/2470/636/11, 2а/2470/1734/11, 2а/2470/1026/11, 2а/2470/1418/11, 2а/2470/1618/11, 2а/2470/1775/11, 2а/2470/2155/11, 2а/2470/2984/11, 2а/2470/990/12, 2а/2470/135/12, 2а/2470/1251/12, 824/1850/14-а, 824/157/17-а).

З доданих до заяви ГУ ПФУ в Чернівецькій області судових рішень і постанов вбачається, що в низці справ про стягнення з боржника заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України позивачем було Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці.

У заяві ГУ ПФУ в Чернівецькій області зазначено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 № 803 “Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України”, постанови правління Пенсійного фонду України від 01.08.2011 № 21-2 “Про заходи щодо припинення діяльності деяких управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах” з 01.11.2011 утворено Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях шляхом злиття трьох управлінь Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці, в Першотравневому районі м. Чернівці та в Садгірському районі м. Чернівці. У зв`язку з цим Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці.

У свою чергу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1055 “Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України” з 01.04.2016 реорганізовано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях шляхом злиття їх у Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці та Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях, в силу чого є належним кредитором у даній справі.

У повідомленні про результати розгляду заяви від 28.01.2020 вих. № 2-01/1 та звітах про результати розгляду грошових вимог Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії Хліб України” “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” від 07.02.2020 вих. № 2-01/4 і від 17.12.2020 № 02-01/3 розпорядник майна Швець Д.І. визнав вимоги ГУ Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (т.с. 5, а.с. 108, 118- 119, т.с. 7, а.с. 149-150).

Дослідивши подані ГУ ПФУ в Чернівецькій області на підтвердження вимог на суму 869609,93 грн. документи, суд встановив, що зазначені вимоги в цілому підтверджуються документально за одним винятком, вказаним нижче.

Так, на підтвердження вимог на суму 650,43 грн. витрат на виплату і доставку пільгових пенсій кредитором подано лише копію постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.04.2010 у справі № 2а-562/10/2470, яка набрала законної сили 20.04.2010 (т.с. 4, а.с. 112).

Виконавчий лист та постанова про відкриття виконавчого провадження у справі № 2а-562/10/2470 ГУ ПФУ в Чернівецькій області суду не подані.

В той же час, за загальним правилом, вимоги кредиторів до боржника (банкрута) у справі про банкрутство повинні бути дійсними, не обтяженими пропуском строку позовної давності чи строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Статтею 21 Закону України “Про виконавче провадження” № 606-XIV від 21 квітня 1999 року в редакції, чинній станом на дату набрання законної сили постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.04.2010 у справі № 2а-562/10/2470, строк пред`явлення виконавчих листів та інших судових документів встановлювався протягом трьох років для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень – з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, – з наступного дня після його постановлення

На дату відкриття провадження у справі про банкрутство ДП “Чернівецький КХП” – 08.01.2020, трирічний строк для пред`явлення виконавчого листа у справі № 2а-562/10/2470 сплив, проте кредитором не подано доказів видачі виконавчого листа та його перебування на примусовому виконанні в органі державної виконавчої служби, переривання чи поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання в установленому порядку.

Пропуск встановленого Законом України “Про виконавче провадження” строку пред`явлення виконавчого документу до виконання унеможливлює як примусове стягнення боргу за таким документом у відповідності до Закону України “Про виконавче провадження”, так і задоволення такого боргу в процедурах банкрутства боржника у відповідності до Кодексу України з процедур банкрутства.

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку, що грошові вимоги ГУ ПФУ в Чернівецькій області в розмірі 650,43 грн. заборгованості за витратами на виплату і доставку пільгових пенсій, стягнутій у справі № 2а-562/10/2470, належить відхилити.

Таким чином, знайшли своє документальне підтвердження та визнаються судом вимоги ГУ ПФУ в Чернівецькій області на суму 868959,50 грн., у тому числі:

512040,67 грн. недоїмки зі страхових внесків,

44357,45 грн. відшкодування витрат по пільгових пенсіях (45007,88 грн. – 650,43 грн.),

312561,38 грн. фінансових санкцій і пені (257466,67 грн. + 55094,71 грн.).

Визначаючи черговість задоволення вимог ГУ ПФУ в Чернівецькій області, суд зазначає, що відповідно до норми частини 1 статті 64 КУзПБ вимоги в розмірі 512040,67 грн. недоїмки зі страхових внесків включаються до 2 черги, вимоги в розмірі 44357,45 грн. відшкодування витрат з виплати і доставки пільгових пенсій до третьої черги, а вимоги щодо санкцій і пені на суму 312561,38 грн. – до шостої.

Так, виходячи з положень статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII (згідно з рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 у справі № 1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII), статей 1, 2, 4 Закону України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування”, абзацу 5 пункту 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за своєю правовою природою витрати на виплату та доставку пільгових пенсій є загальнообов`язковим збором, кредиторські вимоги щодо якого у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 64 КУзПБ підлягають задоволенню у третю чергу. При цьому, суд бере до уваги відповідну правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові від 09.09.2009 у справі № 2-17/8629-2009.

До першої черги реєстру вимог кредиторів належить включити витрати кредитора по сплаті судового збору в сумі 4204,00 грн.

2. По заяві Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області від 29.01.2020 на суму 10382,57 грн. (т.с. 4, а.с. 197-201).

Вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області в розмірі 10382,57 грн. включають 9909,38 грн. недоїмки зі страхових внесків та 473,19 грн. пені і підтверджуються звітом щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за І квартал 2018 року (т.с. 4, а.с. 198).

Згідно з наказом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 17.08.2017 р. № 22-ос Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області є правонаступником, у тому числі, Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чернівецькій області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Чернівці (т.с. 6, а.с. 191).

Розпорядник майна і керівник боржника зазначені вимоги визнали у повному обсязі (т.с. 5, а.с. 175-177, т.с. 7, а.с. 149-150).

Відтак, вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області на загальну суму 10382,57 грн. підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів: недоїмка в сумі 9909,38 грн. – до другої черги реєстру, пеня в сумі 473,19 грн. – до шостої, до першої черги належить включити судовий збір у розмірі 4204,00 грн. на користь кредитора.

3. По заяві Чернівецького обласного центру зайнятості в особі Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості від 31.01.2020 на суму 11546,06 грн. (т.с. 4, а.с. 216-230).

Кредитором заявлено вимоги до боржника як платника страхових внесків до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на суму 11546,06 грн., у тому числі 11005,84 грн. недоїмки зі сплати страхових внесків та 540,22 грн. страхових внесків, строк сплати яких не настав.

На підтвердження вимог до заяви Чернівецького обласного центру зайнятості додано розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за 2010 рік, згідно якої недоїмка зі сплати страхових внесків складає 11005,84 грн., а сума страхових внесків, строк сплати яких не настав, становить 540,22 грн. (т.с. 4, а.с. 220).

Заявлені до боржника вимоги у розмірі 11546,06 грн. підтверджуються також актом Чернівецького міського центру зайнятості № 304 від 10.11.2011 р. про результати проведення планової перевірки дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” та актом звірки взаємних розрахунків станом на 20 листопада 2020 року, визнаються боржником (т.с. 4, а.с. 221-222, т.с. 6, а.с. 153).

З доданих до заяви кредитора наказу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 18.10.2016 № 195 “Про реорганізацію базових центрів зайнятості Чернівецької області” та Положення про Чернівецьку міську філію Чернівецького обласного центру зайнятості вбачається, що Чернівецький міський центр зайнятості реорганізовано шляхом приєднання до Чернівецького обласного центру зайнятості та установлено, що Чернівецький обласний центр зайнятості є правонаступником майна, прав та обов`язків Чернівецького міського центру зайнятості (т.с. 4, а.с. 225-230).

