Ухвала суду № 93783186, 24.12.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"24" грудня 2020 р.Справа № 922/4058/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши заяву про забезпечення позову (вх. № 30031 від 23 грудня 2020 року) у справі

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, місто Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державне підприємство "Іскра", село Велика Гомільша

до фізичної особи – підприємця Мозолєва Олександра Олеговича, місто Харків,

про стягнення заборгованості та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, звернувся до господарського суду Харківської області із позовної заявою до відповідача, фізичної особи – підприємця Мозолєва Олександра Олеговича, про стягнення заборгованості з орендної плати у розмрі 7 874,82 грн., пені у розмірі 31,71 грн., неустойки у розмірі 49 059,98 грн. та про зобов`язати повернути державне окреме індивідуально визначене майно нежитлові приміщення – будівля пташника, реєстровий номер майна 00852909.1БЕШСНП4400 (інв. № 312, літ ."Д-1"), загальною площею 1 741,90 кв.м., за адресою Харківська область, Зміївський район, село Пасіки, вулиця Синявіна, будинок 6-А, балансоутримувач – Державне підприємство "Іскра", шляхом підписання акту приймання-передачі.

Також позивачем представлено, в порядку статті 136 Господарського процесуального кодексу України, заяву про забезпечення позову (вх. 30031 від 23 грудня 2020 року) в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони фізичній особі – підприємцю Мозолєва Олександру Олеговичу та будь-яким третім особам доступ до нежитлові приміщення – будівля пташника, реєстровий номер майна 00852909.1БЕШСНП4400 (інв. № 312, літ ."Д-1"), загальною площею 1 741,90 кв.м., за адресою Харківська область, Зміївський район, село Пасіки, вулиця Синявіна, будинок 6-А та інших нежитлових приміщень, що перебувають на балансі Державного підприємства "Іскра". В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що відповідач протиправно використовує нежитлові приміщення, які не охоплені договором оренди № 6128-Н від 21 червня 2016 року та здійснює на їх території господарську діяльність, а невстановлені особи перешкоджають у доступі до них. Позивач вважає, що в випадку невжиття заходів забезпечення позову буде унеможливлене поновлення його прав на отримання електричної енергії.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з таких підстав.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно до статті 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Предметом даного позову становить, стягнення заборгованості з орендної плати у розмрі 7 874,82 грн., пені у розмірі 31,71 грн., неустойки у розмірі 49 059,98 грн. та зобов`язання повернути державне окреме індивідуально визначене майно нежитлові приміщення – будівля пташника, реєстровий номер майна 00852909.1БЕШСНП4400 (інв. № 312, літ ."Д-1"), загальною площею 1 741,90 кв.м., за адресою Харківська область, Зміївський район, село Пасіки, вулиця Синявіна, будинок 6-А, балансоутримувач – Державне підприємство "Іскра", шляхом підписання акту приймання-передачі.

Тобто, позивачем визначено дві позовні вимоги: перша вимога - майнова - стягнення заборгованості з орендної плати; друга вимога - немайнова - зобов`язання повернути державне окреме індивідуально визначене майно, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Видом забезпечення позову, який позивач просить застосувати. є заборона фізичній особі – підприємцю Мозолєва Олександру Олеговичу та будь-яким третім особам доступ до нежитлові приміщення – будівля пташника, реєстровий номер майна 00852909.1БЕШСНП4400 (інв. № 312, літ ."Д-1"), загальною площею 1 741,90 кв.м., за адресою Харківська область, Зміївський район, село Пасіки, вулиця Синявіна, будинок 6-А та інших нежитлових приміщень, що перебувають на балансі Державного підприємства "Іскра".

Згідно з частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд звертає увагу заявника на те, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті, що збігається із змістом правової норми, визначеної у частині 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України (постанова Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року у справі № 913/257/18).

В даному випадку, задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони фізичній особі – підприємцю Мозолєва Олександру Олеговичу та будь-яким третім особам доступ до нежитлові приміщення – будівля пташника, реєстровий номер майна 00852909.1БЕШСНП4400 (інв. № 312, літ ."Д-1"), загальною площею 1 741,90 кв.м., за адресою Харківська область, Зміївський район, село Пасіки, вулиця Синявіна, будинок 6-А та інших нежитлових приміщень, що перебувають на балансі Державного підприємства "Іскра", на переконання суду є тотожним задоволенню однієї із позовних вимог, зобов`язаня повернути державне окреме індивідуально визначене майно нежитлові приміщення – будівля пташника, реєстровий номер майна 00852909.1БЕШСНП (інв. № 312, літ ."Д-1"), загальною площею 1 741,90 кв.м., за адресою Харківська область, Зміївський район, село Пасіки, вулиця Синявіна, будинок 6-А, балансоутримувач – Державне підприємство "Іскра", шляхом підписання акту приймання-передачі, з якою позивач звернувся до суду, приймаючи до уваги, що на даний час спір не вирішується по суті.

Враховуючи, що заходи забезпечення позову, про які просить позивач, за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог (в частині немайнової вимоги), що є порушенням частини 11 статті 137 ГПК України, суд відмовляє в задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136-140, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про забезпечення позову (вх. № 30031 від 23 грудня 2020 року) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 255-257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу підписано 24 грудня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/4058/20