Рішення № 93782915, 14.12.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.2020 Справа № 920/625/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/625/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛОКВОРК” (вул. Жуковського, буд. 1, м. Дніпро, 49000),

до відповідача Державного підприємства “Конотопський авіаремонтний завод “АВІАКОН” (вул. Рябошапка, 25, м. Конотоп, Сумська область, 41601),

про стягнення 682398 грн. 83 коп.,

представники учасників справи:

від позивача - Сухомлин О.В.;

від відповідача – не з`явився;

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 580149 грн. 84 коп. відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №735-18 від 03.08.2018, в тому числі 399 168 грн 00 коп. заборгованості за поставлену продукцію згідно з видатковими накладними № К-1009 від 10.09.2018, № К-18121 від 18.12.2018, № РН-25042 від 25.04.2019, № К-0210 від 02.10.2018, № РН-13061 від 13.06.2019, № РН-30081 від 20.08.2019, РН-30097 від 16.09.2019, 20 504 грн 45 коп. 3% річних, 40207 грн. 81 коп. інфляційних втрат, 210269 грн 58 коп. пені за несвоєчасну оплату поставленої продукції.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 920/625/20, призначене підготовче засідання на 27.07.2020, 10:30; відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України; відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у відповідача оригінали (для огляду у судовому засіданні) та завірені належним чином копії (для долучення до матеріалів справи) видаткових накладних РН-13061 від 13.06.2019, РН-30081 від 20.08.2019, РН-30097 від 16.09.2019. Якщо відповідач не має можливості подати витребувані докази - повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали; позивачу наданий семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив. Встановлені судом в ухвалі строки продовжені на строк дії карантину.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛОКВОРК” (вх. № 5663 від 06.07.2020) про участь у судових засіданнях по справі № 920/625/20 в режимі відеоконференції; доручено Господарському суду Дніпропетровської області забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/625/20 27 липня 2020 року о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛОКВОРК”.

21.07.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. №6222 від 21.07.2020), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що за умовами п. 3.1., п. 3.2 договору, зобов`язання позивача вважаються виконаними з дати надходження всього обсягу продукції, визначеної у додатку № 1 до договору, на склад “Нова пошта”, м. Конотоп у строк до 02.09.2018. Оплата 100% вартості товару здійснюється протягом 10 робочих днів з дати поставки та проходження вхідного контролю, тобто після поставки всього обсягу товару, а не його частини. Остання поставка частини продукції відбулась за видатковою накладною від 16.09.2019 № РН-30097, а саме 19.09.2019 на склад Нова пошта, м. Конотоп. На даний час позивач не здійснив поставку двох кілець підшипника внутрішні 8-1910-042. Таким чином продукція поставлена не в повному обсязі. Попередній розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести, у зв`язку з розглядом справи складає 10 000 грн. з розрахунку 2000 грн. 00 коп. за одне судове засідання. Докази на підтвердження витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України. До відзиву на позовну заяву відповідачем додані копії видаткових накладних РН-13061 від 13.06.2019, РН-30081 від 20.08.2019, РН-30097 від 16.09.2019.

У судовому засіданні 27.07.2020 судом оглянуто оригінали наданих відповідачем видаткових накладних, постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів, встановлено відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, оголошено перерву у судовому засіданні до 09.09.2020, 12:00.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.07.2020 доручено Господарському суду Дніпропетровської області забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/625/20 9 вересня 2020 року о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛОКВОРК”.

03.08.2020 позивач подав відповідь на відзив (вх. №6648 від 03.08.2020), в якій зазначає, що договір не містить обов`язку для позивача поставити продукцію однією партією. Позивач просить суд звернути увагу на позицію Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 у справі № 920/946/18 та у постанові від 17.12.2019 у справі №910/161/18 щодо строку оплати товару. Позивач не визнає факт поставки товару з недоліками (неякісного товару); відповідачем не було направлено позивачу повідомлення про необхідність з`явитися для спільної участі у процедурі приймання товару, не запрошено компетентного представника бюро товарних експертиз чи спеціаліста галузевої інспекції з якості, іншу незаінтересовану особу, не складено акти про фактичну якість товару із зазначенням в ньому всіх даних, які викладені у п. 29-31 Інструкції П-7. Покупцем у термін не більше 20 днів (п. 10 інструкції П-7) не було заявлено жодних претензій щодо якості поставленого товару.