У повідомленні від 07.02.2020 та звіті від 19.02.2020 про результати розгляду грошових вимог розпорядник майна Швець Д.І. вимоги Чернівецького обласного центру зайнятості визнав у частині 11005,84 грн. недоїмки зі сплати страхових внесків, вимоги в розмірі 540,22 грн. відхилив з тих підстав, що строк сплати їх не настав, та зазначив, що відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства спори кредиторів з поточними вимогами до боржника вирішуються в позовному провадженні (т.с. 5, а.с. 126-127, 175-177, т.с. 7, а.с. 149-150).

З доданого до заяви кредитора Акту № 304 від 10.11.2011 про результати проведеної планової перевірки Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” за період з 01 січня 2010 р. по 31 грудня 2010 р. видно, що перевіркою, серед іншого, виявлено заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 14265,25 грн., сума нарахованих на яку страхових внесків, строк сплати яких не настав, складає 540,23 грн.

Розпорядник майна Швець Д.І. у ході попереднього засідання пояснив, що за документальними даними відсутня інформація про заборгованість боржника із заробітної плати перед працівниками підприємства, до акту інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 19.02.2020 та складеного розпорядником майна реєстру вимог кредиторів така заборгованість не включена (т.с. 5, а.с. 120-122, 185-186).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 16 цього Закону одним з джерел формування коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є страхові внески страхувальників.

Порядок обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків до набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 (далі – Інструкція).

За змістом пунктів 5.3 та 5.6 Інструкції нарахування страхових внесків роботодавців, найманих працівників та військовослужбовців здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування або які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, виходячи із розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Пунктом 5.7 Інструкції визначено, що у разі нестачі коштів на рахунку платника на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі, видача коштів на оплату праці і перерахування страхових внесків до Фонду проводяться у пропорційних сумах.

Відповідно до пункту 5.8 Інструкції підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

У разі видачі підприємством коштів на оплату праці з виручки від реалізації продукції (наданих послуг), платники зобов`язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції нараховані суми страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб перераховуються на відповідний рахунок Фонду.

Пунктом 8.1 Інструкції передбачено, що роботодавці зобов`язані одночасно з виплатою заробітної плати (доходу) в повному обсязі сплатити страхові внески до Фонду, які були нараховані та/або не сплачені до 01 січня 2011 року.

Відповідно до пункту 9.2 Інструкції якщо в бухгалтерських документах роботодавця станом на 01 січня 2011 року була зазначена сума страхових внесків до Фонду, строк сплати яких не настав, а заробітна плата була виплачена після набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” без сплати страхових внесків до Фонду, то пеня на суму недоїмки не нараховується.

Відтак, враховуючи, що заявлені кредитором страхові внески, строк яких не настав, нараховані на заборгованість із заробітної плати за період з 01 січня 2010 р. по 31 грудня 2010 р., а в матеріалах справи відсутня інформація щодо існування заборгованості боржника із заробітної плати перед працівниками підприємства на даний час, суд доходить висновку, що відповідно до вище наведених положень Інструкції у боржника виник обов`язок зі сплати зазначених страхових внесків у сумі 540,22 грн.

При цьому, частиною 4 статті 38 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та пунктом 9.8 Інструкції строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимоги Чернівецького обласного центру зайнятості в особі Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості в сумі 11546,06 грн. боргу за страховими внесками на випадок безробіття підтверджуються документально і підлягають визнанню у повному обсязі та включенню до другої черги реєстру вимог кредиторів.

Витрати кредитора, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 4204,00 грн., належить покласти на боржника і включити до першої черги реєстру вимог.

4. По заяві Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрозахідтрейд” від 31.01.2020 на суму 347324,66 грн. (т.с. 5, а.с. 1-10).

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрозахідтрейд” заявило і просить визнати грошові вимоги до ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” на суму 347324,66 грн. на підставі договору переведення боргу № 789Ю від 25.10.2018 року та акту звіряння розрахунків станом на 08.01.2020 року.

Так, 25.10.2018 року між Дочірнім підприємством “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” (Первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрозахідтрейд” (Новий боржник) і Акціонерним товариством “Чернівціобленерго” (Кредитор) було укладено договір про переведення боргу № 789Ю (далі – Договір про переведення боргу, т.с. 5, а.с. 5-6).

У пункті 1.1 Договору про переведення боргу визначено його предмет: відносини, пов`язані із заміною сторони (Первісного боржника) в зобов`язанні, що виникає з Договору про постачання електроенергії № 0081/8 від 01.02.1997 р., укладеного між Первісним боржником і Кредитором (надалі іменується “Основний договір”), що підтверджується Актом звірки № 10837 від 10.10.2018 р. взаємних розрахунків між Кредитором і Первісним боржником, який є невід`ємною складовою частиною даного Договору.

Відповідно до пункту 2 Договору про переведення боргу його учасники домовилися, що Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг (грошове зобов`язання) на загальну суму 347324,66 грн., в т.ч.: активна е/е – 302054,74 грн., акт про порушення ПКЕЕ – 45269,92 грн., що виник на підставі п. 2 та п. 7 Основного договору.

За умовами Договору про переведення боргу, зокрема:

- з моменту набуття чинності Договором у Нового боржника виникає право вимоги до Первісного боржника в сумі, зазначеній в п. 2.1 цього Договору (пункт 2.4);

- після виконання Новим боржником зобов`язань за цим Договором до нього переходять всі права кредитора за Основним договором, тобто виникає право регресу (пункт 2.5);

- Новий боржник зобов`язується виконати зобов`язання Первісного боржника перед Кредитором на умовах Основного договору у строк до 20 вересня 2021 року (пункт 3.2.1);

- Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками і діє протягом строку, протягом часу, достатнього для реального та належного виконання Договору Сторонами (пункти 6.3, 6.4).

У звіті (уточненому) від 19.02.2020, повідомленні від 19.02.2020 № 2-01/1 та звіті (уточненому) від 17.12.2020 про результати розгляду грошових вимог розпорядник майна Швець Д.І. вимоги ТОВ “Агрозахідтрейд” відхилив у повному обсязі з тих підстав, що кредитором не надано первинних документів на їх підтвердження (т.с. 5, а.с. 175-177, 188-189, т.с. 7, а.с. 149-150).

За змістом абзацу 1 частини 1, абзацу 9 частини 3 статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані надати документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

На підтвердження заявлених вимог кредитор ТОВ “Агрозахідтрейд” додав до заяви договір про переведення боргу № 789Ю від 25.10.2018 року та акт звіряння розрахунків станом на 08.01.2020 року, додатково 18.12.2020 надіслав до суду копії договору № 468-Д від 25.10.2018 (про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості) і платіжних доручень про сплату грошових коштів на користь Акціонерного товариства “Чернівціобленерго”.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 Цивільного кодексу України)

Статтею 527 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (стаття 520 ЦК).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно норми частини 1 статті 628 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а відповідно до статті 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як видно, Договір про переведення боргу містить дві взаємовиключні умови, викладені у пунктах 2.4 і 2.5:

- згідно з пунктом 2.4 право вимоги до Первісного боржника (ДП “Чернівецький КХП”) на суму 347324,66 грн. виникає у Нового боржника (ТОВ “Агрозахідтрейд”) з моменту набуття чинності цим Договором, тобто з дня його підписання 25.10.2018;

- у той же час, відповідно до пункту 2.5 Договору про переведення боргу права кредитора за Основним договором переходять до Нового боржника після виконання ним зобов`язань за цим Договором, тобто, після виконання ТОВ “Агрозахідтрейд” зобов`язання ДП “Чернівецький КХП” перед АТ “Чернівціобленерго” зі сплати заборгованості за електричну енергію на суму 347324,66 грн.

