Рішення № 93782844, 02.12.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2020 року Справа № 917/1516/20

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали

за позовною заявою Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", вул. Пилипа Орлика, 40-а, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 03361661

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаватеплокомфорт", вул. Смолича, 6В, кв. 75, м. Київ, 03191, код ЄДРПОУ 33147372

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна заява Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаватеплокомфорт" про стягнення 89 337,51 грн. основного боргу, 439,66 інфляційних нарахувань та 947,35 грн. 3% річних.

Позивач обґрунтовує позовну заяву тим, що відповідач не здійснив розрахунок по договору № 113-6 на надання послуг з централізованого водопостачання від 27.11.2019 р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2020 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.

За ухвалою суду від 21.09.2020 року відкрито провадження у справі № 917/1516/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Поштове відправлення (ухвала суду від 21.09.2020 р.) не було вручено відповідачу та було повернуто до суду 02.11.2020 р. з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку про невручення даного поштового відправлення 30.10.2020 року у зв`язку з - "адресат відсутній за даною адресою".

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 21.09.2020 року є 30.10.2020 р.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

27.11.2019 року року між Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал"(позивач, виконавецьиконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаватеплокомфорт" (відповідач, споживач) укладено договір № 113-6 на надання послуг з централізованого водопостачання (договір).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що предметом цього Договору є послуга з централізованого холодного водопостачання (послуги) для виробництва споживачем послуг з централізованого гарячого водопостачання для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення та інших споживачів (юридичних осіб). Виконавець зобов`язується надавати послуги споживачу, а споживач зобов`язується їх оплачувати в порядку і на умовах, визначених цим договором та діючим законодавством.

Відповідно до п. 2.2. договору об`єкти споживача, яким надаються послуги за Договором, та їх адреси визначені в Додатку № 1 до Договору.

Додатком № 1 до договору визначається перелік об`єктів, до яких відносяться:

тепловий пункт за адресою: м. Полтава, вул. Зінківська, 10;

тепловий пункт за адресою: м. Полтава, вул. Зінківська, 14;

тепловий пункт за адресою: м. Пол тава, вул. Опитна, 2;

тепловий пункт за адресою: м. Полтава, вул. Опитна, 4;

тепловий пункт за адресою: м. Полтава, вул. Опитна, 4;

тепловий пункт за адресою: м. Полтава, вул. Опитна, 4;

тепловий пункт за адресою: м. Полтава, вул. Опитна, 4;

тепловий пункт за адресою: м. Полтава, вул. Опитна, 4;

тепловий пункт за адресою: м. Полтава, вул. Опитна, 4;

тепловий пункт за адресою: м. Полтава, вул. Ракова, 16/28;

тепловий пункт за адресою: м. Полтава, пров. Заячий, 1;

тепловий пункт за адресою: м. Полтава, вул. Заячий, 3;

тепловий пункт за адресою: м. Полтава, вул. Заячий, 3А;

тепловий пункт за адресою: м. Пол тава, вул. Заячий. 10А;

тепловий пункт за адресою: м. Полтава, вул. Заячий, 10Б.

Згідно із п. 3.1. договору надання послуг здійснюється виконавцем в межах добових, місячних та річних норм централізованого водопостачання, які визначені відповідно до Розрахунку об`ємів Послуг (Додаток № 3 до Договору).

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що облік послуг по Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтаватеплокомфорт", що надає послуги з підігріву води мешканцям та юридичними особами мікрорайону № 109 здійснюється вузлом комерційного обліку, який встановлений споживачем на водопровідному вводі в приміщенні теплопункту, який розташований за адресою м. Полтава, вул. Опитна. 10. Зняття показників водолічильника здійснюється один раз на місяць споживачем. Приймання водолічильника на комерційний облік оформлюється актом про прийняття до розрахунків приладів обліку води з підписами представників Виконавця та Споживача (Додаток № 5 до Договору).

Відповідно до п. 3.5. Договору об`єм послуг, наданих споживачу, визначається за належним чином оформленими звітами споживача про показники приладив обліку (Додаток № 4 до Договору), які є повіреними і опломбованими.

Згідно до п. 4.1. договору оплата послуг здійснюється споживачем відповідно до тарифів, діючих на момент отримання послуг, затверджених органом уповноваженим на це законодавством України.