06.08.2020 позивач подав клопотання про витребування доказів (вх. №6744 від 06.08.2020), в якому категорично заперечує факт направлення листів №449 від 14.11.2018 та № 465 від 28.11.2018 на адресу відповідача та просить суд витребувати у відповідача оригінали вказаних доказів.

03.09.2020 відповідач подав заперечення (вх. №7716 від 03.09.2020), в якому підтримує свою позицію, викладену у відзиві, просить суд звернути увагу на позицію Верховного Суду у постанові від 08.05.2019 у справі №920/508/19 та від 11.03.2020 у справі №920/507/18 щодо настання строку оплати виключно після позитивного проходження продукцією вхідного контролю. Відповідач зазначає, що позивач своїми діями, зокрема заміною товару, визнав правомірність вимог відповідача замінити продукцію на якісну. До заперечення відповідачем додані скановані копії звітів про використання коштів на підтвердження факту направлення позивачу листів від 24.10.2018 № 4078, від 08.11.2018 № 4445, від 13.12.2018 №5300, від 04.02.2019 № 796, від 01.07.2019 № 4778, від 27.09.2019 № 5266 та копію журналу №01-07 вхідної кореспонденції на підтвердження факту отримання від позивача листів №449 від 14.11.2018, №465 від 28.11.2018.

09.09.2020 відповідач подав клопотання (вх. №7984 від 09.09.2020), в якому просить суд зменшити до 1 гривні розмір заявленої позивачем до стягнення пені.

У судовому засіданні 09.09.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 21.09.2020, 12:45.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.09.2020 доручено Господарському суду Дніпропетровської області забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/625/20 21 вересня 2020 року о 12 год. 45 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛОКВОРК”.

15.09.2020 позивач подав заяву (вх. №2785к від 15.09.2020) про збільшення розміру позовних вимог у зв`язку зі збільшенням періоду нарахування та розміру пені, інфляційних втрат та 3% річних, в якій просить суд стягнути з відповідача 399 168 грн 00 коп. заборгованості за поставлену продукцію згідно з видатковими накладними № К-1009 від 10.09.2018, № К-18121 від 18.12.2018, № РН-25042 від 25.04.2019, № К-0210 від 02.10.2018, № РН-13061 від 13.06.2019, № РН-30081 від 20.08.2019, РН-30097 від 16.09.2019, 23481 грн 85 коп. 3% річних, 37569 грн. 79 коп. інфляційних втрат, 222179 грн 19 коп. пені за несвоєчасну оплату поставленої продукції. Всього 682398 грн. 83 коп. До заяви позивачем додано докази доплати судового збору в сумі 1533 грн 74 коп. та докази направлення заяви відповідачу.

21.09.2020 відповідач подав заперечення на заяву про збільшення позовних вимог (вх. №8409 від 21.09.2020), в якій зазначає, що обов`язок по оплаті товару настає виключно після позитивного проходження продукцією вхідного контролю; позивачем у розрахунку не враховано приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, умов п. 3.1. договору щодо поставки продукції на склад “Нова пошта” № 1 та визначеного Інструкцією П-7 20-денного строку на приймання продукції. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні збільшених позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.09.2020 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛОКВОРК” про збільшення позовних вимог (вх. №2785к від 15.09.2020) до розгляду; закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2020, 14:00; доручено Господарському суду Дніпропетровської області забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/625/20 28 жовтня 2020 року о 14 год. 00 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛОКВОРК”.

23.09.2020 позивач подав заперечення на клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (вх. №8537 від 23.09.2020), в якому зазначає, що позивачем заявлено до стягнення не значний розмір неустойки, основне зобов`язання з оплати поставленого товару відповідачем не виконується значний проміжок часу, останнім не зазначено виняткових обставин, які б надавали право на зменшення пені.