Відповідно до частини першої статті 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

Аналіз змісту Договору про переведення боргу свідчить, що встановлені статтею 213 ЦК України правила не дозволяють визначити зміст відповідної умови цього Договору щодо порядку проведення розрахунку Первісного боржника (ДП “Чернівецький КХП”) з Новим боржником (ТОВ “Агрозахідтрейд”) за виконання зобов`язання зі сплати заборгованості в сумі 347324,66 грн. Акціонерному товариству “Чернівціобленерго”.

Оскільки ці правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови Договору про переведення боргу щодо порядку проведення розрахунку, тому потрібно застосовувати тлумачення contra proferentem.

Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem) – слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які “не були індивідуально узгоджені” (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір “під переважним впливом однієї зі сторін” (under the diminant sinfluence of the party).

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного Цивільного Суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.03.2020 у справі № 756/1381/17-ц.

При з`ясуванні порядку проведення розрахунків за Договором про переведення боргу слід зробити висновок, що пункт 4 цього Договору передбачає виникнення права вимоги ТОВ “Агрозахідтрейд” до ДП “Чернівецький КХП” одночасно з укладенням Договору про переведення боргу та не пов`язується з фактичним проведенням ТОВ “Агрозахідтрейд” розрахунків з Кредитором АТ “Чернівціобленерго”.

Відповідно ж до умови пункту 2.5 цього Договору право вимоги ТОВ “Агрозахідтрейд” до ДП “Чернівецький КХП” обумовлюється здійсненням Новим боржником розрахунків з Кредитором АТ “Чернівціобленерго”.

На переконання суду, умова про виникнення у ТОВ “Агрозахідтрейд” права вимоги до ДП “Чернівецький КХП” з моменту набуття чинності Договором про переведення боргу повинна тлумачитися проти ТОВ “Агрозахідтрейд”, оскільки за такого формулювання саме останній має переваги перед ДП “Чернівецький КХП”, який в такому випадку повинен сплатити кошти Новому боржнику незалежно від виконання ним зобов`язання перед Кредитором, та перед АТ “Чернівціобленерго”, строк сплати коштів якому Новим боржником встановлено до 20.09.2021 року.

Отже, за правилами тлумачення contra proferentem суд доходить висновку, що за Договором про переведення боргу розрахунки між Первісним і Новим боржниками повинні проводитися після виконання Новим боржником зобов`язання зі сплати на користь АТ “Чернівціобленерго” коштів у сумі в сумі 347324,66 грн.

З поданих ТОВ “Агрозахідтрейд” додаткових документів вбачається, що 25.10.2018 між АТ “Чернівціобленерго” (Кредитор) і ТОВ “Агрозахідтрейд” (Боржник) було укладено Договір № 468-Д (про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості), предметом якого є реструктуризація та порядок погашення заборгованості на суму 347324,66 грн., у тому числі:

- активна електроенергія – 302054,74 грн.,

- акт про порушення ПКЕЕ – 45269,92 грн. (т.с. 7, а.с. 108-110).

Саме щодо указаної заборгованості в розмірі 347324,66 грн. і було укладено 25.10.2018 року Договір про переведення боргу № 789Ю між ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”, ТОВ “Агрозахідтрейд” і АТ “Чернівціобленерго”.

Відповідно до пунктів 1, 2 договору № 468-Д (про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості) від 25.10.2018 визначено, що погашення боргу буде здійснюватися боржником (ТОВ “Агрозахідтрейд”) на умовах розстрочення платежів, а саме: на 36 міс. суми боргу з оплатою щомісячно до 20 числа в строк до 20 вересня 2021 року. Пунктом 3 цього договору передбачено можливість дострокового виконання боржником зобов`язання про погашення боргу на будь-якому етапі виконання договору.

Конкретні суми платежів і строки їх внесення визначено у додатку до договору № 468-Д.

До заяви про підтвердження грошових вимог від 15.12.2020 ТОВ “Агрозахідтрейд” додало копії платіжних доручень, згідно яких за період з 28.11.2018 по 20.10.2020 воно сплатило на користь АТ “Чернівціобленерго” кошти в сумі 156000,00 грн. за електроенергію згідно договору № 468-Д від 25.10.2018 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості (т.с. 7, а.с. 111-135).

При цьому, частина коштів у сумі 61500,00 грн. сплачена у проміжок часу з 28.11.2018 до 08.01.2020 (дата відкриття провадження у справі про банкрутство ДП “Чернівецький КХП”), кошти у сумі 94500,00 сплачені в період з 23.01.2020 по 03.11.2020.

За визначенням абзацу 11 статті 1 КУзПБ конкурсні кредитори – це кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори – це кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом частини 1 статті 45, частини 2 статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні суд розглядає вимоги саме конкурсних кредиторів, тобто ті вимоги, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи вище викладений висновок суду про те, що за Договором про переведення боргу розрахунки між ДП “Чернівецький КХП” і ТОВ “Агрозахідтрейд” повинні проводитися після виконання останнім зобов`язання зі сплати на користь АТ “Чернівціобленерго” коштів у сумі 347324,66 грн., слід визнати, що вимоги на суму 61500,00 грн., які сплачені ТОВ “Агрозахідтрейд” на користь АТ “Чернівціобленерго” до дати відкриття провадження у справі про банкрутство ДП “Чернівецький КХП”, є конкурсними вимогами цього кредитора до боржника (платіжні доручення № 606 від 28.11.2028, № 685 від 26.12.2018, № 757 від 25.01.2019, № 841 від 27.02.2019, № 921 від 28.03.2019, № 1097 від 28.05.2019, № 1139 від 27.06.2019, № 1169 від 25.07.2019, № 1193 від 20.08.2019, № 1290 від 15.11.2019, № 1326 від 02.12.2019, т.с. 7, а.с. 111-121).

Вимоги в частині суми 94500,00 грн., сплаченої кредитором на користь АТ “Чернівціобленерго” після відкриття провадження у справі про банкрутство ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”, є поточними вимогами і не можуть визнаватися в попередньому засіданні в процедурі розпорядження майном боржника (т.с. 7, а.с. 122-135).

Решта вимог на суму 191324,66 грн. (347324,66 грн. – 156000,00 грн.) не підтверджені документально, щодо них не подано доказів їх сплати ТОВ “Агрозахідтрейд” на користь АТ “Чернівціобленерго”, відтак, у кредитора ще не виникло право вимоги до боржника про сплату вказаної суми в порядку регресу відповідно до пункту 2.5 Договору про переведення боргу.

На підтвердження заявлених грошових вимог ТОВ “Агрозахідтрейд” посилається, в тому числі, на акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2019 – 08.01.2020, згідно якого станом на 08.01.2020 заборгованість ДП “Чернівецький КХП” на користь ТОВ “Агрозахідтрейд” складає 347324,66 грн. за Договором про переведення боргу (т.с. 5, а.с. 4).

Відповідно до абзацу 11 статті 1, частин 1, 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Однак, як слушно зазначив розпорядник майна Швець Д.І у повідомленні від 19.02.2020 № 2-01/1, акт звірки розрахунків від 08.01.2020 не є доказом, що підтверджує грошові вимоги ТОВ “Агрозахідтрейд”.