Пунктом 4.2. договору визначено, що до 25 числа поточного місяця, споживач надає виконавцю звіт про показники приладів обліку розрахункового місяця за формою, визначеною в додатку № 4 до договору.

Відповідно до п. 4.3. договору розрахунок по оплаті послуг за розрахунковий місяць повинен бути проведений споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Оплата за послуги вважається к здійсненою з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. У платіжному дорученні споживач повинен в призначенні платежу зазначити розрахунковий місяць, за який проводиться оплата, а також помер та дату договору. У разі відсутності у платіжному дорученні цих даних, така оплата зараховується виконавцем в наступній послідовності:

а) оплата пені, інфляції та 3 % річних (за наявності);

б) погашення боргових зобов`язань (за наявності);

в) оплата поточних платежів;

г) передплата.

Згідно із п. 4.5. договору якщо споживач має розбіжності щодо об`ємів наданих йому послуг, він зобов`язаний подати їх виконавцю у письмовій формі в строк до закриття розрахункового місяця і оплатити в порядку та строки, визначені в п. 4.3. договору, той об`єм послуг, до якого споживач не має заперечень. Розбіжності щодо наданих послуг вирішуються сторонами в порядку, визначеному в п. 9.3. договору.

Згідно із п. 4.6. договору за вимогою однієї з сторін, але не рідше одного разу на рік, станом на перший календарний день, що настає за останнім днем такого року, здійснюється обов`язкове звіряння розрахунків по оплаті за надані послуги, що оформлюється актом звірки, який підписується уповноваженими представниками сторін. При наявності заборгованості за спожиті послуги за минулий період і неможливістю своєчасного, повного її погашення, споживач зобов`язаний письмово погодити з виконавцем порядок погашення такої заборгованості.

Відповідно до п. п. 7.2.1. п. 7.2. договору споживач зобов`язаний оплачувати вчасно, у встановлений договором строк. Послуги та інші нарахування згідно умов договору та законодавства.

Пунктом 9.1. договору визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками і в частині падання послуг діє до 31.12.2019 p., а в частині їх оплати - до повного виконання. Договір вважається щороку продовженим, якщо однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, всупереч умовам договору відповідач систематично порушує строк оплати за послуги та станом на 11.09.2020 року має заборгованість по сплаті за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 89 337,51 грн. основного боргу, що підтверджується розрахунком (а.с. 21).

02.07.2020 р. позивач направлено претензію за вих. № 1057 від 25.06.2020 р. з доданими до неї Рахунками № 6342-06 від 25.06.2020 р. та № 6342-03/П від 26.03.2020 p. (а.с. 22-26).

Відповідачем дана претензія не була отримана.

Позивачем повторно направлено вищезазначену претензію, яка була отримана відповідачем 10.08.2020 p., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.27).

Станом на 11.09.2020 р. відповідачем жодної відповіді та/або заперечення стосовно заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення не надходило.

Враховуючи вищевикладене, вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з вимогою про 89 337,51 грн. основного боргу, 439,66 інфляційних нарахувань та 947,35 грн. 3% річних.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК) України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписом ч. 1 ст. 628 ЦК У країни, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач отримав послуги з централізованого водопостачання на суму 317 434,88 грн., а справитив лише 228 097,37 грн. Тому борг за відповідачем значиться 89 337,51 грн.

Відповідач доказів сплати боргу або спростування його наявності до суду не надав.

В зв`язку з викладеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача 89 337,51 грн. боргу обґрунтовані матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 439,66 грн. інфляційних нарахувань та 947,35 грн. 3% річних.

Відповідно до п. 5.1. договору, у випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевірка правильності розрахунку інфляційних нарахувань здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".

Суд встановив, що позовні вимоги в частині інфляційних нарахувань та 3 % річних є правомірними та підлягають задоволенню в розмірі 439,66 грн. та 947,35 грн. відповідно.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому до стягнення підлягає 2 102,00 грн. судового збору.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаватеплокомфорт" (вул. Смолича, 6В, кв. 75, м. Київ, 03191, код ЄДРПОУ 33147372) на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. Пилипа Орлика, 40-а, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 03361661) - 89 337,51 грн. основного боргу, 947,35 гн. 3% річних, 439,66 грн. інфляційних нарахувань та 2 102,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 02.12.2020 року.

Суддя Білоусов С.М.