Ухвала суду № 93782498, 24.12.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.12.2020 Справа№ 914/3273/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Синчука М.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» про забезпечення позову у справі № 914/3273/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Фірма «Ратуша», м. Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал - Леобуд», м. Львів,

відповідача-2: Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», м. Ужгород

про: визнання недійсним договору іпотеки від 22 жовтня 2019 року за реєстровим №1713

встановив:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал - Леобуд», Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про визнання недійсним договору іпотеки від 22 жовтня 2019 року за реєстровим №1713.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.12.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №914/3273/20 за правилами загального позовного провадження.

Канцелярією Господарського суду Львівської області 22.12.2020р. зареєстровано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» про забезпечення позову у справі.

Канцелярією Господарського суду Львівської області 23.12.2020р. зареєстровано пояснення представника відповідача- 2 щодо клопотання про забезпечення позову.

У письмових поясненнях представник відповідача – 2 зазначає, що АТ «Комінвестбанк» хоче заявити зустрічне забезпечення позову по цій справі, проте зі змістом тексту заяви ТОВ «Фірма «Ратуша» про забезпечення позову не ознайомлений. Просить суд призначити розгляд заяви про забезпечення позову ТОВ «Фірма «Ратуша» в судовому засіданні та викликати в нього АТ «Комінвестбанк» для надання пояснень та доказів, що підтверджують відсутність підстав для забезпечення позову.

З приводу письмових пояснень відповідача - 2 суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Разом з тим, згідно положень ч. 4 ст. 141 ГПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» у заяві про забезпечення позову вказує про те, що застосування заходів забезпечення позову не призведе до завдання збитків відповідачем, суд вважає за доцільне не вживати заходів зустрічного забезпечення у даній ухвалі, для надання можливості відповідній особі надати свої доводи та міркування з належними підтверджуючими доказами щодо можливих збитків.

Аналогічної позиції щодо незастосування зустрічного забезпечення при вирішенні питання забезпечення позову дотримується Верховний Суд у п. 18 постанови від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, де відхиляє аргументи скаржника про недослідження (невирішення) судом першої інстанції питання зустрічного забезпечення (пункт 10) з огляду на те, що частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного забезпечення позову не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про незаконність оскаржуваної ухвали місцевого суду, а відповідно і постанови апеляційного суду про залишення її без змін.

Крім цього, виходячи з приписів частини 4 статті 141 ГПК України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника звернутись із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подане після застосування судом заходів забезпечення позову.

Відтак, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» про забезпечення позову у справі без повідомлення учасників справи у дводенний строк з дня її надходження до суду.

Позиція заявника.

22 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк», як Іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша», як Іпотекодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гал - Леобуд» було укладено Договір іпотеки, який було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, Кодлубай Наталією Павлівною та зареєстровано в реєстрі за номером (№) – 1713.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша», вважає, що Договір іпотеки від 22 жовтня 2019 року, який укладений між Акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк», як Іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша». як Іпотекодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гал - Леобуд», що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, Кодлубай Н.ГІ. та зареєстровано в реєстрі за №1713 є незаконним та підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до умов кредитного договору № 02-1/Зк-49 від 26 жовтня 2010р., що укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційним інвестиційним банком» та Товариством і обмеженою відповідальністю «Гал - Леобуд» та Додаткових угод, які є невід`ємною частиною кредитного договору, вбачається що даний Кредитний договір не передбачає виконання зобов`язання за кредитним договором на суму 40 000 000 грн.

Згідно умов оспорюваного договору іпотеки вбачається, що строк зобов`язання за кредитним договором настав та в оспорюваному договорі був визначений до 23 жовтня 2020р. Аналогічний спірок виконання зобов`язання визначений і у кредитному договорі № 02-1/Зк-49 від 26 жовтня 2010р.

Факт реальної загрози невиконання можливого рішення суду підтверджується тим, що не лише настав строк зобов`язання за кредитним договором 02-1/Зк-49 від 26 жовтня 2010р., що укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційним інвестиційним банком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гал - Леобуд», а й порядок звернення стягнення на предмет іпотеки передбачений в п.5.4 оспорюваного договору іпотеки передбачає звернення стягнення на предмет іпотеки у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

У випадку вчинення виконавчого напису нотаріусом за Договором іпотеки від 22 жовтня 2019 року, невжиття заходів з питань забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії нотаріусу чи будь - яким іншим особам, що мають право вчиняти дії пов`язані з реалізацією предмета іпотеки призведе до того, що навіть у випадку прийняття судом рішення про задоволення вимог позивача, Позивач змушений буде звертатись з окремим позовом про визнання такого виконавчого документу недійсним.

Крім цього, у випадку невжиття заходів з питань забезпечення позову у відповідності до н.4.4.1 ст.137 ГПК України, забороною вчиняти дії, щодо предмету спору або здійснювані платежу, або передавати майно відповідачеві або виконувати щодо нього інші зобов`язання, відбудеться перехід права власності на предмет іпотеки, а саме нежитлові приміщення за адресою місто Львів, вулиця Городоцька, 242 загальною площею - 2974.9 кв.м. належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 7491725, що видане 02.08.2013р. Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції.