Так, акт звірки розрахунків не є зведеним обліковим документом, оскільки є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій і який відображає стан заборгованості та в окремих випадках – рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств і має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, тобто акт не є належним доказом здійснення суб`єктами господарювання господарських операцій за певним правочином.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 910/493/18.

Підсумовуючи, суд за результатами розгляду заяви ТОВ “Агрозахідтрейд” дійшов висновку, що вимоги кредитора на суму 61500,00 грн. належить визнати як такі, що підтверджені та строк виконання яких виник до дня відкриття провадження у справі про банкрутство ДП “Чернівецький КХП”, з віднесенням до четвертої черги вимог задоволення.

Решту вимог на суму 285824,66 грн. суд відхиляє: вимоги на суму 94500,00 грн. з тих підстав, що вони не є конкурсними, а на суму 191324,66 грн. як такі, що не підтверджені документально.

Судовий збір у сумі 4204,00 грн. належить включити до першої черги реєстру вимог на користь кредитора ТОВ “Агрозахідтрейд”.

5. По заяві Державного агентства резерву України від 04.02.2020 на суму 129578,60 грн. (т.с. 5, а.с. 88-103).

Державне агентство резерву України заявило вимоги у розмірі 129578,60 грн., у тому числі 51660,26 грн. основного боргу та 77918,34 грн. штрафу і пені як таких, що визнані в якості конкурсних вимог до Дочірнього підприємства “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2015 у справі № 926/1687-б/14 і не сплачені боржником.

На підтвердження заявлених вимог Державне агентство резерву України додало до своєї заяви зазначену ухвалу Господарського суду Чернівецької області, отриману з Єдиного державного реєстру судових рішень (reyestr.court.gov.ua/Review/43304350).

Так, з ухвали Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2015 у справі № 926/1687-б/14 вбачається, серед іншого, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.12.2014 за заявою управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях та державної податкової інспекції у місті Чернівцях було порушено провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”, відповідне оголошення було оприлюднене на веб-сайті Вищого господарського суду України 17.12.2014, № оголошення 12546.

27 березня 2015 року у справі № 926/1687-б/14 було проведено попереднє засідання та ухвалою від 27.03.2015 визнано, серед іншого, вимоги Державного агентства резерву України до боржника ДП “Чернівецький КХП” на суму 129578,60 грн., у тому числі 51660,26 грн. основного боргу та 77918,34 грн. штрафу і пені.

При цьому, вимоги в розмірі 128771,54 грн. (у тому числі 51354,96 грн. основного боргу і 77416,58 грн. штрафу і пені) були раніше визнані ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13.10.2008 р. у справі № 10/85/б про визнання ДП “Чернівецький КХП” банкрутом на підставі складеного Західним контрольно-ревізійним відділом КРУ Державного комітету України з державного матеріального резерву Акту від 30.05.2005, яким встановлено незабезпечення збереження (самовільне відчуження і нестача) боржником (ДП “Чернівецький КХП”) зерна держрезерву, переданого на відповідальне зберігання, а саме пшениці 3 класу 0,776 т, пшениці 4 класу 76,139 т, ячменю пивовареного 2 класу 14,625 т, ячменю продовольчого 1 класу 0,371 т (т.с. 2, а.с. 55-58).

Вимоги у розмірі 305,30 грн. основного боргу, 305,30 грн. штрафу і 196,46 грн. пені за період з 19.10.2010 р. по 16.12.2014 р. за незабезпечення збереження переданої на відповідальне зберігання ДП “Чернівецький КХП” гречки 3-го класу були визнані ухвалою від 27.03.2015 у справі № 926/1687-б/14 як такі, що підтверджені документально.

Розпорядник майна Швець Д.І. у повідомленні від 19.02.2020 № 2-01/2, звітах (уточнених) від 19.02.2020 та від 17.12.2020 вимоги Державного агентства резерву України не визнав у повному обсязі з тих причини, що кредитором не подано первинних документів, які підтверджують заявлені вимоги, а також пропущено строк позовної давності для звернення за захистом порушених прав (т.с. 5, а.с. 175-177, 190, т.с. 7, а.с. 149-150).

Однак, суд не приймає зазначені в повідомленні розпорядника майна причини не визнання вимог Державного агентства резерву України.

Так, дійсно, як зазначалося, конкурсні вимоги Державного агентства резерву України на суму 129578,60 грн. були предметом розгляду у справі № 926/1687-б/14, що розглядалася Господарським судом Чернівецької області, і ухвалою від 27.03.2015 у цій справі були визнані в указаній сумі та включені до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості (т.с. 5, а.с. 91-100).

Відповідно до частини 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За змістом частини 1 статті 3, частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України “Про міжнародне приватне право”, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Частиною 4 статті 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, оскільки вимоги Державного агентства резерву України на суму 129578,60 грн. уже були визнані судом у справі № 926/1687-б/14, відсутня потреба в їх документальному підтвердженні первинними документами у справі № 926/2868-б/19, окрім як у випадку їх погашення боржником чи в інший спосіб, передбачений законодавством.

Однак, боржник не надав доказів, які б свідчили про сплату ним повністю або частково заборгованості перед Державним агентством резерву України.

Також, ухвалою від 28.07.2016 провадження у справі № 926/1687-б/14 про банкрутство ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” припинено на стадії процедури розпорядження майном, отже, у цій справі вимоги Державного агентства резерву України не погашалися в ліквідаційній процедурі в порядку, встановленому частинами 5, 8, 9 статті 45, частини 4 статті 83 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відтак, є дійсними.

Стосовно пропуску строку позовної давності.

Відповідно до положень статей 256, 257, 267 Цивільного кодексу України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 268 ЦК України визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема, згідно з пунктом 6 частини 1 цієї статті Кодексу давність не поширюється на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов`язань, що випливають із Закону України “Про державний матеріальний резерв”.

Відповідно до частин 1, 2 Закону України “Про державний матеріальний резерв” державний резерв створює Кабінет Міністрів України. Організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, підприємствами, установами і організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України (далі – система державного резерву).

Структура системи державного резерву і порядок управління державним резервом визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 року № 517 затверджено Положення про Державне агентство резерву України, відповідно до пункту 1 якого визначено, що Державне агентство резерву України (Держрезерв) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву.

Отже, кредитор Державне агентство резерву України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, і на його вимоги в силу положень пункту 6 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України не поширюється позовна давність.

Таким чином, судом установлено, що вимоги Державного агентство резерву України в сумі 129578,60 грн. виникли до відкриття провадження у справі № 926/2868-б/19 про банкрутство ДП “Чернівецький КХП”, підтверджені документально і не потребують окремого доказування в силу положень частини 4 статті 75 ГПК України, не погашені боржником і на них не поширюється позовна давність, тому їх належить визнати в заявленій сумі та включити до третьої черги реєстру вимог кредиторів у сумі 51660,26 грн. основного боргу та до шостої черги в сумі 77918,34 грн. штрафу і пені.

Витрати Державного агентство резерву України зі сплати судового збору в сумі 4204,00 грн. належить включити до першої черги реєстру вимог кредиторів.

6. По заяві Державної акціонерної компанії “Хліб України” на суму 10705098,76 грн. (т.с. 5, а.с. 16-41).

Кредитором заявлено вимоги на загальну суму 10705098,76 грн., у тому числі 6661373,47 грн. четвертої черги та 4043725,29 грн. шостої черги.