26.10.2020 відповідач подав додаткові письмові пояснення (вх. № 9427 від 26.10.2020), в яких просить суд врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.09.2020 у справі № 920/618/18. Щодо клопотання про зменшення пені та заперечень позивача, відповідач зазначає, що останнім заявлено до стягнення пеню, інфляційні втрати та 3% річних в загальній сумі 382 230 грн. 83 коп., що майже дорівнює вартості продукції, яка фактично поставлена.

Судове засідання 28.10.2020 не відбулось, у зв`язку з лікарняним судді Жерьобкіної Є.А., яка перебувала на лікарняному у період з 13.10.2020 по 04.11.2020.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.11.2020 призначено справу до судового розгляду по суті на 01.12.2020, 10:00; доручено Господарському суду Дніпропетровської області забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/625/20 1 грудня 2020 року о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛОКВОРК”.

У судовому засіданні 01.12.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 14.12.2020, 14-30.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.12.2020 доручено Господарському суду Дніпропетровської області забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/625/20 14 грудня 2020 року о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛОКВОРК”.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог та заперечує проти зменшення пені.

14.12.2020 відповідач подав клопотання (вх. №11045 від 14.12.2020), в якому просить суд розглянути справу в судовому засіданні 14.12.2020 без участі представника відповідача, заперечує проти задоволення позову, просить суд врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.09.2020 у справі № 920/618/18 та наголошує на тому, що позивач не поставив 2 кільця підшипника внутрішніх 8-1910-042, а отже встановлений у п. 5.2. договору термін оплати не настав.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

03.08.2018 між сторонами укладено договір поставки № 735-18, за умовами якого позивач зобов`язався передати, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, вказану у додатку № 1 до договору, на умовах передбачених договором.

Кількість, номенклатура продукції вказується в додатку 1, що є невід`ємною частиною договору (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 3.1. договору, поставка продукції здійснюється на умовах поставки DDP - м. Конотоп склад «Нова Пошта», відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року.

Строки поставки продукції складають 30 календарних днів з моменту набуття чинності цим договором. Позивач має право здійснити поставку продукції в інші строки винятково на підставі попередньої згоди відповідача в письмовій формі (п. 3.2. договору).

Загальна вартість договору на момент його укладення складає 399168 грн. 00 коп. з ПДВ (п. 4.1. договору, додаток № 1 до договору).

Відповідно до п. 5.2 договору, оплата здійснюється наступним чином: 100% від вартості продукції – протягом 10 робочих днів з дати поставки продукції та проходження нею вхідного контролю.

У п. 6.1. договору сторони визначили, що до відносин за договором застосовуються Інструкція про приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6; Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7. Сторони зобов`язуються провести приймання продукції за кількістю і якістю відповідно до вказаних нормативних актів. Приймання продукції за кількістю і якістю повинне проводитися сторонами також у точній відповідності до стандартів, технічних умов та інших нормативних актів, що регулюють таке приймання.

За приписами п. 6 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, приймання продукції за якістю і комплектності проводиться на складі одержувача при міжміських поставках не пізніше 20 днів, після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником чи при вивезенні продукції одержувачем.

За умовами п. 6.2. договору, передання продукції неналежної якості, не в установленій кількості спричиняє правові наслідки, передбачені чинним законодавством та договором. У разі поставки продукції неналежної якості, постачальник зобов`язується замінити її на продукцію належної якості протягом 20 календарних днів з дня отримання вимоги про заміну.

Приймання покупцем продукції за кількістю і якістю не позбавляє покупця права у встановленому порядку пред`явити постачальникові претензії у зв`язку з недоліками поставленої продукції, які будуть виявлені пізніше. Постачальник відповідає за якість продукції та зобов`язується усунути недоліки впродовж гарантійного строку у строк, зазначений у п. 6.2. договору (п. 6.4. договору).

Відповідно до п. 6.5. договору, остаточне приймання продукції здійснюється з оформленням видаткової накладної та товарно-транспортної накладної.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за даним договором.

Згідно з додатком № 1 до договору, позивач зобов`язався поставити відповідачу продукцію загальною вартістю 399168 грн. 00 коп., в тому числі кільце підшипника зовнішнє 8-1910-041 у кількості 20 шт., кільце підшипника внутрішнє 8-1910-042 у кількості 20 шт. (Ціна за 1 шт. з ПДВ - 9979 грн. 20 коп.).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 1 ст. 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

За змістом ст. ст. 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Положеннями ст. 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості (ст. 669 ЦК України).

