Ухвала суду № 93782866, 23.12.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.12.2020 р. Справа № 917/1984/20

м. Полтава

Суддя Солодюк О.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Облпаливо" про забезпечення позову у справі № 917/1984/20

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Облпаливо", пр. Визволителів, 3, м. Київ,02125

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білогір`я молокопродукт", вул.Будська, буд.47, м. Гадяч, Полтавська область, 37300

про стягнення 329 181,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

21.12.2020р. позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору поставки №01/06 від 01.06.2020р. (вх. № 2166/20).

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено умови договору поставки щодо оплати отриманого вугілля, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем, що і стало приводом подачі позову до суду.

Ухвалою суду від 23.12.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 19.01.2021р. на 13-30 год.

21.12.2020р. позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову (вх. № 14107), в якій просить суд накласти арешт на майно та кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білогір`я молокопродукт" (код ЄДРПОУ 41313341) у розмірі ціни позову - 329 181,47 грн. та суми судового збору - 5 951,22 грн.

Заявник (позивач) в заяві посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білогір`я молокопродукт" (відповідач), порушуючи вимоги ст. 318 ГК України та ст. 837 ЦК України, ухиляється від виконання своїх обов`язків, передбачених договором поставки. Оскільки ціна позову є досить значною, а відповідач ігнорує свій обов`язок з погашення заборгованості, тобто діє недобросовісно, позивач вважає, що невжиття заходів щодо забезпечення позову (накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ТОВ "Торговий дім "Білогір`я молокопродукт") утруднить виконання рішення суду. Тобто, відповідач, як зазначає позивач, почне реалізовувати належне йому майно.

Заявник у заяві також зазначає, що у позивача відсутні відомості про наявність у відповідача рухомого чи нерухомого майна, але позивач обізнаний про наявність і відповідача банківського рахунку в ПАТ КБ "Приватбанк".

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи інших осіб.

Відповідно до ч.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (зі змінами та доповненнями) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявник не надав до заяви про забезпечення позову доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову - накладення арешту на майно та кошти відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався з позивачем за отримане вугілля на загальну суму 1 273 028,28 грн., сплативши позивачу 944 175,50 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку. Останній платіж, як зазначено в позові, здійснено відповідачем 16.10.2020 р.

З матеріалів справи також вбачаться, що позивач звернувся до відповідача з претензією №20/11/20-1 від 20.11.2020р. стосовно погашення заборгованості в сумі 328 852,62 грн. з пропозицією підписати акт звірки взаємних розрахунків від 18.11.2020р. №АС-0000002, яка була надіслана відповідачу 01.12.2020р.

Даний позов надісланий позивачем до суду 15.12.2020 р. Докази отримання відповідачем претензії №20/11/20-1 від 20.11.2020р. чи відмови підписати акт звірки взаємних розрахунків від 18.11.2020р. №АС-0000002 відсутні.

Посилання заявника в заяві на існування боргу у відповідача перед ТОВ "Київ Облпаливо" за договором поставки не є доказом в підтвердження обставин, які свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, оскільки відповідач здійснює платежі по договору поставки №01/06 від 01.06.2020р., але частково, що підтверджується матеріалами справи.

Відсутність відповіді відповідача на претензію №20/11/20-1 від 20.11.2020р. також не є таким доказом.

Заявник не надав суду доказів в підтвердження того, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізовує майно чи здійснює підготовчі дії до його реалізації, витрачає кошти не для здійснення розрахунків з позивачем, укладає договори поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо), і що не вжиття заходів про забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, тобто, не довів, що існує така загроза.

Посилання заявника (позивача) на те, що відповідач почне реалізовувати належне йому майно суд розцінює, як потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та кошти відповідача у розмірі ціни позову - 329 181,47 грн. та суми судового збору – 5 951,22 грн. є безпідставна, не підтверджена доказами та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями) (ст.ст. 235, 255-256 ГПК України).

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.