Згідно заяви ДАК “Хліб України” вимоги четвертої черги в сумі 6661373,47 грн. складаються з:

- 4153874,47 грн. (в т.ч. 1218,00 грн. судового збору), що були включені в реєстр вимог кредиторів ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 25.02.2016 у справі № 926/1687-б/14 про банкрутство дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”;

- 373849,00 грн. 3% річних, та 1186140,11 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість в сумі 4153874,00 грн., за період з 31.01.2017 по 31.01.2020;

- 924000,00 грн. заборгованості по платі за використання Знаку (роялті) відповідно до Ліцензійного договору від 28.06.2013 року;

- 11468,00 грн. 3% річних, та 12042,42 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість в сумі 924000,00 грн., за період з 02.09.2019 по 31.01.2020.

До вимог шостої черги кредитор включив і просить визнати пеню на загальну суму 4043725,29 грн., у тому числі:

- 3927402,54 грн., нараховану на заборгованість в сумі 4153874,00 грн. за період з 31.01.2017 по 31.01.2020, та

- 116322,75 грн., нараховану на заборгованість в сумі 924000,00 грн. за період з 02.09.2019 по 31.01.2020.

У повідомленнях від 07.02.2020 № 2-01/3, від 19.02.2020 № 2-01/2, звітах (уточнених) від 19.02.2020 та від 17.12.2020 розпорядник майна Швець Д.І. відхилив вимоги ДАК “Хліб України” у повному обсязі як такі, що не підтверджені первинними документами (т.с. 5, а.с. 131-132, 175-177, т.с. 7, а.с. 149-150).

Боржник ДП “Чернівецький КХП” надав заяву без дати (вхідний суду № 2865 від 30.11.2020), в якій визнав вимоги ДАК “Хліб України” в повному обсязі (т.с. 6, а.с. 159-160).

У попередньому засіданні 22.12.2020 керівник боржника визнав вимоги ДАК “Хліб України” у повному обсязі.

На підтвердження вимог на суму 4152656,47 грн. основного боргу кредитор посилається на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 25.02.2016 у справі № 926/1687-б/14, якою ці вимоги були визнані як конкурсні і включені до реєстру вимог кредиторів (пояснення від 19.11.2020 до заяви з грошовими вимогами, т.с. 6, а.с. 76-79).

Дослідивши додану до заяви ДАК “Хліб України” ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 25.02.2016 у справі № 926/1687-б/14, суд констатує, що вона стосується питання скасування арештів боржника (т.с. 5, а.с. 30-31).

Разом з тим, у матеріалах справи в наявності ухвала Господарського суду Чернівецької області 27.03.2015 у справі № 926/1687-б/14 про результати розгляду конкурсних вимог кредиторів до ДП “Чернівецький КХП”, у тому числі Державної акціонерної компанії “Хліб України”, та ухвала попереднього засідання від 25.02.2016 у справі № 926/1687-б/14, згідно якої вимоги ДАК “Хліб України” на суму 4153874,47 грн. (у тому числі 1218,00 грн. судового збору) включені до реєстру вимог боржника ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” (т.с. 7, ас. 54-58).

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи є інші фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відтак, суд не вбачає підстав для формального відхилення вимог ДАК “Хліб України” на суму 4152656,47 грн. лише тому, що кредитором не подано ухвалу про визнання цих вимог у справі № 926/1687-б/14, позаяк відповідний судовий акт – ухвала від 27.03.2015 у справі № 926/1687-б/14, наявний у матеріалах справи № 926/2868-б/19 і може бути досліджений і оцінений судом (т.с. 5, а.с. 91-100).

Вище, під час розгляду вимог Державного агентства матеріального резерву України, суд обгрунтував преюдиційність висновків суду у справі № 926/1687-б/14 про банкрутство ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” щодо документального підтвердження визнаних судом конкурсних вимог кредиторів під час розгляду конкурсних вимог кредиторів, заявлених у справі № 926/2868-б/19.

Тому суд погоджується з доводами ДАК “Хліб України” про те, що відсутня потреба в документальному підтвердженні первинними документами вимог на суму 4152656,47 грн., які визнані ухвалою судом у справі № 926/1687-б/14.

Разом з тим, розпорядник майна Швець Д.І. подав також заяву про застосування позовної давності до вимог ДАК “Хліб України” (т.с. 6, а.с. 170-172).

Крім розпорядника майна заяви про застосування позовної давності до вимог ДАК “Хліб України подали також кредитори Чернівецький обласний центр зайнятості в особі Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості (заява № 4233/2412.003-20 від 18.12.2020) та ГУ ДПС у Чернівецькій області (клопотання № 8665/9/24-13-05-02 від 21.12.2020) (т.с. 7, а.с. 138, 140-141).

В силу положень частини 5 статті 45 КУзПБ розпорядник майна за результатами розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення. За змістом даної норми, на думку суду, відхилення вимог кредиторів розпорядником може мати місце, в тому числі, у зв`язку з пропуском позовної давності.

В абзаці першому частини 6 статті 45 КУзПБ передбачено, що кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

У письмових поясненнях від 10.12.2020 ПАТ “ДАК “Хліб України” зазначило, що розпорядник майна Швець Д.І. не є стороною у спорі в розумінні частини 3 статті 267 ЦК України, тому його заява про сплив позовної давності не є підставою для застосування судом позовної давності.

У попередньому засіданні 22.12.2020 представник ПАТ “ДАК “Хліб України” заперечив проти заяв розпорядника майна і кредиторів ГУ ДПС у Чернівецькій області і Чернівецького міського центру зайнятості, зазначив, що вони не є стороною за заявою ПАТ “ДАК “Хліб України” з грошовими вимогами до боржника, тому не наділені правом заявляти про сплив позовної давності.

Крім того, наполягав представник ПАТ “ДАК “Хліб України”, у будь-якому випадку боржник вчиняв дії щодо визнання ним боргу перед Компанією, тому строк позовної давності переривався і на дату відкриття провадження у справі про банкрутство ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” не сплив.

За визначенням абзацу 22 статті 1 КУзПБ сторонами у справі є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

Відтак, кредитори ГУ ДПС у Чернівецькій області і Чернівецький міський центр зайнятості є сторонами у справі про банкрутство ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”, мають матеріальний інтерес щодо вимог інших кредиторів до боржника і в силу закону мають право заперечувати проти вимог інших кредиторів, у тому числі подавати заяву про застосування позовної давності.

При цьому, зазначені особи вже набули статусу кредиторів: так, вимоги ініціюючого кредитора визнані ухвалою суду від 08.01.2020, а Чернівецького міського центру зайнятості – даною ухвалою вище.

Також зазначалося, що відповідно до статей 257, 267 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Аналогічно, сплив позовної давності стосовно конкурсних вимог кредитора є підставою для відмови у їх визнанні у справі про банкрутство боржника.

Як видно з наявних у справі матеріалів, ухвалою від 28.07.2016 провадження у справі № 926/1687-б/14 про банкрутство ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” припинено на стадії процедури розпорядження майном, отже, у цій справі вимоги ДАК “Хліб України” до боржника не погашалися.

За змістом частин 1, 2, 3 статті 19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно з положеннями якого здійснювалося провадження у справі № 926/1687-б/14 про банкрутство ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”, одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого, зокрема, зупиняється перебіг позовної давності.

Відповідно до частини 7 цієї статті Закону дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Зупинення перебігу позовної давності врегульовано статтею 263 Цивільного кодексу України, відповідно до пункту 2 частини 1 якої передбачено, що перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.

У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення (частини 2, 3 статті 263 ЦК).

Відтак, з дня припинення провадження у справі про банкрутство № 926/1687-б/14 – 28.07.2016, відновився перебіг позовної давності кредиторів щодо вимог до ДП “Чернівецький КХП”, які були визнані під час провадження у даній справі.