Згідно зі ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Положеннями ст. 678 Цивільного кодексу України визначено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідно до ст. 687 Цивільного кодексу України, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

Згідно зі ст. 689 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею ст. 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи судом встановлено, що 10.09.2018 позивачем було виставлено відповідачу рахунок № К-0000313 на оплату продукції вартістю 399168 грн. 00 коп.

За видатковою накладною від 10.09.2018 № К-1009 та накладною Нової пошти від 11.09.2018, позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 389188 грн 80 коп., в тому числі кільце підшипника зовнішнє 8-1910-041 у кількості 20 шт., кільце підшипника внутрішнє 8-1910-042 у кількості 19 шт. станом на 13.09.2018, з урахуванням погоджених сторонами умов поставки DDP - м. Конотоп склад «Нова Пошта».

За видатковою накладною № К-0210 від 02.10.2018 та накладною Нової пошти від 02.10.2018, позивач поставив відповідачу товар вартістю 9979 грн 20 коп., зокрема кільце підшипника внутрішнє 8-1910-042 у кількості 1 шт. станом на 04.10.2018 з урахуванням погоджених сторонами умов поставки DDP - м. Конотоп склад «Нова Пошта».

Згідно з вказаними накладними позивачем відповідачу поставлено продукцію вартістю 399168 грн. 00 коп. згідно з додатком № 1 до договору.

24.10.2018 відповідач звернувся до позивача листом від 24.10.2018 № 4078 про заміну некондиційних кілець підшипника зовнішніх у кількості 11 штук, поставлених за видатковою накладною № К-1009 від 10.09.2018, згідно з вимогами п. 6.2. договору. До листа доданий акт вхідного контролю № 60/18 від 11.10.2018 кілець підшипника зовнішніх 8-1910-041 у кількості 20 шт. (докази направлення листа позивачу – фіскальний чек від 25.10.2018).

08.11.2018 відповідач звернувся до позивача листом від 08.11.2018 № 4445 про заміну некондиційних кілець підшипника внутрішніх у кількості 9 штук, поставлених за видатковою накладною № К-1009 від 10.09.2018, згідно з вимогами п. 6.2. договору. До листа доданий акт вхідного контролю № 61/18 від 05.11.2018 кілець підшипника внутрішніх 8-1910-042 у кількості 19 шт. (докази направлення листа позивачу – фіскальний чек від 08.11.2018).

Матеріалами справи, зокрема довіреністю № 1412 від 14.12.2018, накладною № 779 від 18.12.2018, підтверджується факт повернення відповідачем позивачу та прийняття останнім кілець підшипника зовнішніх у кількості 11 штук та кілець підшипника внутрішніх у кількості 9 штук. Підстава для відвантаження – акти вхідного контролю № 60/18 від 11.10.2018, № 61/18 від 05.11.2018.

Згідно з видатковою накладною № К-18121 від 18.12.2018 позивач поставив відповідачу кільця підшипника зовнішні у кількості 11 штук та кільця підшипника внутрішні у кількості 9 штук на загальну суму 199584 грн. 00 коп. (отримано відповідачем 21.12.2018 згідно зі штампом на видатковій накладній).

04.02.2019 відповідач звернувся до позивача листом від 04.02.2019 № 796 про заміну некондиційних кілець підшипника зовнішніх у кількості 5 штук та кілець підшипника внутрішніх у кількості 2 шт., поставлених за видатковою накладною К-18121 від 18.12.2018, згідно з вимогами п. 6.2. договору. До листа додані протоколи від 30.01.2019 інструментального вхідного контролю кілець (докази направлення позивачу – фіскальний чек від 05.02.2019).

Матеріалами справи, зокрема довіреністю № 1502 від 15.02.2019, накладною № 121 від 20.02.2019, накладною Нова пошта від 20.02.2019, підтверджується факт повернення відповідачем позивачу та прийняття останнім кілець підшипника зовнішніх у кількості 5 шт. та кілець підшипника внутрішніх у кількості 2 шт. Підстава для відвантаження – протоколи вхідного контролю від 30.01.2019.