Настання загрози звернення стягнення на предмет іпотеки підтверджується і листом (вимогою) Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про порушення основного зобов`язання та іпотечного договору вих. №02-93/6-203 від 26.10.2020р.

Згідно вказано листа, Акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк» повідомлено Іпотекодавця та боржника, що Станом на « 26» жовтня 2020 року, за Боржником обліковується заборгованість за Договором кредиту № 02-1/Зк-49 від 26.10.2010 року в розмірі 37 916 557,37 грн., з яких: - 37 200 000,00 гривень - заборгованість за кредитом; - 670 819,67 гривень - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; - 36 590.16 гривень- заборгованість з нарахованої пені; - 9 147,54 гривень - заборгованість з нарахованих 3 %.

Керуючись ст. ст. 35, 37 Закону України «Про іпотеку», у вказаному листі (вимозі) Кредитор вимагає повного та належного виконання зобов`язань за Кредитним договором протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання цієї вимоги. Заборгованість за Договором кредиту має бути сплачена за такими банківськими реквізитами Кредитора: НОМЕР_1 .

Вказано, що якщо протягом встановленого строку вищевикладена вимога Іпотекодержателя щодо усунення порушень зобов`язань за Кредитним договором залишиться без задоволення, Кредитор повідомляє цим листом, що розпочне процедуру звернення стягнення на Предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Відтак, заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша», просить суд заборонити Акціонерному товариству «Комерційний інвестиційний банк» вчиняти дії спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки (нежитлові приміщення за адресою місто Львів, вулиця Городоцька, 242 загальною площею - 2974,9 кв.м. належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 7491725, що видане 02.08.2013р. Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції) шляхом: укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя; вчинення дій на підставі виконавчого напису нотаріуса; заборонити Нотаріусам України вчиняти виконавчий напис нотаріуса на предмет іпотеки нежитлові приміщення за адресою місто Львів, вулиця Городоцька, 242 загальною площею - 2974,9 кв.м. належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 7491725, що видане 02.08.2013р. Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції.

Позиція суду.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Перевіривши зазначені позивачем обставини та обґрунтування вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає доведеною та підтвердженою необхідність забезпечення позову у обраний позивачем спосіб, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Нормами статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Як встановлено судом, предметом позову у даній справі є визнання недійсним Договору іпотеки від 22 жовтня 2019 року, що укладений між Акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк», як Іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша», як Іпотекодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гал - Леобуд» який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, Кодлубай Наталією Павлівною та зареєстровано в реєстрі за номером (№) – 1713.

Заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» просить суд забезпечити позов шляхом заборони Іпотекодержателю, Акціонерному товариству «Комерційний інвестиційний банк», вчиняти дії спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки, заборони Нотаріусам України вчиняти виконавчий напис нотаріуса на предмет іпотеки.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» звернулось до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Настання можливочті звернення стягнення на предмет іпотеки підтверджується листом (вимогою) Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про порушення основного зобов`язання та іпотечного договору вих. №02-93/6-203 від 26.10.2020р.

Згідно вказано листа (вимоги), Кредитор вимагає повного та належного виконання зобов`язань за Кредитним договором протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання цієї вимоги. Заборгованість за Договором кредиту має бути сплачена за такими банківськими реквізитами Кредитора: НОМЕР_1 . Якщо протягом встановленого строку вищевикладена вимога Іпотекодержателя щодо усунення порушень зобов`язань за Кредитним договором залишиться без задоволення, Кредитор повідомляє цим листом, що розпочне процедуру звернення стягнення на Предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво утруднити або унеможливити право позивача отримати ефективний захист, оскільки позивач не зможе захистити свої порушені права та охоронювані законом інтереси в межах одного даного судового провадження в разі звернення стягнення на предмет іпотеки (нежитлові приміщення за адресою місто Львів, вулиця Городоцька, 242 загальною площею - 2974,9 кв.м. належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 7491725, що видане 02.08.2013р. Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обгрунтованість заяви та наявність підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 141, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України , суд

постановив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» про забезпечення позову - задовольнити.

2. Заборонити Акціонерному товариству «Комерційний інвестиційний банк» (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Юрія Гойди, будинок 10, ідентифікаційний код 19355562) вчиняти дії спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки (нежитлові приміщення за адресою місто Львів, вулиця Городоцька, 242 загальною площею - 2974,9 кв.м. належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 7491725, що видане 02.08.2013р. Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції) шляхом: укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя; вчинення дій на підставі виконавчого напису нотаріуса.

3. Заборонити Нотаріусам України вчиняти виконавчий напис нотаріуса на предмет іпотеки - нежитлові приміщення за адресою місто Львів, вулиця Городоцька, 242 загальною площею - 2974,9 кв.м. належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 7491725, що видане 02.08.2013р. Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено в апеляційному порядку з протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М. Синчук