Враховуючи, що з 28.07.2016 до 08.01.2020 (дата відкриття провадження у справі № 926/2868-б/19 та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів) пройшло більше трьох років, слід констатувати, що станом на 08.01.2020 загальний трирічний строк позовної давності стосовно вимог ДАК “Хліб України” на суму 4152656,47 грн. сплив.

Позовна давність терміном у три роки сплила стосовно цих вимог й у разі, якщо днем припинення провадження у справі № 926/1687-б/14 вважати дату постанови Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2016, якою залишено в силі ухвалу суду від 28.07.2016 про припинення провадження у цій справі.

Доводи представника ПАТ “ДАК “Хліб України”, що остаточне рішення про припинення провадження у справі № 926/1687-б/14 було прийнято Вищим господарським судом України постановою від 08.11.2016 року суд відхиляє, оскільки відповідно до положень статті 105 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату винесення Львівським апеляційним господарським судом постанови від 12.09.2016 у справі № 926/1687-б/14, постанова апеляційного господарського суду, прийнята за наслідками розгляду апеляційної скарги, набирає законної сили з дня її прийняття.

При цьому, ПАТ “ДАК “Хліб України” не надано доказів про те, що стосовно вимог на суму 4152656,47 грн. кредитор і боржник в установленому порядку збільшили позовну давність, встановлену законом (ч. 1 ст. 259 ЦК України), а також, що перебіг позовної давності щодо цих вимог переривався (ст. 264 ЦК України).

Так, відповідно до статті 264 Цивільного кодексу перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

У поясненнях від 19.11.2020 до заяви з грошовими вимогами ПАТ “ДАК “Хліб України” зазначило, що Компанією, як засновником боржника, не вживалися заходи щодо стягнення з ДП “Чернівецький КХП” грошового зобов`язання в судовому порядку. Отже, така передбачена частиною 2 статті 264 ЦК України підстава переривання позовної давності, як пред`явлення позову до боржника, відсутня.

Визнання боржником свого боргу перед ПАТ “ДАК “Хліб України” в поданій до суду заяві без дати (вхідний суду № 2865 від 30.11.2020), підписання ним актів інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 08.10.2020 та від 10.10.2019 також не свідчить про переривання позовної давності стосовно вимог на суму 4153874,47 грн., позаяк ці документи складені після спливу трирічного строку позовної давності з дати прийняття постанови Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2016 у справі № 926/1687-б/14 (т.с. 7, а.с. 59)

За змістом статей 264, 267 ЦК України переривання строку позовної давності може мати місце виключно у випадку вчинення особою відповідних дій в межах цього строку, тобто до моменту спливу первинно встановленого строку позовної давності. З такою правовою позицією погодився Верховний Суд у постанові від 12.09.2018 у справі № 910/16481/16 (пункт 22).

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з частиною 5 цієї статті якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Однак кредитор ПАТ “ДАК “Хліб України” не навів поважних причин пропущення позовної давності стосовно вимог на суму 4153874,47 грн.

Таким чином, суд встановив, що указані вимоги підтверджені документально, однак, обтяжені спливом позовної давності, розпорядником майна і кредиторами, вимоги яких визнано судом, подано заяви про застосування до них позовної давності, переривання позовної давності чи поважних причин її пропуску кредитор не довів.

Відтак, суд доходить висновку, що вимоги ПАТ “ДАК “Хліб України” на суму 4153874,47 грн. основного боргу, що були визнані як кредиторські вимоги до ДП “Чернівецький КХП” у справі № 926/1687-б/14 та заявлені у справі № 926/2868-б/19, належить відхилити.

Кредитором заявлено також вимоги на суму 373849,00 грн. 3% річних, 1186140,11 грн. інфляційних втрат та 3927402,54 грн. пені, нарахованих за період з 31.01.2017 по 31.01.2020 на заборгованість в сумі 4153874,00 грн.

Відповідно до статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Враховуючи, що стосовно вимог за основною заборгованістю в сумі 4153874,47 грн. позовна давність спливла і з цих підстав за заявами кредиторів суд відхилив дані вимоги, відхиленню підлягають також вимоги щодо нарахованих на цю заборгованість 373849,00 грн. 3% річних, 1186140,11 грн. інфляційних втрат та 3927402,54 грн. пені.

Стосовно грошових вимог, що засновані на Ліцензійному договорі від 28.06.2013 року – 924000,00 грн. роялті, 11468,00 грн. 3% річних, 12042,42 грн. інфляційних втрат та 116322,75 грн. пені, суд дійшов наступних висновків.

28 червня 2013 року між Державною акціонерною компанією “Хліб України” (Ліцензіар) та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” (Ліцензіат) було укладено ліцензійний договір № 12293 (далі – Ліцензійний договір, т.с. 5, а.с. 33-34).

За змістом пунктів 1.2, 1.5 Ліцензійного договору Ліцензіар володіє правом власності на зареєстрований знак для товарів і послуг, зображення якого приведено у цьому пункті, і за плату надає Ліцензіату дозвіл на використання Знака (ліцензію) (невиключну) при виробництві та розповсюдженні товарів, що визначені у пункті 1.7 цього Договору, в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі.

Відповідно до пункту 1.18 Ліцензійного договору під використанням Ліцензіатом Знака розуміється нанесення його на будь-який товар, для якого зареєстровано знак, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із нанесеним зазначеним знаком з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.

Згідно з пунктом 1.10 строк ліцензії, що видається за цим Договором, – 24.09.2018 р.

Пунктом 1.12 Ліцензійного договору передбачено, що у підтвердження надання послуг користування Знаком сторони до 10 числа кожного місяця складають та підписують відповідний акт.

Плата за використання Знаку (роялті) становить 15000,00 грн. без ПДВ за кожний повний і неповний календарний місяць його використання, починаючи з дня підписання договору і сплачується Ліцензіатом щомісяця протягом 10 календарних днів після закінчення звітного періоду у безготівковій формі на поточний рахунок Ліцензіата (пункти 4.2, 4.3).

Ліцензійний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками, закінчення строку дії Договору ним не визначено (пункти 6.1, 6.2).

02.09.2019 сторони уклали Додаткову угоду № 1 про дострокове припинення зобов`язань та розірвання Ліцензійного договору “Хліб України” № 12293 від 28.06.2013 р., якою визначили, що Ліцензійний договір є розірваним, а всі зобов`язання сторін припиненими з моменту підписання цієї Додаткової угоди. При цьому, сторони не звільняються від відповідальності за належне виконання зобов`язань, які виникли до моменту підписання та існують на момент підписання цієї Додаткової угоди (т.с. 5, а.с. 35).

На підтвердження грошових вимог за Ліцензійним договором кредитором надано низку актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.с. 6, а.с. 84-105).