Згідно з видатковою накладною № РН-25042 від 25.04.2019 та накладною Нова пошта позивач поставив відповідачу кільця підшипника зовнішні у кількості 5 штук на загальну суму 49896 грн. 00 коп. (отримано відповідачем 02.05.2019 згідно зі штампом на накладній Нова пошта).

За видатковою накладною № РН-13061 від 13.06.2019 позивач поставив відповідачу кільця підшипника внутрішні у кількості 2 штук на загальну суму 19958 грн. 40 коп.

01.07.2019 відповідач звернувся до позивача листом від 01.07.2019 № 1746е про заміну некондиційних кілець підшипника внутрішніх у кількості 2 шт., поставлених за видатковою накладною № РН-13061 від 13.06.2019, згідно з вимогами п. 6.2. договору. До листа додані протоколи від 25.06.2019 інструментального вхідного контролю кілець.

Матеріалами справи, зокрема довіреністю № 18071 від 18.07.2019, накладною № 458 від 22.07.2019, накладною Нова пошта від 23.07.2019, підтверджується факт повернення відповідачем позивачу та прийняття останнім кілець підшипника внутрішніх у кількості 2 шт. Підстава для відвантаження – лист від 01.07.2019 № 1746е.

За видатковою накладною № РН-30081 від 20.08.2019 на накладною Нова пошта від 20.08.2019 позивач поставив відповідачу кільце підшипника внутрішнє у кількості 1 шт. на суму 9979 грн. 20 коп. (отримано відповідачем 22.08.2019 згідно з відміткою на видатковій накладній).

05.09.2019 відповідач звернувся до позивача листом від 05.09.2019 № 4778 про заміну некондиційного кільця підшипника внутрішнього у кількості 1 шт., поставленого за видатковою накладною № РН-30081 від 20.08.2019, згідно з вимогами п. 6.2. договору. До листа доданий протокол від 03.09.2019 інструментального вхідного контролю кільця (докази направлення позивачу – фіскальний чек від 06.09.2019).

Матеріалами справи, зокрема довіреністю № 1609 від 16.09.2019, накладною № 561 від 17.09.2019, накладною Нова пошта від 17.09.2019, підтверджується факт повернення відповідачем позивачу та прийняття останнім кільця підшипника внутрішнього 1 шт. Підстава для відвантаження – лист від 05.09.2019 № 4778.

За видатковою накладною № РН-30097 від 16.09.2019 та накладною Нова пошта від 17.09.2020 позивач поставив відповідачу кільце підшипника внутрішнє у кількості 1 шт. на суму 9979 грн. 20 коп. (отримано відповідачем 19.09.2019 згідно з відміткою на накладній Нова пошта).

27.09.2019 відповідач звернувся до позивача листом від 27.09.2019 № 5266 про заміну некондиційного кільця підшипника внутрішнього у кількості 1 шт., поставленого за видатковою накладною № РН-30097 від 16.09.2019, згідно з вимогами п. 6.2. договору. До листа доданий протокол від 26.09.2019 інструментального вхідного контролю кільця (докази направлення позивачу – фіскальний чек від 01.10.2019).

Матеріалами справи, зокрема накладною № 602 від 08.10.2019, накладною Нова пошта від 08.10.2019, підтверджується факт повернення відповідачем позивачу та прийняття останнім кільця підшипника внутрішнього кількості 1 шт. Підстава для відвантаження – лист від 27.09.2019 № 5266.

Таким чином, судом встановлено, що з урахуванням поставленого позивачем товару за видатковими накладними № К-1009 від 10.09.2018, № К-0210 від 02.10.2018, повернутого відповідачем позивачу товару за накладними № 79 від 18.12.2019, № 121 від 20.02.2019, № 458 від 22.07.2019, № 561 від 17.09.2019, № 602 від 08.10.2019 та товару поставленого на заміну повернутого згідно з видатковими накладними від 18.12.2018, 25.04.2019, позивачем передано відповідачу 38 одиниць товару на загальну суму 379 209 грн. 60 коп.