Дослідивши ці акти, суд встановив, що частина з них не підтверджують засновані на Ліцензійному договорі вимоги, оскільки фіксують господарські операції за іншими договорами між кредитором і боржником, за якими ДАК “Хліб України” вимоги до ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” не пред`являв, а саме:

- акт № Д-00000116 від 31.07.2017 – послуги з оренди за договором № 12338 від 26.11.15 на суму 5000,00 грн. (замовником ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” не підписаний);

- акт № Д-00000127 від 31.12.2019 – використання торгової марки за грудень 2019 р. за договором № 12390 від 01.08.19 на суму 40000,00 грн. (Ліцензійний договір має номер № 12293 від 28.06.2013 та припинений 02.09.2019);

- акт № Д-00000121 від 30.11.2019 – використання торгової марки за листопад 2019 р. за договором № 12390 від 01.08.19 на суму 40000,00 грн.;

- акт № Д-00000108 від 31.10.2019 – використання торгової марки за жовтень 2019 р. за договором № 12390 від 01.08.19 на суму 40000,00 грн.;

- акт № Д-00000095 від 30.09.2019 – використання торгової марки за вересень 2019 р. за договором № 12390 від 01.08.19 на суму 40000,00 грн.;

- акт № Д-00000084 від 31.05.2018 – використання торгової марки за травень 2018 р. за договором № Д-12376 від 23.04.18 на суму 100000,00 грн. (замовником ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” не підписаний);

- акт № Д-00000067 від 30.04.2018 – використання торгової марки за квітень 2018 р. за договором № Д-12376 від 23.04.18 на суму 100000,00 грн. (замовником ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” не підписаний);

- акт № Д-00000002 від 03.02.2020 – використання торгової марки за січень 2020 р. за договором № 12390 від 01.08.19 на суму 40000,00 грн. (т.с. 6, а. с. 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98).

Як документи, що підтверджують грошові вимоги ПАТ “ДАК “Хліб України” за Ліцензійним договором, суд приймає лише акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 21000,00 грн., а саме:

- № Д-00000038 від 25.03.2014 на суму 3000,00 грн.,

- № Д-00000019 від 04.02.2014 на суму 3000,00 грн.,

- № Д-00000093 від 13.06.2014 на суму 3000,00 грн.,

- № Д-00000074 від 16.06.2014 на суму 3000,00 грн.,

- № Д-00000172 від 28.10.2014 на суму 3000,00 грн.,

- № Д-00000132 від 12.08.2014 на суму 3000,00 грн.,

- № Д-00000148 від 04.09.2013 на суму 3000,00 грн. (т.с. 6, а.с. 99-105).

Суд відмічає, що в усіх цих актах плата за роялті вказана в сумі 3000,00 грн., а не 15000,00 грн., як визначено у пункті 4.2 Ліцензійного договору, а акти № Д-00000074 від 16.06.2014 та Д-00000132 від 12.08.2014 не підписані з боку ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”.

Однак, боржник їх визнає, обсяг його відповідальності згідно актів за 2013-2014 роки не збільшено порівняно з Ліцензійним договором, тому в суду відсутні підстави для відхилення вимог на суму 21000,00 грн. як не підтверджених документально.

Щодо решти вимог за Ліцензійним договором в частині основного боргу на суму 903000,00 грн. (924000,00 грн. – 21000,00 грн.), то вони не підтверджуються наданими кредитором доказами, тому їх належить відхилити.

Суд ще раз зазначає, що за відсутності первинних документів, які фіксують здійснення господарських операцій, подані ПАТ “ДАК “Хліб України” акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами 08 жовтня 2020 та акт звірки розрахунків за період з 28.06.13 по 30.09.2018 не є належними доказами, які підтверджують грошові вимоги до боржника (т.с. 6, а.с. 80, 81).

Як вказано вище, розпорядник майна і кредитори ГУ ДПС у Чернівецькій області і Чернівецький міський центр зайнятості подали заяви про застосування строку позовної давності до вимог ПАТ “ДАК “Хліб України”.

Щодо документально підтверджених вимог на суму 21000,00 грн. основного боргу за Ліцензійним договором спливли строки позовної давності: стосовно найпізнішого акту № Д-00000172 від 28.10.2014 трирічний строк позовної давності закінчився 28.10.2017 року, щодо інших актів за 2013-2014 роки – раніше.

Доказів переривання цього строку кредитор не подав, акт звірки розрахунків за період з 28.06.13 по 30.09.2018 складений сторонами після спливу трирічного строку давності стосовно найпізнішого акту (28.10.2017), тому її не перериває. Поважних причин пропуску строку позовної давності кредитор не навів.

Підсумовуючи, суд відхиляє вимоги за Ліцензійним договором у сумі 903000,00 грн. основного боргу як такі, що не підтверджені документально, а в частині основного боргу на суму 21000,00 грн. – у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Позаяк вимоги щодо нарахованих на борг у сумі 924000,00 грн. трьох процентів річних, інфляційних втрат і пені є похідними від основних вимог, які суд відхилив, не підлягають визнанню вимоги щодо 3% річних у сумі 11468,00 грн., інфляційних втрат у сумі 12042,42 грн. та пені у сумі 116322,75 грн.

Суд зазначає, що компенсаційні платежі і пеня, нараховані на частину основного боргу, який не підтверджений документально, також є такими, що не підтверджені кредитором.

Та частина компенсаційних платежів і пені, яка нарахована на основний борг, вимоги за яким відхилено в зв`язку з пропуском строку давності, відхиляється відповідно до положення статті 266 ЦК України.

При цьому, суд не вбачає потреби в окремому визначенні сум компенсаційних платежів і пені, які припадають на частину боргу, що відхилений за недоведеністю, та на частину боргу, стосовно якого пропущено позовну давність, оскільки це жодним чином не впливає на висновок суду про повне відхилення усіх похідних вимог ПАТ “ДАК “Хліб України” щодо пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на борг у розмірі 924000,00 грн. за Ліцензійним договором.

Оскільки суд відхиляє вимоги ПАТ “ДАК “Хліб України” до боржника в повному обсязі, витрати на сплату судового збору в сумі 4204,00 грн. слід залишити за кредитором.

7. По заяві розпорядника майна Швеця Д.І. від 03.04.2020 (в ухвалі від 06.11.2020 помилково вказано, що заява від 07.04.2020 – суд) про перерахування грошової винагороди (т.с. 5, а.с. 140-141).

У заяві від 03.04.2020 та усно в засіданні 22.12.2020 розпорядник майна Швець Д.І. просить перерахувати йому основну грошову винагороду в сумі 38850,48 грн. за виконання повноважень розпорядника майна ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” за період з 08.01.2020 по 31.03.2020 згідно розрахунку, наведеного в заяві, з авансованих ініціюючим кредитором коштів.

Заперечень щодо задоволення заяви розпорядника майна Швеця Д.І. про перерахування йому грошової винагороди від представника ініціюючого кредитора, інших учасників справи не надійшло.

При зверненні із заявою про визнання ДП “Чернівецький КХП” банкрутом ініціюючим кредитором ГУ ДПС у Чернівецькій області було авансовано кошти в розмірі 37557,00 грн. на депозитний рахунок Господарського суду Чернівецької області для виплати грошової винагороди розпоряднику майна (з розрахунку 4173,00 грн. (мін. заробітна плата згідно статті 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік) х 3 міс., т.с. 6, а.с. 52-53).

Ухвалою від 08 січня 2020 року про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП “Чернівецький КХП”, серед іншого, встановлено арбітражному керуючому Швецю Д.І. грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Грошова винагорода за виконання повноважень розпорядника майна сплачується шляхом її авансування ініціюючим кредитором ГУ ДПС у Чернівецькій області у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за три місяці виконання повноважень за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду.

У разі, якщо процедура розпорядження майном триватиме після закінчення авансованих заявником коштів, основну винагороду розпоряднику майна Швецю Д.І. виплачувати за рахунок коштів, одержаних боржником Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі (пункт 8 резолютивної частини ухвали від 08.01.2020).

Згідно розрахунку в заяві розпорядника майна основна грошова винагорода ним обчислена за період з 08.01.2020 по 31.03.2020 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 4723,00 грн., установленої з 01.01.2020 згідно зі статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”.

З матеріалів справи, вбачається, що розпорядник майна Швець Д.І. належним чином, якісно і своєчасно виконує свої повноваження в процедурі розпорядження майном боржника ДП “Чернівецький КХП”.

Так, ним розглянуто всі вимоги кредиторів, які звернулися із заявами у даній справі, подані повідомлення і звіти про результати розгляду цих заяв, проведено інвентаризацію майна боржника, зроблено запити для виявлення його майнових активів, складено попередній реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до частини 1, абзаців 1, 5, 6 частини 2 статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Відтак, враховуючи наведені положення статті 30 КУзПБ, які гарантують право розпорядника майна на отримання основної грошової винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень за рахунок авансованих ініціюючим кредитором для цього коштів, суд доходить висновку, що заява розпорядника майна Швеця Д.І. про перерахування йому основної грошової винагороди підлягає частковому задоволенню в розмірі 37557,00 грн. коштів, що зараховані на депозитний рахунок Господарського суду Чернівецької області.

При цьому, оскільки на даний час комітет кредиторів не створено і процедура розпорядження майном не завершується, суд не вбачає підстав для зобов`язання розпорядника майна подати попередньо погоджений комітетом кредиторів звіт про нарахування та виплату грошової винагороди на суму 37557,00 грн. за перші три місяці його роботи відповідно до положень частини 6 статті 30 КУзПБ.

Разом з тим, суд зазначає, що Кодекс України з процедур банкрутства не містить положень про обов`язок ініціюючого кредитора здійснювати доплату авансованих на виплату грошової винагороди розпорядника майна коштів у разі зміни законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, решта коштів винагороди, яку просить перерахувати розпорядник майна Швець Д.І., у сумі 7557,00 грн. (38850,48 грн. – 31293,48 грн.) може бути виплачена йому за рахунок коштів боржника ДП “Чернівецький КХП” у загальному порядку, передбаченому статтею 30 КУзПБ, – після подання до суду попередньо розглянутого комітетом кредиторів звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди та витрат.

8. По заяві Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 14.05.2020 про підтвердження статусу учасника справи про банкрутство (т.с. 6. а.с. 1-3).

У даній заяві Південно-західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі – Управління) просить визнати його учасником у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” з посиланням на положення статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якої учасниками у справі про банкрутство є, в тому числі, Управління як територіальний орган Міністерства юстиції.

Так, відповідно до абзацу 24 статті 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство – це сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Повноваження державного органу з питань банкрутства визначено в статті 3 КУзПБ.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 228 зі змінами, Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства.

Згідно з постановою КМУ від 09.10.2019 № 870 “Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції” та наказом Міністерства юстиції України № 3173/5 від 16.10.2019 “Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України” вирішено, серед іншого, ліквідувати Головне територіальне управління юстиції у Чернівецькій області та утворити міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, в тому числі Південно-західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), яке визначити правонаступником Головних територіальних управлінь юстиції у Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях.

29.10.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (т.с. 6, а.с. 13-14).

Відповідно до пункту 3 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Мінюсту № 1707/5 від 23.06.2011 зі змінами, основними завданнями міжрегіонального управління, серед іншого, є реалізація державної правової політики, державної політики з питань банкрутства.

Пунктами 4.15, 4.17 названого Положення передбачено, що міжрегіональне управління:

- сприяє створенню організаційних економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у тому числі процедур банкрутства державних підприємств і підприємств у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків;

- бере участь за дорученням Мінюсту у справі про банкрутство і користується процесуальними правами та несе процесуальні обов`язки учасника у справі про банкрутство.

Таким чином, і в силу прямої вказівки КУзПБ, і відповідно до свого статусу Управління, яке є територіальним органом, що підпорядковується Міністерству юстиції України як державному органу з питань банкрутства, є учасником провадження у справі про банкрутство ДП “Чернівецький КХП”.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення заяви Управління про визнання учасником справи про банкрутство Дочірнього підприємства “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”.

Відповідно до частин 2, 3 статті 47 КУзПБ за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 30, 45-47, 96 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги до Дочірнього підприємства “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” таких конкурсних кредиторів:

1.1) Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на суму 868959,50 грн., у тому числі:

- 512040,67 грн. недоїмки зі страхових внесків (2 черга);

- 44357,45 грн. відшкодування витрат з виплати і доставки пільгових пенсій (3 черга);

- 312561,38 грн. штрафних санкцій і пені (6 черга).

До першої черги включити судовий збір у розмірі 4204,00 грн. на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області;

1.2) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області на суму 10382,57 грн., у тому числі:

- 9909,38 грн. недоїмки зі страхових внесків (2 черга);

- 473,19 грн. пені (6 черга).

До першої черги включити судовий збір у розмірі 4204,00 грн. на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області;

1.3) Чернівецького обласного центру зайнятості в особі Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості на суму 11546,06 грн. боргу за страховими внесками (2 черга).

До першої черги включити судовий збір у розмірі 4204,00 грн. на користь кредитора Чернівецького обласного центру зайнятості в особі Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості;

1.4) Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрозахідтрейд” на суму 61500,00 грн. (четверта черга).

До першої черги включити судовий збір у розмірі 4204,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрозахідтрейд”;.

1.5) Державного агентства резерву України на суму 129578,60 грн., у тому числі:

- 51660,26 грн. основного боргу (3 черга);

- 77918,34 грн. штрафу і пені (6 черга).

До першої черги включити судовий збір у розмірі 4204,00 грн. на користь Державного агентства резерву України.

2. Відхилити грошові вимоги до Дочірнього підприємства “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” таких кредиторів:

2.1) Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області частково на суму 650,43 грн. заборгованості за витратами на виплату і доставку пільгових пенсій;

2.2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрозахідтрейд” частково на суму 285824,66 грн.;

2.3) Публічного акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Хліб України” повністю на суму 10705098,76 грн. Судовий збір у сумі 4204,00 залишити за ПАТ “ДАК “Хліб України”.

3. Задовольнити частково заяву розпорядника майна Швеця Д.І. від 03.04.2020 про перерахування грошової винагороди.

Здійснити зарахування арбітражному керуючому Швецю Дмитру Івановичу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області 28.11.1995, адреса: м. Запоріжжя, а/с 7338, 69124) основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” за період з 08.01.2020 по 31.03.2020 у сумі 37557,00 грн. з депозитного рахунку Господарського суду Чернівецької області за наступними реквізитами: отримувач – Швець Дмитро Іванович, ідентифікаційний код отримувача НОМЕР_2 , рахунок отримувача НОМЕР_3 в АТ “ТАСКОМБАНК” м. Київ, МФО 339500.

Ухвалу передати у планово-фінансовий відділ Господарського суду Чернівецької області для виконання у цій частині.

4. Задовольнити заяву Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 14.05.2020 про підтвердження статусу учасника справи про банкрутство.

Визнати Південно-західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) учасником справи про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”.

5. Розпоряднику майна Швецю Д.І. в строк до 05 січня 2020 подати до Господарського суду Чернівецької області реєстр вимог кредиторів Дочірнього підприємства “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”, складений за результатами розгляду судом заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника.

6. Призначити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 19 січня 2021 року.

7. Призначити підсумкове засідання у справі на 10-00 год. 26 січня 2021 року.

8. Ухвалу надіслати ініціюючому кредитору, боржнику, кредиторам, розпоряднику майна Швецю Д.І., ПАТ “ДАК “Хліб України”, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Південно-західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України чи Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (ч. 1 ст. 235 ГПК України).

Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції у письмовій формі (ст. 257 ГПК України).

Відповідно до пункту 4 розділу X “Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У засіданні 22.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст підписано 24.12.2020.

Суддя Т.І.Ковальчук

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.