Суд приймає до уваги посилання позивача на те, що акти вхідного контролю та протоколи інструментального вхідного контролю від 11.10.2018, від 05.11.2018 та від 30.01.2019 були складені відповідачем з порушенням строків, визначених п. 6 Інструкції П-7. Разом з цим, на підставі вказаних документів відповідач повернув позивачу товар, а позивач такий товар прийняв.

Посилання позивача на те, що обов`язок з поставки товару виконаний у повному обсязі спростовується наявними в матеріалах справи доказами, які свідчать про непоставку 2-х кілець підшипника внутрішнього, які були повернуті відповідачем позивачу та прийняті останнім. Докази заміни повернутого товару (дві одиниці) в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 920/618/18 з урахуванням системного аналізу змісту статей 599, 615, 672, 692 ЦК України, які регулюють спірні правовідносини, в аспекті встановлення наявності/відсутності виникнення у покупця обов`язку з оплати товару у випадку здійснення поставки товару, який у подальшому було повернуто постачальнику і прийнято останнім, вказані норми слід застосовувати таким чином: "За умови існування передбачених законом достатніх правових підстав відмова покупця від прийняття та оплати товару може проявлятися у юридично значимих діях покупця, спрямованих на фактичне повернення поставленого товару, і такі дії мають вчинятися покупцем у межах строку, визначеного договором для приймання товару, без попереднього чи одночасного письмового повідомлення покупцем продавця про таку відмову, що виключає настання обов`язку покупця оплатити товар, який знаходиться у фактичному розпорядженні продавця.".

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що у відповідача не настав обов`язок оплатити кільця підшипника внутрішні у кількості 2 шт. вартістю 19958 грн 40 коп., які були повернуті позивачу та не поставлені відповідачу після повернення.

Щодо оплати 38-ми одиниць кілець підшипника, поставлених позивачем відповідачу та прийнятих останнім, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що обов`язок по оплаті продукції виникає після поставки всієї продукції, а не її частини, оскільки, як вбачається з умов договору, у пункті 3.1 сторони не визначили, що продукція повинна бути поставлена однією партією, при цьому у пункті 5.2 договору сторони передбачили, що оплата здійснюється у розмірі 100% від вартості продукції.

Таким чином, прийнявши відповідну частину продукції за договором у покупця виник обов`язок з її оплати протягом 10 робочих днів з дати поставки продукції та проходження нею вхідного контролю у строк, визначений п. 6 Інструкцією П-7.

Враховуючи встановлений судом факт поставки позивачем відповідачу за договором продукції загальною вартістю 379 209 грн. 60 коп., яка прийнята відповідачем та не оплачена у строки, встановлені договором, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 379 209 грн. 60 коп. заборгованості за товар.

В іншій частині позовних вимог, щодо стягнення основного боргу за товар в сумі 19958 грн 40 коп., суд відмовляє за їх необґрунтованістю, оскільки позивач не подав доказів поставки відповідачу та прийняття останнім кілець підшипника внутрішнього у кількості 2 шт.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Згідно з п. 7.2. договору, у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості.

Неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за договором нараховуються протягом усього періоду порушення, що сторони узгодили у пункті 7.6. договору.

Таким чином, сторонами визначено інший строк нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року по справі № 916/1777/19 (щодо умови договору про нарахування неустойки протягом усього періоду порушення).

За несвоєчасну оплату товару, позивачем відповідачу нарахована пеня в сумі 222 179 грн. 19 коп., в тому числі за період з 26.09.2018 по 11.09.2020, виходячи з вартості товару поставленого за видатковою накладною від 10.09.2018 № К-1009 (389188 грн 80 коп.) та за період з 19.10.2018 по 11.09.2020, виходячи з вартості товару, поставленого за видатковою накладною № К-0210 від 02.10.2018 (9979 грн 20 коп.).

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасну оплату товару, позивачем відповідачу нараховані 23 481 грн. 85 коп. 3% річних та 37 569 грн. 79 коп. інфляційних втрат за період з 26.09.2018 по 11.09.2020, виходячи з вартості товару поставленого за видатковою накладною від 10.09.2018 № К-1009 (389188 грн 80 коп.) та за період з 19.10.2018 по 11.09.2020, виходячи з вартості товару, поставленого за видатковою накладною № К-0210 від 02.10.2018 (9979 грн 20 коп.).

Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку, що останнім при нарахуванні пені, 3% річних та інфляційних втрат не враховано факту часткового повернення товару, не поставку 2-х одиниць товару, після його повернення відповідачем та строків оплати товару, визначених договором.

Відповідно до п. 5.2 договору, оплата здійснюється наступним чином: 100% від вартості продукції – протягом 10 робочих днів з дати поставки продукції та проходження нею вхідного контролю.

Як вже зазначено судом, за приписами п. 6 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, приймання продукції за якістю і комплектності проводиться на складі одержувача при міжміських поставках не пізніше 20 днів, після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником чи при вивезенні продукції одержувачем.

Пунктом 10 Інструкції визначено, що приймання вважається здійсненим своєчасно, якщо перевірка якості і комплектності продукції закінчена в установлені терміни.

Судом встановлено, що за видатковою накладною від 10.09.2018 № К-1009 13.09.2018 позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 389188 грн 80 коп.

Акт вхідного контролю складений відповідачем з порушенням строків визначених п. 6 Інструкції, 11.10.2018.

Разом з цим, товар, поставлений за вказаною накладною, був частково повернутий відповідачем позивачу та прийнятий останнім на суму 199584 грн. 00 коп. (20 одиниць товару), тому суд не вбачає підстав для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на вказану суму за несвоєчасну оплату товару за видатковою накладною від 10.09.2018 № К-1009.

Товар на суму 189 604 грн. 80 коп. був прийнятий відповідачем та з урахуванням умов п. 5.2., п. 6.1. договору та п.п. 6, 10 Інструкції, суд вважає, що строк оплати товару на суму 189 604 грн. 80 коп. закінчився 18.10.2018 (20 днів для приймання продукції за якістю + 10 робочих днів). Суд не бере до уваги дату складання акту вхідного контролю для визначення кінцевого терміну оплати товару, оскільки такий акт складений поза межами строку, визначеного п. 6 Інструкції.

Товар на суму 9979 грн 20 коп. за видатковою накладною № К-0210 від 02.10.2018 позивач поставив відповідачу 04.10.2018. Вказаний товар прийнятий відповідачем і, з урахуванням умов п. 5.2., п. 6.1. договору та п.п. 6,10 Інструкції, останній зобов`язаний був оплатити товар у строк до 07.11.2018 (20 днів для приймання продукції за якістю + 10 робочих днів).

За видатковою накладною № К-18121 від 18.12.2018 позивач поставив відповідачу 21.12.2018 кільця підшипника зовнішні у кількості 11 штук та кільця підшипника внутрішні у кількості 9 штук на загальну суму 199584 грн. 00 коп.

Протоколи від 30.01.2019 інструментального вхідного контролю кілець складені з порушенням строків визначених п. 6 Інструкції.

Разом з цим, товар, поставлений за вказаною накладною, був частково повернутий відповідачем позивачу та прийнятий останнім на суму 69 854 грн. 40 коп. (7 одиниць товару), тому суд не вбачає підстав для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на цю суму, за несвоєчасну оплату товару за видатковою накладною № К-18121 від 18.12.2018.

Товар на суму 129729 грн. 60 коп. був прийнятий відповідачем та з урахуванням умов п. 5.2., п. 6.1. договору та п.п. 6, 10 Інструкції, суд вважає, що строк оплати товару на суму 129729 грн. 60 коп. закінчився 24.01.2019 (20 днів для приймання продукції за якістю + 10 робочих днів). Суд не бере до уваги дату складання протоколів інструментального вхідного контролю (30.01.2019) для визначення кінцевого терміну оплати товару, оскільки такі протоколи складені поза межами строку, визначеного п. 6 Інструкції.

Згідно з видатковою накладною № РН-25042 від 25.04.2019 позивач поставив відповідачу 02.05.2019 кільця підшипника зовнішні у кількості 5 штук на загальну суму 49896 грн. 00 коп. Вказаний товар прийнятий відповідачем і, з урахуванням умов п. 5.2., п. 6.1. договору та п. 6 Інструкції, останній зобов`язаний був оплатити товар у строк до 05.06.2019.

З урахуванням викладеного, враховуючи факт невиконання відповідачем договірних зобов`язань щодо оплати прийнятого товару, в межах заявленого позивачем до стягнення періоду, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 178706 грн 93 коп. пені (101352 грн. 97 коп. пені, виходячи з суми заборгованості за товар в розмірі 189 604 грн. 80 коп. за період з 19.10.2018 по 11.09.2020; 56807 грн. 43 коп., виходячи з суми заборгованості в розмірі 129729 грн 60 коп. за період з 25.01.2019 по 11.09.2020; 15409 грн 01 коп., виходячи з суми заборгованості в розмірі 49 896 грн за період з 06.06.2019 по 11.09.2020; 5137 грн 52 коп., виходячи з суми заборгованості в розмірі 9979 грн 20 коп. за період з 08.11.2018 по 11.09.2020), 19604 грн 23 коп. 3% річних (10804 грн. 41 коп. 3% річних, виходячи з суми заборгованості за товар в розмірі 189 604 грн. 80 коп. за період з 19.10.2018 по 11.09.2020; 6347 грн. 54 коп. 3% річних, виходячи з суми заборгованості в розмірі 129729 грн 60 коп. за період з 25.01.2019 по 11.09.2020; 1900 грн 03 коп. 3% річних, виходячи з суми заборгованості в розмірі 49 896 грн за період з 06.06.2019 по 11.09.2020; 552 грн 25 коп. 3% річних, виходячи з суми заборгованості в розмірі 9979 грн 20 коп. за період з 08.11.2018 по 11.09.2020), 21289 грн. 86 коп. інфляційних втрат (14463 грн. 23 коп. - виходячи з суми заборгованості за товар в розмірі 189 604 грн. 80 коп. за період з 19.10.2018 по 11.09.2020; 5522 грн. 76 коп. - виходячи з суми заборгованості в розмірі 129729 грн 60 коп. за період з 25.01.2019 по 11.09.2020; 542 грн 65 коп. - виходячи з суми заборгованості в розмірі 49 896 грн за період з 06.06.2019 по 11.09.2020; 761 грн 22 коп. - виходячи з суми заборгованості в розмірі 9979 грн 20 коп. за період з 08.11.2018 по 11.09.2020).

У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 43472 грн 26 коп. пені, 3877 грн 62 коп. 3% річних, 16 279 грн 93 коп. інфляційних втрат суд відмовляє за їх необґрунтованістю, з урахуванням викладених встановлених судом обставин.

Відповідач просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення позивачем пені до 1 гривні, враховуючи факт невиконання позивачем зобов`язань щодо поставки товару в обумовлений сторонами у договорі строк, факт не поставки 2-х одиниць товару, а також надмірний розмір пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них (правова позиція, що викладена у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі 467/1346/15-ц).

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 50 % до 89 353 грн. 47 коп., враховуючи, що розмір пені, яка підлягає стягненню становить 47,13% суми боргу, позивачем не надано доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства, саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору, а стягнення на користь позивача суми процентів річних та інфляційних втрат, в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем.

Вказане зменшення розміру пені суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

З урахуванням п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.

За таких обставин, стягненню з Державного підприємства “Конотопський авіаремонтний завод “АВІАКОН” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛОКВОРК” підлягає 19604 грн 23 коп. 3% річних, 21289 грн. 86 коп. інфляційних втрат та 89353 грн 47 коп. пені.

Відповідно до ч. 9 ст.129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог без урахування зменшення пені.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Конотопський авіаремонтний завод “АВІАКОН” (вул. Рябошапка, 25, м. Конотоп, Сумська область, 41601, код ЄДРПОУ 12602750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛОКВОРК” (вул. Жуковського, буд. 1, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 38114713) 379 209 грн 60 коп. заборгованості за поставлену продукцію, 19604 грн 23 коп. 3% річних, 21289 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 89353 грн 47 коп. пені, 8982 грн 16 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині – відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено та підписано суддею 24.12.2020.

Суддя Є.А. Жерьобкіна